Справа № 758/4108/25
Категорія 35
(ЗАОЧНЕ)
08 вересня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,
за участю секретаря судового засідання Білоус А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «УПРАВДОМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, інфляційних втрат та трьох процентів річних,-
У березні 2025 року позивач звернувся до Подільського районного суду міста Києва із вказаним позовом до ОСОБА_1 , зазначивши, що ТОВ «ЖБК «УПРАВДОМ» є експлуатуючою компанією, яка здійснює обслуговування паркінгу АДРЕСА_1 Відповідач є власником машиномісця НОМЕР_1 у вказаному будинку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а отже, є споживачем послуг, які надаються позивачем. За період з 01.01.2021 по 28.02.2025 відповідачем допущено заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 15 540,00 грн. На вказану суму позивачем у відповідності до ст. 625 ЦК України нараховано інфляційні втрати у розмірі 10 441,67 грн та 3% річних у розмірі 1940,16 грн. Таким чином, позивач просить стягнути на його користь вказані суми коштів, у загальному розмірі 27 921,83 грн, а також понесені ним витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою суду від 14.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Відповідач у встановлений судом строк без поважних причин відзив на позов не надала, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч.8 ст. 178 ЦПК України.
У судове засідання представник позивача не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав та не заперечив щодо заочного розгляду справи.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явилася, про причини неявки суд не повідомив.
З огляду на викладене та при відсутності заперечень сторони позивача, суд постановив ухвалу про розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення, оскільки згідно ст. 281 ЦПК України, якщо відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Статуту ТОВ «ЖБК «УПРАВДОМ» (ідентифікаційний код 38139151), затвердженого загальними зборами учасників ТОВ«ЖБК «УПРАВДОМ» (протокол №13-12/19 від 13.12.2019) товариство є експлуатуючою компанією, предметом діяльності якої є здійснення господарської діяльності, направленої на задоволення потреб фізичних, юридичних осіб, інших суб'єктів господарювання, у продукції, товарах або послугах товариства, та отримання прибутку.
Відповідач ОСОБА_1 є власником машиномісця № НОМЕР_1 , загальною площею 13,8 кв.м, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №417501013 від 12.03.2025.
05.01.2015 між ТОВ «ЖБК «УПРАВДОМ» та ОСОБА_1 укладено договір на технічне обслуговування паркінгу житлового будинку АДРЕСА_1, об'єктом технічного обслуговування за яким є паркінг, розташований за адресою АДРЕСА_2 ,
Відповідно до п.1.1. вказаного договору виконавець бере на себе зобов'язання з технічного обслуговування паркінгу житлового будинку (далі - паркінг), належного утримання та ремонту його інженерних систем і устаткування, прилеглої території, при цьому замовник своєчасно вносить плату за технічне обслуговування майна, належне утримання і ремонт його інженерних систем та устаткування, прилеглої території.
Згідно з п.1.2. договору до складу обслуговуючого паркінгу входить:
- саме приміщення площею 3212,41 кв.м, у тому числі проїзна частина, технічне приміщення, в яких є інженерні комунікації, інженерне обладнання;
- огороджувальні несучі конструкції (включаючи фундамент, несучі стіни, плити перекриття, і несучі колони;
- огороджувальні не несучі конструкції;
- електричне, санітарно-технічне та механічне устаткування, що знаходиться в паркінгу;
- система електропостачання, що складається з ввідних таф, ввідно-розподільних пристроїв, апаратури захисту, контролю та управління, приладів обліку електричної енергії, щитків і шаф, освітлювальних установок приміщень, систем автоматичної пожежної сигналізації внутрішнього протипожежного водопроводу, систем порошкового пожежогасіння, системи припливно витяжної вентиляції, система контролю повітряного середовища (система газоаналізації), мереж (кабелів), а також іншого електричного устаткування, розташованого на цих мережах.
Згідно з п.2.1. виконавець зобов'язується:
2.1.1. Забезпечувати утримання і технічне обслуговування майна паркінгу, розташованого за адресою АДРЕСА_2 .
Зміст майна та технічне обслуговування в залежності від складу, конструктивних особливостей, ступеня фізичного зносу та технічного стану майна паркінгу включає в себе: огляд майна, здійснюваний представниками виконавця, що забезпечує своєчасне виявлення невідповідності стану майна вимогам законодавства України, а також загрози безпеці життя та здоров'я громадян. При проведенні огляду майна виконувати наступні роботи:
- усунення несправностей у системах електропостачання, водопроводу і каналізації та ін.;
- освітлення приміщень;
- прибирання та очищення приміщень, що входять до складу майна;
- збір та вивіз твердих побутових відходів;
- забезпечення дотримання заходів пожежної безпеки відповідно до законодавства України про пожежну безпеку;
- підготовку до сезонної експлуатації та утримання майна паркінгу;
- поточний та капітальний ремонти майна (здійснюється на підставі додаткової угоди);
- підтримання забороненого режиму куріння в паркінгу.
2.1.2. Забезпечувати догляд паркінгу та обслуговування електронного пропускного обладнання (воріт-жалюзі).
2.1.3. Повідомляти замовника про відключення, випробування або інші зміни режиму роботи інженерних мереж паркінгу - за 3 доби (за винятком виникнення в мережах аварійної ситуації).
