24 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/7635/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,
представників учасників справи:
ОСОБА_1 - не з'явився,
Громадської організації Київської міської організації "Військовий Автоаматор" - Мелехова О.С., Панамаренко Д.М.,
Головного спеціаліста Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Трофимова Тараса Ігоровича - не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2025 (суддя Плотницька Н.Б.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 (колегія суддів: Сулім В.В., Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.)
у справі за позовом ОСОБА_1
до відповідачів:
1) Громадської організації Київської міської організації "Військовий Автоаматор" (далі - ГО "Військовий Автоаматор"),
2) Головного спеціаліста Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Трофимова Тараса Ігоровича (далі - Головний спеціаліст Трофимов Т.І.)
про визнання недійсними рішення.
1. ОСОБА_1 була членом ГО "Військовий автоаматор".
2. У зв'язку з тим, що новообраний голова правління не приступив до виконання обов'язків, в травні 2020 року було створено ініціативну групу організації, яка провела збір підписів для скликання позачергових зборів уповноважених для обрання голови правління, членів правління, ревізійної комісії, а також провела усне опитування і запропонувала подати на затвердження правлінню списки уповноважених на участь в позачергових загальних зборах.
3. 15.05.2020 на вимогу 6 з 11 осіб персонального складу правління відбулося засідання правління ГО "Військовий Автоаматор", на якому, зокрема, було затверджено списки уповноважених у складі 21 особи, вирішено скликати загальні збори та визначено дату, час та місце їх проведення.
4. 29.05.2020 відбулося позачергове засідання загальних зборів, на якому були присутні 21 уповноважений представник членів організації з правом голосу.
5. Вважаючи, що було порушено порядок скликання членів правління та порядок повідомлення про проведення загальних зборів, а також, що засідання загальних зборів було проведене за відсутності необхідної кількості уповноважених представників, ОСОБА_1 у червні 2024 року звернулася з позовом про визнання недійсними рішень правління та загальних зборів, скасування відповідних реєстраційних дій.
6. Суд першої інстанції рішенням, залишеним без змін апеляційним господарським судом, у позові відмовив.
7. ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.
8. Перед Верховним Судом у цій справі постало питання, чи є порушення порядку скликання та проведення засідання правління та/або загальних зборів безумовною підставою для визнання недійсними ухвалених ними рішень.
9. Верховний Суд відмовив в задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
10. Відповідно до статуту ГО "Військовий Автоаматор" (нова редакція), затвердженого черговим засіданням зборів уповноважених ГО "Військовий Автоаматор", протокол №1 від 15.04.2020:
- ГО "Військовий Автоаматор" (організація) є громадською організацією, яка створена на основі єдності інтересів членів (учасників) організації, в тому числі військовослужбовців та членів їх сімей для задоволення своїх законних прав і свобод у сфері автомобільного аматорства (п.1.1);
- статутними органами організації є: загальні збори організації - вищий керівний орган (п.4.1.1); правління організації - постійно діючий виконавчий орган (п.4.1.2); голова правління організації - керівник організації (п.4.1.3); ревізор організації - контролюючий орган організації, що обирається у разі необхідності (п.4.1.4);
- загальні збори організації є її вищим керівним органом. Загальні збори скликаються головою правління організації не рідше, ніж один раз на рік. Голова правління разом зі скликанням загальних зборів встановлює норму представництва уповноважених осіб від членів (учасників) організації. Правління організації повідомляє членів (учасників) організації про час, місце проведення, норму представництва уповноважених осіб і порядок денний загальних зборів. Загальні збори вважаються чинними та правомочними, якщо в їх роботі беруть участь більш як 50% уповноважених представників членів (учасників) організації. Рішення ухвалюються відкритим голосуванням простою більшістю голосів від загального складу присутніх на засіданні уповноважених представників членів (учасників) організації. Рішення з питань зазначених у пунктах 5.6.1-5.6.8 статуту приймаються кваліфікованою більшістю у три четвертих від загальної кількості уповноважених представників членів (учасників) присутніх на загальних зборах. Позачергові загальні збори скликаються за рішенням голови правління організації або на вимогу не менше ніж 10% від загальної кількості членів (учасників) організації. Про дату, час, місце, норму представництва уповноважених осіб і порядок денний позачергових загальних зборів правління організації повідомляє не пізніше, ніж за 10 днів до засідання (п.5.1);
- чергові та позачергові засідання правління скликаються за вимогою голови правління організації або за вимогою не менше 50% від загальної кількості членів правління. Про дату, час, місце і порядок денний члени правління сповіщаються головою правління організації (п.6.3);
- засідання правління визнаються правомочними і їх рішення вважаються прийнятими, якщо в них беруть участь не менше ніж 50% членів правління (п.6.4);
- рішення правління приймаються простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів правління. При голосуванні кожний член правління має один голос. При розподілі голосів 50 на 50 голос голови правління є вирішальним. Голосування на засіданні правління організації може відбуватись з використанням засобів електронного зв'язку, в тому числі дистанційно, а також інших, не заборонених законодавством, технічних засобів (п.6.5);
- рішення правління може бути оскаржено членом (учасником) організації до загальних зборів організації або у судовому порядку відповідно до вимог чинного законодавства (п.6.6).
11. Відповідно до протоколу чергового засідання зборів уповноважених ГО "Військовий Автоаматор" від 15.04.2020 обрано персональний склад правління організації, який складався з 11 осіб - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .
12. В травні 2020 року було створено ініціативну групу організації у зв'язку з тим, що новообраний голова правління ОСОБА_3 не приступив до виконання обов'язків.
13. Ініціативною групою було проведено роботу зі збору підписів членів ГО "Військовий Автоаматор" для скликання позачергових зборів уповноважених для обрання голови правління, членів правління, ревізійної комісії, а також проведено усне опитування членів ГО "Військовий автоаматор" і запропоновано подати на затвердження правлінню списки уповноважених ГО "Військовий Автоаматор" на участь позачергових загальних зборів з нормою (модусом) представництва не менше ніж по одному уповноваженому на сто п'ятдесят членів з визначеними за ними дільницями.
14. 15.05.2020 на вимогу 6 осіб персонального складу правління організації, що складає 50% від загальної кількості членів правління, а саме ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та на вимогу ініціативної групи ГО "Військовий Автоаматор" відбулося засідання правління ГО "Військовий Автоаматор" яке оформлено протоколом №2.1 засідання правління ГО "Військовий Автоаматор" про скликання загальних зборів.
15. За результатами вказаного засідання були прийняті такі рішення:
1) ОСОБА_11 обрано тимчасово головуючим і секретарем на засіданні правління;
2) затверджено списки уповноважених ГО "Військовий автоаматор" у такому складі: ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 ;
3) відповідно до статуту ГО "Військовий автоаматор" вирішено скликати загальні збори ГО "Військовий автоаматор";
4) затверджено такий порядок денний загальних зборів ГО "Військовий автоаматор": 1. Про обрання головуючого та секретаря на засіданні зборів уповноважених та про уповноваження головуючого та секретаря на засіданні зборів уповноважених на підписання протоколу засідання зборів уповноважених; 2. Про відкликання з посади голови правління громадської організації та діючого складу правління громадської організації; 3. Про обрання голови правління громадської організації; 4. Про обрання нового кількісного та персонального складу керівних та контролюючих органів громадської організації.; 5. Про визначення особи (осіб), яка має право представляти громадську організацію для здійснення реєстраційних дій;
5) визначено дату, час та місце проведення загальних зборів ГО "Військовий автоаматор": 29.05.2020 об 18:00 год. за адресою Пухівська, 2, а також на ОСОБА_8 та ОСОБА_9 покладено обов'язок повідомити делегатів у належний спосіб про загальні збори.
16. Рішення про затвердження списків уповноважених ГО "Військовий автоаматор" було прийнято одноголосно 50% від загальної кількості членів правління.
17. 29.05.2020 відбулося позачергове засідання загальних зборів ГО "Військовий автоаматор", які оформлені протоколом №2/2020 позачергового засідання загальних зборів ГО "Військовий автоаматор", на якому були присутні 21 уповноважений представник членів організації з правом голосу а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_32 .
18. За результатами вказаних зборів були прийняті такі рішення: 1) обрано на засіданні зборів уповноважених - ОСОБА_9 , секретар зборів - ОСОБА_14 , та уповноважено їх на підписання протоколу зборів уповноважених; 2) відповідно до п.5.1 статуту громадської організації відкликано з посади голови правління громадської організації ОСОБА_3 у зв'язку з проведенням діяльності, яка суперечить меті та завданням громадської організації, а також відповідно до п.5.1 статуту громадської організації відкликано діючий склад правління громадської організації, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_33 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_34 , ОСОБА_13 ; 3) відповідно до п.5.1 статуту громадської організації обрано головою правління громадської організації ОСОБА_9 ; 4) відповідно до п.5.1 статуту громадської організації обрано та затверджено новий кількісний та персональний склад правління громадської організації: ОСОБА_9 , ОСОБА_22 , ОСОБА_14 , ОСОБА_20 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , ОСОБА_29 , ОСОБА_35 , ОСОБА_17 , ОСОБА_30 , ОСОБА_16 ; 5) уповноважено голову правління організації ОСОБА_9 подати до державного реєстратора всі необхідні документи для державної реєстрації змін до відомостей про організацію, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань або видати довіреність на виконання цих дій третім особам.
19. ОСОБА_1 станом на 29.05.2020 - дату прийняття загальними зборами ГО "Військовий автоаматор" вказаних рішень, була членом зазначеної організації відповідно до членської карти №3939 від 29.08.2017.
