28 серпня 2025 року
м. Київ
Cправа № 913/375/23(913/211/23)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т. В.,
представники учасників справи:
Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" - Остапенко С. Л.;
Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Схід" - Герасименко О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вх. № 9998/2024)
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2024
у складі колегії суддів: Гребенюк Н. В. - головуючого, Слободіна М. М., Шутенко І.А.
та на рішення Господарського суду Луганської області від 10.07.2024
в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 1 994 710,41 грн пені та 705 502,53 грн штрафу
у складі судді Яресько Б. В.
у справі № 913/375/23 (913/211/23)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Схід"
про стягнення 3 581 392,74 грн,
На розгляд суду постало питання застосування приписів постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 №332 до вимоги про стягнення штрафних санкцій, нарахованих на зобов'язання, які виникли до введення воєнного стану
Обставини справи
1. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - НЕК "Укренерго") є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р "Про погодження перетворення державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго у приватне акціонерне товариство".
2. НЕК "Укренерго" є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та виконує функції оператора системи передачі юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (пункт 55 частини першої ст.атті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Схід" (далі - ТОВ "Енера Схід") здійснює діяльність з постачання електричної енергії споживачу на підставі ліцензії з постачання електричної енергії споживачу, виданої згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.06.2018 № 429, а також виконує спеціальну функцію постачальника універсальної послуги на території Луганської області відповідно до постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268
4. 15.05.2019 сторони уклали договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0155-02024, згідно з пунктом 1.1 якого Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (Оператор системи передачі, ОСП) зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - Послуга) відповідно до умов цього договору, а ТОВ "Енера Схід" (Користувач) - зобов'язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору.
5. Додатковою угодою від 15.05.2019 б/н Договір викладено у новій редакції, Оператором системи передачі (ОСП) вже вказано НЕК Укренерго (правонаступника ДП НЕК Укренерго).
6. Згідно з пунктом 4.1 Договору для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяг Послуги:
- плановий обсяг Послуги визначається на основі наданих Користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць;
- визначення фактичного обсягу Послуги у розрахунковому місяці здійснюється на підставі даних щодо погодинних обсягів передачі електроенергії по точках комерційного обліку, які зареєстровані за відповідним користувачем. З цією метою застосовується дані обліку Адміністратора комерційного обліку.
7. Згідно з пунктом 5.1 Договору планова та фактична вартість послуги за цим договором визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу (Мвт*год) за розрахунковий період на тариф на послугу, затверджений Регулятором (грн/МВт*год)
8. У пункті 10.1 Договору сторони погодили, що планові обсяги передачі електроенергії Користувач зобов'язаний подавати ОСП до 25 (двадцять п'ятого) числа місяця, що передує розрахунковому місяцю. ОСП протягом 5 (п'яти) робочих днів погоджує планові обсяги передачі і повертає їх користувачу.
9. Згідно з пунктом 10.4 Договору будь-які повідомлення за цим договором повинні направлятися однією стороною іншій електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також повинні бути обов'язково підтверджені рекомендованим листом, іншим поштовим відправленням або доставлені кур'єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому договорі або отриманої з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
10. Пунктом 6.2. Договору встановлено, що користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином:
11. 1 платіж до 17.00 години другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості Послуги, визначеної згідно з розділом 5 цього Договору.
12. Подальша оплата може здійснюватися щоденно, або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 5 договору, у кожен з наступних періодів;
2 платіж з 06 до 10 числа розрахункового місяця;
3 платіж з 11 до 15 числа розрахункового місяця;
4 платіж з 16 до 20 числа розрахункового місяця;
5 платіж з 21 до 25 числа розрахункового місяця.
13. При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не менше планової вартості послуг, яка визначена згідно з умовами розділу 5 цього договору.
14. Пунктом 6.5 Договору встановлено, що користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з моменту та на підставі отримання акту приймання-передачі послуги, який ОСП надає вористувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою Системи управління ринком (Сервіс), з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді у порядку, визначеному законодавством;
15. Пунктом 6.7 Договору встановлено, що у випадку порушення Користувачем термінів розрахунку ОСП має право нараховувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення; за прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.
16. В абзаці 4 пункту 6.7 договору визначено, що за наявності заборгованості, кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення.
17. У період з липня 2019 року по вересень 2021 року щомісячно позивач надавав відповідачу послугу, за яку позивач щомісячно сплачував:
- шляхом внесення попередньої оплати планової вартості послуги, відповідно до етапів, вказаних у договорі (передоплатою);
- шляхом розрахунку за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з моменту та на підставі отримання акту приймання-передачі послуги (платою після одержання послуги);
- у деяких випадках (липень 2019 року, березень, жовтень 2020 року та інш.) відповідачем порушувалися терміни внесення попередньої оплати послуги, відповідно до етапів, вказаних у договорі.
