8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"18" вересня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/2253/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
при секретарі судового засідання Чабан А.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ
до Комунального підприємства "Чугуївтепло", м. Чугуїв
про стягнення 1863360,27 грн.
за участю представників:
позивача - Єфременко О.О.
відповідача - Петрова Н.Д.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Чугуївтепло" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу за Договором № 6262-ТКЕ(23)-32 постачання природного газу від 18.09.2023 у розмірі 1863360,27 грн. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати, а саме 22360,33 грн. сплаченого судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом даної справи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.07.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.
Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.
Відповідач 18.07.2025 за вх.№ 16754 подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого визнав позов в частині стягнення основного боргу у сумі 1863360, 27 грн. до початку розгляду справи по суті та просив суд надати відстрочку виконання рішення суду на 12 місяців після набрання судовим рішенням законної сили.
Позивач 18.07.2025 за вх.№ 16782 подав до суду відповідь на відзив, згідно якої просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та відмовити відповідачу в задоволенні прохання про відстрочення виконання рішення на один рік з моменту набуття чинності, але не довше ніж отримання відповідачем коштів компенсації різниці в тарифах на теплову енергію.
Представник позивача у судовому засіданні 18.09.2025 просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 18.09.2025 просив суд надати відстрочку на 12 місяців.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
18.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (постачальник) та Комунальним підприємством "Чугуївтепло" (споживач) було укладено Договір № 6262-ТКЕ(23)-32 постачання природного газу (надалі - Договір).
26.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (постачальник) та Комунальним підприємством "Чугуївтепло" (споживач) була укладена Додаткова угода № 1 до Договору.
Згідно п. 4.1. Договору ціна на природний газ, який постачається за Договором, встановлюється наступним чином:
4.1.1. Ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1. Договору як Обсяг І (фіксований) за 1000 куб.м. газу без ПДВ - 6183,33 грн., крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ - 7420,00 грн.
4.1.2. Ціна природного газу для обсягу ІІ визначається щомісячно для виробника теплової енергії за формулою (формула визначена в зазначеному пункті Договору).
Окрім цього, Постачальник щомісячно розміщує інформацію щодо зміни ціни газу за обсягом ІІ на офіційному сайті Постачальника або відповідна інформація надсилається Споживчу листом на електронну адресу (Інформація про ціну газу на обсягом ІІ була розміщена на офіційному сайті Постачальника - https://www.naftogaztrading.com.ua/news/cina-gazu).
4.1.3. Ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1. Договору як Обсяг ІІІ (фіксований) за 1000 куб.м. газу без ПДВ - 13658,33 грн., крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ - 16 390,00 грн.
Згідно п. 4.3. Договору, загальна фактична вартість Договору дорівнює вартості фактично використаного за Договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування.
У відповідності до п. 3.5 Договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
На виконання умов Договору, протягом жовтня 2023 року - квітня 2024 року позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 72443451,38 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу (том 1 а.с. 9 - 18). В зазначених актах були визначені обсяги (обсяг І, обсяг ІІ та обсяг ІІІ), ціна та загальна вартість поставленого газу.
Пунктом 5.1. Договору, встановлено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Як зазначалось вище, у період жовтень 2023 року - квітень 2024 року позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 72443451,38 грн.
Згідно позову позивач вказує, що за поставлений газ відповідач здійснив оплату лише частково на суму 70580091,11 грн. та не виконав зобов'язання у визначений Договором строк, чим порушив умови господарського зобов'язання. Таким чином, сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за Договором складає 1863360,27 грн.
При цьому суд зазначає, що докази оплати відповідачем позивачу основного боргу у розмірі 1863360,27 грн. в матеріалах справи відсутні.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог частини 1 статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно вимог статті 509 ЦК України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 статті 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до вимог частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
Згідно частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтями 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Ураховуючи викладене, та те, що відповідачем визнані позовні вимоги позивача, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення, суд зазначає наступне.
