29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"29" вересня 2025 р. Справа № 924/753/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлустої У.О., розглянувши в залі судових засідань № матеріали заяви про стягнення витрат на правничу допомогу у справі
за позовом фізичної особи-підприємця Мирончука Івана Степановича, місто Нетішин Шепетівського району Хмельницької області
до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волинь-Нетішин", місто Нетішин Шепетівського району Хмельницької області
про стягнення 803000 грн.
Представники сторін: не викликались.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 17.09.2025р. у справі № 924/753/25 вирішено у позові відмовити.
Представником об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волинь-Нетішин" подано до суду заяву про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 12000 грн.
При вирішенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу судом враховується наступне.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).
Відповідно ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Так, у матеріалах справи знаходяться копії договору від 06.08.2025р. про надання правничої допомоги, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 23.03.2018р., довіреності від 26.12.2024р.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
06.08.2025р. між довірителем - об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Волинь-Нетішин" та адвокатом Фляшовським В.А. укладено договір про надання правничої допомоги, відповідно до п. 1.1., 2.1. якого предметом Договору є надання правової допомоги та представництво інтересів Довірителя в судах всіх інстанцій, державній виконавчій службі, усіх інших органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах організаціях, незалежно від форми власності з метою захисту прав та інтересів Довірителя у справі № 924/753/25, провадження у якій відкрито ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 30.07.2025 року, що за змістом цього Договору в подальшому називатиметься «послуги». На виконання п. 1.1. Договору Адвокат за дорученням і в інтересах Довірителя має право: вивчати матеріали, надані Довірителем; звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб), для отримання інформації, відносно прав та інтересів Довірителя; представляти і захищати права, свободи та інтереси Довірителя, у судах загальної юрисдикції, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, прокуратурі, органах досудового розслідування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, які стосуються захисту прав та інтересів Довірителя; складати та підписувати будь-які заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку, з метою захисту прав та законних інтересів Довірителя; доповідати клопотання та скарги від імені Довірителя на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; бути присутнім під час розгляду клопотань і скарг та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг в судових засіданнях; збирати відомості про факти, які стосуються інтересів Довірителя та що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом; користуватися всіма правами, наданими позивачу, відповідачу, третій особі, Кодексом адміністративного судочинства України, Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кримінальним процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно з пунктами 5.1. - 5.4. договору вартість послуг Адвоката визначається сторонами в Актах приймання-передачі наданих послуг. Довіритель здійснює оплату, передбачену п. 5.1. цього Договору, протягом п'яти днів з моменту виставлення рахунку Адвокатом. За подання відзиву на позовну заяву та, за необхідності, заперечень у справі №924/753/25 Довіритель сплачує 8 000,00 грн. (вісім тисяч гривень 00 копійок). За участь адвоката в одному судовому засіданні у справі №924/753/25 Довіритель сплачує 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок).
Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 26.08.2025 року на підставі договору про надання правничої допомоги від 06.08.2024 року адвокат надав, а довіритель прийняв, наступні послуги:
1. Вивчення матеріалів справи № 924/753/25, яка перебуває у провадженні Господарського суду Хмельницької області, вивчення документів довірителя, підготовка та подання відзиву на позовну заяву у справі № 924/753/25, яка перебуває у провадженні Господарського суду Хмельницької області. Відповідно до п. 5.3. договору про надання правничої допомоги вартість вказаних послуг становить 8 000,00 грн. (вісім тисяч гривень 00 копійок).
2. Представництво інтересів довірителя в підготовчому судовому засіданні Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/753/25, яке було проведене 19.08.2025 року в режимі відеоконференції. Відповідно до пункту 5.4. договору про надання правничої допомоги вартість вказаних послуг становить 2 000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок).
На підставі пунктів 5.1., 5.3., 5.4. договору про надання правничої допомоги сторони погодили, що загальна вартість наданих послуг становить 10 000,00 грн. (десять тисяч uривень 00 копійок).
Факт оплати вказаних послуг підтверджується платіжною інструкцією № 1404 від 08.09.2025 року.
Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг № 2 від 18.09.2025 року на підставі договору про надання правничої допомоги від 06.08.2024 року адвокат надав, а довіритель прийняв, наступні послуги: представництво інтересів довірителя в судовому засіданні Господарського суду Хмельницької області у справі №924/753/25, яке було проведене 17.09.2025 року в режимі відеоконференції. Відповідно до пункту 5.4. договору про надання правничої допомоги вартість вказаних послуг становить 2 000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок). На підставі пунктів 5.1., 5.3., 5.4. договору про надання правничої допомоги сторони погодили, що загальна вартість наданих послуг становить 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок).
Факт оплати вказаних послуг підтверджується платіжною інструкцією № 1407 від 18.09.2025 року.
При розгляді заяви позивача про стягнення витрат на надання професійної правничої допомоги суд враховує, що до пункту 1 частини 2 статті 126 ГПК України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Тобто, із наведеного випливає, що відшкодуванню підлягають не тільки витрати на професійну правничу допомогу, що вже фактично понесені позивачем, але й такі, що будуть понесені у майбутньому.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019р. у справі № 910/906/18.
Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому у пп. 19, 20 постанови від 07.07.2021р. № 910/12876/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини, разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.08.2021 у справі № 910/11547/19 звернуто увагу на те, що ч. 4 ст. 129 ГПК України є загальною та повинна застосовуватись у системно-логічному зв'язку із чч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, однак ч. 5 наведеної норми визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
У відповідній постанові зазначено, що на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями чч. 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України.
Як роз'яснено у відповідній постанові, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (чч. 5-6 ст. 126 ГПК України). Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Такі критерії застосовував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 28); у рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір; заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015).
Отже, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на встановлені судом обставини у системному взаємозв'язку з правовими положеннями Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", оцінивши подані заявником докази, враховуючи предмет позову, обсяг доказів для правового аналізу, ступінь важкості справи, а також факт відмови у задоволенні позовних вимог повністю, суд дійшов висновку про те, що стягненню підлягають судові витрати відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн., що відповідає принципам господарського судочинства, зокрема, забезпеченню дотримання балансу інтересів сторін.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волинь-Нетішин" про стягнення 12000 грн. витрат на правничу допомогу задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Мирончука Івана Степановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волинь-Нетішин" (місто Нетішин Шепетівського району Хмельницької області, проспект Незалежності, буд. 21А, ідентифікаційний код 40497621) 12000 грн. (дванадцять тисяч гривень 00 копійок) витрат на правничу допомогу.
Видати наказ.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.В. Заверуха
Віддрук.: 1 прим. 1 - до справи
Надіслати позивачу та відповідачу до електронного кабінету Електронного суду.