Справа № 308/8450/25
29 вересня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Чепки В. В., за участі секретаря судового засідання Авдєєвої К. Т., позивача - ОСОБА_1 , його представника - адвоката Кураха Ю. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Ужгород справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України, Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, інспектора 1 взводу 1 роти Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції України, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Курах Ю. М., звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, інспектора 1 взводу 1 роти Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позивач, в обґрунтування позовних вимог покликається на те, що постановою інспектора 1 взводу 1 роти Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції України Клюса І. І. від 11.06.2025 серії ЕНА № 4942300 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.
Позивач заперечує обставини правопорушення, наведені в означеній постанові. Стверджує, що ним було дотримано положень пункту 19.1 а Правил дорожнього руху.
Крім того, зазначає, що в оскаржуваній постанові невірно вказано порушення позивачем пункту 19.1 а ПДР, оскільки, на думку позивача, питання щодо порядку використання ближнього/дальнього світла фар врегульовано пунктом 19.2 ПДР.
Позивач винесену постанову вважає необґрунтованою, протиправною та такою, що винесена з порушенням його права на захист, у зв'язку з чим просить означену постанову скасувати.
Управлінням патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції (далі - Управління) подано відзив на позовну заяву, за змістом якого просить у задоволенні позову відмовити.
Повідомляє, що 11.06.2025 під час несення служби працівниками Управління в місті Ужгород, проспект Свободи, 10 було виявлено порушення правил дорожнього руху, а саме: водій транспортного засобу «Skoda Octavia» з д. н. з. НОМЕР_1 керував транспортним засобом в темну пору доби з увімкненим дальнім світлом фар, чим засліплював інших учасників дорожнього руху, порушивши п. 19.1 а ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Поліцейськими, після представлення водію, було встановлено особу водія, яким виявився позивач, пояснено суть правопорушення, причину, підставу зупинки та перевірки документів та попросили водія пред'явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 2.4 ПДР України.
Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 19.1 а ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо позивача.
Водію було роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підтвердження чого відповідачем долучено відеозапис з нагрудної камери поліцейського. Крім того, відповідач мотивує, що наведене підтверджується підписом позивача в пункті 8 постанови.
Вказує, що усні доводи позивача були взяті до уваги під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, письмових пояснень позивач не надав. Інспектор виніс постанову за ч. 2 ст. 122 КУпАП та наклав стягнення на правопорушника в розмірі 510 грн, у відповідності до санкції статті.
Відповідач, покликаючись на положення КАС України та КУпАП, зазначає, що належним відповідачем у справі щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, повинен бути відповідний орган Національної поліції України, зокрема у цій справі - Департамент патрульної поліції.
Таким чином, даний адміністративний позов заявлено до неналежних відповідачів, а саме: Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції України та інспектора 1 взводу 1 роти Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції України.
У задоволенні позовних вимог просить відмовити.
Ухвалою суду від 18.06.2025 відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Позивач у судовому засіданні пояснив, що рухаючись по вулиці Митній у м. Ужгороді 11.06.2025 він планував зробити розворот, щоб надалі рухатися у напрямку кругового руху, а в подальшому у бік транспортного мосту. Через те, що вже була доволі пізня година, на цій вулиці було вимкнене вуличне освітлення і видимість була дуже поганою. Перед здійсненням розвороту, переконавшись, що жодних автомобілів на зустріч на дорозі немає, позивач ввімкнув фари дальнього світла, після того, як завершив маневр - вимкнув.
Його представник позовні вимоги підтримали та просив скасувати постанову. Пояснив, що норма п. 19.1 а Правил дорожнього руху жодним чином порушена не була, оскільки така передбачає, що у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла. Оскільки позивач ввімкнув фари дальнього світла в умовах недостатньої видимості для здійснення розвороту, що дозволяє вказана норма, у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Враховуючи наведене та вимоги ч. 3ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
У відповідності до вимог ч. 4ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши учасників судового розгляду, суд встановив таке.
