судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного СудуКалараша А. А. на ухвалу колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 вересня 2025 року у справі № 758/15620/23 (провадження № 61-10486ск25), постановленої за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 11 лютого 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про визнання дій та бездіяльності незаконними, зобов'язання вчинити дії, скасування заборгованості
1. 10 вересня 2025 року колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 11 лютого 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 липня 2025 року, постановила ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.
2. Відмовляючи у відкритті касаційного провадження, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду керувалася тим, що касаційну скаргу подано на судові рішення у справі, яка згідно з пункту 5 частини шостої статті 19 ЦПК України є малозначною (справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), що згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
3. Із зазначеними мотивами відмови у відкритті касаційного провадження не погоджуюсь, а тому відповідно до положень частини третьої статті 35 ЦПК України висловлюю свою окрему думку.
4. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
5. Згідно з частиною шостою статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
6. Аналіз положень пункту 5 частини шостої статті 19 ЦПК України свідчить про те, що за вказаним пунктом малозначними визнаються лише справи про захист прав споживачів, у яких можна визначити ціну позову (не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
7. Нормою статті 176 ЦПК України встановлені правила обчислення ціни позову.
8. За змістом частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову наявна виключно у позовах, в яких заявлені вимоги майнового характеру. У позовах немайнового характеру ціна позову не визначається.
9. Предметом позову у цій справі є п'ять вимог немайнового характеру [визнання дій з нарахування та пред'явлення до оплати неналежного розрахунку заборгованості такими, що порушують права позивача як споживача послуг (І); скасування нарахованої заборгованості (ІІ); зобов'язання провести перерахунок заборгованості (ІІІ); визнання незаконною бездіяльність щодо не отримання доступу до вузлів комерційного обліку тепла для обслуговування, поновлення їх роботи та зняття показників об'ємів спожитої теплової енергії (IV); зобов'язання вчинити дії - отримати доступ до вузлів комерційного обліку теплової енергії та поновити їх роботу шляхом здійснення належного обслуговування, ремонту або заміни непрацюючого вузла комерційного обліку на аналогічний та поставити його на облік (V)].
10. Враховуючи те, що позивач у цій справі заявила п'ять вимог немайнового характеру, то вважаю, що у суду відсутні правові підстави визнавати цю справу малозначною в силу положень пункту 5 частини шостої статті 19 ЦПК України.
11. Отже, висновок суду касаційної інстанції про відмову у відкритті касаційного провадження у цій справі з підстав її малозначності згідно з пунктом 5 частини шостої статті 19 ЦПК України (справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) є помилковим.
12. На моє переконання, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, розглядаючи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 11 лютого 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 липня 2025 року, повинна була відмовити у відкритті касаційної провадження з підстав малозначності цієї справи згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України (справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Суддя: А. А. Калараш