18. Заборгованість перед позивачем за надану послугу, що надавалася щомісячно у період з липня 2019 року по вересень 2021 року, у відповідача відсутня.
Короткий зміст позовних вимог
19. У червні 2023 року НЕК "Укренерго" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до ТОВ "Енера Схід" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 15.05.2019 № 0155-02024 у сумі 3 581 392,74 грн, з яких 2 193 829,64 грн - пеня, 705 502,53 грн - штраф, 176 015,98 грн - 3 % річних, 506 044,59 грн - збитки від інфляції.
20. Позов мотивований тим, що ТОВ "Енера Схід" належним чином не виконало взяті на себе грошові зобов'язання щодо термінів поетапної оплати планової вартості отриманої послуги та фактичної вартості цієї послуги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
21. Справа розглядалася судами неодноразово.
22. 10.07.2024 Господарський суд Луганської області ухвалив рішення про відмову у позові.
23. 03.12.2024 Східний апеляційний господарський суд прийняв постанову, якою скасував рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позову про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних у сумі 176 015,98 грн та збитків від інфляції у сумі 506 044,59 грн і ухвалив у цій частині нове рішення про задоволення позову; в іншій частині (про стягнення пені та штрафу) рішення суду першої інстанції залишив без змін.
24. Суд апеляційної інстанції вважав відсутніми підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені та штрафу за порушення термінів розрахунку за послуги з передачі, які виникли в період з 08.04.2020 по 26.01.2021, оскільки 08.04.2020 НКРЕКП прийнято обов'язкове до виконання учасниками ринку рішення, оформлене постановою № 766, про незастосування оператором системи передачі до електропостачальників заходів, передбачених, зокрема, пунктом 5.7 Типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії, тобто щодо нарахування пені та стягнення штрафу. Встановлені цією постановою правила діяли у період з 08.04.2020 до 26.01.2021.
25. У частині відмови у позові про стягнення пені та штрафу, нарахованими за період з 27 січня до жовтня 2021 року, суд апеляційної інстанції підтримав висновки суду першої інстанції про те, положеннями постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (з урахуванням змін, внесених постановами від 27.02.2022 № 333 та від 26.04.2022 № 413), якими визначалося, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
26. У касаційній скарзі НЕК "Укренерго" просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції у частині стягнення 1 994 710,41 грн пені та 705 502,53 грн штрафу та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позову.
27. Касаційна скарга подана з підстав, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 287 ГПК України.
28. Скаржник вважає, що суди безпідставно поширили приписи постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 на правовідносини, які виникли до введення в Україні воєнного стану. Вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у постановах від 26.06.2024 у справі № 908/818/22, від 04.07.2024 у справі № 908/814/22, від 03.07.2024 у справах № 908/816/22, № 908/817/22, від 02.07.2024 у справі № 908/815/22.
29. За доводами скаржника, суди не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 у справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 у справі № 905/305/18, від 21.05.2018 по справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 у справі № 927/467/17 про те, що господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.
30. НЕК "Укренерго" зазначило про необхідність відступлення від правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 29.10.2024 у справі № 910/3745/23, на який послався суд апеляційної інстанції, відмовляючи позивачу у стягненні пені та штрафу, нарахованих до введення в Україні воєнного стану, у зв'язку з чим просило передати справу на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
31. ТОВ "Енера Схід" просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, оскільки вважає, що судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства та обставинах справи. На думку відповідача, суди першої та апеляційної інстанції врахували висновки Верховного Суду, які наводить скаржник.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
32. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
33. Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
34. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина друга статті 509 ЦК України).
35. Частиною другою статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
36. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
37. Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
38. Як встановили суди попередніх інстанцій у пункті 4.1 Договору сторони узгодили, що для розрахунків за цим договором використовуватиметься плановий і фактичний обсяг Послуги. При цьому плановий обсяг Послуги визначатиметься на основі наданих Користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць.
39. Тобто використання планових обсягів, їх погодження з ОСП є обов'язком Користувача за Договором.
40. Порядок же оплати планових обсягів послуг сторони передбачили у пункті 6.2 Договору, відповідно до якого Користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості Послуги ОСП таким чином: 1 платіж - до 17.00 години другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості Послуги, визначеної згідно з розділом 5 цього Договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно, або шляхом сплати 1/5 від планової вартості Послуг, яка визначена згідно з розділом 5 Договору, у кожен з наступних періодів: 2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового місяця; 3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового місяця; 4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового місяця; 5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця. При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не менше планової вартості Послуг, яка визначена згідно з умовами розділу 5 цього Договору.
