Справа № 635/7470/25
Провадження № 3/635/3013/2025
29 вересня 2025 року Суддя Харківського районного суду Харківської області Якішина О.М., розглянувши матеріали, що надійшли з ВП №2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення віцд 28.08.2025 р. серії ЕПР1 № 436644, 28.08.2025 року о 00 год. 00 хв. за адресою: Харківська область, Харківський район, вул.Самсонівська, буд.21, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не маючи права керувати транспортним засобом, та його вже було піддано стягненню за ч.2 ст.126 КУпАП 01.05.2025 р. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1.а Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП повторно протягом року, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст.126 КУпАП.
До протоколу додано наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 436644 від 28.08.2025 р., в якому викладені обставини порушення ОСОБА_1 п.2.1.а Правил дорожнього руху України;
- рапорт поліцейського СРПП ВП № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області сержанта поліції С.Волобуєва, в якому він зазначає, що 28.08.2025 р. в складі екіпажу «Байрак-37» на планшетний пристрій ним було отримано виклик «Порушення ПДР» ЄО 11181 за адресою: Харківська область, селище Пісочин, вул.Самсонівська, 21. При відпрацюванні виклику, було складено протокол про адміністративне правопорушення ЕПР 1 № 436644 за ч.5 ст.126 КУпАП відносно ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом АРО-244, д.н.з. НОМЕР_2 . Поліцейський зазначає, що під час складання вищезазначеного адміністративного протоколу, через некоректну роботу бази ІПНП та планшетного пристрою, помилково зазначені дані в графі №7 «місце скоєння та суть адміністративного правопорушення, а саме час вчинення правопорушення» 28.08.2025 р о 00-00 год., просить вважати за вірно: «28.08.2025 о 10-32 год.». Також під час складання протоколу ОСОБА_1 відмовився надавати пояснення відносно себе на підставі ст.63 КУ;
- рапорт поліцейського СРПП ВП № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області сержанта поліції С.Волобуєва, в якому він зазначає, що 28.08.2025 р., після складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 1 № 436644 за ч.5 ст.126 КУпАП відносно ОСОБА_1 , було виявлено, що через несанкціонований збій портативного нагрудного відеореєстратора (бодікамери) №1014854675, час на відеозаписі відображається некоректно, а саме: 30.04.2008 р. 20-46 год. Останній просить вважати за вірне наступне: 28.08.2025 р. 14-30 год.;
- довідку ВП № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами в органах МВС України серії НОМЕР_3 видано 03.06.2010, Центр ДАІ 6313, категорії В, С, згідно облікової бази «Інформаційний портал Національної поліції України» підсистеми «Головний сервісний центр МВС України «Посвідчення водія»;
- довідку ВП № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області, в якій зазначено, що перевіркою наявних обліків встановлена наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення за ст. 126 КУпАП у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно облікової бази «Інформаційний портал Національної поліції України» підсистеми «Головний сервісний центр МВС України «Посвідчення водія» ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами в органах МВС України серії НОМЕР_3 видано 03.06.2010, Центр ДАІ 6313, категорії В, С. Також, 01.05.2025 року інспектором ГРПП Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, ОСОБА_2 , постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4623204 за порушення п. 2.1.А ПДР України, а саме керування транспортним засобом, не маючи права керування такими транспортними засобами, громадянина ОСОБА_1 було піддано стягнення передбаченому частиною 2 статті 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) гривень. Постанова набрала законної сили;
- копію постанови серії ЕНА № 4623204 від 01.05.2025 р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння порушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом, не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 3 400 грн.;
- копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АРО 224 Д, д.н.з. НОМЕР_2 серії НОМЕР_4 , відповідно до якого зазначений транспортний засіб відноситься до категорії легкових;
- письмові пояснення ОСОБА_1 , які зазначені а протоколі про адміністративне правопорушення, в яких він повідомляє, що з правопорушенням згоден;
-копію паспорта ОСОБА_1 серії НОМЕР_5 .
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини свого неприбуття не повідомив. ОСОБА_1 було повідомлено про день та час розгляду справи, шляхом направлення смс-повідомлення на номер телефону, зазначений у протоколі, яке було ним отримані 11.09.2025 року та шляхом направлення судової повістки за адресою проживання останнього. Враховуючи те, що ОСОБА_1 без поважних причин не з'явився до суду, будь-яких заяв від нього не надходило, доказів поважності причини неявки в судове засідання суду не надав, суд вважає причини його неявки не поважними.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.ARO 244 н.з. Ц7998ХА
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 ЄСПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
Отже, обставини неявки у судове засідання ОСОБА_1 , якому було відомо про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та направлення складених матеріалів до суду, а також дату та час судового засідання, дають підстави стверджувати про неналежне здійснення ним своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків.
Приймаючи до уваги, що судом вжито всіх необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило, причини його неявки до суду визнано неповажними та, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 26 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2.1.а. Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тобто за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Частинами 2-4 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
ОСОБА_1 ставиться у провину те, що він керував автомобілем, будучи особою яка не мала права керування транспортними засобами, чим порушив п.2.1.а. Правил дорожнього руху України.
Разом з тим, як вбачається з довідки ВП № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами в органах МВС України категорії В, С.
Крім того, п. 2.1а Правил дорожнього руху України передбачає обов'язок водія механічного транспортного засобу мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відсутність у водія при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії тягне за собою відповідальність за ч.1 ст. 126 КУпАП і не утворює в разі повторного вчинення даного правопорушення протягом року складу адмінправопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.
Основними засадами судочинства, визначеними п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є, крім інших, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді, згідно зі ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Положення ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 6 «Право на справедливий суд» Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
При цьому суд наголошує, що не може перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Надані суду докази не підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП. За таких обставин факт вчинення ним інкримінованого правопорушення є недоведеним.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження за справою про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 33, 221, 247, 283, 126 КпАП України, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.М. Якішина