8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"29" вересня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2518/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1);
до Дергачівської районної спілки споживчих товариств (62300, Харківська обл., м. Дергачі, вул. Петровського, 155),
про стягнення коштів у розмірі 17 849, 01 грн
без виклику учасників справи
Позивач - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", м. Харків, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Дергачівської районної спілки споживчих товариств, м. Дергачі, про стягнення заборгованості за договором розподілу природного газу № 094201LD4OAP016 від 01.01.2016 у розмірі 17 849, 01 грн, за період квітень 2022 - червень 2023. Також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою господарського суду від 28.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2518/25. Розгляд справи № 922/2518/25 вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу у строк, протягом п'ятнадцяти днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження, надати суду відзив на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство.
Відповідач правом на участь у розгляді даного спору не скористався, відзив на позов не надав, заборгованість не спростував. Про розгляд даного спору Господарським судом Харківської області повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про отримання відповідачем ухвали суду від 28.07.2025 про відкриття провадження у справі № 922/2518/25.
В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
Так, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.07.2025, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідно до ст. 252 ГПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
Правовідносини між споживачем та оператором ГРМ врегульовані Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс ГРМ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1379/27824, постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 "Про затвердження Типового договору розподілу природного газу" тощо.
АТ «Харківгаз» згідно норм чинного законодавства мало статус оператора газорозподільної системи, який до 01.07.2023 здійснював господарську діяльність з розподілу природного газу на території Харківської області на підставі ліцензії, виданої згідно постанови НКРЕКП № 809 від 19.06.2017.
Відповідно до Кодексу ГРМ, оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
У спірних правовідносинах Дергачівська районна спілка споживчих товариств згідно норм чинного законодавства має статус споживача природного газу (згідно п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу, з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу).
Відповідно до п. 1 розд. 3 гл. VI Кодексу ГРМ споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт.
Договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газ (гл. 1 розд. І Кодексу ГРМ).
Відповідно до п. 3 гл. 3 розд. VІ Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Згідно з п. 4 гл. 3 розд. VІ Кодекс ГРМ договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
01.01.2016 між Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» (далі - АТ «Харківгаз», позивач, оператор ГРМ, на момент підписання - Публічне акціонерне товариство «Харківгаз») та Дергачівською районною спілкою споживчих товариств (далі - відповідач, споживач, Дергачівська райспоживспілка) було укладено договір розподілу природного газу шляхом підписанням відповідачем заяви-приєднання № 094201LD4OAP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (далі - заява).
Підписанням заяви відповідач приєднався до умов Типового публічного договору розподілу природного газу, текст якого затверджений Постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 (далі - договір) та розміщений на офіційному сайті Верховної Ради України, за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1384-15#Text.
АТ «Харківгаз» надавало послуги з розподілу природного газу споживачу по точках комерційного обліку, які визначені додатками № 4 до договору, що додаються до заяви-приєднання, а саме: Дергачі, вул. Сумський шлях, 155; Слатине, вул. Калинова (Калініна), 24.
Згідно п. 2.1. договору оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Постановою НКРЕКП № 2080 від 07.10.2019 внесено зміни до Кодексу ГРМ (та до договору відповідно), згідно яких з 01.01.2020 запроваджується новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, зокрема, змінено принцип визначення величини потужності для споживачів природного газу та здійснено перехід від приєднаної потужності до замовленої, яка розраховується відповідно до вимог Кодексу ГРМ виходячи із об'ємів споживання об'єктів споживачів за попередній рік.
П. 12.2. договору передбачено, що якщо в установленому порядку регулятором будуть внесені зміни до редакції Типового договору розподілу природного газу, оператор ГРМ зобов'язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків, для яких цим договором встановлений інший термін та/або порядок повідомлення про внесення змін.
У разі незгоди споживача зі змінами він має право розірвати цей договір шляхом надсилання письмового повідомлення оператору ГРМ протягом десяти календарних днів з дня, коли він дізнався чи міг дізнатися про внесені до цього договору зміни. Нерозірвання цього договору у вказаний строк та продовження споживання природного газу свідчить про згоду споживача з внесеними до цього договору змінами.
Відповідно до п. 6.1. договору (зі змінами) оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
П. 6.3. договору передбачено, що величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ.
Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.
Відповідно до п. 2 гл. 6 розділу VI Кодексу ГРМ річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
Газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року (згідно п. 4 гл. 1 розд. І Кодексу ГРМ).
Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об'єктах з розбивкою по кожному об'єкту в газорозподільній зоні відповідного оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність сумарно по всіх його об'єктах, величина перевищення має бути сплачена споживачем за півторакратною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.
Враховуючи умови договору та норми Кодексу ГРМ, оператором ГРМ було визначено обсяг річної замовленої потужності споживача на 2022 рік, про що зазначено в акті приймання-передачі природного газу № ХА00042400 від 30.09.2021, який становить: 5 972,56 м.куб. - величина річної замовленої потужності на 2022 рік, та, відповідно, 497,71 м.куб. - величина замовленої потужності на місяць.
Враховуючи умови договору та норми Кодексу ГРМ, Оператором ГРМ було визначено обсяг річної замовленої потужності споживача на 2023 рік, про що зазначено в акті приймання-передачі природного газу № ХА00054317 від 30.09.2022, який становить: 3 312,15 м.куб. - величина річної замовленої потужності на 2023 рік, та, відповідно, 276,01 м.куб. - величина замовленої потужності на місяць.
П. 10 гл. 6 розд. VI Кодексу газорозподільних систем встановлено, що надання оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Акт надсилається оператором ГРМ споживачеві. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством. До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних оператора ГРМ.
Крім того, відповідно до п. 6.8. розд. VI Типового договору надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
На підставі вищевикладеного та умов договору, АТ «Харківгаз» було складено акти наданих послуг:
- № ХАЯ82006716 від 30.04.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у квітні 2022 року склав 497,71 м. куб., вартість наданих послуг складає 1 188, 53 грн (в т.ч. ПДВ 198, 09 грн);
- № ХАЯ82008175 від 31.05.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у травні 2022 року склав 305,05 м. куб., вартість наданих послуг складає 728, 46 грн (в т.ч. ПДВ 121,41 грн);
- № ХАЯ82009771 від 30.06.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у червні 2022 року склав 398,18 м. куб., вартість наданих послуг складає 950, 86 грн (в т.ч. ПДВ 158, 48 грн);
- № ХАЯ82011564 від 31.07.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у липні 2022 року склав 497, 71 м. куб., вартість наданих послуг складає 1 188, 53 грн (в т.ч. ПДВ 198, 09 грн);
- № ХАЯ82013249 від 31.08.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у серпні 2022 року склав 497,71 м. куб., вартість наданих послуг складає 1 188, 53 грн (в т.ч. ПДВ 198, 09 грн);
- № ХАЯ82014940 від 30.09.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у вересні 2022 року склав 497,71 м. куб., вартість наданих послуг складає 1 188, 53 грн (в т.ч. ПДВ 198, 09 грн);
- № ХАЯ82016572 від 31.10.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у жовтні 2022 року склав 497, 71 м. куб., вартість наданих послуг складає 1 188, 53 грн (в т.ч. ПДВ 198, 09 грн);
- № ХАЯ200308 від 30.11.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у листопаді 2022 року склав 497, 72 м. куб., вартість наданих послуг складає 1 188, 55 грн (в т.ч. ПДВ 198, 09 грн);
- № ХАЯ200309 від 31.12.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у грудні 2022 року склав 497, 71 м. куб., вартість наданих послуг складає 1 188, 53 грн (в т.ч. ПДВ 198, 09 грн);
- № БХ000000318 від 31.01.2023, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу січні 2023 року склав 276, 01 м. куб., вартість наданих послуг складає 659, 11 грн (в т.ч. ПДВ 109,85 грн);
- № БХ000001825 28.02.2023, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу лютому 2023 року склав 276, 02 м. куб., вартість наданих послуг складає 659, 14 грн (в т.ч. ПДВ 109, 86 грн);
- № БХ000003598 від 31.03.2023, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у березні 2023 року склав 276,1 м. куб., вартість наданих послуг складає 659, 11 грн (в т.ч. ПДВ 109, 85 грн);
- № БХ000005158 від 30.04.2023, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у квітні 2023 року склав 276, 01 м. куб., вартість наданих послуг складає 659, 11 грн (в т.ч. ПДВ 109, 85 грн);
- № БХ000007375 від 31.05.2023, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у травні 2023 року склав 276, 01 м. куб., вартість наданих послуг складає 659, 11 грн (в т.ч. ПДВ 109, 85 грн);
- № БХ000010472 від 30.06.2023, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у червні 2023 року склав 276,02 м. куб., вартість наданих послуг складає 659, 14 грн (в т.ч. ПДВ 109, 86 грн).
