25 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 542/65/24
провадження № 51-4994 км 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Полтавського апеляційного суду від 06 серпня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023175480000187, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 22 березня 2024 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, з покладенням певних обов'язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.
Вирішено цивільний позов ОСОБА_8 , питання речових доказів та процесуальних витрат.
Вироком Полтавського апеляційного суду від 06 серпня 2024 року вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання та вирішення цивільного позову скасовано і ухвалено новий вирок, яким призначено ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_8 витрати на правову допомогу в розмірі 4000 грн. В іншій частині вирок залишено без змін.
Згідно з вироком суду першої інстанції, ОСОБА_7 визнаний винуватим та засуджений за те, що 08 листопада 2023 року близько 14 години, перебуваючи на території домогосподарства своєї тітки - ОСОБА_9 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , побачивши потерпілого ОСОБА_8 , який знаходився на території свого домогосподарства по АДРЕСА_3 , у цьому ж селищі та з яким перебував у тривалих неприязних відносинах, підійшов до останнього і під час розмови, в ході якої між ними виникла сварка, дістав із кишені розкладний ніж та умисно наніс ним удар з розмаху ззаду-наперед в область грудної клітини справа ОСОБА_8 , спричинивши останньому тяжке тілесне ушкодження.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить змінити вирок суду апеляційної інстанції в частині призначеного покарання, звільнивши ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням та вважає, що з огляду на наявні в справі дані про особу засудженого, у суду є достатньо підстав для звільнення засудженого від відбування покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
До початку касаційного розгляду захисник ОСОБА_6 , з огляду на отримані відомості про смерть ОСОБА_7 , надіслав клопотання про закриття касаційного провадження у зв'язку зі смертю останнього.
Позиції інших учасників судового провадження
Під час касаційного розгляду прокурор підтримала клопотання захисника та з огляду на отримані відомості про смерть ОСОБА_7 , висловила позицію про необхідність закриття касаційного провадження в зв'язку зі смертю.
Мотиви Суду
У цьому провадженні касаційну скаргу подано лише захисником засудженого ОСОБА_6 на вирок суду апеляційної інстанції, в якій він ставить питання про зміну судового рішення лише в частині призначеного покарання та просить застосувати ст. 75 КК України.
Проте на час розгляду касаційної скарги засуджений ОСОБА_7 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 19 липня 2025 року. За таких обставин касаційне провадження є безпредметним у зв'язку з неможливістю застосування до останнього будь яких кримінально-правових наслідків за результатами розгляду.
Згідно з висновком щодо застосування норм права, викладеним в ухвалі об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16 січня 2019 року у провадженні № 51-4744кмо18 (справа № 761/33482/16-к), у випадку смерті засудженого відкрите касаційне провадження підлягає закриттю, крім випадків, якщо воно з урахуванням меж перегляду судом касаційної інстанції, визначених ст. 433 КПК України, є необхідним для реабілітації померлого.
У зв'язку з тим, що у касаційній скарзі захисника засудженого порушувалось питання лише про необхідність застосування положень ст. 75 КК України та звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, підстави для продовження касаційного розгляду відсутні.
За наведених обставин суд касаційної інстанції виснував, що касаційне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Полтавського апеляційного суду від 06 серпня 2024 року підлягає закриттю.
Керуючись статтями 369, 434, 436, 440, 441 КПК України, Суд
постановив:
Касаційне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Полтавського апеляційного суду від 06 серпня 2024 року щодо ОСОБА_7 закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3