24 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/14897/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючої, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державного підприємства спеціального зв'язку
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2025 (колегія суддів: Євсіков О. О.- головуючий, Корсак В. А., Алданова С. О.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 (суддя Нечай О. В.) у справі
за позовом Повного товариства "Ломбард "Золота скриня" Щербацький і компанія"
до Державного підприємства спеціального зв'язку
про стягнення 65 088,36 грн,
1. Короткий зміст позовних вимог, судових рішень і заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
1.1. У грудні 2022 Повне товариство "Ломбард "Золота скриня" Щербацький і компанія" (далі - ПТ "Ломбард "Золота скриня" Щербацький і компанія") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства спеціального зв'язку про стягнення 65 088,36 грн.
1.2. Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначав, що між ним та відповідачем 29.07.2010 був укладений договір на послуги спеціального зв'язку № 4028. Згідно із цим договором відокремлений підрозділ ПТ "Ломбард "Золота скриня" Щербацький і компанія" 21.02.2022 в місті Ужгороді передав Державному підприємству спеціального зв'язку цінне відправлення № 718 оголошеною цінністю 65 088,36 грн для його доставки на адресу позивача в місто Київ. Однак це відправлення не було доставлено, оскільки Державне підприємство спеціального зв'язку допустило його втрату. Відтак ПТ "Ломбард "Золота скриня" Щербацький і компанія" посилалося на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором на послуги спеціального зв'язку від 29.07.2010 № 4028 у частині забезпечення схоронності прийнятого для пересилання цінного відправлення № 718. Через невиконання умов договору на послуги спеціального зв'язку № 4028, на думку позивача, відповідач зобов'язаний відшкодувати суму оголошеної цінності відправлення, що складає 65 088,36 грн, проте відповідач відмовився відшкодувати вартість втраченого поштового відправлення.
1.3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.10.2023 у справі № 910/14897/22, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2023, позов ПТ "Ломбард "Золота скриня" Щербацький і компанія" задоволено, стягнуто з Державного підприємства спеціального зв'язку на користь ПТ "Ломбард "Золота скриня" Щербацький і компанія" майнову шкоду в розмірі 65 088,36 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн.
1.4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог ПТ "Ломбард "Золота скриня" Щербацький і компанія".
1.5. На виконання зазначеного судового рішення 15.01.2024 суд першої інстанції видав судовий наказ.
1.6. Державне підприємство спеціального зв'язку 08.04.2025 подало заяву про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2023 у справі № 910/14897/22 за нововиявленими обставинами, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2023 у справі № 910/14897/22 та ухвалити нове рішення про відмову в позові ПТ "Ломбард "Золота скриня" Щербацький і компанія".
1.7. У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами Державне підприємство спеціального зв'язку зазначало, що в Солом'янському районному суді міста Києва розглядається справа № 760/11313/23 за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12022100170000053 від 09.03.2022 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 185 Кримінального кодексу України. Як зазначав заявник, висновками експертів від 30.03.2023 № КСЕ-19-22/24028, від 09.01.2023 № КСЕ-19-22/39626, від 09.02.2023 № КСЕ-19-22/39640, від 06.02.2023 № КСЕ-19-22/39634 встановлено, що вилучені предмети виготовлені зі сплавів на основі золота, срібла, міді, свинцю та цирконію; предмети містять вставки дорогоцінного каміння.
Відповідач також зазначав, що обставини встановлення винних осіб у викраденні цінних відправлень з будівлі відповідача та обставини вилучення у них вмісту самих цінних відправлень є нововиявленими обставинами, оскільки вони є істотними для вирішення спору у справі № 910/14897/22, не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі відповідачу на час розгляду справи № 910/14897/22. За твердженням відповідача, наведені ним обставини підтверджують вину ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і причинно-наслідковий зв'язок між діями цих осіб та збитками (втратою вмісту цінного відправлення) позивача. Таким чином, на думку Державного підприємства спеціального зв'язку, зазначені ним обставини підтверджують відсутність вини відповідача у втраті цінного відправлення, тому є підставою для відмови в задоволенні позову ПТ "Ломбард "Золота скриня" Щербацький і компанія".
2. Короткий зміст судових рішень, ухвалених за результатами розгляду заяви
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2023, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2025 у справі № 910/14897/22, в задоволенні заяви Державного підприємства спеціального зв'язку про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2023 у справі № 910/14897/22 за нововиявленими обставинами відмовлено; рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2023 у справі № 910/14897/22 залишено в силі.
2.2. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви Державного підприємства спеціального зв'язку про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2023 у справі № 910/14897/22 за нововиявленими обставинами, виходив із того, що заявник не надав суду доказів, які би підтверджували наявність нововиявлених обставин у розумінні чинного процесуального закону та в установленому порядку спростовували би факти, покладені в основу судового рішення у справі № 910/14897/22.
Як установив суд першої інстанції, під час первісного розгляду справи 04.03.2022 відповідач звертався до Солом'янського Управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві з повідомленням про злочин; у кримінальному провадженні № 12022100170000053 від 09.03.2022 відповідач є потерпілим. Тому, як виснував суд першої інстанції, відповідачу було відомо про існування обставин, які зазначені ним як нововиявлені, щонайменше із часу затвердження прокурором обвинувального акта від 05.05.2023 та отримання висновків експертів від 30.03.2023 № КСЕ-19-22/24028, від 09.01.2023 № КСЕ-19-22/39626, від 09.02.2023 № КСЕ-19-22/39640, від 06.02.2023 № КСЕ-19-22/39634. Відтак суд, посилаючись на положення пункту 1 частини 1 статті 321 Господарського процесуального кодексу України, яка обмежує право заявника на звернення із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу, зазначив, що заявником не дотримано положення статей 320, 321 Господарського процесуального кодексу України.
Суд першої інстанції також зазначив, що при розгляді Солом'янським районним судом міста Києва кримінальної справи № 760/11313/23 буде вирішено, чи винні обвинувачені особи у вчиненні кримінального правопорушення, та визначено долю речових доказів.
Суд першої інстанції також дійшов висновку про необґрунтованість посилання заявника на те, що зазначені ним обставини щодо встановлення винних осіб у викраденні цінних відправлень із будівлі відповідача, а також вилучення у них вмісту самих цінних відправлень, є істотними для вирішення спору у справі № 910/14897/22. Як виснував суд першої інстанції, з наданих заявником доказів також неможливо встановити причинно-наслідковий зв'язок між пошкодженнями приміщення, завданими ракетним ударом 02.03.2022, та викраденням 09.03.2022 із приміщення відповідача майна (вмісту цінних поштових відправлень), у тому числі поштового відправлення позивача.
2.3. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін ухвалу місцевого господарського суду, погодився з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви Державного підприємства спеціального зв'язку про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2023 у справі №910/14897/22 за нововиявленими обставинами.
3. Короткий зміст касаційної скарги
3.1. Не погодившись із висновками судів попередніх інстанцій, Державне підприємство спеціального зв'язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2025 у справі № 910/14897/22, ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву Державного підприємства спеціального зв'язку про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2023 у справі № 910/14897/22 за нововиявленими обставинами.
3.2. Державне підприємство спеціального зв'язку, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, зазначає про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень. Скаржник зазначає, що при ухваленні рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2023 у справі № 910/14897/22 суд керувався умовами договору, положеннями статті 924 Цивільного кодексу України, статті 18 Закону України "Про поштовий зв'язок" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та статті 314 Господарського кодексу України.
На думку скаржника, враховуючи нововиявлені обставини щодо виявлення та вилучення в обвинувачених осіб у кримінальному провадженні № 12022100170000053 від 09.03.2022 вмісту цінних відправлень, факт повної втрати цінних відправлень відсутній. Державне підприємство спеціального зв'язку зазначає, що саме за повну втрату цінних відправлень відповідач був притягнутий до господарсько-правової відповідальності шляхом стягнення вартості викраденого відправлення. За твердженням скаржника, саме фактичні обставини виявлення та вилучення в обвинувачених осіб у кримінальному провадженні №12022100170000053 від 09.03.2022 вмісту цінних відправлень є нововиявленими обставинами. На думку скаржника, наведене не було враховано судами попередніх інстанцій.
