Справа № 308/10420/25
25 вересня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Фазикош О.В., за участю секретаря Бегені В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,-
Відповідно до ч. 6 ст. 268 ЦПК України 25.09.2025 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 29.09.2025 року.
Позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 липня 2025 року у даній справі відкрито провадження, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Позов обґрунтовано тим, що 17 листопада 2020 року ОСОБА_1 одружився із ОСОБА_3 , шлюб був зареєстрований Тячівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актова запис №295.
Позивач зазначає, що від спільного шлюбу дітей у подружжя не має, спільного майна яке би могло послужити предметом спору відсутнє.
У позовні заяві вказано на те, що у шлюбі сторони прожили 5 (п'ять) років, та що через рік між ними почалися сварки відносно ведення домашнього господарства,відносно витрат грошей, відносно ставлення один до одного. Розбіжність у поглядах на спільне життя відштовхнули їх один від одного і у них вже не було сімейного щастя.
Позивач зазначає, що давно думав про розлучення із відповідачкою, але відповідачка переконувала його, що все наладиться, що вона зміниться. Однак зараз, за твердженням позивача, він вже остаточно вирішив розлучитися.
На підставі викладеного та керуючись ст. 110-112 СК України просить суд постановити рішення, яким шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладений 17 листопада 2020 року Тячівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, актова запис №295 розірвати. Позивач просить всі розходи пов'язані із судовими витратами покласти на нього.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Від представника позивача по справі - адвоката Кохман М.В., надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримує.
Відповідач на розгляд справи не з'явилася повторно, заяв та клопотань не подавала, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відзиву на позовну заяву від неї не надходило.
Таким чином, у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки, відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, повторно не з'явилася в судове засідання без поважних причин та не подала відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, на підставі наведеного суд керуючись ч.4 ст.223, 280-281 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 17 листопада 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одружився із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шлюб був зареєстрований Тячівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актова запис №295 (вказане підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1 від 17 листопада 2020 року).
Позивач зазначає, що від спільного шлюбу дітей у подружжя не має, спільного майна яке би могло послужити предметом спору відсутнє.
Подружнє життя між сторонами не склалося. Згідно позовної заяви сімейні відносини між подружжям припинені, тобто даний шлюб існує тільки формально. Фактично сім'я припинила своє існування
Відповідно до ч.1 ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Згідно ст. 112 Сімейного Кодексу України при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст.110 Сімейного Кодексу.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Аналогічні приписи викладені уст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Виходячи із змісту ч.3 та ч.4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Оскільки, позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим. На даний час сторони по справі не підтримують шлюбне життя та подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає.
Враховуючи вищенаведені обставини справи, суд приходить до висновку, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить їх спільним інтересам, а тому шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , слід розірвати.
Суд бере до уваги, що відповідачем до суду не подано відзив або заперечень на позов, а тому вважає за можливе задовольнити позов про розірвання шлюбу.
Вимог щодо спільного майна подружжя позивачем не заявлено.
Відповідно до ч.4 ст. 223, 280-282 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів і постановляє заочне рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В даному випадку позовні вимоги позивача задоволено повністю, а тому із відповідача на її користь слід стягнути сплачений нею судовий збір у сумі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, ст.ст. 56, 110, 112,160 Сімейного кодексу України та, керуючись ст.ст. ст.ст. 3, 4, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 17, 43, 49, 200, 223, 258, 265, 280-281, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,- задовольнити.
Шлюб укладений 17 листопада 2020 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований Тячівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актова запис №295 (свідоцтво про шлюб Серії НОМЕР_1 від 17 листопада 2020 року),- розірвати.
Стягнути із відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 мешканець АДРЕСА_2 ), сплачений ним судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешк.: АДРЕСА_2 , код: НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 .
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош