Справа № 530/1341/25
2/530/675/25
26.09.2025 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Ситник О.В., за участю секретаря Сахно З.С. розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, в місті Зіньків, Полтавської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
До Зіньківського районного суду Полтавської області надійшов позовОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовна заява мотивована тим, що шлюб між сторонами зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Зіньківського районного управління юстиції 14.11.2006 року, актовий запис № 102, від шлюбу сторони дітей не мають, прохав шлюб розірвати, оскільки їх шлюбне життя з відповідачем ОСОБА_2 не склалося через втрату почуття взаємоповаги, взаєморозуміння, часті сімейні сварки та розбіжності поглядів на життєві ситуації.
Ухвалою суду від 01.08.2025 року відкрито спрощене провадження по справі з викликом сторін та призначено до розгляду.
В судове засідання 26.09.2025 року учасники справи не з'явились, позивач ОСОБА_1 у позовній заяві зазначив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовільнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлена, заперечень проти позову не надала.
Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статей110-112 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Відповідно до ст. 109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Шлюб між сторонами зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Зіньківського районного управління юстиції 14.11.2006 року, актовий запис № 102 (а.с.6,7). Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.
Шлюбні відносини між сторонами фактично припинилися через втратупочуття взаємоповаги, взаєморозуміння, часті сімейні сварки та розбіжності поглядів на життєві ситуації.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Приймаючи до уваги пояснення сторін, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки відповідачка при реєстрації шлюбу змінила прізвище, вона має право залишити його після розірвання шлюбу.
У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 N 11 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначається: якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.
При таких обставинах справи суд вважає, що сім'я сторін розпалась остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя і тому суд приходить до висновку про розірвання шлюбу між сторонами.
Згідно ч. 2 ст. 114, абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до п.13 ст.5 Закону України “Про судовий збір» позивач ОСОБА_1 від сплати судового збору звільнений, оскільки є учасником бойових дій згідно посвідчення серія НОМЕР_1 ,а тому судові витрати слід стягнути з відповідача на користь держави.
Керуючись ст. ст. 4, 7, 10, 13, 81, 130, 141, 189, 206-207 223, 247, 263-266 ЦПК України суд,-
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованийвідділом реєстрації актів цивільного стану Зіньківського районного управління юстиції 14.11.2006 року, актовий запис № 102 - розірвати.
Після розірвання шлюбу відповідачу залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави - 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за на слідками апеляційного перегляду.
СуддяО. В. Ситник