Справа № 639/4012/25
Провадження № 2/646/3655/2025
(ЗАОЧНЕ)
18.09.25 м. Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючий - суддя Серпутько Д.Є.,
за участі секретаря судового засідання Соболь Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою, поданою представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Козаренко Наталією Юріївною до ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) про розірвання шлюбу,
Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зазначивши, що 21.10.2017 року між сторонами зареєстровано шлюб. В обґрунтування заяви вказує на те, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинялись, з 25.10.2022 позивач не проживає однією сім'єю з відповідачем, та з цього часу має окремий бюджет, спільне господарство між сторонами не ведеться. Сторони мають різні адреси фактичного проживання та подальше збереження сімейних відносин між сторонами є неможливим, так як у останніх різні погляди на подальше життя.
Крім того, позивач зазначив, що станом на дату подання до суду вказаної позовної заяви, відповідач перебуває у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на підставі ухвали Основ'янського районного суду міста Харкова від 14.05.2025 у справі №642/1867/23.
Ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова від 21.07.2025 вказану позовну заяву прийнято до провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
21.07.2025 ухвалою суду витребувано від Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» (код ЄДРПОУ 08564587, адреса: 61093, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 99) відомості (інформацію) про підтвердження перебування ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на дату подання вказаного позову 09.06.2025 та до дати надання відповіді включно у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор». На виконання вказаної ухвали суду, 24.07.2025 від ДУ «Харківський слідчий ізолятор» до суду надійшов лист зі змісту якого вбачається, що відповідач ОСОБА_2 утримується в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» з 27.10.2022 і по теперішній час. Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 , у вчиненні ч. 2 ст. 111 ,ч. 1 ст. 111-2 КК України перебуває на розгляді в Основ'янському районному суді міста Харкова.
Позивач та її представник у судове засідання не з'явилися. Просили суд справу розглянути без їхньої участі та проти заочного рішення суду не заперечують.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується розпискою №18721 від 12.09.2025. Крім того відповідно до акту від 18.09.2025, складеного уповноваженими особами ДУ «Харківський слідчий ізолятор», відповідач ОСОБА_2 , ознайомлений з повідомленням Основ'янського районного суду міста Харкова, по справі № 639/4012/25, провадження № 2/646/3655/2025, але будь які заяви з цього приводу останній відмовився надавати. Відзив на позов не надав.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що в справі достатньо документально підтверджених даних про спірні правовідносини сторін, а також, що сторони належним чином повідомлені про місце і час судового засідання, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України. Зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Розглянувши докази, подані позивачем в обґрунтування позовних вимог, встановивши правовідносини, які виникли між сторонами та яка правова норма підлягає застосуванню до них, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
У відповідності до ч. 1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
За правилами ч. 2, ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Судом встановлено, що 21.10.2017 ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) уклав шлюб з ОСОБА_4 , про що Куп'янським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області зроблено відповідний актовий запис № 143, після укладення шлюбу дружина змінила прізвище на - « ОСОБА_5 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 21.10.2017.
Від шлюбу сторони мають дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 10.11.2018, видане Куп'янським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 339.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
Як убачається зі змісту ч. 3 та ч. 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя або одного з них на підставі постанови державного органу реєстрації актів цивільного стану, відповідно до статей 106 та 107 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст.110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Судом встановлено, що відносини в сім'ї ускладнились, вони протягом тривалого періоду часу не ведуть спільного господарства, проживають окремо, шлюб існує лише формально. Докази на підтвердження протилежного до суду не надані.
Крім того, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Валліанатос та інші проти Греції» від 07.11.2013 року (Заяви №№29381/09 та 32684/09) передбачено: «Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення…, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім'ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов'язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя».
Окрім цього, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні.».
Згідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч.1 підпункту «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
З врахуванням того, що позивач не бажає примиритися, а відповідач не повідомив суд про наявність такого бажання протягом тривалого проміжку часу, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам, зокрема, позивача, тому шлюб слід розірвати.
Відповідно до ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї суперечитиме інтересам одного з них.
Частина перша ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Поняття «приватного та сімейного життя» ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28.01.2003 року, заява №44647\98).
При розгляді та вирішенні справи про розірвання шлюбу суд враховує, що позивач та відповідач не проживають однією сім'єю, у них різні погляди на життя на сімейні цінності, між сторонами спору припинилися шлюбні стосунки, вони перестали вести спільне господарство й проживають окремо.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 105 ч.3, 112, 114 ч.2 СК України, ст.ст. 4, 12, 13, 80, 81, 263, 265, 280, 281, 282 ЦПК України, п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 21.10.2017 Куп'янським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 143 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище - « ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 судові витрати у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи - в той же строк з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання як ВПО: АДРЕСА_2 , адреса для листування: АДРЕСА_3 .
Представник позивача: адвокат Козаренко Наталія Юріївна, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4166, видане на підставі рішення № 51 Донецької обласної КДК адвокатури від 14.12.2011, адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактично місця знаходження: Державна установа «Харківський слідчий ізолятор», 61093, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 99.
Суддя Д.Є. Серпутько