4. Обставини справи, встановлені судами, та позиція Верховного Суду
4.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
4.2. За змістом частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
4.3. Переглянувши оскаржувані судові рішення, дослідивши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.
4.4. Порядок звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначено главою 3 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
4.5. Відповідно до частини 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
4.6. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частина 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України).
4.7. Згідно з положеннями частини 4 статті 320 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
4.8. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина 5 статті 320 Господарського процесуального кодексу України).
4.9. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та відповідно не могли надати суду про неї дані. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.02.2025 у справі № 907/910/22, від 19.03.2025 у справі № 906/672/18, від 24.02.2025 у справі № 904/5955/19.
4.10. Здійснюючи процедуру перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною з новим розглядом справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін.
4.11. Перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення, для досягнення істини у справі. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13.
4.12. Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 26.02.2025 у справі № 907/910/22, від 14.01.2025 у справі № 914/1565/23, від 20.01.2025 у справі № 910/12395/22.
4.13. Колегія суддів звертає увагу на те, що необхідно розрізняти поняття нововиявлена обставина (як факт) і новий доказ (як підтвердження факту). Так, не можуть вважатися нововиявленими обставинами подані учасником судового процесу, зокрема, листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю природою є саме новими доказами. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.02.2025 у справі № 907/910/22, від 14.02.2025 у справі № 921/504/20, від 20.06.2024 у справі № 910/746/23.
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.02.2025 у справі № 907/910/22, від 08.07.2024 у справі № 911/465/21, від 20.01.2025 у справі № 902/115/22.
4.14. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.11.2020 у справі № 910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 14.02.2025 у справі № 921/504/20, від 25.09.2024 у справі № 910/4490/22, від 23.02.2024 у справі № 909/837/13, від 17.01.2024 у справі № 910/542/21.
Наведене свідчить про сталу та послідовну практику Верховного Суду в питанні щодо застосування норм процесуального права, якими визначено порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
4.15. Колегія суддів також зазначає, що однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі статті 320 Господарського процесуального кодексу України є істотність цих обставин для вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 26.02.2025 у справі № 907/910/22, від 18.07.2023 у справі № 914/935/20, від 23.06.2023 у справі № 918/887/21, від 12.04.2022 у справі № 904/3923/20.
4.16. Водночас Велика Палата Верховного Суду у постановах сформулювала правові висновки про те, які обставини не є нововиявленими, зокрема:
- не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (подібний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/819/18 від 14.04.2021);
- не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною 2 статті 423 Цивільного процесуального кодексу України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною 2 статті 423 Цивільного процесуального кодексу України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (подібний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22.01.2019);
- обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими. До того ж не вважається нововиявленими обставинами зміна правової позиції суду в інших подібних справах (подібний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а);
- не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими (подібний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 9.06. 2022 у справі № 9901/230/20).
4.17. Системний аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо перегляду судових рішень дозволяє дійти висновку про те, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом зумовило би прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення у справах "Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України" від 26.06.2018, заява № 10640/05 та "Желтяков проти України" від 09.06.2011 заява № 4994/04). Подібний висновок також викладений у постановах Верховного Суду від 26.02.2025 у справі № 907/910/22, від 18.07.2023 у справі № 914/935/20.
