Справа № 646/8172/25
№ провадження 2/646/4150/2025
29 вересня 2025 року м.Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі: головуючого - Демченко І.М. за участю секретаря Кочитової Я.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу, зареєстрованого 19 січня 2021 року з ОСОБА_2 , посилаючись на те, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені через відсутність взаєморозуміння та взаємоповаги, різні погляди на подружнє життя, примирення неможливе. Майновий спір відсутній. Дітей від шлюбу не мають.
Ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова від 19.08.2025 справу прийнято до провадження суддею Демченко І.М. та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач у судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримує та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила, відзиву не надала.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 223 ЦПК України у разі неявки учасника справи, який належним чином повідомлений про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, враховуючи позицію Верховного Суду у справі № 911/3142/12 від 18.03.2021, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Таким чином, відповідач була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідним поштовим відправленням, яке повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи. Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України), що узгоджується із правовим висновком Верховного Суду від 13.05.2024 у справі № 755/4829/23 (61-73 св 24).
Крім того, судом додатково з метою реалізації відповідачкою своїх прав, враховуючи, що її зареєстроване місце проживання знаходиться на території активних бойових дій, виклик здійснено в порядку ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Відповідно до вимог ст. 281 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладене та наявність одночасного існування умов, передбачених ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за необхідне провести заочний розгляд справи.
На підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши докази, встановив фактичні обставини справи та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.
На підставі копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 19 січня 2021 року Луганським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб, про що тим же відділом державної реєстрації актів цивільного стану складено актовий запис за № 19 від 19 січня 2021 року. Після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_4 ».
Статтею 51 Конституції України, частиною першою статті 24 Сімейного Кодексу України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 55 Сімейного Кодексу України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Положеннями ч. ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного Кодексу України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Частиною третьою статті 105 Сімейного Кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя, на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно зі ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суду за № 61-8206св19 від 03.12.2020, відповідно до якої суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо.
Судовим розглядом встановлено, що подружжя шлюбно-сімейних відносин не підтримує тривалий час, вони не бажають поновити стосунки та зберегти сім'ю, отже їх подальше спільне життя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін.
Відповідно до ч. 8 ст. 294 ЦПК України у рішенні про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
Керуючись ст. ст. 2, 23, 76-81, 258, 259, 263, 264, 265, 273, ч.8 ст. 294 ЦПК України, ст. ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд
Позов - задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 19 січня 2021 року Луганським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), актовий запис № 19, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_2 прізвище « ОСОБА_4 ».
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст рішення складено 29.09.2025.
Головуючий І.М.Демченко