29 вересня 2025 року Справа № 915/1283/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.,
розглянувши матеріали заяви
боржника: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ; представник боржника - адвокат Божко Дар'я Олександрівна)
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області через свого представника адвоката Божко Дар'ю Олександрівну із заявою, сформованою в системі "Електронний суд" 01.09.2025 вих. №01/09/2025-1 (вх. №12501/25 від 01.09.2025 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Заявник, посилаючись на ст. 115, 116, 117, 119 Кодексу України з процедур банкрутства та ст.. 4, 162, 164, просить суд:
"1. Прийняти заяву до розгляду та відкрити провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).
2. Ввести процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).
3. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).
4. Призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Мотальову-Кравець Валерію Юріївну (РНОКПП: НОМЕР_2 , свідоцтво №1907 від 25.04.2019 року; адреса місцезнаходження: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 57, оф.10 тел. НОМЕР_3 ; e- mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
5. З урахуванням територіальної віддаленості та дії воєнного стану, прошу забезпечити участь адвокатки Божко Дар'я Олександрівна у судових засіданнях в режимі відеоконференцій з використанням системи EasyCon. Божко Дар'я Олександрівна, зареєстрована в системі EASYCON за реквізитами: електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; контактний телефон: НОМЕР_4 ."
Дана заява не містить обґрунтування. Разом з тим, до указаної заяви додано заяву представника боржника про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , у якій заявник обґрунтовує заяву, наводить підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, зазначає всі необхідні законодавством про банкрутство відомості та просить суд:
" 1. Прийняти заяву до розгляду та відкрити провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).
2. Ввести процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).
3. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).
4. Призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Мотальову-Кравець Валерію Юріївну (РНОКПП: НОМЕР_2 , свідоцтво №1907 від 25.04.2019 року; адреса місцезнаходження: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 57, оф.10 тел. НОМЕР_3 ; e- mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
5. З урахуванням територіальної віддаленості та дії воєнного стану, прошу забезпечити участь адвокатки Божко Дар'я Олександрівна у судових засіданнях в режимі відео конференцій з використанням системи EasyCon. Божко Дар'я Олександрівна зареєстрована в системі EASYCON за реквізитами:
- електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- контактний телефон: НОМЕР_4 ."
Заявник зазначає, що звертається до суду а підставі п. 2, 4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
В обґрунтування поданої заяви боржник вказує, що станом на дату звернення до суду має заборгованість в розмірі 169024,32 грн перед 7 фінансовими установами, яку не може погасити з причини недостатності грошових коштів.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2025 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1283/25 та визначено головуючим у справі суддю Давченко Т.М.
Ухвалою суду від 08.09.2025 заяву боржника про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху з підстав її невідповідності ст. 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства з наступних підстав.
Зокрема, суд зазначив, що заявником не надано доказів, що підтверджують заборгованість перед ТОВ "ФК "РІАЛЬТО" за договором №220210-56157 від 10.02.2022 та перед ТОВ "ФІТНЕЧ ЛАБ" за кредитним договором №000220215103 від 12.02.2022. Суд указав, що заявником не проведено достатньої досудової роботи щодо з'ясування розміру боргу та отримання первинних документів, оскільки запити адвоката до ТОВ "ФК "РІАЛЬТО" та ТОВ "ФІТНЕЧ ЛАБ" датовані ще 12.12.2024 та надіслані на електронну пошту указаних установ, інших дій щодо з'ясування наявності та розміру заборгованості боржником та його представником не здійснено (не надіслано повторно та на поштову адресу).
Також суд зазначив, що у заяві боржника відсутні відомості про використання отриманих кредитних коштів, не наведено об'єктивних підстав припинення сплати за зобов'язаннями (враховуючи наявні доходи), не вказано конкретні ознаки загрози неплатоспроможності.
Зазначені недоліки заяви заявник мав усунути шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків заяви.
