308/12998/25
17.09.2025 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бедьо В.І., розглянувши матеріали справи, які надійшли із ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 , територія в/ч НОМЕР_1 за ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЛВУ № 74 від 05.09.2025 року за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Встановлено, що 04.09.2025 року о 16:00 год. командиром підрозділу було виявлено відсутність солдата ОСОБА_1 , який в подальшому був відсутній на військовій службі без поважних причин протягом однієї доби. О 22:00 год того ж дня солдат ОСОБА_1 самостійно повернувся в розташування в/ч НОМЕР_1 ,
АДРЕСА_1 пошуки військовослужбовця результату не дали, про причини своєї відсутності військовослужбовець не повідомляв, на телефонні дзвінки не відповідає, його місцеперебування невідоме.
Таким чином, військовослужбовця призваного по мобілізації солдат ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 172-11 КУпАП.
В судове засідання призначене на 17.09.2025 року особа, яка притягується до адміністративної відповідальності в судове засідання з'явився, вину у вчиненому правопорушенні не визнав, вказав, що перебував на території в/ч НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, суд приходить до наступного висновку.
Основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ізст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 256 КУпАПу протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
ОСОБА_1 інкриміновано порушення ч. 3 ст. 172-11 КУпАП відповідно до якої адміністративна відповідальність настає за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також за нез'явлення військовослужбовця вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
До протоколу про адміністративне правопорушення від 05.09.2025 додано: копію військового квитка, доповідь про самовільне залишення військової частини військовослужбовцем призваного по мобілізації солдата ОСОБА_1 надана тво командиром в/ч НОМЕР_1 , доповідь про повернення до військової частини військовослужбовцем призваного по мобілізації в/ч НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 надана тво командиром в/ч НОМЕР_1 вс НОМЕР_1 витяг із наказу від 07.06.2025 року № 166, службову характеристику гр. ОСОБА_1 , медичну характеристику гр. ОСОБА_1 , витяг із наказу № 382 від 04.09.2025 року
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення 05.09.2025 року о 16 год. 00 хв. командиром підрозділу було виявлено відсутність солдата ОСОБА_1 , який в подальшому був відсутній на військовій службі без поважних причин протягом однієї доби. Оперативні пошуки військовослужбовця результату не дали, про причини своєї відсутності військовослужбовець не повідомляв, на телефонні дзвінки не відповідає, його місцеперебування невідоме.
О 22:00 год того ж дня солдат ОСОБА_1 самостійно повернувся в розташування в/ч НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
З його особистих пояснень встановлено, що 05.09.2025 року гр. ОСОБА_1 не відлучався за межі в/ч НОМЕР_1 .
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 самовільно військову частину не залишав, 05.09.2025 року, що виключає вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.
Крім того, матеріали справи не містять будь яких доказів самовільного залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також за нез'явлення військовослужбовця вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
Суд не є тим органом, який збирає докази на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Це обов'язок органу, який складає протокол, і так само як і обов'язок доведення вини під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, також не повинна доводити свою вину чи невинуватість.
Таким чином, суду не надано переконливих доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.
В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин повинен проводитися їх судовий розгляд. З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом доведення вини, будь-яких переконливих доказів вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суду не надано, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3ст. 172-11 КУпАП.
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 № 463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно із ст. 8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст. 129 Конституції Українисуддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Дотримання цих вимог є необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, забезпечує реалізацію закріплених у ст. 7 КПК таких засад кримінального провадження, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості, забезпечення доведеності вини та право на захист.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Слід зауважити, що право на справедливий суд гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятою Радою Європи 04.11.1950, ратифікованою Україною 17.07.1997, відповідно до неї суд встановлює обґрунтованість будь-якого висунутого проти особи обвинувачення.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно із ч. 1 п. 3 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП, виносить постанову про закриття справи.
З огляду на вищевикладене, оцінюючи, відповідно до ст. 252 КУпАП, надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, беручи до уваги, що органом, яким складено протокол про адміністративне правопорушення, не доведено порушення ОСОБА_1 ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, суд приходить до висновку про недоведеність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, а тому провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.247,252,283-285,287 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 , територія в/ч НОМЕР_1 за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП, - у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Бедьо В.І.