65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"23" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2706/25
За позовом: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (79005, м. Львів, вул. Коперника, 4, код ЄДРПОУ 20812013)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРОГРУПМАШ» (65007, м. Одеса, вул. Заславського, буд. 38, код ЄДРПОУ 39883361)
про стягнення
Суддя Рога Н.В.
Секретар с/з Прахт Є.І.
Представники сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ЕВРОГРУПМАШ» про стягнення штрафу у розмірі 68 000 грн. і пені у розмірі 68 000 грн.
Ухвалою суду від 14.07.2025р. прийнято справу до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2706/25, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.08.2025р. Ухвалою суду від 14.08.2025р. відкладено підготовче засідання на 09.09.2025р. Ухвалою суду від 09.09.2025р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 23.09.2025р.
Позивач - Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, підтримує позовні вимоги, просить їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, розгляд справи № 916/2706/25 просив проводити за відсутності представника.
Відповідач - ТОВ «ЕВРОГРУПМАШ», не скористався своїм правом на судовий захист, відзив на позовну заяву до суду не надав.
Згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач про місце, дату та час судових засідань повідомлений за юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Але, судова кореспонденція повернута поштою з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Крім того, суд здійснював розміщення ухвал суду у справі на офіційному сайті Господарського суду Одеської області.
За приписами п. 7 ст.120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що ним вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.
Позивач у справі зазначає, що згідно з рішенням адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.12.2019р. №63/112- р/к визнано, що відповідач вчинив порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, яке передбачене п. 4 ч.2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та на нього накладено штраф у розмірі 68 000 гривень.
Як відмітив позивач, зазначене Рішення з повідомленням від 20.01.2020р. №63-02/216 надіслане відповідачу, що підтверджується відстеженням поштового відправлення АТ «Укрпошта» №7900060837887, реєстром згрупованих поштових відправлень №25 від 20.01.2020 та списком згрупованих поштових відправлень №1235, однак, дане поштове відправлення не було вручене відповідачу.
У зв'язку із неможливістю вручити відповідачу Рішення, на підставі ч.1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», позивач оприлюднив в офіційному друкованому органі - газеті «Урядовий кур'єр» від 05.02.2025р. № 27 (7952) - інформацію про прийняте Рішення. За таких обставин, позивач зауважив, що Рішення вважається таким, що вручене відповідачу 16.02.2025р.
На підставі вищенаведених обставин та норм Закону України «Про захист економічної конкуренції» позивач зазначає, що останнім днем сплати відповідачем штрафу, що накладений згідно з Рішенням, було 17.04.2025р., та останнім днем двомісячного строку оскарження відповідачем Рішення до господарського суду було 17.04.2025р.
Позивач звертає увагу суду, що відповідач протягом вищенаведених строків не сплатив штраф та не оскаржив Рішення до господарського суду, тому, Рішення є чинним і обов'язковим до виконання.
Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Разом з тим, як зазначає позивач, на дату подання цієї позовної заяви Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України не отримувало від відповідача документи, що підтверджують сплату штрафу у розмірі 68 000 грн, у звязку із чим позивач був вимушений звернутися до суду для стягнення штрафу у примусовому порядку.
Також позивач зазначив, що ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.
На підставі зазначеного, позивач зазначає, що нарахування пені розпочалося з 18.04.2025р. - наступного дня після спливу двомісячного строку добровільної сплати штрафу, і за період з 18.04.2025р. по 23.06.2025р. нараховував пеню у розмірі 68 340 грн. Але, враховуючи положення ч.5 ст.56 Закону України “Про захист економічної конкуренції», просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 68 000 грн.
Відповідач своїм правом на захист у судовому порядку не скористався.
Розглянув матеріали справи, судом встановлено, що Рішенням адміністративної колегії Львівського обласного (нова назва - Західного міжобласного) територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.12.2019р. №63/112-р/к у справі №3-01-11/2018 на ТОВ «ЕВРОГРУПМАШ» накладено штраф у загальному розмірі 68 000 грн.
Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, в тому числі: правові засади і гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання; організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства.
Відповідно до ст. 22 Закону України “Про Антимонопольний комітет України» розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Згідно зі ст. 35 Закону України “Про захист економічної конкуренції» розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
Частиною 1 ст. 48 Закону України “Про захист економічної конкуренції» передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.
Пунктами 2, 3 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» також визначено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Відповідно до ч.1 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Як вбачається з матеріалів справи, Рішення від 23.12.2019р. №63/112-р/к супровідним листом від 20.01.2020р. за №63-02/216 направлено засобами поштового зв'язку ТОВ «ЕВРОГРУПМАШ» на адресу: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 28/2, із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №7900060837887, яке згідно даних Укрпошти було повернуто адресату як невручене. Вищезазначене підтверджується реєстром згрупованих поштових відправлень №25 від 20.01.2020р. та списком згрупованих поштових відправлень №1235 з підписом уповноваженого працівника Укрпошти та відтиском календарного штемпеля.
Відповідно до ч.1 ст.56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» у разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України “Голос України», газета Кабінету Міністрів України “Урядовий кур'єр», “Офіційний вісник України», друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
Як вбачається з матеріалів справи, інформація про прийняте Рішення № 63/112-р/к була оприлюднена в газеті Кабінету Міністрів України “Урядовий кур'єр» від 05.02.2025р. №27 (7952).
Враховуючи зазначене, суд погоджується з позицією позивача та вважає, що Рішення було вручене ТОВ «ЕВРОГРУПМАШ» 16.02.2025р.
Відповідно до ч.1 ст. 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
За матеріалами справи, ТОВ «ЕВРОГРУПМАШ» не скористалося цим правом та Рішення №63/112-р/к не оскаржувало.
При цьому, як встановлено судом, до цього часу відповідач штраф не сплатив.
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку про те, що вимога Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про стягнення з відповідача штрафу у сумі 68 000 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5% від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем нарахованих штрафних санкцій, даний факт відповідачем під час розгляду справи не спростовано.
За таких обставин, правомірною є вимога позивача щодо стягнення з ТОВ «ЕВРОГРУПМАШ» пені у розмірі 68 000 грн.
Відповідно до ч.ч. 3,4 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019р. у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
До того ж, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 01.07.2021р. у справі №916/1068/20 наголосив, що 17.10.2019р. набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з “Достатність доказів» на нову - “Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування “вірогідність доказів».
Стандарт доказування “вірогідність доказів», на відміну від “достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016р. у справі “Дж. К. та Інші проти Швеції» (“J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що “у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування “поза розумним сумнівом (“beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням “балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі “Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі “Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовну заяву Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРОГРУПМАШ» про стягнення штрафу у розмірі 68 000 грн та пені у розмірі 68 000 грн - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРОГРУПМАШ» (65007, м. Одеса, вул. Заславського, буд. 38, код ЄДРПОУ 39883361) до Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100, символ банку 106, “Адміністративні штрафи та інші санкції») штраф у розмірі 68 000 грн та пеню у розмірі 68 000 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРОГРУПМАШ» (65007, м. Одеса, вул. Заславського, буд. 38, код ЄДРПОУ 39883361) на користь Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (79005, м. Львів, вул. Коперника, 4, код ЄДРПОУ 20812013) витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422 грн 40 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 29 вересня 2025 р.
Суддя Н.В. Рога