25 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 904/488/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Власова Ю. Л. (головуючого), Булгакової І. В., Колос І. Б.,
за участю секретаря судового засідання Бутенка А. О.,
представників учасників справи:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на рішення Господарського суду Запорізької області від 06 листопада 2024 року (суддя Левкут В. В.)
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24 червня 2025 року (колегія суддів: Дармін М. О., Чус О. В., Кощеєв І. М.)
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балівський завод залізобетонних конструкцій"
про стягнення 2 574 443, 30 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго") звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балівський завод залізобетонних конструкцій" (далі - ТОВ "Балівський завод залізобетонних конструкцій") про стягнення 2 574 443, 30 грн, з яких: 1 314 226, 30 грн пені за несвоєчасне виконання зобов'язань та 1 260 217, 00 грн штрафу за прострочення виконання зобов'язань більше ніж на 30 днів на підставі договору поставки № 01-018246-23 від 21 вересня 2023 року (далі - Договір).
1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач послався на недотримання відповідачем визначеного Договором строку поставки з монтажем. За доводами позивача, кінцевий термін поставки визначений не пізніше 30 жовтня 2023 року, однак товар (захисні споруди модульного типу) поставлено та змонтовано відповідачем лише 12 січня 2024 року, що підтверджується актами приймання-передачі. Вказане порушення є підставою для покладення на відповідача відповідальності у вигляді пені та штрафу, передбачених умовами Договору.
1.3. Відповідач проти позову заперечував, зазначав, що договірні обов'язки з поставки та монтажу були виконані ним вчасно, проте без поважних причин не прийняті позивачем у жовтні 2023 року. За доводами відповідача, саме позивач не забезпечив належного та невідкладного прийняття результатів робіт, тому з боку відповідача відсутня вина у порушенні умов Договору.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06 листопада 2024 року позов ПрАТ "НЕК "Укренерго" задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 143 561, 80 грн пені, 137 662, 00 грн штрафу та 3 374, 69 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
2.1.1. Суд першої інстанції дійшов висновку, що, враховуючи підписання сторонами актів № 990, 992 приймання-передачі змонтованого товару 12 січня 2024 року, зобов'язання з поставки товару з монтажем виконано відповідачем з порушенням встановленого Договором терміну, а саме з простроченням на 73 календарні дні.
При цьому суд зауважив, що надані відповідачем товарно-транспортні накладні № 3060, 3061, 3062 від 04 жовтня 2023 року є підтвердженням перевезення товару і їх наявність не міняє суті та мети Договору, якою є поставка та передача у власність позивача в порядку та строки, що встановлені Договором, вже змонтованого Товару. Тому підтвердженням належного виконання умов Договору є підписання саме акта приймання-передачі змонтованого товару, що відповідає пункту 4.4 Договору.
Доводи відповідача про зволікання позивача з підписанням актів приймання-передачі товару з монтажем суд визнав необґрунтованими.
2.1.2. Однак визначення позивачем відповідальності за порушення строків поставки із загальної ціни Договору суд вважав неправомірним, зазначив, що виходячи з умов пункту 7.3 Договору відповідальність постачальника у вигляді пені та штрафу встановлена від вартості товару, строк поставки якого порушений. У даному випадку встановлено порушення відповідачем поставки товару за актами № 990, 992 приймання-передачі змонтованого товару від 12 січня 2024 року на загальну суму 1 966 600, 00 грн, тому саме з цієї суми повинна визначатись відповідальність відповідача.
Перевіривши розрахунок пені та штрафу з урахуванням визнаної судом обґрунтованої вартості змонтованого товару, строк поставки якого порушений, суд першої інстанції виснував, що до стягнення підлягають 143 561, 80 грн пені та 137 662, 00 грн штрафу. В решті заявлених вимог (1 170 664, 50 грн пені та 1 122 555, 00 грн штрафу) суд відмовив через необґрунтованість.