20. На підтвердження повідомлення про день, час та місце проведення позачергових загальних зборів відповідач надав копію оголошення, в якому повідомляється про те, що 29.05.2020 о 15:00 год. За адресою: м. Київ вул. Пухівська, 2, 1-а дільниця, 2-й поверх, актовий зал, відбудуться позачергові загальні збори, в яких приймуть участь 21 уповноважений, а також можуть бути присутні всі бажаючі члени громадської організації. В оголошенні також викладено порядок денний загальних зборів ГО "Військовий Автоаматор".
Короткий зміст позовних вимог
21. Позивачка звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до ГО "Військовий Автоаматор" та Головного спеціаліста Трофимова Т.І. про визнання недійсним рішень, прийнятих на засіданні правління ГО "Військовий Автоаматор", оформлених протоколом №21 від 15.05.2020; рішень, прийнятих на позачерговому засіданні загальних зборів ГО "Військовий Автоаматор", оформлених протоколом №2/2020 від 29.05.2020; скасування реєстраційної дії.
22. Позовні вимоги мотивовані незаконністю прийнятих рішень, оформлених протоколами від 15.05.2020 №2.1 та від 29.05.2020 №2/2020. Позивачка зазначає, що вказані засідання були проведені з порушенням вимог Закону "Про громадські об'єднання" та статуту ГО "Військовий автоаматор", у зв'язку з чим всі рішення, прийняті за результатом розгляду питань, винесених на порядок денний та оформлені протоколом №2.1 від 15.05.2020 та протоколом №2/2020 від 29.05.2020 є недійсними, а реєстраційна дії, що була проведена за результатом їх розгляду, підлягає скасуванню. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що було порушено п.6.3 статуту щодо порядку скликання членів правління на засідання правління ГО "Військовий автоаматор", оскільки голова правління ГО "Військовий автоаматор"- ОСОБА_3 не скликав чергового або позачергового засідання правління, при цьому не вбачається з матеріалів реєстраційної справи і вимоги не менше ніж 50% від загальної кількості членів правління правління ГО "Військовий автоаматор" про скликання відповідного засідання. Також, за твердженням позивачки, з протоколу №2.1 від 15.05.2020 засідання правління вбачається, що про дату, час, місце проведення, проект порядку денного ніхто з членів правління не повідомлявся, голова правління не сповіщав жодного члена правління ГО "Військовий автоаматор" про засідання. Зазначає, що її, як члена (учасника) ГО "Військовий автоаматор" не було повідомлено про проведення загальних зборів 29.05.2020, а також те, що засідання загальних зборів було проведене за відсутності необхідної кількості уповноважених представників членів організації.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
23. Господарський суд міста Києва рішенням від 06.03.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2025, у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.
24. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, таким:
- 15.05.2020 на вимогу 6 осіб персонального складу правління організації, що складає 50% від загальної кількості членів правління, та на вимогу ініціативної групи було проведено засідання правління; зазначене спростовує обґрунтування позивачки щодо порушення п.6.3 статуту в частині відсутності 50% від загальної кількості членів правління;
- рішення про затвердження списків уповноважених ГО "Військовий автоаматор" було прийнято одноголосно 50% від загальної кількості членів правління, що також спростовує доводи щодо порушення п.6.4 статуту;
- саме засіданням правління яке відбулося 15.05.2020 та яке було оформлено протоколом №2.1 було визначено дату, час та місце проведення загальних зборів (29.05.2020);
- необґрунтованим є твердження, що протокол позачергового засідання правління від 15.05.2020 не підписувався головою правління, оскільки останній не приступив до виконання своїх обов'язків;
- твердження щодо відсутності 10% зібраних підписів членів організації за проведення позачергових загальних зборів та, що голова правління не покладав виконання своїх повноважень на жодного з членів правління не підтверджені належними та допустимими доказами;
- розміщення відповідачем повідомлення про засідання правління та загальні збори на дошці оголошень, не може бути доказом обізнаності позивачки про такі збори, адже застосування виключно такого способу не забезпечує належне інформування членів організації;
- відповідач не довів належними та достатніми доказами виконання обов'язку щодо належного повідомлення учасників про проведення загальних зборів у передбачений статутом спосіб з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного, що забезпечило б право позивачки брати участь у зборах;
- неповідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів саме по собі не є достатньою підставою для визнання рішення загальних зборів недійсним; позивачка посилається лише на порушення порядку скликання та проведення оспорюваних зборів, при цьому не зазначаючи в чому саме полягає незаконність самих рішень, як і не зазначає, яким чином задоволення позовних вимог у цій справі призведе до поновлення її прав і законних інтересів на управління діяльністю відповідача.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу
25. 25.06.2025 ОСОБА_1 через систему Електронний суд звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2025, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
26. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) скаржниця посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 ч.2 ст.287 ГПК та, зокрема, зазначає:
