29 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/10753/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючої), Власова Ю.Л., Колос І.Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Монолітбуд-2001» (далі - ТОВ «Монолітбуд-2001», скаржник)
на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2025
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2025
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монолітбуд-2001»,
третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВГО Груп»,
про стягнення заборгованості,
1. ТОВ «Монолітбуд-2001» 14.08.2025 через Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2025 у справі №910/10753/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Крім того, до касаційної скарги скаржник додав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
2. До Верховного Суду 21.08.2025 через Електронний суд від ТОВ «Монолітбуд-2001» надійшло клопотання про зупинення виконання рішень суду, у якому просить зупинити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі №910/10753/24 до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Зупинити виконання додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2025 у справі №910/10753/24 до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Зупинити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2025 у справі №910/10753/24 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
3. Верховний Суд ухвалою від 01.09.2025 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Монолітбуд-2001» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2025 у справі №910/10753/24 залишив без руху, у зв'язку із чим надав скаржникові строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали, шляхом надання: касаційної скарги в новій редакції та зазначити щодо якої норми права відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах; клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження постанови з наведенням інших підстав для поновлення строку та доданням відповідних доказів.
4. Суд, роз'яснив ТОВ «Монолітбуд-2001», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде або повернуто на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України, або відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України у залежності від повноти усунення недоліків.
5. Згідно з довідками про доставку документа в кабінет Електронного суду від 17.09.2025, за інформацією, отриманою з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», документ в електронному вигляді: (ЄДРСР) ст. 292 ГПК Ухвала ВС про залишення касаційної скарги без руху від 01.09.2025 у справі №910/10753/24 надіслано в Електронний кабінет одержувача - ТОВ «МОНОЛІТБУД-2001» та Лазорко Юрій Михайлович . Документ доставлено в Електронний кабінет одержувачів: 02.09.2025 о 13:03. Отже, з урахуванням приписів статті 116, 242 ГПК України, скаржник ухвалу від 01.09.2025 отримав 02.09.2025.
6. На виконання ухвали Верховного Суду від 01.09.2025 у справі №910/10753/24 ТОВ «Монолітбуд-2001» 10.09.2025 через Електронний суд подало до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, касаційну скаргу (нова редакція) та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження (додаткове обґрунтування).
7. З огляду на викладене скаржник 10.09.2025 подав касаційну скаргу (нова редакція) та клопотання про поновлення строку у межах строку, наданого Судом ухвалою від 01.09.2025 у справі №910/10753/24.
8. Верховний Суд, розглянувши зазначену заяву, касаційну скаргу (нова редакція) та клопотання про поновлення строку дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
9. Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
10. У поданій касаційній скарзі (нова редакція) ТОВ «Монолітбуд-2001» з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України зазначає на відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування статей 11, 526, частини першої, четвертої статті 626, статті 629, частини першої-третьої статті 632, статті 638, частини першої статті 652, статті 654, частини першої та третьої статті 844 Цивільного кодексу України та статей 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
11. З огляду на викладене ТОВ «Монолітбуд-2001» виконало вимоги ухвали Суду від 01.09.2025 виключно в частині надання касаційної скарги в новій редакції з зазначенням норми права щодо якої, на його думку, відсутній висновок Верховного Суду.
12. Перевіривши клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження та подані документи у якості доказів, та дотримання статті 288 ГПК України, проаналізувавши норми чинного законодавства, Касаційний господарський суд доходить висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання з огляду на таке.