2.2. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24 червня 2025 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
2.2.1. Перевіривши рішення суду першої інстанції з огляду на доводи та вимоги апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважав обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про неправомірність визначення позивачем відповідальності за порушення строків поставки виходячи із загальної вартості Договору. Зазначив, що у даному випадку встановлено порушення відповідачем строків поставки товару, що підтверджується актами приймання-передачі змонтованого товару № 990, 992 від 12 січня 2024 року на загальну суму 1 966 600, 00 грн, відтак, відповідальність відповідача повинна визначатися саме з цієї суми.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. ПрАТ "НЕК "Укренерго" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просило частково скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 06 листопада 2024 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24 червня 2025 року у справі № 904/488/24 в частині відмови у стягнені 2 293 219, 50 грн (з яких 1 170 664, 50 грн - пеня та 1 122 555, 00 грн - штраф) і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення зазначених позовних вимог; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
3.2. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду стосовно застосування норм права, а саме статей 213, 509, 610, частини першої статті 612, частини першої статті 637 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України) в контексті розуміння поняття "Товар", "Складові товару", "Частини", що вливає на базу нарахування штрафних санкцій.
4. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
4.1. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 липня 2025 року для розгляду касаційної скарги ПрАТ "НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду Запорізької області від 06 листопада 2024 року у справі № 904/488/24 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24 червня 2025 року визначено колегію суддів у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Булгакова І. В., Колос І. Б.
4.2. Ухвалою від 01 вересня 2025 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі, призначив розгляд касаційної скарги у судовому засіданні на 25 вересня 2025 року о 14:30 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
4.3. 25 вересня 2025 року до Верховного Суду надійшла заява представника ПрАТ "НЕК "Укренерго" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
4.4. Верховний Суд ухвалою від 25 вересня 2025 року відмовив у задоволенні вказаної заяви, оскільки її сформовано в системі ?Електронний суд? та надіслано до Верховного Суду з порушенням 5-ти денного строку для її подання, встановленого частиною другою статті 197 ГПК України.
4.5. У судове засідання 25 вересня 2025 року учасники справи не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце цього засідання. Враховуючи, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Верховного Суду ухвалила продовжити розгляд касаційної скарги ПрАТ "Укренерго" без участі представників сторін.
4.6. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.7. Нормами частини другої статті 300 ГПК України встановлені межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
5.1. 21 вересня 2023 року між ПрАТ "НЕК "Укренерго" як покупцем та ТОВ "Балівський завод залізобетонних конструкцій" як постачальником укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого предмет закупівлі (за ДК 021:2015): 44210000-5 Конструкції та їх частини Захисні споруди модульного типу.
Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю в порядку та строки, що встановлені Договором, товар (за предметом закупівлі, зазначеному у абзаці першому цього пункту Договору) у кількості, комплектності, за переліком (асортимент), змонтованого, за ціною, з якістю, згідно з умовами Договору (далі - товар), а покупець зобов'язується здійснити оплату належно переданого товару на умовах Договору.
Найменування, одиниця вимірювання, вимоги до технічних характеристик, комплектності, інші вимоги щодо якості, гарантії якості товару тощо визначаються у Додатку 1 до Договору.
5.2. Згідно з пунктами 2.3, 2.4 Договору його ціна:
- складається із загальної вартості поставки товару на умовах DDP (згідно з міжнародними правилами Інкотермс 2010), установки (монтажу) та виконання інших робіт, зазначених в описі;
- визначена згідно із специфікацією Додатку 1 до Договору.
Ціна Договору (відповідно до специфікації Додатку 1 до Договору) становить 15 002 583, 33 грн, ПДВ - 3 000 516, 67 грн, разом 18 003 100, 00 грн.
5.3. Пунктом 4.1 Договору визначено, що постачальник зобов'язаний здійснити поставку (передачу) товару на умовах DDP (згідно з міжнародними правилами Інкотермс 2010) з установкою (монтажем) не пізніше 15 жовтня 2023 року одержувачу товару (уповноважений представник покупця) за адресою (місцем) поставки (передачі) змонтованого товару: НЕК "Укренерго" Східне ТУОМ та НЕК "Укренерго" Південне ТУОМ.
5.4. У пункті 4.3.3 Договору зазначено, що у разі невідповідності якості товару, якості його установки (монтажу) умовам Договору та/або якщо постачальником не передаються одночасно з товаром визначені Договором, чинним законодавством України документи або такі документи неналежно оформлені, акт приймання-передачі змонтованого товару не підписується, подальше приймання товару (монтаж, комплектація, оздоблення) призупиняється, про що складається відповідний документ щодо виявлення недоліків (акт про недоліки).
5.5. Умовами пункту 4.4 Договору передбачено, що датою поставки (передачі) товару визнається дата підписання покупцем акта приймання-передачі змонтованого товару згідно з Договором.