Позивач зазначає, що обсяг розподіленого природного газу в травні та червні 2022 було відкориговано АТ «Харківгаз». Тому, АТ «Харківгаз» керуючись вимогами п. 9 глави 6 розд. VI Кодексу ГРМ, здійснило перерахунок вартості річної замовленої потужності по об'єктах споживача, що було враховано у актах за даний період.
Заборгованість відповідача за період з квітня 2022 року по червень 2023 року включно становить 13 953,76 грн.
Акти наданих послуг, акти приймання-передачі передачі природного газу, акти звіряння, рахунки направлялись відповідачеві разом із листом від 17.11.2022 № 610-Сл-13828-1122 (відправлено 18.11.2022), претензією від 29.08.2023 № 1677-Д (відправлено 29.08.2023).
Таким чином, АТ "Харківгаз" у повному обсязі виконало свої зобов'язання щодо забезпечення можливості цілодобового доступу відповідача до газорозподільної системи та надання послуги з розподілу належних йому об'ємів (обсягів) природного газу згідно умов договору розподілу природного газу № 094201LD4OAP016 від 01.01.2016.
В свою чергу, відповідачем не виконано зобов'язання за договором в частині оплати вартості величини річної замовленої потужності. На теперішній час заборгованість відповідачем не погашена.
Через неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором позивачем до стягнення також нараховані три проценти річних у сумі 793, 64 грн та інфляційні втрати у розмірі 3 101, 61 грн.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
П. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочинів.
Ч. 1 ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Ст. 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Ч. 1 ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В ч. 1 ст. 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Приписами ч. 1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ч. 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Ч. 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 40 ЗУ "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.
Ч. 1 ст. 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Ч. 1 ст. 530 ЦК України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Наявні в матеріалах справи акти відповідачем не підписані. Вмотивованої відмови відповідача від підписання відповідних актів матеріали справи не містять. Отримання вказаних актів відповідач не спростовує.
За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Доказів сплати відповідачем заборгованості за розподіл природного газу за період з квітня 2022 року по червень 2023 року включно у розмірі 13 953, 76 грн матеріали справи не містять.
Враховуючи вищевикладене та те, що заборгованість відповідача за розподіл природного газу за період з квітня 2022 року по червень 2023 року на час прийняття цього рішення складає 13 953, 76 грн, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, вимога позивача про стягнення з відповідача 13 953, 76 грн боргу за договором є обґрунтованою та підлягає задоволенню в цій частині.
Також позивач просить стягнути з відповідача три проценти річних у сумі 793, 64 грн та інфляційні втрати у сумі 3 101, 61 грн.
Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідач, у свою чергу, контррозрахунку трьох процентів річних та інфляційних втрат суду не надав.
Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та трьох процентів річних суд встановив, що дані розрахунки здійснено у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства, є арифметично вірними, а відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог як обґрунтованих, підтверджених матеріалами справи та не спростованих відповідачем.
У позовній заяві позивачем заявлене клопотання, в якому він просить суд:
- визначити в рішенні суду про нарахування 3 % річних на суму непогашеного за договором № 094201LD4OAP016 від 01.01.2016 боргу в сумі 13 953, 76 грн, за такою формулою: С * 3/100 * Д / 365, де С - сума заборгованості; Д - кількість днів прострочення, починаючи з дати ухвалення судового рішення і до моменту виконання цього рішення.
- визначити в рішенні суду про нарахування інфляційних втрат на суму непогашеного за договором № 094201LD4OAP016 від 01.01.2016 боргу в сумі 13 953, 76 грн, за такою формулою: І=С*ІІс-С, де С - сума заборгованості; ІІс - індекс інфляції сукупний за весь період прострочення (за весь період шляхом перемноження щомісячних індексів інфляції), починаючи з дати ухвалення судового рішення і на момент виконання цього рішення.
