308/13136/25
18.09.2025 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - Бедьо В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, матеріали справи про адміністративне правпорушення, що надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, -
Згідно протоколу ЗхРУ № 008276Е - 28.08.2025 року, о 16 год. 30 хв., на відстані 3000 метрів до Державного кордону на напрямку 260 прикордонного знаку, на ділянці відповідальності інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 », прикордонним нарядом «Контрольний пост» здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України в Словацьку Республіку, в пішому порядку поза пунктом пропуску, в складі групи осіб. Своїми діями порушив вимоги ст. 9 та ст. 12 ЗУ «Про державний кордон України» від 04.11.1991 р.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною 2 статті 204-1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений. В матеріалах справи наявна заява про розгляд справи у його відсутності та визнання вини.
16.09.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про закриття провадження у справі від адвоката Васечка Юрія Андрійовича.
Звертає увагу суду, на те що з протоколу про адміністративне правопорушення не можливо встановити ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204- 1 КУпАП, а саме: дії які були вчинені ОСОБА_1 на спробу незаконного перетину державного кордону, оскільки такий перебував у транспортному засобі марки «MERCEDES - BENZ SPRINTER» номерний знак НОМЕР_1 , який було зупинено на відстані 3000 метрів до державного кордону України зі Словацькою республікою в межах прикордонної смуги, що є надто великою відстанню до лінії державного кордону. Затримання інших осіб разом із ОСОБА_1 . Ким з працівників прикордонної служби було встановлено умисел у діях ОСОБА_1 на перетин державного кордону та в чому він проявився. Враховуючи наведене, з наданих суду доказів неможливо встановити прямий умисел в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності щодо спроби незаконного перетину державного кордону України поза пунктами пропуску.
Просить суд провадження у справі про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 2 ст. 204-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Зі змісту вказаної статті та ч. 4 ст. 55 Конституції України випливає, що воля держави, спрямована на припинення протиправних дій, виражена досить чітко, тому що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе тільки на підставах, установлених у законі. Якщо такі підстави відсутні або якщо вина особи у вчиненні діяння з цих підстав не доведена, особу не може бути піддано будь-якому заходу адміністративного стягнення.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин (ст.248 КУпАП).
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зміст даної статті визначає предмет доказування органів адміністративної юрисдикції, які на етапі слухання справи мають проаналізувати зібрані матеріали і обставини справи. Щоб винести мотивоване і законне рішення, органу адміністративної юрисдикції необхідно встановити, чи був учинений адміністративний проступок. Це означає, що необхідно з'ясувати, чи мають місце в діянні особи, яка притягується до відповідальності, всі ознаки, що характеризують склад адміністративного проступку.
Під складом адміністративного проступку розуміють сукупність установлених законом суб'єктивних і об'єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративний проступок. Структура складу містить у собі чотири елементи (підсистеми): 1) суб'єкт правопорушення; 2) об'єкт правопорушення; 3) суб'єктивну сторону; 4) об'єктивну сторону правопорушення. Відсутність хоча б однієї ознаки, що характеризує суб'єкт, об'єкт, суб'єктивну сторону або об'єктивну сторону адміністративного проступку, свідчить про те, що це правопорушення не відбувалося.
Так, диспозицією ст. 204-1 КУпАП передбачена відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Об'єктом даного адміністративного проступку є встановлений порядок управління, а також безпека особи, суспільства і держави.
Об'єктивна сторона цього правопорушення виражається у перетинанні державного кордону України поза пунктами пропуску, а також у пунктах пропуску через державний кордон України без установлених документів або дозволу відповідних органів державної влади. Під незаконним перетинанням державного кордону громадянами України, іноземними громадянами й особами без громадянства слід розуміти залишення особою території однієї держави і переміщення на територію іншої держави шляхом самовільного (без відповідного документа або відповідного дозволу) перетинання державного кордону України.
Із суб'єктивної сторони незаконне перетинання державного кордону припускає прямий умисел, тобто виражається в умисній формі вини. Особа усвідомлює, що незаконно перетинає кордон і бажає зробити такі протиправні дії.
Суд не уповноважений перекладати цей обов'язок на себе.
З протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 008276Е - 28.08.2025 року відносно ОСОБА_1 не вбачається та не вказано жодної дії, вчиненої останньою, що підпадає під ознаки об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, та яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні правопорушення, викладеного у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення.
Оцінивши в сукупності всі зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП відсутність складу адміністративного правопорушення є обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення і провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 245, 247 ч.1 п.1, 280, 283,-285, 287,-291 КУпАП, суддя, -
Провадження в справі про адміністративне порушення відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Бедьо В.І.