13. Відповідно до статті 288 ГПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення; учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення; строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
14. Верховний Суд, залишаючи ухвалою від 01.09.2025 у справі №910/10753/24 касаційну скаргу ТОВ «Монолітбуд-2001» без руху, зазначив, що визнає неповажними причини, наведені скаржником в обґрунтування поважності пропуску строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2025 у справі №910/10753/24, оскільки скаржником не доведено, неможливість повідомлення адвокатом ТОВ «Монолітбуд-2001» та/або адвокатським об'єднанням щодо наявності повного тексту оскаржуваного судового рішення, так і те, що ТОВ «Монолітбуд-2001» у період відпустки директора з 15.07.2025 до 07.08.2025 не мало виконуючого обов'язки директора товариства чи іншої особи, яка мала доступ до Електронного кабінету або не здійснювало господарської діяльності, доказами, а враховуючи, що скаржником зазначено про зв'язок з адвокатом та не зазначено того, що ТОВ «Монолітбуд-2001» у період відпустки директора з 15.07.2025 до 07.08.2025 не мало виконуючого обов'язки директора товариства чи іншої особи, яка мала доступ до Електронного кабінету та/або не здійснювало господарської діяльності, доказів на підтвердження обставин не навів та не надав, тоді як посилання на те, що директор не мав можливості самостійно здійснювати представництво інтересів товариства у цій справі є внутрішньою діяльністю ТОВ «Монолітбуд-2001».
15. Проте скаржник у поданому клопотанні про поновлення на касаційне оскарження (додаткове обґрунтування) вимог ухвали Верховного Суду від 01.09.2025 у справі №910/10753/24 не виконав та не навів інших підстав для поновлення строку, відмінних від наведених у клопотанні про поновлення строку поданого разом з касаційною скаргою, яка була залишена без руху ухвалою Верховного Суду від 01.09.2025 у цій справі. Також не надав доказів на підтвердження конкретних обставин непереробної сили та обставин, які б впливали на своєчасність реалізації особою своїх прав щодо касаційного оскарження.
16. Так ТОВ «Монолітбуд-2001» подало клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження (додаткове обґрунтування), яке мотивовано тим, що:
16.1. доходи від господарської діяльності ТОВ «Монолітбуд-2001» є низькими, адже в 2025 році відповідач майже не мав господарських процесів, а тому прийняття на роботу працівників не було економічно вигідним;
16.2. відповідно до штатного розпису ТОВ «Монолітбуд-2001», яке було чинним станом на 15.07.2025, як станом на сьогодні, єдиним працівником товариства є директор товариства - громадянин Республіки В'єтнам ОСОБА_2 (штатний розклад та наказ про його затвердження та введення в дію додається до цього клопотання);
16.3. в попередньо поданій заяві про поновлення строків на касаційне оскарження зазначалось, що директор ТОВ «Монолітбуд-2001» з 15.07.2025 до 07.08.2025 включно перебував у щорічній відпустці (докази додавались до попередньої заяви про поновлення строку). Крім того, до заяви додавались докази важкого стану його здоров'я, а також будучи громадянином Республіки В'єтнам, директор відповідача не володіє українською мовою, в тій мірі, яка була б достатньою для сприйняття змісту юридичних документів;
16.4. як зазначає скаржник, 08.08.2025, після завершення вказаної відпустки директор ТОВ «Монолітбуд-2001» отримав оскаржувані судові рішення через систему «Електронний суд», вжив заходів для ознайомлення з їх змістом, одразу ж оплатив судовий збір за власні збережені кошти, адже, на його думку, ця справа є вкрай важливою для подальшої діяльності відповідача;
16.5. ТОВ «Монолітбуд-2001» просить Верховний Суд звернути увагу, що ТОВ «Монолітбуд-2001» не мало іншої особи, яка мала доступ до Електронного кабінету ТОВ «Монолітбуд-2001» та яка у період відпустки директора з 15.07.2025 до 07.08.2025 могла б виконувати його обов'язки чи залучити адвоката для представництва інтересів;
16.6. адвокат Груба Д.І. не є представником ТОВ «Монолітбуд-2001», а представляв інтереси відповідача лише в Північному апеляційному господарському суді на підставі ордера виданого Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» згідно з договором про надання правової допомоги №3382-693 від 17.03.2025;