- при зменшенні суми боргу, внаслідок часткового виконання зобов'язання боржником, сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці).
Згідно з ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Правовий аналіз наведеної норми, свідчить про те, що остання передбачає право, а не обов'язок суду зазначити про нарахування відсотків або пені у рішенні про стягнення боргу, і таке право надано суду для нарахування відсотків, або для нарахування пені, тобто за вибором позивача один з видів відповідальності.
Нарахування пені або відсотків у порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України ґрунтується на підставі тих самих норм матеріального права, які є й підставою для задоволення позову про стягнення відсотків або пені за порушення виконання грошового зобов'язання. Тобто це ті самі відсотки чи пеня, але продовжені на наступний період часу, протягом якого зобов'язання не виконується. Зазначені правові норми не визначають якоїсь іншої особливої правової природи відсотків чи пені, які нараховуються до моменту виконання судового рішення. Відтак, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України три проценти річних охоплюються приписами ч. 10 ст. 238 ГПК України, якщо позивач заявив позовну вимогу про стягнення трьох процентів річних за порушення виконання грошового зобов'язання, а суд задовольнив цю вимогу.
Водночас, норма ч. 10 ст. 238 ГПК України допускає продовження нарахування на суму боргу саме відсотків або пені, а не інфляційних втрат отже, клопотання позивача зазначити в рішенні про нарахування інфляційних втрат на суму боргу до моменту виконання рішення є безпідставним. Індекс інфляції хоч математично і може бути виражений через відсоткове співвідношення, але за методикою розраховується за набагато складнішою формулою, ніж відсотки чи пеня на суму боргу, за своєю економічною суттю є показником, що характеризує зміни загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а отже не підпадає під дію ч. 10 ст. 238 ГПК України.
За приписами частин 11, 12 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
Враховуючи наявність у відповідача боргу та заявлене позивачем клопотання, суд дійшов висновку про можливість зазначення в цьому рішенні про нарахування трьох процентів річних органом (особою) на суму залишку основного боргу, що здійснює примусове виконання рішення, до моменту виконання рішення згідно ч.10 ст.238 ГПК України, за формулою: сума трьох процентів річних = С х 3 % х Д : К : 100, де: С - сума залишку боргу (станом на день прийняття цього рішення сума залишку основного боргу складає 13 953, 76 грн); Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість, за кожен повний день прострочення, починаючи з дати ухвалення судового рішення і до моменту виконання цього рішення.
Водночас суд зазначає, що нарахування трьох процентів річних здійснюється виключно на суму основного боргу, а не на суму основного боргу з урахуванням вже нарахованих трьох процентів річних та індексу інфляції.
З огляду на викладене, в іншій частині клопотання позивача, враховуючи імперативні приписи ч. 10 ст. 238 ГПК України (або відсотки, або пеня), суд відмовляє.
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241, 252 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Дергачівської районної спілки споживчих товариств (62300, Харківська обл., Дергачівський р-н, м. Дергачі, вул. Петровського, б. 155; код ЄДРПОУ 01769168) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1; код ЄДРПОУ 03359500) - суму заборгованості за договором розподілу природного газу № 094201LD4OAP016 від 01.01.2016 за період квітень 2022 - червень 2023 року в розмірі 13 953, 76 грн, 3 % річних у розмірі 793, 64 грн, інфляційні втрати у розмірі 3 101, 61 грн та 2 422, 40 грн судового збору.
Клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" про визначення в рішенні суду про нарахування відповідних відсотків до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування, - задовольнити частково.
Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 29.09.2025 у справі № 922/2518/25 здійснювати нарахування трьох процентів річних на суму несплаченого основного боргу, яка підлягає стягненню, починаючи з дати ухвалення рішення до моменту виконання вказаного рішення, за формулою: С х 3 % х Д : К : 100, де: С - сума залишку боргу (станом на день прийняття цього рішення сума залишку основного боргу складає 13 953, 76 грн); Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, код ЄДРПОУ 03359500).
Відповідач - Дергачівська районна спілка споживчих товариств (62300, Харківська обл., Дергачівський р-н, м. Дергачі, вул. Петровського, б. 155; код ЄДРПОУ 01769168).
Повне рішення складено 29.09.2025
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/2815/25