2.1.4.Виконувати заявки замовника по усуненню несправностей і аварій у встановлені терміни.
2.1.5. Своєчасно повідомляти замовника про зміну розміру оплати за послуги.
Згідно з п.2.2. договору замовник зобов'язується:
2.2.1. Вносити щомісяця плату за технічне обслуговування не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
2.2.2. Дотримуватися правил користування та утримання майна паркінгу (Додаток №2).
2.2.3. Нести інші обов'язки, передбачені чинними законодавчими та іншими нормативно-правовими актами України.
Протоколом узгодження договірної ціни, який є додатком №1 до договору №16/102-А-27,28 від 05.01.2015, сторони погодили калькуляцію витрат на технічне обслуговування паркінгу житлового будинку.
Вказаний договір та додаток до нього підписані представником ТОВ «ЖБК «УПРАВДОМ», як виконавцем, та ОСОБА_1 , як замовником.
Таким чином, суд визнає доведеним факт наявності між сторонами договірних відносин, предметом яких є надання житлово-комунальних послуг.
Розмір та розрахунки складових тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, які надаються ТОВ «ЖБК «УПРАВДОМ», були затверджені наказом №65 від 30.10.2020.
31.05.2023 ТОВ «ЖБК «УПРАВДОМ» видано наказ №17/3 «Про встановлення тарифів, у зв'язку із підвищенням вартості електроенергії», яким внесено зміни до розрахунку складових тарифу у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №544 від 30.05.2023 та введено в дію з 01.06.2023 нові тарифи на послугу з утримання будинків та прибудинкових територій, які надаються товариством.
31.05.2024 ТОВ «ЖБК «УПРАВДОМ» видано наказ №14 «Про встановлення тарифів, у зв'язку із підвищенням вартості електроенергії», яким внесено зміни до розрахунку складових тарифу у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №632 від 31.05.2024 та введено в дію з 01.06.2024 нові тарифи на послугу з утримання будинків та прибудинкових територій, які надаються товариством.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Згідно зі статтею 9 Закону споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги щомісячно, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отримання ним до укладення відповідного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 19 закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV (надалі - Закону) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
З матеріалів справи встановлено, що відповідач належним чином не виконує взятих на себе зобов'язань за договором, своєчасно не оплачує надані йому позивачем житлово-комунальні послуги, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за період з 01.01.2021 по 28.02.2025 у розмірі 15 540,00 грн.
Розмір заборгованості наведених у розрахунку, складеному позивачем, та підтверджується довідкою по оборотах особового рахунку № НОМЕР_2 .
Суд приймає до уваги розрахунок позивача як такий, що не спростований відповідачем.
Враховуючи викладене, суд вбачає наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 15 540,00 грн.
Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями статей 525, 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовими зобов'язаннями, у яких, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора, відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України вимагати сплату грошей за надані послуги.
Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч.2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 дійшла висновку щодо можливості застосування положень статті 625 ЦК України до будь-яких грошових зобов'язань незалежно від підстав виникнення.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц, №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18).
У постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 ЦК України, зробила висновок про те, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежать від основного зобов'язання і поділяє його долю.
Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Подібний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 07.02.2018 по справі № 910/11249/17.
Ураховуючи наведене, приймаючи до уваги, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, суд визнає обґрунтованими доводи позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних за період з 01.01.2021 по 28.02.2025.
Згідно з розрахунками позивача такі суми за вказаний період становлять:
інфляційні втрати - 10 441,67 грн, 3% річних - 1940,16 грн.
Сумнівів щодо правильності обрахунку вказаних сум у суду немає.
Доказів на спростування наведених вище обставин відповідачем до суду не надано.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
У відповідності до положень статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 у справі №466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).
З прохальної частин позовної заяви встановлено, що позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, 01.01.2023 між ТОВ «ЖБК «УПРАВДОМ», в особі директора Себрюка К.В., та АО «ЛІГАЛ КЕЙС», в особі партнера Безсмертного О.О., укладено Договір №2 про надання правової допомоги.
Згідно з актом надання послуг №14 від 21.03.2025 загальна вартість виконаних робіт складає 7 000,00 грн.
З огляду на вищевикладене, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, ціни позову, складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності вчинення відповідних дій адвокатом, значимості таких дій у справі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 7000,00 грн.
Крім того, при поданні позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №136120 від 27.02.2025.
Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, вказана сума судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12,13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-268, 280-284, 289, 353, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «УПРАВДОМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, інфляційних втрат та трьох процентів річних задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «УПРАВДОМ» заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.01.2021 по 28.02.2025 у розмірі 15 540 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок) гривень 00 копійок, а також нараховані за вказаний період інфляційні втрати у розмірі 10 441 (десять тисяч чотириста сорок одна) гривня 67 копійок та три відсотки річних у розмірі 1 940 (одна тисяча дев'ятсот сорок) гривень 16 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «УПРАВДОМ» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін по справі:
- позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «УПРАВДОМ», місцезнаходження: м. Київ, вул. Замковецька, буд. 102-А, н/п 37, код ЄДРПОУ 38139151;
- відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено 15.09.2025.
Суддя О. О. Ковбасюк