8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" вересня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/1648/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Мужичук Ю.Ю.
при секретарі судового засідання Крамарова Н.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків
до ОСОБА_1 , м. Харків
про про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - Мамалуй М.О. адвокат, ордер серії АХ №1255989 від 28.04.2025;
відповідача - не з'явився;
Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради через систему "Електронний суд" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до ОСОБА_1 , просить суд стягнути 87 272,37 грн за Договором оренди № 6450 від 28.11.2016, з яких:
- 78 551, 96 грн - орендна плата за період 28.11.2016 - 25.07.2019;
- 8 720, 41 грн - пеня за період 28.11.2016 - 25.07.2019.
Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у сумі 12 422,40 грн, з яких:
- 2 422, 40 грн - судовий збір;
- 10 000, 00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем, що на момент укладання договору був фізичною особою-підприємцем та припинив підприємницьку діяльність 11.07.2022 за власним рішенням, обов'язків зі сплати орендних платежів у строк, порядку та розмірі, встановленими Договором оренди № 6450 від 28.11.2016.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1648/25. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
30.06.2025 до Господарського суду Харківської області через систему "Електронний суд" надійшла заява представника Єремеєва О.О., адвоката Білокінь С.С., про вступ у справу як представника (вх. №15349). У вказаній заяві заявник просить залучити його у справу в якості представника Відповідача; надати доступ до електронної справи №922/1648/25 в підсистемі “Електронний суд»; надати Відповідачеві додатковий (розумний строк) строк для подання відзиву на позовну заяву. До вказаної заяви адвокатом надано копію ордеру серії ВІ №1262729 від 30.06.2025 виданого, ФОП Єремеєвим О.О. адвокату Білокінь О.О., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №3953 від 11.01.2022, копію доказу вручення адвокатського запиту.
08.07.2025 до Господарського суду Харківської області через систему "Електронний суд" надійшло клопотання представника Єремеєва О.О. Білокінь С.С. про надання додаткового строку для подання доказів (вх. №15972), в якому представник відповідача зазначає про те, що Єремеєв О. О., категорично заперечує несплату грошового зобов'язання за Договором оренди, заборгованість за яким є предметом розгляду, стверджуючи про повне виконання грошового зобов'язання за вказаним Договором. Зазначає, що внаслідок військової агресії російської федерації та в зв'язку з активними бойовими діями на території Харківської області та безпосередньо м. Харкова, документацію, що підтверджує сплату орендної плати за вказаним Договором, було втрачено, особисто Єремеєв О.О. вже довгий час перебуває за кордоном, у зв'язку із чим представник відповідача звернувся 07.07.2025 із адвокатським запитом до Головного відділення АТ “ПЕРШИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» (далі - банк). Оскільки запит отримано банком 07.07.2025 відповідь має бути надіслана представнику відповідача не пізніше 14.07.2025. За таких обставин, представник відповідача просив надати відповідачу додатковий строк в межах справи №922/1648/25 для подання доказів, а саме платіжних доручень/інструкцій, за платежами, що здійснені Єремеєвим О.О. на виконання вимог Договору оренди № 6450 від 28.11.2016. До вказаного клопотання надано копію адвокатського запиту від 07.07.2025.
08.07.2025 до Господарського суду Харківської області представника ОСОБА_1 Білокінь С.С. надійшло клопотання про долучення доказів направлення (вх. № 16028), в якому заявник просить долучити докази направлення адвокатського запиту, зокрема квитанцію, поштову накладну та опис вкладення.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.07.2025 cуд постановив перейти до розгляду справи №922/1648/25 за правилами загального позовного провадження, розгляд справи здійснювати зі стадії відкриття провадження у справі. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. Призначено справу №922/1648/25 до розгляду у підготовчому засіданні на "12" серпня 2025 року о 12:00.
Протокольною ухвалою від 12.08.2025 підготовче засідання відкладено на 26.08.2025 о 11:00, оскільки строк встановлений судом на подання відзиву на позов закінчується 13.08.2025 (що вбачається з повідомлення про рекомендоване вручення поштового відправлення, згідно з даними якого ухвала від 17.07.2025 отримана 29.07.2025), а представник відповідача у підготовче засідання не з'явився.
