єдиний унікальний номер справи 546/223/25
номер провадження 1-кп/546/50/25
24 вересня 2025 року м. Решетилівка Полтавська область
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
представника цивільного позивача ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,
представниць цивільних відповідачів Департаменту забезпечення Державної
служби спеціального зв'язку та захисту інформації України - ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ;
представника цивільного відповідача Державного центру кіберзахисту Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України - ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Решетилівка Полтавської області в режимі відеоконференції обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024170010000581 від 17.07.2024, стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Київ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України
У провадженні Решетилівського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження стосовно ОСОБА_5 за ч. 1 с. 415 КК України.
Ухвалою суду від 31.07.2025 призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024170010000581 від 17.07.2024, стосовно ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 415 КК України. Визначено строки цивільному позивачу та відповідачу для надання заяв по суті.
22.08.2025 через систему «Електронний суд» від Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту України надійшло клопотання про визнання неналежним цивільним відповідачем. В обгрунтування зазначають, що майор ОСОБА_5 , є військовослужбовцем ДЦКЗ Держспецзв'язку, який в свою чергу є окремою юридичною особою (державною установою), яка входить до структури Держспецзв'язку. Дійсно, власником автомобілю PEUGEOT Expert/Traveller, р.н. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер тз. НОМЕР_2 є ДЗ Держспецзв'язку. Але наказом ДЗ Держспецзв'язку від 15.02.2024 № 11 «Про надання допуску до самостійного керування службовим транспортними засобами» ОСОБА_5 , який не є штатним водієм, і який не є військовослужбовцем ДЗ Держспецзв'язку, допущено до самостійного керування службовими транспортними засобами Держспецзв'язку, у тому числі і на автомобіль PEUGEOT Expert/Traveller, р.н. НОМЕР_1 . Відповідно до матеріалів справи, ДЗ Держспецзв'язку залучена до кримінального провадження як цивільний відповідач у зв'язку з цивільним позовом, поданим до суду в межах розгляду даної справи. Отже згідно вищевикладеного, дорожньо-транспортну пригоду, що сталася 17.07.2024, скоїв військовослужбовець ДЦКЗ Держспецзв'язку ОСОБА_5 , який на момент керував самостійно на підставі наказу ДЗ Держспецзв'язку від 15.02.2024 № 11, яким йому було надано дозвіл на самостійне керування службовим транспортним засобом PEUGEOT Expert/Traveller, р.н. НОМЕР_1 та виконував службові обов'язки ДЦКЗ Держспецзв'язку. Посилаються на норми ст. 62, 128 КПК України, ст. 1187 ЦК України. Просять визнати Департамент забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України неналежним цивільним відповідачем, виключити Департамент забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України зі справи як цивільного відповідача, визначити цивільним відповідачем водія - ОСОБА_5 , який керував транспортним засобом PEUGEOT Expert/Traveller, р.н. НОМЕР_1 у момент вчинення ДТП.
26.08.2025 до суду через систему «Електронний суд» від представника цивільної позивачки ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на підставі ст. 179 ЦПК України надійшла відповідь на відзив Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту України.
28.08.2025 через систему «Електронний суд» від Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту України надійшло клопотання про залишення відповіді на відзив, поданої представника цивільної позивачки ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , без розгляду. В обгрунтування зазначають, що 25.08.2025 представником позивача було подано відповідь на відзив. Відповідно до п. 5 зазначеної відповіді на відзив, представник позивача сам вирішив, що клопотання подане ДЗ Держспецзв'язку є начебто відзивом на позовну заяву та у зв'язку з чим, вирішив скористатися своїм правом передбаченим ст. 176 ЦПК України, а саме шляхом подання відповіді на відзив, який ДЗ Держспецзв'язку, ще не подав до суду, оскільки ухвалою суду передбачено 15-денний термін для реалізації зазначеного права, який станом на подання зазначеного клопотання ще не сплинув. Враховуючи зазначене, та той факт що своїми діями представник позивача фактично позбавляє права ДЗ Держспецзв'язку подати відзив на позовну заяву, тому просять залишити відповідь на відзив на позовну заяву від 25.08.2025 без розгляду.
У судовому засіданні прокурор щодо клопотання Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту України про їх визнання неналежним цивільним відповідачем, зазначив, що оскільки вони є власниками автомобіля яким керував ОСОБА_5 вони є належними відповідача, просив відмовити у задоволенні. Не заперечував проти приєднання відповіді на відзив поданою представником цивільного позивача. Клопотання Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту України про залишення відповіді на відзив без розгляду просив вирішити на розсуд суду.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 проти клопотання Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту України про визнання їх неналежними відповідачами заперечувала. Просила приєднати до справи відповідь на відповідь на відзив подану представником цивільного позивача. Клопотання про залишення без розгляду відповіді на відзив просила вирішити на розсуд суду.
Цивільний позивач ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилась, була належним чином повідомлена про день та час розгляду справи.
Представник цивільного позивача ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечував проти клопотання Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту України про визнання їх неналежним цивільним відповідачем, зазначив що Департамент забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту України є власником транспортного засобу, яким керував військовослужбовець ОСОБА_5 Державного центру кіберзахисту Державної служби спеціального зв'язку та захисту України, який є самостійною юридичною особою, яка входить до структури Держспецзв'язку. Враховуючи те, що військові частини володіють майном на праві оперативного управління закріпленим за ними МОУ, вони несуть відповідальність на підставі ч. 2 ст. 1187 ЦК України. Зазначив, що відповідно до норм ЦПК України, саме позивачу надано право зазначати відповідача, суд вирішує питання залучення співвідповідача лише за клопотанням позивача, тому вимога про визнання цивільним відповідачем ОСОБА_5 не підлягає до задоволення. Просив приєднати відповідь на відзив подану у порядку ст. 179 ЦПК України, зазначив що відзив Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту України сторона цивільного позивача не отримувала. У клопотанні Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту України про залишення відповіді на відзив без задоволення просив відмовити.
