Ухвала від 10.09.2025 по справі 752/20666/17

УХВАЛА

10 вересня 2025 року

м. Київ

справа № 752/20666/17

провадження № 61-10699 ск 25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про розірвання договору, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

1. У жовтні 2017 року позивача ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про розірвання договору. Позов обґрунтовано тим, що позивач проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Між нею та Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (далі - ПАТ «Київенерго») 09 жовтня 2015 року було укладено договір № 803104700500100 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. В її квартирі було встановлено два лічильники гарячої води. Впродовж опалювальних сезонів 2015-2016 років 2016-2017 років відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання відповідно до договору, в зв'язку з чим нарахований відповідачем борг в сумі 15 045,23 грн, який вона не визнає та просить суд розірвати зазначений договір в примусовому порядку.

2. В квітні 2018 року позивач уточнила позовні вимоги та просила суд розірвати договір № 803104700500100 від 09 жовтня 2015 року про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, відшкодувати їй матеріальну та моральну шкоду на загальну суму в розмірі 30 000,00 грн, оскільки, їй, як споживачу, неправомірними діями та бездіяльністю відповідача, як виконавця, завдано матеріальну та моральну шкоду, яка нею оцінена на загальну суму 30 000,00 грн.

3. Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 22 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду міста Києва від 04 березня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.

4. У серпні 2025 року за допомогою засобів поштового зв'язку до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 березня 2019 року, в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

5. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 серпня 2025 року справу призначено судді-доповідачу Пророку В. В., судді, які входять до складу колегії: Литвиненко І. В., Петров Є. В.

6. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 вересня 2025 року справу призначено судді-доповідачу Пророку В. В., судді, які входять до складу колегії: Калараш А. А., Петров Є. В.

7. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

8. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

9. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

10. Пунктом 5 частини шостої статті 19 ЦПК України встановлено, що малозначними справами є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

11. Частиною четвертою статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження, зокрема, призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

12. Предметом спору у справі № 758/20666/17 є вимоги, заявлені з підстав порушення відповідачем положень Закону України «Про захист прав споживачів», ціна позову у справі становить 30 000,00 грн, що станом на 01 січня 2025 року не перевищує 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 60 = 181 680,00 грн), отже зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

13. Водночас касаційна скарга не містить посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

14. Верховний Суд зауважує, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено. Сама лише вказівка на те, що справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу,стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи або суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково без належного обґрунтування та підтвердження належними доказами зазначених обставин, не свідчить про те, що є підстави для розгляду справи в суді касаційної інстанції.

15. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

16. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

17. Оскарження в суді третьої інстанції має відбуватися щодо справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, що забезпечує ефективність касаційного провадження.

18. Зазначене відповідає і Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

19. При цьому застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обгрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості (рішення ЄСПЛ у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

20. Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

21. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

22. Враховуючи наведене, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

23. Крім цього, Верховний Суд звертає увагу на те, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

24. За таких обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 389-392 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389 та 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про розірвання договору, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 березня 2019 року.

2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді /підпис/ В. В. Пророк

/підпис/ А. А. Калараш

/підпис/ Є. В. Петров

Попередній документ
130552303
Наступний документ
130552305
Інформація про рішення:
№ рішення: 130552304
№ справи: 752/20666/17
Дата рішення: 10.09.2025
Дата публікації: 30.09.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (07.10.2025)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 07.10.2025
Предмет позову: про розірвання договору, відшкодування матеріальної та моральної шкоди