29 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 127/30455/23
провадження № 51 - 3767 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргузасудженого ОСОБА_4 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 18 листопада 2024 року,
встановив:
Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 18 листопада 2025 року, залишеним без зміни ухвалою Вінницького апеляційного суду від 18 листопада 2024 року, ОСОБА_4 засуджено за ст. 185 ч. 4, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців з конфіскацією майна.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 просить переглянути ухвалу апеляційного суду в касаційному порядку.
Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення
її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того,
у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа,
яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону,
що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, допущені судом при його винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Так, в порушення вимог ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України засуджений у своїй касаційній скарзі, посилаючись незаконність та необґрунтованість судового рішення, не наводить доводи на обґрунтування цього відповідно до положень ст. 438 ч. 1, статей 412 - 414 КПК України.
Згідно зі ст. 438 ч. 1 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).
У поданій касаційній скарзі засуджений також не зазначає в чому полягає незаконність ухвали апеляційного суду в силу ст. 419 КПК України, які конкретно порушення закону, на його думку, було допущено цим судом, які доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_5 суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.
Крім того, відповідно до ст. 117 ч. 1 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду. Засуджений ОСОБА_4 , хоч і просить поновити строк на касаційне оскарження, проте в порушення вказаної вище норми закону не зазначає поважних причин, пов'язаних з перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. Зазначені обставини мають бути належним чином обґрунтовані та підтверджені.
Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Залишити касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 без руху.
Встановити засудженому ОСОБА_4 п'ятнадцятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3