5.6. У пункті 7.3 Договору сторонами узгоджено, що за порушення строків поставки постачальник сплачує покупцю згідно із частиною другою статті 231 ГК України пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, строк поставки якого порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів постачальник повинен додатково сплатити покупцю штраф у розмірі 7 % від вказаної вартості.
5.7. Відповідно до пункту 11.1 Договору він набуває чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами), але не пізніше ніж до 31 грудня 2023 року включно, а в частині виконання зобов'язань постачальника - до повного їх виконання.
5.8. Додатком № 1 до Договору є специфікація, якою сторонами узгоджено найменування товару (захисні споруди УЗС-20т), основні технічні характеристики, калькуляцію вартості, вартість товару залежно від адреси доставки.
5.9. Додатковою угодою від 26 жовтня 2023 року до Договору викладено в новій редакції, у тому числі, пункт 4.1 Договору, а саме: "Постачальник зобов'язаний здійснити поставку (передачу) товару на умовах DDP (згідно з міжнародними правилами Інкотермс 2010) з установкою (монтажем) не пізніше 30 жовтня 2023 року одержувачу товару (уповноважений представник покупця), за адресою (місцем) поставки (передачі) змонтованого товару: НЕК "Укренерго" Східне ТУОМ та НЕК "Укренерго" Південне ТУОМ."
5.10. Позивач сплатив відповідачу повну вартість товару 18 003 100, 00 грн.
5.11. Згідно з актом № 990 приймання-передачі змонтованого товару від 12 січня 2024 року постачальник передав, а покупець прийняв змонтований товар (Захисну споруду УЗС-20т вартістю з ПДВ - 958 300, 00 грн) за адресою: Криничанський район, 9-ий кілометр дороги Вільногірськ-Щорськ, Дніпропетровська обл., 52321.
5.12. Згідно з актом № 992 приймання-передачі змонтованого товару від 12 січня 2024 року постачальник передав, а покупець прийняв змонтований товар (Захисну споруду УЗС-20т вартістю з ПДВ - 1 008 300, 00 грн) за адресою: вул. Степова, 1г, м. Вільногірськ, Дніпропетровська обл., 51700.
6. Доводи касаційної скарги позивача
6.1. В обґрунтування наявності підстав для касаційного оскарження за пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України ПрАТ "НЕК "Укренерго" зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували в оскаржуваних судових рішеннях положення статей 213, 509, 610, частини першої статті 612, частини першої статті 637 ЦК України, статті 231 ГК України, при тому, що відсутній висновок Верховного Суду стосовно застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах.
7. Заперечення відповідача на касаційну скаргу позивача
7.1. ТОВ "Балівський завод залізобетонних конструкцій" не скористалося своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу ПрАТ "НЕК "Укренерго".
8. Джерела права
8.1. Відповідно до статті 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
8.2. Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
8.3. За статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
8.4. За змістом частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
8.5. Відповідно до частини першої статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.
8.6. У статті 231 ГК України зазначено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
9. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
9.1. Предметом судового розгляду у цій справі є стягнення з постачальника штрафних санкцій за несвоєчасне виконання своїх зобов'язань з поставки та установки (монтажу) товару за договором поставки.
9.2. При цьому спірне питання, передане на розгляд касаційного суду, полягає виключно у тому, чи правильно суди попередніх інстанцій здійснили тлумачення умов Договору, нарахувавши відповідачу пеню та штраф за порушення терміну поставки товару у відсотках не від загальної вартості товару (ціни Договору), а лише від вартості тієї частини товару, що була поставлена з простроченням.
9.3. Зокрема, позивач наполягає на тому, що специфікація до Договору не містить поділу товару на одну чи більше позицій; товаром за специфікацією є сукупність усіх захисних споруд. Отже, враховуючи, що за умовами Договору товаром є сукупність всіх захисних споруд, а останні акти приймання-передачі товару підписані сторонами 12 січня 2024 року, розрахунок пені та штрафу за прострочення поставки, здійснений позивачем від загальної вартості товару (ціни Договору) - 18 003 100, 00 грн, є правильним і підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.
9.4. Натомість розрахунок пені та штрафу, здійснений судами першої та апеляційної інстанцій лише від вартості частини товару, поставленого з простроченням за актами приймання-передачі № 990, 992 від 12 січня 2024 року - 1 966 600, 00 грн, ґрунтується на помилковому тлумаченні умов Договору та порушенні норм матеріального права, які регулюють відповідальність за порушення господарських зобов'язань.
