Дата документу 25.09.2025Справа № 554/11094/25
Провадження № 3/554/1589/2025
25 вересня 2023 року м.Полтава
Суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Троцька А.І., розглянувши в протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харків, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №122012 від 22.07.2025 року слідує, що 22 липня 2025 року близько 19 год 50 хв ОСОБА_1 , в АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , яке полягало у висловлюванні в її бік нецензурною лайкою, погрозах нанести механічні пошкодження її автомобілю та викинути мобільний телефон, внаслідок чого завдано шкоди психологічному здоров'ю потерпілої, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 та його захисник адвокат Фесенко Ю.О. в судове засідання не з'явились. Захисник надала заяву з проханням проводити розгляд справи у їх відсутність. Згідно раніше поданих заперечень, просили закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення розумного строку розгляду судом справи, вважаю за можливе справу розглянути на підставі наявних доказів.
За правилами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії», коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Обов'язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст.62 Конституції України,ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини, та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Так, відповідно до ч.1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Отже, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Сама собою сварка між членами родини не формує домашнє насильство та утворює склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли така сварка спрямована на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 словесний конфлікт між колишнім подружжям виник з приводу отримання травми їх спільною донькою, про що його не було повідомлено.
У письмових поясненнях ОСОБА_2 вказує, що з колишнім чоловіком ОСОБА_1 вони примирились та знайшли спільну мову щодо виховання спільної дитини та збереження спокійного врівноваженого спілкування. Претензій та невирішених спірних моментів вона до колишнього чоловіка не має, просила закрити провадження у справі відносно нього.
Жодних пояснень свідків чи відеозапису події суду не надано.
Аналізуючи показання особи, що притягається до відповідальності, та потерпілої, суд приходить до висновку про те, що між сторонами стався побутовий конфлікт, в ході якого колишнє подружжя вирішувало питання спільного виховання доньки, тому стверджувати, що потерпілій було заподіяно шкоду фізичному або психічному здоров'ю неможливо.
Згідно до КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Слід врахувати, що ст. 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а тому розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, тобто за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 14, 173-2 ч.1, 245, 247, 251, 283, 284 КУпАП, суд, -
Провадження по адміністративній справі за ч.1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку із відсутністю складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 діб до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави.
Суддя Троцька А.І.