41. У свою чергу фактичний обсяг Послуги у розрахунковому місяці визначається на підставі даних щодо погодинних обсягів передачі електроенергії по точках комерційного обліку, які зареєстровані за відповідним користувачем. З цією метою застосовується дані обліку Адміністратора комерційного обліку (пункт 4.1 Договору).
42. Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги протягом 3 банківських днів з моменту та на підставі отримання акту приймання-передачі Послуги, який ОСП надає Користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата Послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих Виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (Сервіс), з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді у порядку, визначеному законодавством (п. 6.5 Договору).
43. З наведеного слідує, що плановий обсяг Послуги у спірних правовідносинах підлягає оплаті на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а фактичний обсяг встановлюється по закінченню такого розрахункового місяця протягом 3 банківських днів з моменту отримання акта приймання-передачі Послуги.
44. Звідси при розрахунку за Послугу Користувач та ОСП зобов'язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг Послуги одночасно, які є взаємопов'язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов'язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця сплатити фактичний обсяг Послуги, отриманої за такий розрахунковий місяць (подібний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21).
45. Отже, як оплата планової вартості Послуги, так і остаточний розрахунок за фактичний обсяг Послуги по суті є одним і тим самим зобов'язанням з оплати Послуги, що надається у відповідному розрахунковому періоді, розподіл такого обов'язку на окремі платежі у часі (попередня оплата, остаточний розрахунок) не створює умов для припинення існування таких частин зобов'язання.
46. Невиконане зобов'язання зі сплати кожного чергового планового платежу існує у часі з моменту його виникнення і не припиняється по закінченню розрахункового місця, а підлягає виконанню в межах проведення розрахунку за фактичний обсяг наданої Послуги.
47. Оскільки укладеним між сторонами Договором визначений саме такий порядок розрахунків за надану Послугу як оплата планових платежів та оплата за актом приймання-передачі послуги, то невиконання або неналежне виконання Користувачем як зобов'язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов'язання з оплати фактичного обсягу Послуги, отриманої за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов'язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов'язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов'язання, зокрема, згідно з нормами статей 611, 625 ЦК України.
48. Такі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21, від 24.11.2022 у справі № 927/713/21, від 23.11.2023 у справі № 925/654/22, від 20.02.2024 у справі № 916/1042/22 та від 13.03.2024 у справі № 904/5899/21.
49. Суди попередніх інстанцій встановили, що у період з липня 2019 року по вересень 2021 року щомісячно позивач надавав відповідачу Послугу, за яку позивач щомісячно сплачував: шляхом внесення попередньої оплати планової вартості послуги, відповідно до етапів, вказаних у договорі (передоплатою); шляхом розрахунку за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з моменту та на підставі отримання акту приймання-передачі послуги (платою після одержання послуги).
50. Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідач порушував терміни внесення попередньої оплати Послуги, відповідно до етапів, вказаних у договорі.
51. Відмовляючи позивачу у частині стягнення з відповідача 1 994 710,41 грн пені та 705 502,53 грн штрафу, нарахованих за період з 27 січня до жовтня 2021 року, суди попередніх інстанцій зазначили, що положеннями постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (з урахуванням змін, внесених постановами від 27.02.2022 № 333 та від 26.04.2022 № 413), якими визначалося, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".
52. Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), як регулятор, 25.02.2022 прийняла у межах своїх повноважень Постанову № 332 з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України, ураховуючи протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду.
53. Згідно з пунктом 5 Постанови № 332 (у редакції постанови НКРЕКП від 27.02.2022 № 333) рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".
54. Згідно з підпунктом 16 пункту 1 Постанови № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.
55. Суд апеляційної інстанції відхилив доводи апелянта про те, що положення Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 не стосуються спірних правовідносин, адже останні виникли не у період воєнного стану, та зазначив, що відповідне рішення регулятора стосується штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" без посилань на момент виникнення порушення зобов'язання.
56. Відповідні висновки узгоджуються, на думку апеляційного суду, з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 29.10.2024 у справі №910/3745/23.
57. Скаржник вважає такі висновки необґрунтованими, у зв'язку з чим зазначив, що існує необхідність відступлення від правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 29.10.2024 у справі №910/3745/23, на який послався суд апеляційної інстанції, відмовляючи позивачу у стягненні пені та штрафу.
58. Водночас згідно з частиною першою статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
59. Ураховуючи наведене, Суд враховує висновки, викладені в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.07.2025 у справі № 908/948/23, до закінчення перегляду якої зупинялося касаційне провадження у справі, що розглядається.
60. Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 04.07.2025 у справі № 908/948/23 сформулювала висновки щодо застосування приписів постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" до позовних вимог про стягнення штрафних санкцій, нарахованих на зобов'язання, які виникли до введення в Україні воєнного стану.