9.5. Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.
9.6. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
9.7. Також Верховний Суд наголошує, що переглядаючи справу в касаційному порядку, він виконує функцію "суду права", а не "факту", отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.
9.8. Верховний Суд позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.
Стосовно підстави касаційного оскарження за пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України
9.9. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
9.10. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
9.11. У касаційній скарзі скаржник зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій статей 213, 509, 610, частини першої статті 612, частини першої статті 637 ЦК України, статті 231 ГК України з огляду на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах. Позивач зауважує, що спір між сторонами виник стосовно розуміння поняття "Товар", "Складові товару", "Частини", що впливає на базу нарахування штрафних санкцій. На переконання позивача, специфікація до Договору не містить поділу товару на одну чи більше позицій; товаром за специфікацією є сукупність усіх захисних споруд.
9.12. Верховний Суд зауважує, що ним розглядалася справа № 911/687/20 за позовом Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче товариство ВНДІкомпресормаш" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазмонтаж" про стягнення оплати за договором, предметом якого була поставка товару (обладнання) та виконання пусконалагоджувальних робіт. У цій справі аналізувалися подібні питання. Зокрема, спір між сторонами виник стосовно того, чи має відповідач оплачувати всю ціну договору (вартість товару) чи лише фактично отриману частину обладнання (що є частиною товару відповідно до умов договору).
У постанові від 17 червня 2021 року у справі № 911/687/20 Верховний Суд зазначив: "Як встановили суди попередніх інстанцій предметом укладеного між сторонами у цій справі договору є обладнання, перелік і кількість якого визначені у специфікації, у якій сторони визначили перелік обладнання, що складається з десяти найменувань… Як встановив суд апеляційної інстанції, поставка товару, яка була здійснена позивачем на виконання умов договору, була проведена на кожну окрему одиницю товару за окремими видатковими накладними, які, як правильно зазначив суд, є товаросупровідними документами.. Факт отримання товару за цими видатковими накладними відповідачем не заперечується. Врахувавши те, що у специфікації строки поставки товару та його вартість визначені щодо кожної окремої одиниці товару, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що оплаті підлягає товар, поставлений позивачем відповідачу та отриманий останнім за відповідним окремим товаросупровідним документом (протягом 10 днів з дати поставки товару)."
9.13. У цій справі № 904/488/24 суди попередніх інстанцій встановили, що між позивачем та відповідачем укладено Договір, за яким (з урахуванням додаткової угоди до нього) постачальник зобов'язаний здійснити поставку (передачу) товару на умовах DDP (згідно з міжнародними правилами Інкотермс 2010) з установкою (монтажем) не пізніше 30 жовтня 2023 року представнику покупця за адресами, вказаними у Договорі та Додатку 1 до нього.
Позивачем в обґрунтування позову до матеріалів справи долучено два акти приймання-передачі товару, а саме:
- акт № 990 приймання-передачі змонтованого товару від 12 січня 2024 року, відповідно до якого постачальник передав, а покупець прийняв змонтований товар за адресою: Криничанський район, 9-ий кілометр дороги Вільногірськ-Щорськ, Дніпропетровська обл., 52321; найменування товару - Захисна споруда УЗС-20т, вартість без ПДВ - 798 583, 33 грн, ПДВ 20 % - 159 716, 67 грн, разом з ПДВ - 958 300, 00 грн (а.с. 27, т.1);
- акт № 992 приймання-передачі змонтованого товару від 12 січня 2024 року, відповідно до якого постачальник передав, а покупець прийняв змонтований товар за адресою: вул. Степова, 1г, м. Вільногірськ, Дніпропетровська обл., 51700; найменування товару - Захисна споруда УЗС-20т, вартість без ПДВ - 840 250, 00 грн, ПДВ 20% - 168 050, 00 грн, разом з ПДВ - 1 008 300, 00 грн (а.с. 26, т.1).
9.14. Суд апеляційної інстанції виснував, що аналіз змісту специфікації до Договору, яка містить детальний перелік товару із зазначенням його вартості та місця поставки, а також підписаних сторонами актів приймання-передачі, дозволяє точно встановити яку саме частину товару було поставлено з порушенням строків. Таким чином, у сторін є об'єктивна можливість визначити обсяг та дату фактичної поставки кожної частини товару.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду, здійснивши перевірку розрахунків суду першої інстанції в частині стягнення пені у розмірі 0.1 % за період прострочення: 31 жовтня 2023 року - 11 січня 2024 року (73 дні) та штрафу в розмірі 7 % від вказаної вартості, встановила їх арифметичну правильність.