1) суди попередніх інстанцій не врахували висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.01.2020 у справі №924/641/17 (п.67) та Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №916/3631/20, згідно з якими підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах;
2) суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували ст.11 Закону "Про громадські об'єднання", статті 58, 60 Закону "Про господарські товариства", статті 88, 89, 96-1 Цивільного кодексу України, ст.167 Господарського кодексу України (чинної на дату прийняття оскаржуваних рішень відповідача), не врахували правові висновки, викладені у постановах:
- Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №904/10956/16 (п.41), згідно з якими правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні;
- Верховного Суду від 05.02.2025 у справі №924/1270/23, від 16.01.2025 у справі №916/1126/24, від 18.01.2024 у справі №910/9370/20, від 03.08.2023 у справі №917/1194/21, від 16.06.2022 у справі №920/65/21, відповідно до яких однією з безумовних підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів або в разі неможливості встановлення наявності кворуму;
- Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №906/592/17, за змістом якого особа, яка скликає загальні збори учасників товариства, повинна вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів. Обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направлення такого повідомлення;
- Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, відповідно до якого своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні;
- Верховного Суду від 04.07.2023 у справі №910/1748/22, згідно з яким учасник товариства, який є його директором, обов'язково має бути повідомлений про проведення загальних зборів, на яких розглядається питання щодо припинення його повноважень, а також від 05.09.2023 у cправі №916/2660/21 та від 30.05.2023 у справі №916/212/22, відповідно до яких неповідомлення члена кооперативу про проведення загальних зборів, на яких прийнято рішення щодо його прав та обов'язків, є порушенням його прав і має наслідком визнання недійсним такого рішення;
3) суди попередніх інстанцій невірно застосували положення статей 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.25 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та не врахували висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (пункти 6.6, 6.7), від 04.09.2018 у справі №904/5857/17 (п.7.23), Верховним Судом у постановах від 28.05.2020 у справі №910/7164/19, від 02.08.2022 у справі №926/365/19, від 03.03.2020 у справі №922/2120/19 у питанні ефективності такого способу захисту, як скасування реєстраційної дії (скасування запису про державну реєстрацію змін до установчих документів);
4) суди першої та апеляційної інстанцій порушили статті 13, 73, 74, 76, 79, 236-238 ГПК, не дослідили зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, не дотрималися принципів змагальності сторін та оцінки доказів за критерієм "вірогідності доказів", не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.
27. 21.08.2025 надійшов відзив Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
28. У відзиві зазначає, зокрема, таке:
- доводи позивачки щодо подання документів неуповноваженою на те особою є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають дійсності;
- документи, подані для проведення реєстраційної дії, відповідали вимогам статей 15 та 17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", у зв'язку з чим у державного реєстратора були відсутні підстави для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, та/або відмови у державній реєстрації;
- оскаржувана реєстраційна дія, проведена Головним спеціалістом Трофимовим Т.І., відповідає законодавству у сфері державної реєстрації;
- позивачка у касаційній скарзі, посилаючись лише на порушення порядку скликання та проведення оспорюваних зборів, не зазначила в чому полягає незаконність самих рішень, як і не зазначила, яким чином задоволення позовних вимог у цій справі призведе до поновлення її прав і законних інтересів на управління діяльністю відповідача; суди обґрунтовано відмовили у задоволенні позовних вимог з цих підстав;
- Головний спеціаліст Трофимов Т.І. є неналежним відповідачем у справі.
29. 01.09.2025 надійшов відзив ГО "Військовий автоаматор", у якому просить касаційне провадження, відкрите з підстави, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК закрити, а з інших підстав скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
30. У відзиві вказує, зокрема, таке:
- представник скаржниці жодним чином не обґрунтовує підставу, передбачену п.4 ч.2 ст.287 ГПК;
- висновки, викладені у постанова Верховного Суду, на які посилалася скаржниця, стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі, що переглядається.
31. Також у відзиві просить стягнути з позивачки 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рух справи в суді касаційної інстанції
32. Верховний Суд ухвалою від 18.08.2025 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 24.09.2025.
Щодо підстав для визнання недійсними рішень правління та загальних зборів
33. Позивачка звернулася з позовом про визнання недійсними (І) рішень, прийнятих на засіданні правління, оформлених протоколом №21 від 15.05.2020; (ІІ) рішень, прийнятих на позачерговому засіданні загальних зборів, оформлених протоколом №2/2020 від 29.05.2020; (ІІІ) скасування реєстраційної дії.
34. Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсними рішень, прийнятих на засіданні правління, оформлених протоколом №21 від 15.05.2020, суди попередніх інстанцій встановили, що засідання правління було проведено на вимогу 6 осіб персонального складу правління організації, що складає 50% від загальної кількості членів правління, та на вимогу ініціативної групи, а рішення про затвердження списків уповноважених ГО "Військовий автоаматор" було прийнято одноголосно 50% від загальної кількості членів правління, чим спростовуються обґрунтування позивачки щодо порушення пунктів 6.3 та 6.4 статуту ГО "Військовий автоаматор". Також суди встановили, що оскільки голова правління не приступив до виконання своїх обов'язків, то необґрунтованим є твердження про те, що останній не підписав протокол позачергового засідання правління від 15.05.2020.
35. Відмовляючи у позовній вимозі про визнання недійсними рішень, прийнятих на позачерговому засіданні загальних зборів, оформлених протоколом №2/2020 від 29.05.2020, суди дійшли висновку, що відповідач не довів належними та достатніми доказами виконання обов'язку щодо належного повідомлення учасників про проведення загальних зборів у передбачений статутом спосіб, однак ця обставина по собі не є достатньою підставою для визнання рішення загальних зборів недійсним, натомість позивачка, посилаючись лише на порушення порядку скликання та проведення зборів, не зазначила в чому саме полягає незаконність самих рішень, яким чином задоволення позовних вимог призведе до поновлення її прав і законних інтересів на управління діяльністю відповідача.
36. Скаржниця не погоджується з рішеннями судів та зазначає, що суди не врахували такі висновки Верховного Суду:
- підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах (постанови від 28.01.2020 у справі №924/641/17 (п.67) та Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №916/3631/20);
- правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні (постанова від 03.12.2019 у справі №904/10956/16);
- однією з безумовних підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів або в разі неможливості встановлення наявності кворуму (постанови від 05.02.2025 у справі №924/1270/23, від 16.01.2025 у справі №916/1126/24, від 18.01.2024 у справі №910/9370/20, від 03.08.2023 у справі №917/1194/21, від 16.06.2022 у справі №920/65/21);
- особа, яка скликає загальні збори учасників товариства, повинна вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів. Обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направлення такого повідомлення (постанова від 10.05.2018 у справі №906/592/17);
- своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні (постанова від 22.10.2019 у справі №923/876/16);
- учасник товариства, який є його директором, обов'язково має бути повідомлений про проведення загальних зборів, на яких розглядається питання щодо припинення його повноважень; неповідомлення члена кооперативу про проведення загальних зборів, на яких прийнято рішення щодо його прав та обов'язків, є порушенням його прав і має наслідком визнання недійсним такого рішення (постанови від 04.07.2023 у справі №910/1748/22, від 05.09.2023 у cправі №916/2660/21 та від 30.05.2023 у справі №916/212/22).
37. Верховний Суд відхиляє доводи скаржниці та погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.
38. Так, необґрунтованим є посилання на неврахування судами висновків про те, що однією з безумовних підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів або в разі неможливості встановлення наявності кворуму.
39. Статутом ГО "Військовий Автоаматор" передбачено, що чергові та позачергові засідання правління скликаються за вимогою голови правління організації або за вимогою не менше 50% від загальної кількості членів правління. Про дату, час, місце і порядок денний члени правління сповіщаються головою правління організації (п.6.3). Засідання правління визнаються правомочними і їх рішення вважаються прийнятими, якщо в них беруть участь не менше ніж 50% членів правління (п.6.4). Загальні збори вважаються чинними та правомочними, якщо в їх роботі беруть участь більш як 50% уповноважених представників членів (учасників) організації. Рішення ухвалюються відкритим голосуванням простою більшістю голосів від загального складу присутніх на засіданні уповноважених представників членів (учасників) організації. Рішення з питань зазначених у пунктах 5.6.1-5.6.8 статуту приймаються кваліфікованою більшістю у три четвертих від загальної кількості уповноважених представників членів (учасників) присутніх на загальних зборах. Позачергові загальні збори скликаються за рішенням голови правління організації або на вимогу не менше ніж 10% від загальної кількості членів (учасників) організації. Про дату, час, місце, норму представництва уповноважених осіб і порядок денний позачергових загальних зборів правління організації повідомляє не пізніше, ніж за 10 днів до засідання (п.5.1).
40. Суди встановили, що відповідно до протоколу чергового засідання зборів уповноважених ГО "Військовий Автоаматор" від 15.04.2020 обрано персональний склад правління організації, який складався з 11 осіб - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .
41. 15.05.2020 на вимогу 6 осіб персонального складу правління організації, що складає 50% від загальної кількості членів правління, а саме ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та на вимогу ініціативної групи ГО "Військовий Автоаматор" відбулося засідання правління ГО "Військовий Автоаматор" яке оформлено протоколом №2.1 засідання правління ГО "Військовий Автоаматор" про скликання загальних зборів.
42. За результатами вказаного засідання, зокрема, було затверджено списки уповноважених ГО "Військовий автоаматор" у такому складі: ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_32 ..
