Справа № 758/7442/25
Категорія 61
22 вересня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,
за участю секретаря судового засідання Білоус А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, -
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду міста Києва з позовом до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона є єдиною спадкоємицею двоюрідної баби по батьковій лінії - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент смерті позивач була неповнолітня та фактично прийняла спадщину на підставі ч. 4 ст. 1268 ЦК України. Після смерті баби залишилася квартира АДРЕСА_1 . У зв'язку з тим, що постановою державного нотаріуса Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори Єстремської Ж.В. від 12.08.2024 позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану, оскільки документи які посвідчують право власності на квартиру, відсутні, позивач звернулася до суду із даним позовом, в якому просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті її баби ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 28.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Цією ж ухвалою судом задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано у Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори належним чином засвідчені копії матеріалів спадкової справи №291/2024, заведеної до майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
25.07.2025 до суду надійшли належним чином засвідчені копії матеріалів вказаної спадкової справи.
Ухвалою суду від 20.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання позивач не з'явилася, її представником подано до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій вона позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник Подільської районної в місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, відзив до суду не подав. В своїй заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності та ухвалити рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
За таких обставин суд ухвалив проводити розгляд за відсутності сторін, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.
Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно дослідивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, оцінивши докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено актовий запис №464 від 24.10.2019, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті, виданим 02.12.2023 Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Позивач ОСОБА_1 є двоюрідною онукою ОСОБА_2 , що підтверджується наступними документами:
- свідоцтвом про народження ОСОБА_1 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві 08.12.2005, в якому зазначено, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 та її батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;
- свідоцтвом про народження батька позивачки - ОСОБА_3 , виданого міським Палацом новонароджених 14.08.1975, в якому зазначено, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_4 та його батьками записані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ;
- свідоцтвом про шлюб від 18.08.1970, в якому зазначено, що дід позивачки ОСОБА_5 та баба позивачки ОСОБА_7 уклали шлюб 18.08.1970, після реєстрації одруження присвоєно прізвища чоловікові - ОСОБА_8 та дружині - ОСОБА_8 .
- витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00042235269 від 10.11.2023, в якому зазначено, що баба позивачки ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , її батьками є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ;
- витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00042443428 від 24.11.2023, в якому зазначено, що ОСОБА_11 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , її батьками є ОСОБА_12 та ОСОБА_10 .
Враховуючи надані позивачем документи, судом встановлено, що померла ОСОБА_2 та баба позивачки - ОСОБА_6 (дошлюбне прізвище ОСОБА_13 ) є рідними сестрами, а отже, позивачкою доведено факт родинних відносин з померлою.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається з нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації житла Подільської райдержадміністрації 08.04.1996 та зареєстровано в Бюро за реєстровим №2401.
Судом також встановлено, що 18.06.2024 Чотирнадцятою київською державною нотаріальною конторою до майна померлої ОСОБА_2 заведено спадкову справу №291/2024.
З матеріалів спадкової справи вбачається, що постановою державного нотаріуса Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори Єстремської Ж.В. від 12.08.2024 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , оскільки відсутні документи, які посвідчують право власності на квартиру.
Судом встановлено, що єдиною спадкоємицею ОСОБА_2 є ОСОБА_1 , яка на момент її смерті була неповнолітня та прийняла спадщину на підставі ч. 4 ст. 1268 ЦК України. Батько позивачки не звертався із заявою про прийняття спадщини після смерті його тітки ОСОБА_2 . Інших спадкоємців у померлої немає.
Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
В основі спадкування за законом заходиться принципі черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім'ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст.1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо протягом строку, встановленого ч.4 статті 1273 цього Кодексу, батьки (усиновлювачі), опікуни він не заявили про відмову від неї.
В п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.08 «Про судову практику у справах про спадкування», Верховний суд зазначив, що при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відповідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до положень ч.1, ч.3, ч.5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування.
Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов'язок спадкоємців, а їх право.
Згідно з положеннями ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.
Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
При розгляді справ про визнання права власності на спадкове нерухоме майно у випадках, якщо спадщина прийнята, проте спадкоємцем не було одержано свідоцтво про право на спадщину (ст. 1297 ЦК) або не здійснено державну реєстрацію права на спадщину (ст. 1299 ЦК), слід брати до уваги, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини», і пов'язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки.
Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно ч. 1, 2, 4 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом. Такий порядок реєстрації прав на нерухоме майно передбачений ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Разом з тим, згідно з правилами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та обтяження таких прав здійснюють територіальні органи державної реєстрації прав Міністерства юстиції України і державні та приватні нотаріуси. Однак зазначені органи реєстрації наділені повноваженнями здійснювати відповідну реєстрацію прав на нерухоме майно лише за вимогою власника (уповноваженої особи).
Враховуючи, що право власності виникає на підставі рішення суду, яке є одним з правовстановлюючих документів, визначених переліком, на підставі яких здійснюється реєстрація права власності, то відповідно ст. 392 ЦК України, - власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За таких обставин вбачається, що у зв'язку із відсутністю у позивача правовстановлюючих документів, зареєстрованих у відповідності до норм чинного законодавства на спадкове майно, останній позбавлений можливості отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на загальних підстав в нотаріальній конторі.
За загальними правилами ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтями 316, 321 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до вимог ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, одним із способів якого є визнання права.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги те, що позивачем доведено обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог, а також враховуючи, що у позивача відсутні правовстановлюючі документи, зареєстровані у відповідності до норм чинного законодавства на спадкове майно, суд дійшов висновку про задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 23, 81, 247, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін по справі:
позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач - Подільська районна в місті Києві державна адміністрація, місцезнаходження: м. Київ, Контрактова площа, буд. 2, код ЄДРПОУ 37333608.
Суддя О. О. Ковбасюк