Справа № 545/3037/25
Провадження № 2/545/1897/25
"29" вересня 2025 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Любчика О.В., за участю секретаря судового засідання Мамишевої А.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
представник ТОВ «Українські фінансові операції» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути заборгованість загальною сумою 8269,85 грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) в розмірі 1499,98 грн., суми заборгованості за процентами, нарахованих первісним кредитором - 5892,38 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими позивачем - 877,48 грн., а також сплачений судовий збір 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.
В обґрунтування зазначив, що 14.05.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №4648136 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який відповідач підписав за допомогою одноразового електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Всупереч умовам договору, відповідач не виконав свого зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість. 31.03.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладено договір факторингу №31-1/03/2025, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «Українські фінансові операції» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників, в тому числі до ОСОБА_1 . Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Українські фінансові операції» в сумі 8269,85 грн. за договором №4648136 від 14.05.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Ухвалою суду від 28.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.96,97).
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та дату розгляду справи повідомлений відповідно до ст. ст. 128, 129 ЦПК України, направив на адресу суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, не заперечує проти заочного рішення суду.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, був належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи, відповідно до ст. ст. 128,129 ЦПК України. Приймаючи до уваги, що представник позивача не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення, суд відповідно до ст.280 ЦПК України, ухвалив проводити заочний розгляд справи.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.05.2024 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4648136 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 (а.с.72-81).
Згідно п. 1.2 Договору, на умовах встановлених Договором Товариство зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Сума кредиту складає 1500 гривень.
Як вбачається з п.1.3 Договору, строк кредитування 360 днів.
Згідно до умов п.9.3 Договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами з урахуванням особливостей його підписання відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та нормативних актів Національного банку України. Договір укладений строком на 365 днів, але у будь-якому випадку Договір припиняється не раніше дати повного повернення/сплати Клієнтом суми кредиту, процентів за користування кредитом та неустойки, у разі наявності штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання, або в дату дострокового повного повернення/сплат Клієнтом суми кредиту, процентів за користування кредитом.
Відповідно до п. 1.4.1 Договору, стандартна процентна ставка становить 1,50 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного у п.1.3 Договору.
Згідно п.1.5.1 Договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору за стандартною ставкою за весь строк кредитування складає 9541,79 % річних.
Згідно п.1.6.1 Договору, орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення Договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складає 9600 грн.
Також згідно додатку №1 до Договору зазначено, що виходячи з строку кредиту, розрахунки за кредитом будуть мати наступні значення: 1. Усього сума платежу за розрахунковий період складе 9600грн.; 2.Усього сума процентів за користування кредитом складе 8100 грн.; 3. Реальна річна процентна ставка складе 9541,79 % річних; 4. Загальна вартість кредиту складе 9600грн. (а.с.83).
Встановлено, що договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4648136 від 14.05.2024 та додаток №1 до договору підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором 77915 (а.с.81-зворот а.с.81).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Із положень статті 11 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).
В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Таким чином, вищезазначений договір, укладений між відповідачем та первісним кредитором у відповідності до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Отже, факт укладення договору про надання фінансового кредиту між сторонами та отримання відповідачем коштів є доведеним.
Натомість, позичальником умови договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4648136 від 14.05.2024 належним чином не виконувались, внаслідок чого виникла заборгованість.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Лінеура Україна» за договором №4648136 у період з 14.05.2024 по 31.03.2025 складає 8142,36 грн., з яких: 1499,98 грн. - тіло кредиту, 5892,38 грн. - проценти за користування та 750 грн. - штрафні санкції (а.с.51-55).
Також згідно розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Українські фінансові операції» за договором №4648136 у період з 01.04.2025 по 09.05.2025 складає 8269,47 грн., з яких: 1499,98 грн. - тіло кредиту, 6769,49 грн. - проценти за користування (а.с.56).
Таким чином, відсотки за кредитом нараховані в межах строку кредитування та на умовах визначених договором.
Факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 09.04.2025, що 14.05.2024 було перераховано кошти в сумі 1500 грн. на платіжну картку НОМЕР_1 (а.с.46).
Також, згідно інформації АТ КБ «ПриватБанк» встановлено, що ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку здійснено переказ коштів 14.05.2024 на суму 1500 грн. (а.с.113).
31.03.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» (клієнт) та ТОВ «Українські фінансові операції» (Фактор) укладений договір факторингу №31-1/03/2025 відповідно до умов якого ТОВ Українські фінансові операції» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Лінеура Україна», в тому числі і до ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4648136 від 14.05.2024 (а.с.31-35).
Факт набуття прав вимоги ТОВ «Українські фінансові операції» щодо відповідача підтверджується витягом з реєстру боржників до Договору факторингу №31-1/03/2025 від 31.03.2025 (а.с.60).
Відповідно до ч. 1 ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Таким чином, матеріалами справи підтверджуються обставини щодо переходу прав вимоги від первісного кредитора до позивача.
Оскільки, відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання по погашенню заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4648136 від 14.05.2024, тому позовні вимоги є підставними та такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується судових витрат, то суд зазначає таке.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 37 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18.
Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Враховуючи наведене та визначені, зокрема, частиною ч. 4 ст. 137 ЦПК України критерії для здійснення розподілу судових витрат, безпосередньо та причино пов'язаних з розглядом справи, беручи до уваги те, що справа не є складною,малозначною та розглядається в спрощеному позовному провадженні, є типовою, в якій сформована усталена судова практика, суд приходить до висновку, що розумним та справедливим у даному випадку буде стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 263, 265 ЦПК України,
вирішив:
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (код ЄДРПОУ 40966896, адреса місцезнаходження: вул. Набережно-Корчуватська, будинок 27, приміщення 2, м. Київ, 03045) заборгованість за договором №4648136 від 14.05.2024 в сумі 8269,85 грн., а також 2422,40 грн. витрат зі сплати судового збору та 3000 грн. витрат на правову допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О. В. Любчик