Доводи апеляційної скарги позивача стосовно того, що ціна Договору становить 18 003 100, 00 грн, специфікація до Договору не містить поділу товару на одну чи більше позицій, що підтверджується і рахунком-фактурою наданим відповідачем на сплату авансу згідно Договору, який не передбачає сплату авансу за одну чи декілька захисних споруд, а на всю номенклатуру товару, а отже, розрахунок пені та штрафу має здійснювати від вартості всього товару за Договором, - колегія суддів апеляційної інстанції відхилила як такі, що ґрунтуються на помилковому тлумаченні умов Договору в частині стягнення пені та штрафу, норм матеріального права, які регулюють відповідальність за порушення господарських зобов'язань, і не враховують фактичні обставини справи.
9.15. Як вказувалося вище, згідно зі статтею 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
9.16. У цій справі № 904/488/24 пункт 7.3 Договору містить умову про те, що за порушення строків поставки постачальник сплачує покупцю згідно із частиною другою статті 231 ГК України пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, строк поставки якого порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів постачальник повинен додатково сплатити покупцю штраф у розмірі 7 % від вказаної вартості.
9.17. Враховуючи встановлені у цій справі обставини, висновки судів попередніх інстанцій про те, що аналіз змісту специфікації до Договору, яка містить детальний перелік складових товару із зазначенням їх вартості та місця поставки, а також підписаних сторонами актів приймання-передачі, дозволяє точно встановити які саме частини товару були поставлені з порушенням строків, а отже, визначити базу для нарахування штрафних санкцій за прострочення поставки відповідно до положень частини другої статті 231 ГК України у розмірі вартості лише тієї частини товару, строк поставки якої порушений, а не вартості всього товару в цілому, - відповідають нормам матеріального права, на які посилається позивач в обґрунтування своєї касаційної скарги.
9.18. Крім того Верховний Суд бере до уваги, що у пункті 4.3.3 Договору сторони домовились про те, що у разі невідповідності якості товару чи його монтажу умовам Договору акт приймання-передачі змонтованого товару не підписується, подальше приймання товару (його монтаж) призупиняється, про що складається відповідний документ (акт про недоліки).
Якщо товаром є вся кількість захисних споруд, вказана у специфікації, на суму 18 003 100, 00 грн, як стверджує позивач, а не окремі позиції із цієї специфікації (окремі захисні споруди), тоді відповідно до вказаного пункту Договору акти №990 та 992 приймання-передачі змонтованого товару від 12 січня 2024 року взагалі не повинні були складатись. Мав бути складений один загальний акт приймання-передачі на весь обсяг товару, або не складено жодного акта приймання-передачі (у разі виявлення покупцем недоліків товару).
Отже, доводи позивача, наведені в касаційній скарзі, суперечать умовам укладеного між сторонами Договору.
9.19. Вище у тексті цієї постанови Верховний Суд зазначав, що відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
9.20. Оскільки під час здійснення касаційного провадження у цій справі з підстави касаційного оскарження, визначеної у пункті 3 частини другої статті 287 ГПК України, Верховним Судом не встановлено порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, про які зазначає позивач (статей 213, 509, 610, частини першої статті 612, частини першої статті 637 ЦК України, статті 231 ГК України), а доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, Верховний Суд не вбачає підстав для формування висновку щодо застосування вказаних норм права в контексті спірних правовідносин.
9.21. Інших доводів на обґрунтування незаконності рішення Господарського суду Запорізької області від 06 листопада 2024 року та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 24 червня 2025 року у цій справі касаційна скарга не містить.
9.22. З огляду на викладене оскаржувані рішення підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.
10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
10.1. Згідно із частиною першою статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
10.2. Враховуючи доводи касаційної скарги, межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, у зв'язку із чим підстави для скасування судових рішень попередніх інстанцій - відсутні.
11. Судові витрати
11.1. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 06 листопада 2024 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24 червня 2025 року у справі № 904/488/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. Л. Власов
Суддя І. В. Булгакова
Суддя І. Б. Колос