печерський районний суд міста києва
Справа № 757/30444/18-к
09 вересня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100060002552 від 13.06.2018, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, з незакінченою вищою освітою, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченої ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
На розгляді Печерського районного суду м. Києва перебуває вказане кримінальне провадження.
Так, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що вона:
-13.06.2018 приблизно о 15 год. у приміщенні магазину «Ле Сільпо» ТОВ «Сільпо-Фуд» за адресою: м. Київ, вул. Велика Василькіська, буд. 5, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи з корисливих мотивів, здійснила закінчений замах таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, на загальну суму 682 грн.
Від захисника надійшло клопотання про закриття провадження у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність зазначеного діяння.
У судовому засіданні захисник та обвинувачена клопотання підтримали, просили задовольнити, прокурор не заперечував проти закриття провадження з зазначених підстав.
Суд заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження приходить наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що 09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886-IX, яким було внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема, до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Дрібне викрадення чужого майна».
Відповідно до внесених змін ч. 1 ст. 51 КУпАП (в редакції Закону України від 18липня 2024 року №3886- IX) передбачає, що за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, передбачена адміністративна відповідальність.
Також за ч. 2 цієї ж статті настає адміністративна відповідальність у разі вчинення дії, передбаченою частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене, кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян,
Станом на 01 січня 2018 року неоподаткований мінімум доходів громадян становив 881 грн.
Таким чином, внесені законодавцем зміни до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, призвели до скасування кримінальної відповідальності за викрадення чужого майна, якщо його вартість станом на 2018 рік становить менше 1762 грн.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, надійшло до суду 20.06.2018 і на момент розгляду зазначеного кримінального провадження судом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначені норми також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Такого ж висновку дійшла об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 278/1566/21 від 07.10.2024, зазначивши, що зміни, внесені Законом № 3886?IX, мають зворотну дію в часі, а питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886?IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Так, положення п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України передбачають, що кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1ст. 284 цього Кодексу.
Так у судовому засіданні обвинувачена надала згоду на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч.1ст. 284 КПК України.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, слід закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 5 КК України, п.4-1 ч. 1 ст. 284 ст. 314, 369, 372, 479-2 КПК України, суд
Клопотання - задовольнити.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.06.2018 за № 12015100060002552 - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Копію ухвали суду направити до Печерського управління поліції ГУНП в м. Києві для вирішення питання щодо можливості притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 7 днів через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя ОСОБА_1