61. Так, у постанові від 04.07.2025 у справі № 908/948/23 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що положеннями підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 чітко визначений період, на який поширюється дія цього положення, а саме: на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування. Дія норми щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкції до електропостачальників, передбачена постановами НКРЕКП № 332, №413, не містить прямої вказівки про надання їй зворотної дії у часі, що дозволило б її застосовувати до початку запровадження воєнного стану, тобто на порушення чи прострочення, що сталися у попередні періоди.
62. Відтак об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в цій постанові сформулювала висновок про те, що, враховуючи специфіку та спрямованість постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, у якій йдеться саме про період воєнного стану та 30 днів після його припинення або скасування, відсутні підстави для невиправданого розширення тлумачення постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 щодо розповсюдження її дії на правовідносини, які виникли у попередні періоди. Наведене відповідає висновкам, викладеним у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22.
63. Верховний Суд у цій постанові наголосив, що зазначене відповідає як висновкам, викладеним у постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22 (див. пункт 64 цієї постанови), так і висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 908/818/22, від 02.07.2024 у справі № 908/815/22, від 03.07.2024 у справі № 908/816/22, від 03.07.2024 у справі № 908/817/22, від 12.09.2024 у справі № 910/4264/22, від 02.10.2024 у справі № 910/4273/22, підстав для відступлення від яких не встановив, відступивши, натомість від протилежної позиції, яка містилася в судовій практиці Верховного Суду у розгляді подібних спорів.
64. При цьому об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 04.07.2025 у справі № 908/948/23 зазначила, що відступає від протилежних висновків, що викладені у постанові від 15.10.2024 у справі № 924/1202/23.
65. Отже, висновки суду судів попередніх інстанцій суперечать наведеній правовій позиції об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, а також висновкам Верховного Суду у постановах від 26.06.2024 у справі № 908/818/22, від 04.07.2024 у справі № 908/814/22, від 03.07.2024 у справах № 908/816/22, № 908/817/22, від 02.07.2024 у справі № 908/815/22.
66. Звідси суди неправомірно відхилили доводи позивача про те, що пеня та штраф були нараховані за порушення зобов'язань, які виникли до 24.02.2022, тобто до введення воєнного стану в Україні, а тому дійшли передчасних висновків про відмову у стягненні 1 994 710,41 грн пені та 705 502,53 грн штрафу, що нараховані до введення воєнного стану в Україні.
67. Наведене свідчить, що рішення і постанова судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині ухвалені з порушенням норм матеріального права, що є підставою для їх скасування.
68. Відповідно до положень статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
69. Згідно з частиною першою статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
70. У мотивувальній частині рішення зазначаються, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику (пункт 5 частини четвертої статті 238 ГПК України).
71. Верховний Суд в силу імперативних положень частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати фактичні обставини справи.
72. Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з'ясувати дійсні обставини щодо моменту виникнення основного зобов'язання і, відповідно, штрафних санкцій, а також перевірити правильність їх розрахунків, перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, тому наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
73. У касаційній скарзі НЕК "Укренерго" зазначило про необхідність відступлення від правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 29.10.2024 у справі № 910/3745/23, на який послався суд апеляційної інстанції, відмовляючи позивачу у стягненні пені та штрафу, нарахованих до введення в Україні воєнного стану, у зв'язку з чим просило передати справу на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
74. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що, незалежно від того, чи перераховані всі судові рішення, в яких викладений правовий висновок, від якого відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення спорів у подібних правовідносинах мають враховувати саме останній правовий висновок Великої Палати Верховного Суду. Тобто відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України, Великої Палати Верховного Суду чи Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) в одній зі справ, означає відступлення від аналогічних висновків, сформульованих раніше в інших постановах Верховного Суду України, Великої Палати Верховного Суду чи Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати). Подібні за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №161/12771/15-ц, від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17.
75. За наведеного, колегія суддів залишає без задоволення клопотання скаржника про передачу справи на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
76. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
77. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
78. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).
79. Оскільки доводи касаційної скарги частково підтвердилися, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 1 994 710,41 грн пені та 705 502,53 грн штрафу у справі № 913/375/23 (913/211/23) - скасуванню з направленням справи на новий розгляд у скасованій частині до суду першої інстанції.
В. Розподіл судових витрат
80. Оскільки суд касаційної інстанції направляє справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задовольнити частково.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 та рішення Господарського суду Луганської області від 10.07.2024 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 1 994 710,41 грн пені та 705 502,53 грн штрафу у справі № 913/375/23 (913/211/23) скасувати.
3. Справу № 913/375/23 (913/211/23) у скасованій частині направити на новий розгляд до Господарського суду Луганської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді В. Картере
К. Огороднік