Ухвала про повідомлення від 13.08.2025, що направлена на адресу відповідача: АДРЕСА_1 , йому не вручена та повернута до суду поштовим відправленням із довідкою пошти: “адресат відсутній за вказаною адресою».
25.08.2025 до Господарського суду Харківської області від представника відповідача через систему “Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі (вх. №19478). У поданих поясненнях представник відповідача пояснив, що 14.07.2025 представником Відповідача було отримано Відповідь на адвокатський запит від АТ “ПЕРШИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК», в якому зазначено, що Єремеєв О.О. в тому числі як фізична особа - підприємець, за запитуваний період користувався послугами Банку з проведення операцій без відкриття рахунків, а саме - зарахування коштів на рахунки контрагентів через касу відділення Банку в м. Харкові. Вказану інформацію адвокатом було повідомлено Відповідачу, але останній знаходиться за кордоном та вийшов на зв'язок з Представником лише 22.08.2025.
22.08.2025 - Відповідач повідомив, що також здійснював оплату за Договором оренди № 6450 від 28.11.2016 через АТ КБ “Приватбанк». 25.08.2025 представник відповідача звернувся до АТ КБ "Приватбанк" із адвокатським запитом, який було направлено за допомогою електронного листування. У зв'язку із викладеним вище представник відповідача просив провести судове засідання призначене на 26.08.2025 о(б) 11:00, без участі Відповідача та надати Відповідачу додатковий строк в межах справи № 922/1648/25 для подання доказів, а саме платіжних доручень/інструкцій за платежами, що здійснені Єремеєвим О.О. на виконання вимог Договору оренди № 6450 від 28.11.2016.
У судовому засіданні 26.08.2025 представник позивача щодо надання відповідачу додаткового строку на подання доказів не заперечувала.
Протокольною ухвалою від 26.08.2025 суд відклав підготовче засідання на 09.09.2025 о 12:30.
09.09.2025 до Господарського суду Харківської області від представника відповідача через систему “Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи та продовження проведення підготовчого провадження (вх. №20565). У поданому клопотанні представник відповідача повідомив, що 25.08.2025 направлено адвокатський запит до АТ КБ “Приватбанк» (зареєстровано банком 28.08.2025). Адвокат вказав, що у відповідь на вказаний запит банківська установа листом від 28.08.2025 за №20.1.0.00/7-250825/27326, що розгляд адвокатського запиту представника відповідача продовжено банком на 20 робочих днів. Представник відповідача вказав, що отримав вказаний вище лист АТ КБ “Приватбанк» 08.09.2025, тому просив відкласти судове засідання, що відбудеться 09.09.2025 о 12:30 на іншу дату, але не раніше 19.09.2025 та продовжити строк підготовчого провадження.
Протокольною ухвалою від 09.09.2025 суд відклав підготовче засідання на 16.09.2025 о 13:00, з урахуванням отримання АТ КБ “Приватбанк» адвокатського запиту представника відповідача з 26.08.2025 та враховуючи 20 денний термін встановлений банківською установою для розгляду такого запиту та надання на нього відповіді.
Представник відповідача у підготовче засідання 16.09.2025 не з'явився, матеріалів отриманого на адвокатський запит від 25.08.2025 до Господарського суду не надав.
В підготовчому засіданні 16.09.2025 судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.09.2025 о(б) 13:00.
Таким чином, судом враховано те, що відповідач просив відкласти підготовче засідання на дату не раніше 19.09.2025 та призначив судове засідання з розгляду справи по суті після вказаної дати.
Представник відповідача у судове засідання з розгляду справи по суті 23.09.2025 не з'явився, свого повноважного представника не направив, повідомлений шляхом направлення ухвали-повідомлення засобами поштового зв'язку. Згідно інформації з офіційного сайту АТ "Укрпошта" станом на момент розгляду справи по суті 23.09.2025 інформація що трекінгу відправлення: 0610280782087, за яким було відправлено ухвалу повідомлення на адресу відповідача: "перебуває у поштовому відділенні".
При цьому у судовому засіданні 23.09.2025 суд вказав, що в заяві про вступ у справу (вх. № 15349 від 30.06.2025) представник відповідача зазначив: "31.07.2021 - Єрємеєв О.О., покинув територію України та виїхав до Республіки Польщі де продовжує перебувати і наразі (докази надаються). Електронного кабінету в підсистемі "Електронний Суд" Єрємеєв О.О. як фізична особа не має, а тому дізнався про існування вказаної справи засобами телефонного зв'язку."
Представник відповідача - адвокат Білокінь Сергій Сергійович був повідомлений про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.09.2025 о 13:00, про що свідчить довідка про доставку електронного листа до Електронного кабінету 17.09.2025 о 15:40 (а.с. №104).
Таким чином, представник відповідача який здійснює представництво інтересів відповідача не був позбавлений можливості подати до Господарського суду відповіді на адвокатський запит від 25.08.2025 в той строк, який ним зазначався (до 19.09.2025), в тому числі й на підставі ст. 207 ГПК України. Проте станом на момент розгляду справи по суті 23.09.2025 будь - яких доказів, клопотань, або пояснень від відповідача не надходило.
Суд зазначає, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1648/25. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідачу у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження запропоновано подати суду заяву із обґрунтуванням своїх заперечень протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення даної ухвали.
Також, вказаною ухвалою відповідачу, відповідно до ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, встановлено строк 15 (п'ятнадцять) календарних днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.05.2025 відповідач отримав 03.06.2025, про що свідчить поштове повідомлення про вручення вказаної ухвали відповідачу (а.с. №41).
Таким чином, строк на подання відзиву на позову закінчився 18.06.2025.
Ухвалою суду від 11.07.2025 про перехід до розгляду справи №922/1648/25 в порядку загального позовного провадження було встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Таким чином, відповідачу надавалось право на викладення своєї позиції при наявності заперечень двічі.
Відповідно до змісту ч. 3 ст. 242 ГПК України рішення суду надсилаються учасникам справи в електронній формі, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня.
За визначенням п. 1, ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.
Отже, з моменту проставлення у поштовому повідомленні відмітки про отримання ухвали починається обрахунок строку, обумовленого статтею 165 ГПК України, для подачі відповідачем відзиву.
Ухвалу суду від 11.07.2025 отримано відповідачем - 29.07.2025.
Отже, відповідач мав право подати до суду відзив на позовну заяву не пізніше 13.08.2025, про що суд зазначав у судовому засіданні 12.08.2025, та з урахуванням надання відповідачу часу на подання до суду відзиву підготовче засідання 12.08.2025 було відкладено на 26.08.2025.
Відповідач та його представник двічі не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк та відзив на позов із викладенням своєї правової позиції та доказів на її підтвердження не надали, про розгляд справи повідомлені належним чином, відтак, у відповідності до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:
28 листопада 2016 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, далі - позивач, або орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Єремеєв Олексій Олександрович (далі - відповідач, або орендар) був укладений Договір оренди № 6450 нежитлового приміщення (будівлі) (далі - “Договір», а.с. №9-13).
Пунктом 1.1. договору сторони визначили, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення технічного поверху № 2, 3, 1/2 частина № 1 загальною площею 167,3 кв.м (технічний паспорт КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації» інвентаризаційна справа № 58626 від 03.02.2015). далі “Майно», яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: Харків, вул. Євгена Котляра, 8/10-11, літ. “ 11-8» та знаходиться на балансі комунального підприємства “Жилкомсервіс» (у подальшому іменоване “Балансоутримувач»).
Право на оренду цього майна отримано Орендарем на підставі наказу управління комунального майна та приватизації № 207 від 21.11.2016.
Майно передається в оренду з метою розміщення офісу (п. 1.2. договору).
Згідно з п. 2.1. Договору передбачено, що набуття Орендарем права користування майном настає після підписання сторонами цього Договору та акту приймання - передачі майна.
Об'єкт оренди, визначений Договором, був переданий Орендодавцем Орендареві згідно акта приймання-передачі до орендного користування нежитлового приміщення (будівлі) від 28.11.2016.
Цей договір діє з 28.11.2016 до 28.10.2019 (пункт 10.1. договору).
Відповідно до п. 3.1. договору вартість об'єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість Майна і складає 419773 (чотириста дев'ятнадцять тисяч сімсот сімдесят три) грн, станом на 21.10.2016.
Пунктом п. 3.2. договору сторони визначили, що Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку плати за оренду майна, знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.2011р. № 566/11 (далі - Методика).
Орендна плата за базовий місяць - листопад 2016 р. розраховується згідно з додатком до цього Договору і складає 6296,60 грн, без ПДВ.
Ставка орендної плати складає 18%.
Відповідно до п. 3.3. Договору, нарахування орендної плати починається з дати підписання акта приймання-передачі.
Пунктом 3.5. Договору визначено, що орендна плата за орендоване майно сплачується Орендарем щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця.
Згідно п. 11 Методики, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Відповідно до п. 3.6. Договору, розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування Орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
3.10. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь Орендодавця з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення (включаючи день проплати).
7.3. У разі прострочення Орендарем виконання зобов'язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково, нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому п. 3.10. порядку незалежно від строку та моменту, коли зобов'язання мало бути виконано.
В подальшому сторонами вносилися зміни до договору шляхом підписання додаткових угод.
До договору було укладено додаткову угоду №1 від 07.02.2017 (далі - додаткова угода №1, а.с. №13-16) , якою сторони виклали договір в новій редакції. Внесли зміни до пункту 1.1. договору та визначили, що майно, передається в оренду знаходиться на балансі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради. Продовжили строк дії договору визначений у пункті 10.1 договору, зокрема визначили, що договір діє у період з 28.11.2016 до 28.10.2019.
Також, внесли зміни до пункту 3.2. договору та виклали його в новій редакції6
Пунктом п. 3.2. договору сторони визначили, що Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку плати за оренду майна, знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.2011р. № 566/11 (далі - Методика).
Орендна плата за базовий місяць - лютий 2017 р. розраховується згідно з додатком до цього Договору і складає 6429,45 грн, без ПДВ.
Ставка орендної плати складає 18%.
На виконання нової редакції договору сторони підписали акт приймання-передачі до орендного користування нежитлових приміщень від 07 лютого 2017 року.
Відповідно до п. 4.4. Договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі).
При цьому, як вбачається з розрахунку заборгованості та як пояснила представник позивача у судовому засіданні договір оренди №6450 від 28.11.2016 є розірваним з 25.07.2019, тому й нарахування заборгованості припиняється у вказану дату.
Відповідачем не виконано обов'язку зі сплати орендних платежів у строк, порядку та розмірі, встановленими Договором, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем з оплати орендної плати за Договором в сумі 78 551,96 грн, що зумовило звернення позивача до суду із даним позовом про стягнення вказаної суми заборгованості в судовому порядку. Також, у зв'язку із простроченням оплати відповідачем позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 8 720, 41 грн, що нарахована за період з 28.11.2016 по 25.07.2019.
В той же час, при прийнятті судом до розгляду даної позовної заяви, судом встановлено, що на момент існування між сторонами договірних відносин відповідач був зареєстрований, як суб'єкт підприємницької діяльності. 11.07.2022 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис: 2004710060001075530 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Єремеєва Олексія Олександровича (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі власного рішення.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію щодо юрисдикції спору за позовом суб'єкта господарювання до фізичної особи, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, що виник при виконанні умов укладеного між ними господарського договору (постанови від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18 (провадження № 12-294гс18), від 5 червня 2019 року у справі № 904/1083/18 (провадження № 12-249гс18).
Статтею 19 ЦПК України унормовано, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших відносин, крім справ, розгляд яких здійснюється за правилами іншого судочинства.
Разом з тим статтею 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено предметну та суб'єктну юрисдикцію господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
Статтею 45 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).
Відтак господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.10.2019 у справі № 127/23144/18.
Таким чином, виходячи із суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, а саме договору оренди №6450 від 28.11.2016, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились та наявна заборгованість, суд дійшов висновку про належність спору до господарської юрисдикції.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Пунктом 1 частини 2 ст.11 Цивільного кодексу України унормовано, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною 1 статті 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу статті 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Окрім того, на вказані правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до частини 1 статті 2 якого, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з вимогами частин 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Частиною першою статті 17 вказаного Закону передбачено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
За приписами статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди №6450 від 28.11.2016 з 28.11.2016 до повного виконання своїх зобов'язань. Факт користування майном у період, за який позивач просить стягнути орендну плату (з 28.11.2016 по 25.07.2019), підтверджується актом приймання - передачі до орендного користування нежитлового приміщення (будівлі) від 28.11.2016.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем позовні вимоги позивача у частині заборгованості за договором оренди №6450 від 28.11.2016 в розмірі 78551,96 грн орендної плати не спростовано. При цьому судом досліджено інформацію з автоматизованої системи Банку щодо операцій клієнта, що наданий АТ “ПЕРШИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» на адвокатський запит (а.с. №76-77), зокрема відповідачем проведено дві оплати: 29.09.2017 із призначенням платежу: “спл.заставної вартості за об'єкт приватизації, м. Харків, вул. Євгена Котляра, 8/10 від ФОП Єремеєва Олексія Олександровича ч/з»; 25.01.2017 із призначенням платежу: “компенс.утрим.майна та приват. Огол. Від 03.11.16зг.рах.факт№1267 від 16.12.2016 від ФОП Єремеєва Олексія Олександровича».
Таким чином суд констатує, що вказані вище оплати вносились відповідачем не на виконання договору оренди №6450 від 28.11.2016 та предмету доказування у даній справі не стосуються. Інших доказів на підтвердження оплати відповідачем орендної плати за договором оренди №6450 від 28.11.2016 відповідачем чи його представником до справи не надано. Обставина щодо строку дії договору відповідачем не оспорюється.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
“Відповідно достатті 86 ГПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19). Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою устатті 129 Конституції України. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
До того ж, Верховний Суд наголошує, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відмінну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Відповідно достатті 79 ГПК Українинаявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Зміст цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосуванняКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Застосовуючи стандарт доказування "вірогідності доказів", суд дійшов висновку, що на підставі доказів, наданих на підтвердження факту порушення відповідачем зобов'язання, вимога позивача по стягненню спірних коштів заслуговує довіри. При цьому відповідачем не надано суду належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження відсутності боргу, письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів, або ж доказів, що спростовують викладені позивачем позовні вимоги.
Оскільки судом встановлено, що обов'язок з передачі в оренду приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Котляра 8/10, літ. “В-8» площею 167,3 кв.м позивачем виконано в повному обсязі, а відповідачем обов'язок зі своєчасної оплати орендної плати не виконано, а також те, що відповідач своїм правом на викладення своєї позиції у формі відзиву на позов не скористався, суд з урахуванням вказаних вище норм законодавства, висновує, що позовні вимоги позивача про стягнення основної заборгованості у розмірі 78551,96 грн за договором оренди №6450 від 28.11.2016 є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно заявленої до стягнення пені, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 статті 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.
Згідно з статями 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 3.10. Договору передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь балансоутримувача та бюджету м. Харкова з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати).
Згідно з п. 3.3. Договору нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акта приймання-передачі майна або з моменту розірвання Договору відповідно до п. 10.6.
Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню пені, суд дійшов висновку про їх арифметичну вірність та відповідність вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення 8720,41 грн пені підлягають задоволенню.
Ураховуючи те, що позов задоволено повністю, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача повністю в сумі 2422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 6, 11, 509, 525, 526, 530, 610-612, 625, 599, 627-629, 759, 762 Цивільного кодексу України, та ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 130, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Єремеєва Олексія Олександровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 16, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ: 14095412) 87 272,37 грн за Договором оренди № 6450 від 28.11.2016, з яких: 78 551, 96 грн - орендна плата за період 28.11.2016 - 25.07.2019; 8 720, 41 грн - пеня за період 28.11.2016 - 25.07.2019.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 16, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ: 14095412) судовий збір 2 422, 40 грн.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено "29" вересня 2025 р.
Суддя Ю.Ю. Мужичук