43. Рішення про затвердження списків уповноважених ГО "Військовий автоаматор" було прийнято одноголосно 50% від загальної кількості членів правління.
44. Отже, як скликання засідання правління (за вимогою 6 осіб персонального складу правління, що становить не менше 50% від загальної кількості членів правління - 11 осіб), так і ухвалення на засіданні рішень (одноголосно 50% від загальної кількості членів правління) відбулося з дотриманням вимог пунктів 6.3, 6.4 статуту ГО "Військовий автоаматор".
45. Також суди встановили що у зв'язку з тим, що новообраний голова правління ОСОБА_3 не приступив до виконання обов'язків, в травні 2020 року було створено ініціативну групу організації. Ініціативна група провела роботу зі збору підписів членів ГО "Військовий Автоаматор" для скликання позачергових зборів уповноважених для обрання голови правління, членів правління, ревізійної комісії, а також провела усне опитування членів ГО "Військовий автоаматор" і запропонувала подати на затвердження правлінню списки уповноважених ГО "Військовий Автоаматор" на участь позачергових загальних зборів з нормою (модусом) представництва не менше ніж по одному уповноваженому на сто п'ятдесят членів з визначеними за ними дільницями.
46. Враховуючи, що голова правління не приступив до виконання обов'язків, правління на своєму засіданні, порядку скликання і прийняття рішення яким надано оцінку вище, вирішило скликати загальні збори ГО "Військовий автоаматор".
47. 29.05.2020 відбулося позачергове засідання загальних зборів ГО "Військовий автоаматор", які оформлені протоколом №2/2020, на якому були присутні 21 уповноважений представник членів організації з правом голосу (із 21 затвердженого на засіданні правління від 15.05.2020).
48. Отже, скаржниця не довела наявності такої підстави для визнання недійсними рішень загальних зборів як прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів або в разі неможливості встановлення наявності кворуму.
49. Решта наведених скаржницею висновків Верховного Суду стосуються недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів.
50. Суди попередніх інстанцій у цій справі встановили обставину неналежного повідомлення учасників про проведення загальних зборів. Однак суди дійшли до висновку, що сама по собі ця обставина не є достатньою підставою для визнання рішення загальних зборів недійсним, а позивачка, посилаючись лише на порушення порядку скликання та проведення зборів, не зазначила в чому саме полягає незаконність самих рішень, яким чином задоволення позовних вимог призведе до поновлення її прав і законних інтересів на управління діяльністю відповідача.
51. Отже, посилаючись на висновки Верховного Суду, скаржниця має довести помилковість висновків про те, що недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів не є безумовною підставою для скасування рішень таких зборів. Разом з тим, наведені скаржницею висновки зазначеного не спростовують, оскільки у жодному із них не йдеться про те, що порушення порядку скликання і проведення загальних зборів є безумовною підставою для скасування їх рішень.
52. Навпаки, Верховний Суд неодноразово зазначав, що неповідомлення учасника про загальні збори не є беззаперечною підставою для визнання рішень, ухвалених на таких зборах, недійсними. У кожній справі суд оцінює сукупність всіх встановлених обставин, зокрема зміст ухвалених на зборах рішень (наскільки вони порушують права або законні інтереси учасника), наявність кворуму, баланс інтересів позивача та інших учасників, які голосували за прийняття оскаржуваних рішень тощо (подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 07.09.2021 у справі №916/2506/20, від 15.06.2022 у справі №910/6685/21, від 27.03.2023 у справі №906/908/21, від 28.03.2023 у справі №916/213/22, від 30.05.2023 у справі №916/212/22, від 07.06.2023 у справі №916/211/22, від 01.09.2023 у справі №909/1154/21, від 13.09.2023 у cправі №910/1255/22, від 30.11.2023 у cправі №362/666/19, від 24.09.2024 у справі №907/878/23, від 18.12.2024 у справі №917/254/23 тощо).
53. Частина 1 ст.16 ЦК передбачає, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
54. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (п.5.6 постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20).
55. Порушенням є такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
56. Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (п.119 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).
57. Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні (п.120 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).
58. Також у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №923/567/17, від 08.08.2018 у справі №911/3215/17, від 12.02.2020 у справі №916/1253/19, від 15.10.2020 у справі №924/451/19, від 15.06.2022 у справі №916/700/21, від 13.09.2023 у cправі №910/1255/22 зазначено, що сама по собі незгода учасника (акціонера, члена) з рішенням органу управління, у тому числі, якщо воно стосується його особи, але не порушує його прав/законних інтересів, не означає безумовної незаконності відповідного рішення, не може безумовно свідчити про порушення його корпоративних прав.