Обвинувачений та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_5 у судовому засіданні щодо клопотання Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту України про визнання їх неналежним цивільним відповідачем, зазначив, що не має компетенції у визначенні цивільних відповідачів. Не заперечував проти приєднання відповіді на відзив поданої представником цивільного позивача. Клопотання Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту України про залишення відповіді на відзив без розгляду просив вирішити на розсуд суду.
Представниці цивільного відповідача Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту України у судовому засіданні клопотання про визнання неналежним відповідачем підтримали та просили задовольнити. В обгрунтування зазначили, що відповідно до ст. 1187 ЦК України відповідальність за збитки повинен нести ОСОБА_5 , який не є водієм і військовослужбовцем ДЗ Держспецзв'язку та допущений до самостійного керування на підставі Наказу. Тому Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту України не належним цивільним відповідачем, тому просили виключити Департамент забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту України як цивільного відповідача та визнати цивільним відповідачем ОСОБА_5 . Заперечували щодо долучення відповіді на відзив та просили залишити її без розгляду. Зазначили, що представником цивільного позивача відповідь на відзив була подана раніше ніж сам відзив, чим було їх позбавлено можливості подати відзив. Відзив ними подавався 01.09.2025 але не загрузився через технічні несправності роботи системи “Електронний суд».
Представник цивільного відповідача Державного центру кіберзахисту Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у судовому засідання клопотання Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту України про визнання їх неналежним цивільним відповідачем просив вирішити на розсуд суду. Заперечував щодо долучення відповіді на відзив поданої представником цивільного позивача, оскільки сам відзив не подавався. Клопотання Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту України про залишення відповіді на відзив поданої представником цивільного позивача просив вирішити на розсуд суду.
Вивчивши клопотання та заслухавши думку учасників провадження щодо поставлених на вирішення суду питань та клопотань, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
За приписами ч. 5 ст. 182 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Враховуючи зазначені норми процесуального законодавства, суд зазначає що не наділений правом самостійно залучати співвідповідача або замінювати неналежного відповідача, якщо позивач не звертається з відповідним клопотанням, адже це право належить позивачеві. Разом з тим, суд зазначає, що якщо позивач пред'явив позов не до належних відповідачів, суд повинен відмовити у задоволенні позову, оскільки не може самостійно залучати інших осіб до участі у справі без клопотання позивача.
Враховуючи зазначене, клопотання цивільного відповідача Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту України, у якому просять визнати не належним цивільним відповідачем, виключити із справи як цивільного відповідача та визначити цивільним відповідачем ОСОБА_5 не грунтується на нормах процесуального законодавства та не підлягає до задоволення.
26.08.2025 від представника цивільного позивача ОСОБА_7 на підставі ст. 179 ЦПК України до суду надійшла відповідь на відзив Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту України.
Разом з тим, відзив цивільним відповідачем Департаментом забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту України до суду не подавався.
Частина 1 ст. 179 ЦПК України визначає, що у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення.
Враховуючи, що відзив Департаментом забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту України до суду не подано, у суду немає підстав для прийняття до розгляду відповіді на відзив поданої представником цивільного позивача.
Щодо клопотання цивільного відповідача Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту України про залишення без розгляду відповіді на відзив, поданої представником цивільного позивача, суд зазначає.
Частина 2 ст. 174 ЦПК України зазначає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Стаття 182 ЦПК України визначає перелік заяв з процесуальних питань.
Частина 1 ст. 182 ЦПК України, закріплює, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду, що передбачено частиною 4 статті 183 ЦПК України.
Враховуючи наведене, суд зазначає що подана представником цивільного позивача відповідь на відзив є заявою по суті, тому вона не може бути залишена без розгляду, що передбачено процесуальним законом для заяв з процесуальних питань.
Разом з тим, посилання представниць цивільного відповідача Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту України щодо позбавлення можливості подання ними відзиву з підстав подання представником цивільного позивача відповіді на відзив є безпідставними та не грунтуються на нормах процесуального права.
Тому клопотання цивільного відповідача Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту України про залишення відповіді на відзив не підлягає до задоволення.
На підставі викладено, керуючись ст. 51, 174, 182, 183 ЦПК України, ст. 62, 128, 369-372, 532 КПК України, суд
У задоволенні клопотання Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про визнання неналежним цивільним відповідачем - відмовити.
Відмовити у прийняті до розгляду відповіді на відзив від 25.08.2025 поданої представником цивільного позивача ОСОБА_7 .
У задоволенні клопотання поданого Департаментом забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про залишення без розгляду відповіді на відзив, поданої представником цивільного позивача ОСОБА_7 - відмовити.
Судове засідання відкласти на 28 жовтня 2025 року на 14 годину 00 хвилин.
Викликати для участі у судовому засіданні: прокурора, потерпілу, обвинуваченого, цивільного позивача, представника цивільного позивача, представників цивільних відповідачів.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та апеляційному оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено без оголошено 29 вересня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1