11.06.2025 інспектором 1 взводу 1 роти Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції України Клюсою І. І. відносно ОСОБА_1 винесено постанову серії ЕНА № 4942300 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Зі змісту вказаної постанови серія ЕНА № 4942300 від 11.06.2025 вбачається, що ОСОБА_1 11.06.2025 о 00:32 в м. Ужгород, проспект Свободи, 10, керуючи транспортним засобом «Skoda Octavia» д. н. з. НОМЕР_1 з увімкненим дальнім світлом фар у темну пору доби, чим засліплював інших учасників дорожнього руху, чим порушив п. 19.1 а ПДР України - порушення водіями транспортних засобів використання освітлювальних приладів в темну пору доби, в умовах недостатньої видимості, в тунелях, за що відповідальність передбачена ч. ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Представником відповідача до відзиву додано відеозапис, на якому зафіксовано процедуру розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови.
Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам, суд враховує наступні норми права.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За приписами ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.
У відповідності до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 вказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Судом встановлено та не оспорюється позивачем, що він 11.06.2025 о 00:32 в м. Ужгород, проспект Свободи, 10, керував транспортним засобом «Skoda Octavia» д. н. з. НОМЕР_1 .
Зі змісту протоколу вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом з увімкненим дальнім світлом фар у темну пору доби, що засліплювало інших учасників дорожнього руху, чим порушено п. п. 19.1.а ПДР.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил.
Пунктом 1.9 ПДР передбачено, що особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 19.1.а ПДР передбачено, що у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: на всіх механічних транспортних засобах фари ближнього (дальнього) світла.
За диспозицією частини другої статті 122 КУпАП відповідальність наступає за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів.
З пояснень позивача встановлено, що такий дійсно рухався автомобілем та, з огляду на умови недостатньої видимості, з метою здійснення розвороту, переконавшись у відсутності зустрічних транспортних засобів, увімкнув фари дальнього світла.
Норма п. 19.1.а ПДР передбачає саме такий обов'язок водія, зокрема, - у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги увімкнути фари ближнього або дальнього світла.
Водночас п. 19.2 ПДР передбачає, що дальнє світло слід перемикати на ближнє не менш як за 250 м до зустрічного транспортного засобу, а також тоді, коли воно може засліпити інших водіїв, зокрема тих, що рухаються в попутному напрямку.
Однак, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що будь яких доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. ст. 122 КУпАП, матеріали справи не містять.
Зокрема, з доданих до відзиву відеозаписів із службової нагрудної бодікамери працівника поліції, не вбачається того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з увімкненими фарами дальнього світла, чим засліплював інших учасників дорожнього руху. Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 не інкримінується порушення п. 19.2 ПДР, який і передбачає необхідність перемикання дальнього світла на ближнє не менш як за 250 м до зустрічного транспортного засобу, а також тоді, коли воно може засліпити інших водіїв, зокрема тих, що рухаються в попутному напрямку. На вказаних відеозаписах зафіксовано лише спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, однак з вказаного відеозапису судом не можливо встановити факту вчинення ним адміністративного правопорушення.
Таким чином, будь яких доказів на підтвердження обставин, які слугували підставою для винесення поліцейським постанови про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., матеріали справи не містять.
Єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення. Однак, зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатися, як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Однак, відповідачем Департаментом патрульної поліції не доведено належними та допустимими доказами правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Поряд з цим, положеннями частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на викладене винесена відносно ОСОБА_1 постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. за частиною другою статті 122 КУпАП, підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.
Разом з тим, суд вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги до Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, інспектора 1 взводу 1 роти Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови в справі про притягнення до адміністративної відповідальності, як неналежних відповідачів у цій справі, оскільки належним відповідачем як суб'єктом владних повноважень в адміністративній справі щодо оскарження рішень (дій чи бездіяльності) у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен бути відповідний орган Національної поліції. При цьому, суд зазначає, що належним відповідачем в даній категорії справ є саме Департамент патрульної поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, враховуючи результат розгляду справи, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп. за задоволеними позовними вимогами підлягають стягненню на користь позивача.
На підставі ст. 122, 245, 251, 252, 256, 280 КУпАП та керуючись п.1 ч.1 ст. 20, ст.44, 77, 242, 246, 257-262, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України, Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, інспектора 1 взводу 1 роти Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ЕНА № 4942300 від 11.06.2025 за ч. 2 ст. 122 КУпАП, якою на позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір за подання позову в розмірі 605 грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач 1: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3.
Відповідач 2: Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: 88006, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. М. Польового, буд. 2.
Відповідач 3: інспектор 1 взводу 1 роти Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції Клюса І. І., адреса: 88006, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. М. Польового, буд. 2.
Суддя В. В. Чепка