59. Окрім цього Верховний Суд звертав увагу, що суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, надавати оцінку добросовісності інших учасників, права яких у разі задоволення позовних вимог можуть бути порушені (постанови від 08.10.2019 у справі №916/2084/17, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 03.12.2019 у справі №904/10956/16). Визнання судом недійсними рішень загальних зборів повністю, захищаючи порушені корпоративні права одного учасника товариства, може зачіпати корпоративні права інших учасників, відповідно порушується баланс інтересів учасників товариства, що має наслідком непропорційність втручання у правовідносини сторін та фактично є втручанням суду у господарську діяльність товариства (постанови від 17.04.2018 у справі №922/1671/16, від 12.03.2019 у справі №904/9495/16, від 27.03.2023 у справі №906/908/21, від 13.09.2023 у cправі №910/6685/21, від 23.01.2024 у cправі №908/174/20).
60. Оскаржувані судові рішення вищенаведеним висновкам Верховного Суду не суперечать. Більше того, суди попередніх інстанцій (здебільшого суд апеляційної інстанції) на вказані висновки безпосередньо послалися та застосували їх.
61. Натомість скаржниця не доводить, в чому саме полягає незаконність оспорюваних рішень (окрім встановленого судами порушення порядку скликання загальних зборів), яким чином задоволення позовних вимог призведе до поновлення її прав і законних інтересів на управління діяльністю відповідача.
62. Верховний Суд враховує, що оскаржувані рішення приймалися у травні 2020 року, в той час як з позовом про визнання недійсним рішень правління та загальних зборів позивачка звернулася у червні 2024 року.
63. З моменту прийняття оспорюваних рішень правління та загальних зборів до моменту звернення з позовом до суду пройшло понад 4 роки, а до моменту розгляду касаційної скарги - понад 5 років.
64. Задоволення позовних вимог у цьому випадку та, як наслідок, скасування оспорюваних рішень правління та загальних зборів матиме негативні наслідки на діяльність ГО "Військовий автоаматор", створить ситуацію правової невизначеності для всіх членів організації і самої організації.
65. Верховний Суд також враховує, що з оскаржуваних судових рішень не вбачається, що інші члени ГО "Військовий автоаматор" зверталися до суду з позовами про оскарження спірних у цій справі рішень правління та загальних зборів.
66. Таким чином, оскільки скаржниця не довела в чому саме полягає незаконність оспорюваних рішень, яким чином задоволення позовних вимог призведе до поновлення її прав і законних інтересів, а також враховуючи баланс інтересів організації та її учасників, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередні інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними рішень правління та загальних зборів відповідача.
67. Верховний Суд відхиляє також доводи про те, що суди неправильно застосували положення статей 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.25 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та не врахували висновків, Верховного Суду щодо ефективності такого способу захисту, як скасування реєстраційної дії (скасування запису про державну реєстрацію змін до установчих документів), оскільки відповідна позовна вимога є похідною від основних вимог про визнання недійсними рішень правління та загальних зборів, у задоволенні яких, як було зазначено вище, суди обґрунтовано відмовили.
68. За таких обставин Верховний Суд дійшов до висновку, що скаржниця не довела обставин застосування судами норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду.
Щодо недослідження доказів
69. Скаржниця також зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили статті 13, 73, 74, 76, 79, 236-238 ГПК, не дослідили зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, не дотрималися принципів змагальності сторін та оцінки доказів за критерієм "вірогідності доказів", не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.
70. Верховний Суд відхиляє вказаний довід скаржника з огляду на таке.
71. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 ст.287 ГПК, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 ст.310 цього Кодексу (п.4 ч.2 ст.287 ГПК).
72. На відміну від судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд є судом права, а не встановлення фактів, тому не має можливості приймати та оцінювати докази, надавати перевагу одних доказів над іншими, або додатково перевіряти докази в силу імперативної заборони передбаченої ч.2 ст.300 ГПК.
73. Відповідно до п.1 ч.3 ст.310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 ГПК.
74. За змістом п.1 ч.3 ст.310 ГПК достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді не дослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 цього Кодексу.
75. Така правова позиція є послідовною та сталою і викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постановах від 12.10.2021 у справі №905/1750/19, 20.05.2021 у справі №905/1751/19, від 12.10.2021 у справі №905/1750/19, від 20.05.2021 у справі №905/1751/19, від 02.12.2021 у справі №922/3363/20, від 16.12.2021 у справі №910/18264/20 та від 13.01.2022 у справі №922/2447/21, від 06.12.2023 у справі №910/10294/22 тощо.
76. Як зазначалося вище, під час здійснення касаційного провадження у цій справі, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість підстави касаційного оскарження, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК, тому визначена скаржницею підстава касаційного оскарження, передбачена п.4 ч.2 ст.287 у взаємозв'язку із п.1 ч.3 ст.310 ГПК, є необґрунтованою.
77. Оскільки скаржниця не довела обставин неправильного застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права, касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення не підлягають скасуванню.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу
78. У відзиві на касаційну скаргу ГО "Військовий Автоаматор" просить стягнути зі скаржниці 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесену в суді касаційної інстанції.