4.18. При цьому відповідно до пункту 1 частини 1 статті 321 Господарського процесуального кодексу України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
4.19. Як зазначає скаржник у касаційній скарзі, фактичні обставини виявлення та вилучення в обвинувачених осіб у кримінальному провадженні №12022100170000053 від 09.03.2022 вмісту цінних відправлень є нововиявленими обставинами. При цьому скаржник у касаційній скарзі зазначає, що саме за повну втрату цінних відправлень він був притягнутий до господарсько-правової відповідальності шляхом стягнення вартості викраденого відправлення під час розгляду справи № 910/14897/22. На думку скаржника, докази виявлення та вилучення в обвинувачених осіб у кримінальному провадженні №12022100170000053 від 09.03.2022 вмісту цінних відправлень підтверджують те, що факт повної втрати цінних відправлень відсутній. Проте, як зазначає скаржник, наведене не було враховано судами попередніх інстанцій під час перегляду справи за заявою Державного підприємства спеціального зв'язку про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2023 у справі № 910/14897/22 за нововиявленими обставинами.
4.20. Отже, підставою для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2023 у справі № 910/14897/22, на думку заявника, є пункт 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, а саме: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
4.21. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви Державного підприємства спеціального зв'язку про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2023 у справі № 910/14897/22 за нововиявленими обставинами, виходив із того, що заявник не надав суду доказів наявності нововиявлених обставин в розумінні чинного процесуального закону, які би в установленому порядку спростовували факти, що були покладені в основу судового рішення у справі № 910/14897/22.
4.22. Суд апеляційної інстанції, перевіряючи ухвалу суду першої інстанції, зазначив, що, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ПТ "Ломбард "Золота скриня" Щербацький і компанія" у справі № 910/14897/22, суди встановили, зокрема, такі обставини:
- 29.07.2010 між Державним підприємством спеціального зв'язку (виконавець) та ПТ "Ломбард "Золота скриня" Щербацький і компанія" (відправник) був укладений договір № 4028 на послуги спеціального зв'язку, згідно з яким відправник здає виконавцю відправлення, які відповідають вимогам спеціального зв'язку, а виконавець приймає від відправника відправлення спеціального зв'язку для перевезення і доставки їх адресатам у держави, міста і пункти, які обслуговує спецзв'язок України та спецзв'язок країн СНД;
- на виконання умов договору 21.02.2022 позивач передав відповідачу цінне відправлення № 718 з оголошеною цінністю на суму 65 088,36 грн для його доставки до ПТ "Ломбард "Золота скриня";
- 04.03.2023 відповідач звернувся до Солом'янського Управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві з повідомленням про злочин. За змістом цього повідомлення 02.03.2022 близько 21 год 00 хв у результаті ракетного удару, здійсненого російською ферелацією по місту Києву, було пошкоджено виробничу будівлю та майно Державного підприємства спеціального зв'язку, а саме: вибито шибки та віконні рами, пошкоджено стелі, підлогу, меблі, комп'ютерну та офісну техніку. Повідомлялося також про вихід із ладу внутрішньооб'єктної сигналізації та системи зовнішнього та внутрішнього відеоспостереження і про пошкодження автомобілів;
- листом від 12.04.2022 № 01-04/64 Закарпатський обласний вузол спеціального зв'язку Державного підприємства спеціального зв'язку повідомив позивача про те, що під час відновлення роботи Головної структури Державного підприємства спеціального зв'язку (м. Київ) було встановлено викрадення невідомими особами частини цінних відправлень, які знаходилися на зберіганні у виробничій будівлі підприємства станом на 24.02.2022. Тому Закарпатський обласний вузол спеціального зв'язку Державного підприємства спеціального зв'язку просив надати інформацію про вкладення, яке знаходилось у цінному відправленні № 718;
- 24.02.2022, тобто в перший день повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, відповідач здійснив безуспішну спробу доставити цінне відправлення від 21.02.2022 № 718 оціночною вартістю 65 088,36 грн адресату;
- відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12022100170000053 09.03.2022 близько 10 год 15 хв фельд'єгер зі спеціальних доручень Державного підприємства спеціального зв'язку Залепухін С. М. прибув на своє робоче місце за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 3, і виявив факт проникнення невстановленої особи на територію і в приміщення Державного підприємства спеціального зв'язку, та крадіжку майна (вмісту поштових відправлень) в умовах воєнного стану;
- позивач направив відповідачу претензію від 21.04.2022 № 42, в якій вказав на порушення відповідачем умов договору на послуги спеціального зв'язку від 29.07.2010 № 4028, що призвело до втрати цінного відправлення оголошеною вартістю 65 088,36 грн;
- відповідач направив довідку від 01.04.2022 Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, у якій повідомив перелік невручених одержувачам цінних відправлень, що були викрадені невідомими особами з виробничої будівлі Державного підприємства спеціального зв'язку. В додатку до цієї довідки зазначено відправлення № 718 ПТ "Ломбард "Золота скриня" Щербацький і компанія", оціночна вартість якого становить 65 088,36 грн;
- у відповіді на претензію від 05.05.2022 № 11-02/460 відповідач повідомив позивача про те, що обумовлена в пункті 4.1 договору на послуги спеціального зв'язку від 29.07.2010 № 4028 матеріальна відповідальність виконавця передбачена за повну втрату цінного відправлення, водночас цінні відправлення не були втрачені виконавцем, а були викрадені невідомими особами в результаті незаконного проникнення до виробничої будівлі Державного підприємства спеціального зв'язку (м. Київ, пл. Вокзальна, буд. 3) шляхом виламування дверей, вибивання вікон тощо. Про вчинене правопорушення (злочин) було одразу повідомлено орган досудового розслідування; відомості за цим фактом внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12022100170000053;
- 04.07.2022 на сайті Державного бюро розслідувань було оприлюднено оголошення про те, що Державне бюро розслідувань затримало членів угрупування, яке викрало з поштового відділення Державного підприємства спеціального зв'язку цінності на 90 мільйонів гривень;
- відповідно до листа Державного бюро розслідувань від 13.07.2022, з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12022100170000053 від 09.03.2022 Державне підприємство спеціального зв'язку є потерпілим.
4.23. Як зазначив суд апеляційної інстанції, суди у справі № 910/14897/22, що розглядається, задовольняючи позовні вимоги ПТ "Ломбард "Золота скриня" Щербацький і компанія", виходили з того, що майнова відповідальність за схоронність об'єктів відправлень спецзв'язком до моменту їх вручення адресатам покладена на виконавця та визначена в пункті 4.1 договору на послуги спеціального зв'язку від 29.07.2010 № 4028 як розмір суми оголошеної цінності відправлення у випадку його втрати виконавцем; сума оголошеної цінності відправлення становить щодо цінного відправлення № 718 від 21.02.2022 - 65 088,36 грн. Суди попередніх інстанцій у справі № 910/14897/22, що розглядається, також зазначили, що сам факт крадіжки цінного відправлення з виробничого приміщення відповідача не спростовує фактичну втрату ним такого відправлення без вручення адресату за реєстром від 21.02.2022 № 5, а наявність незакінченого кримінального провадження № 12022100170000053 від 09.03.2022 не впливає на результати розгляду цього позову, оскільки питання щодо відшкодування збитків, понесених унаслідок вчинення злочину, регламентуються позадоговірною (деліктною) відповідальністю, яка не стосується підстав позову ПТ "Ломбард "Золота скриня" Щербацький і компанія".
Суд апеляційної інстанції також зазначив, що суди, розглядаючи позовні вимоги ПТ "Ломбард "Золота скриня" Щербацький і компанія", встановили відсутність у матеріалах справи доказів причинно-наслідкового зв'язку між пошкодженнями приміщення, завданими ракетним ударом 02.03.2022, та викраденням 09.03.2022 з приміщення відповідача майна (вмісту цінних поштових відправлень), у тому числі поштового відправлення позивача. При цьому суди, розглядаючи справу, виходили із того, що відповідач не надав доказів вжиття будь-яких заходів для схоронності цінних поштових відправлень у період із 04.03.2022 до 09.03.2022.