16.7. дійсний представник ТОВ «Монолітбуд-2001» адвокат Лазорко Ю.М. встановив, що за змістом завдання відповідача адвокатське об'єднання взяло на себе зобов'язання підготувати апеляційні скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2025, додаткове рішенням Господарського суду міста Києва від 06.03.2025 у справі №910/10753/24 і забезпечити участь адвоката у судових засіданнях Північного апеляційного господарського суду у справі №910/10753/24 щодо оскарження вказаного в цьому Завданні рішення та додаткового рішення суду першої інстанції;
16.8. в судовому засіданні, яке відбулося в Північному апеляційному господарському суді від 02.07.2025, закінчено апеляційний перегляд та ухвалено постанову апеляційного суду від 02.07.2025 за результатами апеляційного перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі №910/10753/24 та додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2025 у справі №910/10753/24, оголошено вступну та резолютивну частину постанови апеляційного суду від 02.07.2025 за результатами апеляційного перегляду;
16.9. таким чином, на думку скаржника, відповідно до узгоджених між Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» та ТОВ «Монолітбуд-2001» умов, адвокатське об'єднання 02.07.2025 завершило надання визначеної правничої допомоги, що на його думку, підтверджується листом Адвокатського об'єднання «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» від 05.09.2025 щодо виконання Договору №3382-693 (доданого до цього клопотання);
16.10. в судовому засіданні 02.07.2025 проголошено вступну та резолютивну частину постанови Північного апеляційного господарського суду;
16.11. ТОВ «Монолітбуд-2021» звертає увагу Суду, що 14.07.2025 відповідачу не могло бути відомо про складання повного тексту постанови, адже як встановлено Верховним Судом повний текст було надіслано через систему «Електронний суд» лише вночі 15.07.2025.
16.12. одразу, в перший же робочий день після відпустки, 08.08.2025 директор ТОВ «Монолітбуд-2001» оплатив судовий збір та звернувся до АО «ЮФ «Ілляшев і Партнери» з метою узгодження умов виконання завдання щодо касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, проте, з об'єктивних причин, у зв'язку із перебуванням працівників адвокатського об'єднання у терміновому відрядженні (в тому числі того, який вів цю справу) на території, які включені до територій ведення бойових дій, у зв'язку із наданням правової допомоги щодо фіксації шкоди, завданої внаслідок збройної агресії, ТОВ «Монолітбуд-2001» завдання не було узгоджено;
16.13. директор відповідача, не маючи можливості самостійно здійснювати представництво інтересів товариства, зокрема, підготувати касаційні скарги, у зв'язку з тим, що він не має спеціальних знань, є іноземним громадянином (Республіки В'єтнам), який в достатній мірі не володіє українською мовою та знову ж таки необхідними знаннями у галузі українського права, невідкладно, вже наступного за 08.08.2025 робочого дня (11.08.2025) знайшов адвоката, який мав можливість та погодився прийняти завдання ТОВ «Монолітбуд-2001», та протягом 3 робочих днів забезпечив підготовку та подачу касаційних скарг у цій справі та ряду клопотань (про поновлення процесуального строку на звернення зі скаргою та про зупинення виконання рішень судів попередніх інстанцій);
16.14. за таких умов, ТОВ «Монолітбуд-2001» зауважує, що відповідно до наданих разом із цим клопотанням та попереднім клопотанням доказів, товариство було обмежене у можливостях подати підписані уповноваженою особою касаційні скарги встановлений процесуальним законом строк для касаційного оскарження, а пропуск строку на касаційне оскарження відбувся, на думку скаржника, з поважних причин.
17. Верховний Суд виходить з того, що згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
18. Колегія суддів відзначає, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
19. У рішенні від 29.10.2016 у справі «Устименко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції.
20. ЄСПЛ у рішенні від 21.10.2010 «Дія 97 проти України» зазначив, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів.
21. Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику ЄСПЛ як джерело права.
22. Отже, рішення ЄСПЛ суд касаційної інстанції застосовує як джерело права.
23. За таких обставин, враховуючи вказану практику ЄСПЛ, поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку без наведення відповідних причин та перегляд судових рішень, які набули законної сили не може вважатися законним, та порушуватиме принцип правової визначеності.
24. Верховний Суд неодноразово (дивись постанови Верховного Суду, зокрема, від 08.03.2023 у справі №910/17791/17, від 18.04.2023 у справі №922/1116/22) зазначав, що для поновлення строку необхідним є наведення конкретних обставин, надання доказів на підтвердження їх існування, а також доведення їх впливу на своєчасність реалізації особою своїх прав.
25. Наведе скаржником у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження (додаткове обґрунтування), та викладене у пунктах 16.6, 16.9, 16.11, 16.12 цієї ухвали що:
25.1. відповідно до узгоджених між Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» та ТОВ «Монолітбуд-2001» умов, адвокатське об'єднання 02.07.2025 завершило надання визначеної правничої допомоги;
25.2. адвокат Груба Д.І. не є представником ТОВ «Монолітбуд-2001», а представляв інтереси відповідача лише в Північному апеляційному господарському суді на підставі ордера виданого Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» згідно з договором про надання правової допомоги №3382-693 від 17.03.2025.
25.3. відповідачу 14.07.2025 не могло бути відомо про складання повного тексту постанови, адже як встановлено Верховним Судом повний текст надіслано через систему «Електронний суд» лише вночі 15.07.2025;
25.4. одразу, в перший же робочий день після відпустки, 08.08.2025 директор ТОВ «Монолітбуд-2001» оплатив судовий збір та звернувся до АО «ЮФ «Ілляшев і Партнери» з метою узгодження умов виконання завдання щодо касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, проте, з об'єктивних причин, у зв'язку із перебуванням працівників адвокатського об'єднання у терміновому відрядженні (в тому числі того, який вів цю справу) на території, які включені до територій ведення бойових дій, у зв'язку із наданням правової допомоги щодо фіксації шкоди, завданої внаслідок збройної агресії, ТОВ «Монолітбуд-2001» завдання не було узгоджено, -
26. Судом відхиляються, адже:
26.1. частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій;
26.2. адвокат зобов'язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення; адвокат інформує клієнта щодо ведення дорученої йому справи, у тому числі щодо правової позиції у справі [абзац другий статті 11 та абзац другий статті 19 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017 року (зі змінами, затвердженими З'їздом адвокатів України 2019 року від 15.02.2019)];
26.3. представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (приписи статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»);
26.4. враховуючи приписи статті частини сьомої статті 242 ГПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє, при цьому, Груба Д.І. є адвокатом Адвокатського об'єднання «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери», відтак правничу допомогу та здійснення представництва юридичній особі надавало адвокатське об'єднання, а не адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально. Звернення з касаційною скаргою є суб'єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення. Відтак ініціюючи в апеляційному порядку перегляд рішення суду першої інстанції, отримуючи (під час проголошення рішення) результат, яким відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, очевидним наслідком, після оголошення вступної та резолютивної частини рішення, є виготовлення його повного тексту.
27. Що стосується посилання скаржника у клопотанні (викладене у пункті 16.2 цієї ухвали) на штатний розпис ТОВ «Монолітбуд-2001», який, як зазначає скаржник, був чинним як станом на 15.07.2025 так і станом на сьогодні, за яким єдиним працівником товариства є директор товариства - громадянин Республіки В'єтнам ОСОБА_2 згідно з штатним розкладом та наказом про його затвердження та введення в дію, Судом як доказ на підтвердження поважності пропуску строку касаційного оскарження відхиляється, оскільки не нівелює обов'язку скаржника вчасно звернутися з касаційною скаргою та не свідчать про об'єктивні причини, що заважали йому звернутися до суду у строк передбачений ГПК України щодо оскарження судових рішень у цій справі, враховуючи, що адвокат Груба Д.І. або Адвокатське об'єднання «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» та скаржник перебували на зв'язку, а тому мав можливість повідомити ТОВ «Монолітбуд-2001» про складання 14.07.2025 повного тексту оскаржуваної постанови та є його внутрішньо господарською діяльністю, як і те, що директор не мав можливості самостійно здійснювати представництво інтересів ТОВ «Монолітбуд-2001» у цій справі, а, як зазначено вище звернення з касаційною скаргою є суб'єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення при тому, що апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції подавало ТОВ «Монолітбуд-2001».
28. Щодо посилання скаржника у клопотанні (викладене у пункті 16.3 цієї ухвали) на перебування його директора у відпустці, Суд відзначає, що враховуючи, що дата судового засідання в якому оголошено судове рішення і в якому був присутній адвокат 02.07.2025 і яким відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, передбачуваним та очевидним наслідком є складання повного тексту судового рішення. Скаржником з огляду на обраний ним, як директором час для власної відпустки не забезпечено належного інформування щодо отримання судового рішення для прийняття ним же рішення щодо здійснення певних процесуальних дій, є суб'єктивним волевиявлення особи, яке не залежить та не відноситься як до непереборної сили так і до об'єктивних обставин.
29. За таких обставин скаржник безумовно був обізнаний про існування судового провадження у цій справі, адже сам його ініціював (подав апеляційну скаргу) і не отримав бажаний результат, а тому останній мав вживати заходів, щоб дізнатися про наявність отримання судового рішення за його апеляційною скаргою та з метою виконання процесуального обов'язку з дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, вчасну та якісну підготовку касаційної скарги, а тому підстави, зазначені скаржником у клопотанні не можуть вважатися поважними, оскільки процес організації роботи товариства, відпустка, підбір адвокатів на певні судові інстанції для здійснення представництва чи на всі судові інстанції і етапи залежить лише від дій чи бездіяльності самої юридичної особи, що не може бути поважною причиною для поновлення процесуального строку, зокрема, за частиною третьою статті 288 ГПК України.
30. Верховний Суд зауважує, що за частиною другою статті 288 ГПК України зазначено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. При цьому врученням згідно з частиною п'ятою статті 242 ГПК України (в цьому випадку) є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
31. Отже, слід розрізняти вручення судового рішення від фактичного ознайомлення з його повним текстом, вчасно направленого судом до Електронного кабінету (доступ до якого з огляду на технічний стан можливий і необмежений робочим місцем).
32. Організація отримання, повного тексту судового рішення за умови коли особа достеменно (після оголошення вступної та резолютивної частини рішення) знала і не могла не знати про необхідність отримання повного тексту судового рішення для його оскарження, залежала виключно від самої особи.
33. Скаржником не наведено обґрунтованих підстав, які свідчили б про поважні причини пропуску встановленого процесуального строку на касаційне оскарження. Обставин, які б об'єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на вчасне подання касаційної скарги протягом встановленого строку, Судом не встановлено за частинами другою, третьою статті 288 ГПК України, а наведені у клопотанні з мотивів цієї ухвали не є поважними.
34. Верховний Суд ще раз звертає увагу скаржника на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12.07.2007).
35. При цьому легітимна мета обмеження прав дотримана, права скаржника не порушені, оскільки йому було надано право на обґрунтування пропуску строку на оскарження судового рішення про яке він був обізнаний.
36. За таких обставин, Суд зазначені скаржником причини відхиляє та не вважає, що це не є доступом до правосуддя з огляду на покликання, які зазначені в цій ухвалі стосовно Європейського суду з прав людини та з цих же й мотивів Суд відхиляє покликання скаржника на низку рішень Європейського суду з прав людини наведених у клопотанні.
37. При цьому Суд звертає увагу, що скаржнику було забезпечено доступ до правосуддя, адже справу було розглянуто місцевим та апеляційним господарськими судами.
38. Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
39. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
40. Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу.
41. Отже, враховуючи, що протягом встановленого строку ТОВ «Монолітбуд-2001» не усунуло недоліки поданої ним же касаційної скарги, суд, у відповідності до пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України, відмовляє ТОВ «Монолітбуд-2001» у відкритті касаційного провадження.
42. У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження, клопотання скаржника про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2025 у справі №910/10753/24 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку не розглядається.
Керуючись статтею 234, 235, пунктом 4 частини першої статті 293 ГПК України, Касаційний господарський суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Монолітбуд-2001» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2025 у справі №910/10753/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя Ю. Власов
Суддя І. Колос