судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного СудуКалараша А. А. на ухвалу колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 вересня 2025 року у справі № 757/5661/24 (провадження № 61-10712ск25), постановлену за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 , подану її представником - адвокатом Мартиновою Наталією Юріївною, на рішення Печерського районного суду міста Києва від 26 листопада 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення безпідставно списаних коштів з карткового рахунку та припинення списання відсотків за використання кредитного ліміту,
1. 10 вересня 2025 року колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 26 листопада 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 серпня 2025 року, постановила ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.
2. Відмовляючи у відкритті касаційного провадження, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду керувалася тим, що касаційну скаргу подано на судові рішення у справі, яка згідно з пунктом 5 частини шостої статті 19 ЦПК України є малозначною (справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), що згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
3. Із зазначеними мотивами відмови у відкритті касаційного провадження не погоджуюсь, а тому відповідно до положень частини третьої статті 35 ЦПК України висловлюю свою окрему думку.
4. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
5. Згідно з частиною шостою статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
6. Аналіз положень пункту 5 частини шостої статті 19 ЦПК України свідчить про те, що ця норма застосовується лише за умови визнання справ про захист прав споживачів малозначними за майновим критерієм, тобто за можливості визначення ціни позову у грошовому еквіваленті (обсяг майнової вимоги).
7. У статті 176 ЦПК України законодавець визначив правила обчислення ціни позову.
8. Аналіз частини першої статті 176 ЦПК України дає підстави для висновку про те, що ціна позову наявна виключно у позовах, в яких заявлені вимоги майнового характеру. У позовах немайнового характеру ціна позову не визначається.
9. Предметом позову у цій справі є як вимога майнового характеру (вимога про стягнення безпідставно списаних коштів з карткового рахунку), так і вимога немайнового характеру (зобов'язання припинити списання відсотків за використання кредитного ліміту).
10. Вважаю, що наявність у цій справі заявленої вимоги немайнового характеру не дає суду правових підстав визнавати цю справу малозначною на підставі положень пункту 5 частини шостої статті 19 ЦПК України.
11. Отже, висновок суду касаційної інстанції про відмову у відкритті касаційного провадження у цій справі з підстав її малозначності згідно з пунктом 5 частини шостої статті 19 ЦПК України (справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) є помилковим.
12. На моє переконання, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, розглядаючи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 26 листопада 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 серпня 2025 року, повинна була відмовити у відкритті касаційної провадження з підстав малозначності цієї справи згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України (справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Суддя: А. А. Калараш