4.24. Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що Державне підприємство спеціального зв'язку не дотрималося вимог статей 320, 321 Господарського процесуального кодексу України щодо звернення із заявою про перегляд рішення у справі за нововиявленими обставинами, оскільки не довело існування нововиявлених обставин у розумінні чинного процесуального закону. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що за змістом поданої Державним підприємством спеціального зв'язку заяви про перегляд рішення у справі за нововиявленими обставинами, обставини, на які посилається відповідач як на нововиявлені, не входять до предмета доказування у справі № 910/14897/22 та не можуть вплинути на висновки суду щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язання зі схоронності відправлення у зв'язку з його неврученням одержувачу у встановлений строк, а також спростувати фактичну втрату ним такого відправлення без вручення адресату. Водночас, як зазначив суд апеляційної інстанції, висновки суду саме з цього приводу покладені в основу рішення по суті спору.
4.25. Колегія суддів з огляду на обставини, встановлені на підставі доводів, заперечень та доказів, наданих сторонами та оцінених судами попередніх інстанцій у справі № 910/14897/22, зазначає, що наведені заявником доводи не є нововиявленими обставинами у розумінні положень пункту 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, а заява скаржника по суті спрямована на перегляд судового рішення, яке набрало законної сили, без належних правових підстав. Тому подання Державним підприємством спеціального зв'язку заяви про перегляд рішення у справі за нововиявленими обставинами спрямоване на переоцінку тих доказів, які вже дослідили суди попередніх інстанцій під час розгляду справи № 910/14897/22.
Подібні висновки щодо наявності підстав для відмови у задоволенні заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами викладені в постанові Верховного Суду від 24.07.2025 у справі № 914/1607/22 за позовом Державного підприємства "Львівське спеціальне конструкторське бюро "Топаз" до Підприємства в особі Львівського обласного вузла спеціального зв'язку Державного підприємства спеціального зв'язку про стягнення 116 411,59 грн компенсації суми оголошеної вартості втраченого цінного відправлення.
4.26. Отже, суди попередніх інстанцій правильно застосували положення пункту 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України та дійшли обґрунтованих висновків про відмову в задоволенні заяви Державного підприємство спеціального зв'язку про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки доводи, наведені заявником у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2023 у справі № 910/14897/22, не спростовують обставин, які були покладені в основу судового рішення по суті спору.
4.27. Доводи скаржника щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій положень статті 924 Цивільного кодексу України, статті 18 Закону України "Про поштовий зв'язок" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та статті 314 Господарського кодексу України колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки такі доводи зводяться до необхідності здійснити переоцінку вже досліджених доказів та встановлених судами попередніх інстанцій обставин (зокрема, щодо наявності чи відсутності вини відповідача у спірних правовідносинах), що суперечить положенням глави 3 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
4.28. Колегія суддів також зазначає, що не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень відповідно до положень статей 310, 311 Господарського процесуального кодексу України твердження скаржника про те, що за однакових, на думку скаржника, обставин суди у справах № 907/155/25, № 910/10275/23, № 916/1746/22 та у справі № 910/14897/22, яка розглядається, по-різному вирішили спір у подібних правовідносинах.
4.29. З урахуванням наведеного за результатами перегляду оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку Верховний Суд дійшов висновку про правильність кваліфікації спірних правовідносин судами із правильним застосуванням норм матеріального права. Водночас Верховний Суд не встановив порушення господарськими судами попередніх інстанцій приписів процесуального законодавства, тому підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень немає.
4.30. Крім того, деякі доводи скаржника зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судами при вирішенні спору, до незгоди з оцінкою доказів у справі, а також до незгоди з висновками господарських судів, які покладені в основу оскаржуваних судових рішень у цій справі.
4.31. Інші доводи, викладені в касаційній скарзі, стосуються з'ясування обставин, уже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому суд касаційної інстанції не може взяти їх до уваги згідно з положеннями частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.
5. Висновки Верховного Суду
5.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
5.2. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
5.3. За змістом статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
5.4. Оскільки наведені скаржником підстави касаційного оскарження не підтвердилися під час касаційного провадження, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
5.5. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому підстав для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень немає.
6. Судові витрати
Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Державного підприємства спеціального зв'язку залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 у справі № 910/14897/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак