8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"29" вересня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/1397/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Донецького обласного центру зайнятості, Донецька область, місто Краматорськ
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, місто Харків
про стягнення 20 772,62 грн
без виклику учасників справи
Позивач, Донецький обласний центр зайнятості, звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про стягнення суми завданої майнової шкоди в розмірі 20 772,62 грн. Також просить суд стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку із неправомірними діями Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які підтверджуються рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25.10.2024 по справі № 200/5505/24, позивачем за період з 21.08.2024 по 18.11.2024 (включно) було виплачені на допомогу по безробіттю у загальній сумі 20 772, 62 грн, які би не здійснювались позивачем у разі своєчасної призначення та виплати пенсії ОСОБА_1 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2025 визначено головуючого суддю (суддя-доповідач): ОСОБА_2
22 квітня 2025 року, ухвалою Господарського суду Харківської області, залишено позовну заяву Донецького обласного центру зайнятості без руху. Надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду оригіналу або належним чином засвідченої копії: наказу Покровського МЦЗ від 20.08.2024 № НТ240820, наказу Покровського МЦЗ від 21.08.2024 № НТ240821, наказу Покровського МЦЗ від 19.11.2024 № НТ241119, наказу Покровського МЦЗ від 15.01.2025 № НТ250115; акта від 03.02.2025 за № 67/14.1-12-25.
24 квітня 2025 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 10170/25).
Суд (суддя ОСОБА_2) постановив ухвалу від 25.04.2025 про прийняття позовної заяви Донецького обласного центру зайнятості до розгляду та відкриття позовного провадження у справі № 922/1397/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
13 травня 2025 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 11619/25), в якому не погоджується з доводами позивача та просить суд в задоволенні позовних вимог Донецького обласного центру зайнятості до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовити в повному обсязі. Відповідач зазначає, що положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" саме на позивача покладається обов'язок щодо перевірки страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення. Вважає, що сума допомоги по безробіттю була сплачена Донецьким обласним центром зайнятості добровільно, а саме виплачена як допомога по безробіттю у зв'язку з наданням ОСОБА_1 статусу безробітного. Це свідчить про відсутність матеріальної шкоди завданої Головним управлінням Центру та відсутність підстав для погашення шкоди у вигляді коштів перерахованих ОСОБА_1 . Головне управління наполягає на відсутності складу цивільного правопорушення (а саме причинного зв'язку) та неправомірністю покладених на нього відповідальності у вигляді відшкодування спірних збитків. Оскільки Головне управляння не знало і не могло знати, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Донецькому обласному центрі зайнятості та їй надано статус безробітної.
14 травня 2025 року, ухвалою Господарського суду Харківської області, прийнято до розгляду із залученням до матеріалів справи відзиву (вх. № 11619/25 від 13.05.2025) відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
У зв'язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_2 та відповідно до пункту 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду виникла необхідність у призначенні повторного автоматизованого розподілу справи №922/1397/25, про що зазначено у розпорядженні Керівника апарату суду від 26.05.2025 №90/2025.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 травня 2025 року, для розгляду справи призначено головуючого суддю (суддя-доповідач): Жигалкіна І.П.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.05.2025 прийнято справу № 922/1397/25 до провадження та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного провадження без виклику сторін; запропоновано учасникам справи подати до суду у порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України додаткові пояснення, заперечення, докази тощо; повідомлено сторони, що додаткові письмові докази, висновки експертів, клопотання, заяви та пояснення можуть бути подані ними до суду у строк до 26.06.2025.
06 червня 2025 року від позивача на адресу господарського суду надійшла заява (вх. № 13503/25) про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення, в якій просить суд зобов'язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення за справою № 922/1397/25.
Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Як встановлено судом, Позивач і Відповідач мають зареєстровані Електронні кабінети в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Відтак, для надання можливості сторонам скористатися своїми процесуальними правами відповідно до ст. 167 та ст. 251 - 252 ГПК України, суд, направив на адреси зареєстрованих Електронних кабінетів в підсистемі Електронний суд ЄСІТС сторін ухвали суду. З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення
Суд приймає до уваги, що сторонам створені належні умови для надання усіх необхідних доказів, надано достатньо часу для підготовки до судового розгляду справи.
В ході розгляду даної справи Господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Разом з тим, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Проте, Господарський суд Харківської області продовжує здійснювати правосуддя.
Згідно з ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, відповідно до Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Наказом Голови Верховного Суду від 04.03.2022 також визначено, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
Отже, виходячи з нормативних актів, які були прийняті, режим роботи кожного конкретного суду визначається окремо, з урахуванням ситуації, що склалась у регіоні, суд у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів, оперативно приймає рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ при цьому уникаючи надмірного формалізму.
Також Суд звертає увагу на те, що розумність строків розгляду справи судом є одним із основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 10 частини третьої статті 2 ГПК України).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово вказував на необхідність дотримання принципу розумності тривалості провадження.
Так, у рішення "Вергельський проти України" ЄСПЛ вказав, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів.
На підставі вищевикладеного, суд звертає увагу, що враховуючи наявність загрози, у зв'язку зі збройною агресією збоку рф, на підставі чого введено в Україні воєнний стан, поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, постійні тривоги, які впливають на виготовлення процесуальних документів, наявної беззаперечної та відкритої інформації щодо постійних обстрілів міста Харкова та Харківської області (керованими боєприпасами, КАБ, С-300 та інш., що може повністю покривати місто Харків, будь-який район, навіть населені пункти Харківської області), відсутність електроенергії у зв'язку з пошкодженням обладнання, після масованих ракетних обстрілів росії (майже знищено всі основні енергетичні об'єкти, які живлять місто), постійні та безперервні атаки безпілотників по місту Харкову, суд був вимушений вийти за межі граничного процесуального строку розгляду даної справи встановленого ст. 248 ГПК України, здійснивши її розгляд у розумний строк, застосувавши ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Згідно з частиною 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Відповідно до частини 1, пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Згідно з ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Таким чином, вбачається, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача та заперечення відповідача щодо заявлених до нього позовних вимог, всебічно та повно перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.
Як зазначає позивач у поданому позові, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), 02.07.2024 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області) із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2 на підставі пункту «б» статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення». За принципом екстериторіальності було визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області).
11.07.2024 вищезазначена особа отримала рішення ГУ ПФУ в Харківській області про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах.
Отримавши відмову у призначенні пенсії, та не маючи доходів, ОСОБА_1 20.08.2024 звернулася до Покровського міського центру зайнятості Донецької області (далі - Покровський МЦЗ) за сприянням у працевлаштуванні та отриманням допомоги по безробіттю, де згідно із поданою заявою ОСОБА_1 отримала статус безробітного в Покровському МЦЗ з 20.08.2024 (наказ № НТ240820 від 20.08.2024).
Наказом Покровського МЦЗ від 21.08.2024 № НТ240821, гр. ОСОБА_1 призначено допомогу по безробіттю та розпочато її виплату з 21.08.2024.
Наказом Покровського МЦЗ від 19.11.2024 № НТ241119 вищезазначеній особі було припинено виплату допомоги по безробіттю, у зв'язку із закінчення строку її виплати в період воєнного стану з 19.11.2024.
Наказом Покровського МЦЗ від 15.01.2025 № НТ250115 було припинено реєстрацію як безробітній, у зв'язку з поданням письмової заяви про зняття з реєстрації як безробітного або відмови від послуг з 14.01.2025.
За період з 21.08.2024 по 18.11.2024 (включно) зазначеною особою було отримано допомогу по безробіттю у загальній сумі 20 772 грн 62 коп.
Статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи (пп.1 п. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення»).
Допомога по безробіттю та пенсія одночасно не можуть виплачуватись, окрім випадків отримання пенсії по інвалідності.
В свою чергу, на підставі наказів Міністерства економіки України від 05.03.2024 № 5923 «Про реорганізацію державних установ Державної служби зайнятості» (зі змінами), Донецького обласного центру зайнятості від 02.10.2024 № 1177 «Про утворення філій Донецького обласного центру зайнятості», в процесі проведення реорганізації було створено Покровську філію Донецького обласного центру зайнятості, яка на теперішній час надає соціальні послуги клієнтам Державної служби зайнятості, в тому числі зареєстрованим безробітним, які на момент реорганізації перебували на обліку у Покровському МЦЗ.
За результатами опрацювання інформації з реєстру застрахованих осіб про отримання соціальних виплат, які надійшли 30.01.2025, Покровській філії Донецького обласного центру зайнятості стало відомо, що ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах з 02.07.2024.
У зв'язку з чим, та, відповідно до вимог Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, затвердженого спільним Наказом Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.09.2024 № 23492/439/620, Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.09.2024 № 27-1 «Про затвердження Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення», Покровською філією Донецького обласного центру зайнятості було проведено розслідування страхового випадку, в результаті якого складено акт від 03.02.2025 за № 67/14.1-12-25.
У зв'язку з відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом своїх прав.
Рішення ГУ ПФУ в Харківській області про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 оскаржила в суді. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25.10.2024 по справі № 200/5505/24 зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового та пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 01.04.2024 по 23.05.2024 та з 24.05.2024 по 14.06.2024 у Приватному акціонерному товаристві «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська»» та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 № 1788-XII, починаючи з 02.07.2024.).
Згідно відповіді Відділу обслуговування громадян № 18 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Донецькій області від 30.01.2025 № 0500/0221-8/8678, ОСОБА_1 перебуває на обліку у вищезазначеному управлінні, як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах з 02.07.2024.
Прийняття відповідачем незаконного рішення про відмову у призначенні пенсії, призвело до незаконного отримання ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за період з 21.08.2024 по 18.11.2024 в розмірі 20 772 грн 62 коп. (двадцять тисяч сімсот сімдесят дві гривні 62 копійки).
Згідно абзацу 13 пункту 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.20І8 року №792 - центр зайнятості припиняє реєстрацію-безробітного з дня досягнення зареєстрованим безробітним встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування пенсійного віку або призначення пенсії за віком на пільгових умовах чи за вислугу років.
Пунктом 13 частини першої статті 45 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі досягнення особою встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування пенсійного віку або призначення пенсії на пільгових умовах, або за вислугу років.
Таким чином, виплата допомоги по безробіттю здійснювалася позивачем на виконання вимог Закону України "Про зайнятість населення".
Позивач вважає, що у неправомірних діях (рішеннях) відповідача наявні всі елементи складу цивільного правопорушення: 1) протиправна поведінка полягає в неправомірній відмові ГУ ПФУ в Харківській області у призначенні гр. ОСОБА_1 пенсії, що має преюдиційне значення; 2) збитки - розмір допомоги по безробіттю виплаченої гр. ОСОБА_1 ; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою ГУ ПФУ в Харківській області та збитками - наслідком неправомірної відмови щодо призначення пенсії за віком стало звернення ОСОБА_1 до Покровського МЦЗ за сприянням у працевлаштуванні та отриманням допомоги по безробіттю.
З метою досудового врегулювання спору, 10.02.2025 відповідачу було направлено повідомлення-претензію про добровільне повернення коштів на суму 20772 грн 62 коп.
Станом на дату подачі позову, Покровською філією Донецького обласного центру зайнятості отримано відповідь на претензію з відмовою у поверненні коштів.
За вказаних обставин, Донецький обласний центр зайнятості звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області 20 772,62 грн майнової шкоди.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Предметом спору у справі є майнова шкода, завдана внаслідок неправомірних дій органу державної влади.
Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Статтею 1173 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Отже, суб'єктами відповідальності, відповідно до ст.1173 Цивільного кодексу України, є органи державної влади або місцевого самоврядування, а відповідальність за шкоду, завдану органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування, настає незалежно від вини цих органів.
На відміну від загальної норми ст.1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вини заподіювача шкоди), спеціальна норма ст.1173 Цивільного кодексу України, на підставі якої заявлені позовні вимоги у даній справі, передбачає відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою; довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі ст.1173 Цивільного кодексу України.
Підставами для стягнення із відповідача шкоди за статтею 1173 ЦК України є:
1) Суб'єкт заподіяння шкоди - орган прийняття незаконного рішення - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області є органом виконавчої влади, тобто суб'єктом відповідальності в розумінні статті 1173 ЦК України.
Частиною 1 статті 107 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що Пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.
2) Протиправні дії відповідача - відмова призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за списком № 2 на підставі пункту «б» статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення».
Неправомірність прийнятого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області рішення від 11.07.2024 № 056650010542 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з недосягненням пенсійного віку, передбаченого пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлена Донецьким окружним адміністративним судом від 25.10.2024 по справі № 200/5505/24, що набрало законної сили.
За приписами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
3) Наявність шкоди у сумі витрат Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 , права б на яку остання не мала за умови своєчасного призначення пенсії за віком.
Сума завданої шкоди вимірюється сумою виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у період з 21.08.2024 по 18.11.2024 (включно) за рахунок Фонду у загальній сумі 20 772, 62 грн та підтверджується довідкою про суму переплати допомоги по безробіттю.
4) Причинно-наслідковий зв'язок полягає в наступному.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.43 Закону України "Про зайнятість населення" статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
Згідно з ч.2 ст.43 Закону України "Про зайнятість населення" статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.
Статус пенсіонера і статус безробітного є взаємовиключними згідно зі статтею 43 Закону України "Про зайнятість населення".
Статусу пенсіонера ОСОБА_1 не набула внаслідок протиправної відмови Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
За умови реєстрації будь-якої незайнятої особи у центрі зайнятості як безробітної право на отримання нею допомоги по безробіттю визначається на підставі статей 6, 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Згідно з ч.2 ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття зобов'язаний вживати заходів до раціонального використання коштів і забезпечення його фінансової стабільності.
Суд наголошує, що положенням п.2 ч.1 ст.44 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.
Виплата допомоги по безробіттю здійснювалася позивачем ОСОБА_1 не добровільно, а на виконання вимог Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
За законом підстав відмовити ОСОБА_1 у наданні статусу безробітного та у допомозі по безробіттю 20.08.2024 у Донецького обласного центру зайнятості не було. Допомога по безробіттю виплачена центром зайнятості на виконання вимог пункту 2 частини 1 статті 44 Закону України "Про зайнятість населення".
Донецьким окружним адміністративним судом від 25.10.2024 по справі № 200/5505/24 визнане оспорюване право ОСОБА_1 на пенсію за віком на пільгових умовах. На підставі зобов'язального рішення суду ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах зворотною датою з 02.07.2024.
Своєчасне призначення відповідачем пенсії за віком на пільгових умовах унеможливило б витрати Фонду на допомогу по безробіттю ОСОБА_1 через взаємовиключність виплат.
За змістом статті 1173 ЦК України відповідальність за шкоду, завдану органом державної влади, настає незалежно від вини цих органів, тобто і при випадковому заподіянні. Незнання, неможливість передбачити чи допустити відповідачем факту реєстрації безробітним та отримання допомоги по безробіттю ОСОБА_1 не змінює факту заподіяння шкоди Фонду соціального страхування на випадок безробіттю внаслідок відмови відповідача у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Відтак, доводи відповідача щодо відсутності всіх елементів, необхідних для відшкодування збитків, а саме щодо відсутності протиправної поведінки відповідача і причинного зв'язку між його діями та виникненням збитків, є хибними та судом не приймаються.
Отже, виплата допомоги по безробіттю здійснювалася позивачем на виконання вимог Закону України "Про зайнятість населення", і така виплата відповідно до ч.1 ст.43 Закону України "Про зайнятість населення", п.7 ч.1 ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" не здійснювалася би у випадку своєчасного призначення та виплати пенсії ОСОБА_1 , що свідчить про наявність шкоди у позивача та причинного зв'язку між неправомірними діями відповідача та заподіяною шкодою.
Аналогічні висновки викладені у Постановах Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 922/3435/17, від 10.04.2018 у справі № 927/455/17 та від 13.02.2018 у справі № 915/282/17.
Отже, неправомірні дії відповідача, призвели до відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 та завдали матеріальної шкоди позивачу, яка у відповідності до ст.1173 Цивільного кодексу України має відшкодуватися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області на користь позивача.
Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову як обґрунтованого, підтвердженого доданими до матеріалів справи доказами та не спростованого відповідачем.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.
За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Оскільки позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, то у відповідності до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір, що складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 встановлено у розмірі 3028,00 грн.
Позивачем у позовній заяві, яку було подано до суду через підсистему "Електронний Суд" ЄСІТС, заявлено позовні вимоги майнового характеру на загальну суму 20 772,62 грн, отже за подання до суду зазначеної позовної заяви мав справлятися судовий збір в розмірі 2422,40 грн, що складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження розміру ставки судового збору при поданні позову в електронній формі.
Сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3028,00 грн зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджується відповідною Випискою про зарахування зазначеного судового збору, наявною в матеріалах справи.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позовна заява була подана позивачем до суду через підсистему "Електронний Суд" ЄСІТС (в електронній формі), позовні вимоги задоволені судом в повному обсязі на суму 20 772,62 грн, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України на відповідача покладаються витрати щодо сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Розглянувши заяву (вх. № вх. № 13503/25 від 06.06.2025) про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення Господарського суду Харківської області по справі № 922/1397/25 у встановлений судом строк, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 5 статті 345-1 Господарського процесуального кодексу України, якщо відповідачем є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, суб'єкт господарювання державного або комунального сектору економіки, суд під час ухвалення рішення суду за письмовою заявою позивача може зобов'язати такого відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання такого рішення незалежно від характеру спору.
Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду. Такий звіт розглядається за правилами статей 345-3 і 345-4 цього Кодексу.
Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на викладене, враховуючи, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківської області є органом державної влади, суд визнав за можливе задовольнити заяву позивача та зобов'язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду протягом трьох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 12, 13, 29, 42, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) на користь Донецького обласного центру зайнятості (84331, Донецька область, м. Краматорськ, бульвар Краматорський, буд. 41, код ЄДРПОУ 03491004) суму завданої майнової шкоди в розмірі 20 772,62 грн, на розрахунковий рахунок UA168201720355449001007011701, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 03491004, отримувач: Донецький обласний центр зайнятості, призначення платежу - повернення майнової шкоди, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344), в порядку ч. 5 ст. 345-1 ГПК України, подати суду звіт про виконання рішення Господарського суду Харківської області по справі №922/1397/25 протягом трьох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.
Повне рішення складено "29" вересня 2025 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду з урахуванням положень Господарського процесуального кодексу України.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Суддя І.П. Жигалкін