В обґрунтування клопотання про відстрочення виконання рішення відповідач вказує, що він не є фактичним споживачем послуги, а є підприємством комунальної форми власності з основним напрямком діяльності - постачання пари, гарячої води, яке не впливає ні на цінову політику в сфері надання послуг з постачання теплової енергії, ні на стан розрахунків споживачів за надані послуги. На своєчасність розрахунків за укладеним договором постачання природного газу вплинули обставини, що не залежали від відповідача: зниження платіжної дисципліни споживачів в умовах дії воєнного стану в Україні, що призводить до стабільно збиткової діяльності відповідача з постачання теплової енергії споживачам; обмеження можливості в повній мірі здійснювати претензійно-позовну роботу; впровадження мораторію на підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію та відсутності відшкодування різниці в тарифах з державного бюджету; встановлення на законодавчому рівні обмеження щодо порядку, строку та процесу розподілу отриманих за теплову енергію коштів; наявність першочергових зобов'язань з виплати заробітної плати працівникам, сплати до загальнодержавного та місцевого бюджетів податків, зборів та обов'язкових платежів; наявність значної кредиторської заборгованості перед власними контрагентами. Відстрочення виконання рішення суду у справі не порушить баланс інтересів сторін, оскільки підприємство відповідача з самого початку військової агресії знаходилося на території проведення можливих бойових дій, в той час, як підприємство позивача знаходиться на більш безпечній території.
У відповіді на відзив позивач вказує, що відповідачем фактично не доведено належними та допустимими доказами наявність тих виключних обставин, які є підставою для відстрочення виконання рішення суду: відсутності коштів на рахунках; відсутності майна, на яке можливо звернути стягнення; наявності реальної загрози банкрутства. Відповідач, як на момент укладання договору, так і на сьогоднішній день здійснює господарську діяльність, а отже - сам добровільно, свідомо, самостійно, за власним волевиявленням погоджується з ринковою ситуацією, приймає на себе певні обов'язки та відповідно - має нести відповідальність, що відповідає вимогам чинного законодавства. Наведений відповідачем у заяві про відстрочку виконання рішення перелік обставин не є тими обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. При цьому позивач зазначає, що обставини, на які посилається відповідач у своїй заяві не є тими виключними обставинами (в розумінні статті 331 ГПК України та Постанов Верховного Суду) для надання відстрочки виконання судового рішення. Відповідач не обмежений у способах та шляхах виконання своїх зобов'язань, зокрема, шляхом перенесення оплати, взаємозаліку, залучення кредитних коштів, зменшення власних витрат тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити та розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
При цьому суд зазначає, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).
З наведеного випливає, що при вирішенні питання про надання відстрочки мають значення майновий стан сторін, соціальна значущість підприємства та негативні явища, що можуть з'явитися у разі примусового виконання рішення.
Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що зазначені відповідачем обставини не можуть бути підставою для задоволення заяви, оскільки заявник сам несе економічну відповідальність за свої дії та ризики, а подальше його ухилення від сплати присуджених сум за рішенням суду у справі суттєво зачіпає інтереси стягувача. Складне фінансове становище боржника, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, не може бути безумовною підставою для відстрочення виконання судового рішення, оскільки відстрочення виконання рішення має базуватись на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача та боржника.
При цьому, суд зазначає, що відповідачем не було надано до суду будь-яких доказів на підтвердження його звернення до позивача з пропозицією укладання мирової угоди, якою можливо було б встановити умови відстрочення виконання рішення у справі, а надані відповідачем до відзиву докази не свідчать про наявність безумовної підстави для відстрочення виконання судового рішення у справі.
За таких обставин суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення не підлягає задоволенню, у зв'язку з чим в його задоволенні слід відмовити.
Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа “Серявін проти України», рішення від 10.02.2010).
На підставі ст.ст. 129, 130 ГПК України 11180,16 грн. судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а 11180,16 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжної інструкції № 0000028366 від 25.06.2025, підлягають поверненню позивачу Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76-80, 86, 91, 120, 123, 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства "Чугуївтепло" (63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Зачепила Олександра, буд. 15, код ЄДРПОУ 35944142) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 42399676) суму основного боргу у розмірі 1863360,27 грн. та 11180,16 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення - відмовити.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 42399676) з Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 11180,16 грн., сплаченого згідно платіжної інструкції № 0000028366 від 25.06.2025, про що постановити ухвалу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 42399676).
Відповідач: Комунальне підприємство "Чугуївтепло" (63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Зачепила Олександра, буд. 15, код ЄДРПОУ 35944142).
Повне рішення складено "29" вересня 2025 р.
Суддя А.М. Буракова