79. На підтвердження витрат до відзиву було додано копії Додаткової угоди від 03.06.2025 до Договору про надання правничої допомоги від 11.07.2024, а також платіжної інструкції від 27.08.2025 №150.
80. З Додаткової угоди від 03.06.2025 до Договору про надання правничої допомоги від 11.07.2024 вбачається, що:
- ГО "Військовий автоаматор" в особі голови правління Дідова В.В. (далі - Клієнт) та Адвокатське бюро "Оксани Мелехової" (далі - Бюро) в особі керуючого учасника адвоката Мелехової О.С., яка має свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю TP №000191, видане Радою адвокатів Тернопільської області на підставі рішення № 197/7 від 02.06.2017, уклали цей Договір про надання правничої допомоги (далі - Договір) у Верховному Суді у складі Касаційного господарського суду (п.1);
- даною додатковою угодою Бюро зобов'язується надати правничу допомогу ГО "Військовий автоаматор" у Верховному Суді у складі Касаційного господарського суду з усіма без обмежень повноваженнями, наданими відповідачу у справі №910/7635/24 згідно ГПК (п.2);
- розмір гонорару у Верховному Суді складає 15 000,00 грн з опрацювання та дослідження касаційної скарги, підготовки та подання заперечень проти відкриття провадження за наявності правових підстав, підготовка та подання відзиву на касаційну скаргу, участі в одному судовому засіданні (п.3);
- підставою для оплати гонорару є Договір про надання правничої допомоги від 11.07.2024. Надання рахунків на оплату, складання актів приймання-передачі наданої правничої допомоги не вимагаються, проте можуть бути оформлені на вимогу клієнта у випадку подання суду обґрунтованих письмових заперечень щодо обсягу та якості наданих послуг (п.4);
- оплата гонорару за правничу допомогу ГО "Військовий автоаматор" у Верховному Суді у складі Касаційного господарського суду здійснюється протягом визначеного судом строку для подання відзиву на касаційну скаргу (п.5).
81. Вказана Додаткова угода підписана сторонами та скріплена їх печатками.
82. З платіжної інструкції від 27.08.2025 №150 вбачається, що ГО "Військовий автоаматор" перерахував на користь Адвокатського бюро "Оксани Мелехової" 15 000 грн, призначення платежу: "Оплата за правничу допомогу у Верховному Суді, справа 911/7635/24 згідно договору від 11.07.2024 р. без ПДВ".
83. Заперечення ОСОБА_1 щодо стягнення з неї витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції, не надходили.
84. Розглянувши клопотання ГО "Військовий Автоаматор" про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції, Верховний Суд дійшов таких висновків.
85. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.126 ГПК).
86. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду у разі недотримання вимог ч.4 ст.126 ГПК суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони (ч.5 ст.126 ГПК, постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).
87. Верховний Суд з посиланням на ч.6 ст.126 ГПК неодноразово зазначав, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15; від 03.10.2019 у справі №922/445/19).
88. З огляду на відсутність клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, Верховний Суд при розгляді клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу керується критеріями, викладеними у ст.129 ГПК.
89. Згідно з ч.5 ст.129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
90. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
91. Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
92. Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах відомості щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
93. Такі докази відповідно до ч.1 ст.86 ГПК суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
94. Верховний Суд враховує, що звернення ОСОБА_1 до Верховного Суду із касаційною скаргою було визнано необґрунтованим; за наслідком розгляду такої скарги Верховний Суд дійшов висновку про залишення оскаржуваних судових рішень без змін.
95. Крім того, представники ГО "Військовий Автоаматор" адвокати Мелехова О.С. та Панамаренко Д.М. взяли участь у судовому засіданні у Верховному Суді, яке відбулося 24.09.2025.
96. Дослідивши зміст клопотання про відшкодування судових витрат у зв'язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції, Верховний Суд встановив, що заявлені витрати були безпосередньо пов'язані із розглядом справи.
97. Однак, керуючись ст.129 ГПК та врахувавши критерії щодо обґрунтованості та пропорційності розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову (три вимоги немайнового характеру), значення справи для сторін та те, що витрати стягуються з фізичної особи, Верховний Суд дійшов до висновку про зменшення заявлених до стягнення витрат з 15 000 грн до 10 000 грн.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
98. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
99. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
100. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.
Судовий збір
101. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржницю.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 у справі №910/7635/24 залишити без змін.
3. Клопотання Громадської організації Київської міської організації "Військовий Автоаматор" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з переглядом справи №910/7635/24 у суді касаційної інстанції, задовольнити.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Громадської організації Київської міської організації "Військовий Автоаматор" (02232, м. Київ, вул. Пухівська, буд. 2, код ЄДРПОУ 22934447) судові витрати на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції в розмірі 10 000 грн.
5. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
В. Студенець