Справа № 761/39901/25
Провадження № 1-кс/761/25651/2025
22 вересня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 ,
про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олешник Виноградівського району Закарпатської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, неодруженого, працюючого менеджером проектів у ТОВ «РКІ Консалтинг», маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 19.09.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025100000001191,
установив:
22.09.2025 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло (вх. № 98413) клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 19.09.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025100000001191.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий ОСОБА_6 зазначив про таке.
Слідчими відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100000001191 від 19.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
За версією досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 допустив порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 «б», 2.9 «а» та 13.1 Правил дорожнього руху, а саме порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_5 виявились у тому, що він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, який впливає на увагу і реакцію водія, а також порушує його координацію, будучи обізнаним, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, умисно та зухвало ігноруючи вимоги Правил дорожнього руху, безвідповідально ставлячись до можливості настання негативних наслідків, свідомо розпочав керування автомобілем марки «Mercedes-Benz CL 600», реєстраційний номер НОМЕР_1 в процесі якого, наражаючи на небезпеку інших учасників дорожнього руху, усвідомлюючи, що своїми односторонніми діями створив умови, в яких позбавлений можливості уважно стежити за дорожньою обстановкою та відповідно реагувати на її зміни, будучи зобов'язаним залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки і стану транспортного засобу дотримувати безпечної дистанції, не зміг вірно оцінити дорожню обстановку та обрати безпечні прийоми керування, відволікся від керування транспортним засобом у дорозі, внаслідок чого неподалік будинку № 16 по вулиці Академіка Заболотного у місті Києві здійснив зіткнення передньою частиною керованого ним транспортного засобу із задньою частиною автобуса марки «Богдан А-092», реєстраційний номер НОМЕР_2 , маршруту № 729 під керуванням водія ОСОБА_7 , який рухався попереду, в попутному напрямку, в межах своєї смуги.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пасажир автобуса марки «Богдан А-092», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої ключиці зі зміщенням, ЗТГК, та була госпіталізована на стаціонарне лікування до КНП «КМКЛ № 12».
19.09.2025 о 23 год 00 хв ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
20.09.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
На думку слідчого, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Слідчий зазначає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому в клопотанні слідчим зазначено, що більш м'які запобіжні заходи не можуть бути застосовані, оскільки не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 .
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 22.09.2025, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 .
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала з підстав викладених в ньому та просила застосовувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, вважаючи такий запобіжний захід необхідним для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечували проти клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025100000001191 від 19.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
19.09.2025 о 23 год 00 хв затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.
Надалі 20.09.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
За приписами ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частинами 1 та 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Так, на переконання слідчого судді на день розгляду клопотання ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, долученими слідчим до клопотання.
Разом із цим, слід зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.
Питання доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення і правильності кваліфікації його дій є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Водночас обов'язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Слідчий суддя оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного від суду, як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому, враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні кримінального правопорушення, що може спонукати його до вчинення спроби ухилитися від суду.
Ризик переховування від правосуддя обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п'яти років, з урахуванням положень ст. 75 КК України, а саме без можливості звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Крім того, існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, а саме незаконного впливу на потерпілого, перешкоджання кримінальному провадженні іншим чином, які поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, теж залишаються існувати та вірогідність їх настання є досить високими, враховуючи, що досудове розслідування триває, наявна необхідність подальшого збирання доказів.
З огляду на зазначене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, слідчий суддя виходить із необхідності уникнення ризиків, передбаченого п.п. 1. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, міцності соціальних та сімейних зв'язків підозрюваного, його віку та стану здоров'я, майнового стану, відсутності судимостей, а також зі ступеню тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення. У той же час, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
При цьому слідчий суддя також вважає за необхідне зробити застереження щодо випадків, коли підозрюваний може залишати місце свого проживання, а саме: у випадку необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога».
На думку слідчого судді, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на цьому етапі особисте зобов'язання, особиста порука чи домашній арешт у певний період доби не є достатніми для гарантування поведінки підозрюваного, виходячи із встановлених судом ризиків та тяжкості кримінального правопорушення.
Крім того, слідчий суддя враховує, що у справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Підозрюваному необхідно роз'яснити, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися у житлі, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.
Слід зазначити, що згідно ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
При цьому прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, прокурор уповноважений: погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених КПК України, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання (ч. 1, п. 10 ч. 2 ст. 36 КПК України).
Таким чином, при відсутності клопотання слідчого, погодженого прокурором, або клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а також, враховуючи положення ч. 2 ст. 183 КПК України, слідчий суддя позбавлений можливості самостійно застосувати відносно підозрюваного такий запобіжний захід.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 180, 193, 194, 196, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога».
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу до підозрюваного у вигляді домашнього арешту визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 20 листопада 2025 року.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного такі обов'язки:
-прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у визначений час, залежно від стадії кримінального провадження;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками у зазначеному кримінальному провадженні.
Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у кримінальному провадженні.
У разі невиконання обов'язків до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На ухвалу протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1