Указаною ухвалою суд встановив заявнику 5-денний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків заяви шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала доставлена представнику заявника 09.09.2025 о 17:53. Відповідно до приписів ч.6 ст. 242 ГПК України датою вручення указаної ухвали є 10.09.2025.
Отже заявник мав усунути недоліки до 15.09.2025 включно.
13.09.2025 представником боржника через електронний кабінет подано до суду заяву про усунення недоліків, до якої додано клопотання про витребування доказів від 12.09.2025, адвокатські запити від 11.09.2025 до ТОВ «Фітнеч Лаб» та ТОВ «ФК «Ріальто» з доказами надсилання на електронні адреси, декларації про майновий стан боржника за 2022-2025, пояснення щодо заборгованості, скрін з інтернет ресутру НБУ.
Перевіривши виконання заявником вимог ухвали суду від 08.09.2025 про залишення заяви без руху, господарський суд зазначає наступне.
Щодо доказів на підтвердження заборгованості перед ТОВ «ФК «РІАЛЬТО» та ТОВ «ФІТНЕЧ ЛАБ».
У заяві про усунення недоліків представник заявника стверджує, що суд дійшов помилкового висновку щодо нібито неналежного виконання боржником досудових дій з метою з'ясування розміру боргу та отримання первинних документів, оскільки адвокатом боржника були направлені відповідні адвокатські запити до кредиторів - ТОВ «ФК «РІАЛЬТО» та ТОВ «ФІТНЕЧ ЛАБ», однак відповіді на них так і не було надано. На думку представника заявника вказане свідчить про належне вчинення усіх можливих дій зі сторони
боржника, натомість саме кредитори ухилилися від виконання покладеного на них обов'язку
надати інформацію та документи на підтвердження заявленої заборгованості.
При цьому, представник заявника повідомляє суд про анулювання ліцензії ТОВ «ФК «РІАЛЬТО» з 10.07.2023, що ускладнює отримання належних документів та підтвердження заборгованості.
У зв'язку із наведеними обставинами, враховуючи необхідність отримання первинних
документів від кредиторів, представник заявника зазначає про звернення до суду з клопотанням про витребування доказів, яке додане до заяви про усунення недоліків.
Дослідивши клопотання про витребування доказів, суд дійшов висновку про його відхилення. Так, у клопотанні заявник знову вказує про помилковість висновку суду щодо неналежного виконання роботи для з'ясування розміру боргу. При цьому, заявник не заперечує , що запити фінансовим установам були надіслані на електронну адресу ще 12.12.2024 та лише один раз, тобто більше ніж півроку тому, інших дій не здійснювалося. Лише 11.09.2025 (тобто після отримання ухвали суду від 08.09.2025) представник боржника повторно надіслав запити щодо розміру заборгованості та надання первинних документів ТОВ «ФК «РІАЛЬТО» та ТОВ «ФІТНЕЧ ЛАБ». У запитах адвоката встановлено строк надання відповіді - п'ять робочих днів з дня отримання запиту. Тобто, фінустанови мали б надати відповідь у строк по 18.09.2025 включно. Разом з тим, представник заявника подав до суду клопотання про витребування доказів 13.09.2025, тобто до сплину строку отримання відповідей. Зважаючи на наведене, суд вважає передчасно поданим зазначене клопотання, що має наслідком його відхилення.
Зважаючи на пасивну поведінку заявника та ненадання доказів, що підтверджують заборгованість перед ТОВ "ФК "РІАЛЬТО" за договором №220210-56157 від 10.02.2022 та перед ТОВ "ФІТНЕЧ ЛАБ" за кредитним договором №000220215103 від 12.02.2022, суд вважає, що заявником не усунуто указаний недолік.
Щодо відомостей про використання отриманих кредитних коштів у поясненнях від 12.09.2025 боржник зазначив, що кошти здебільшого були потрібні у процесі навчання.
Підставою припинення сплати за зобов'язаннями боржник у цих же поясненнях зазначив відсутність доходу та збільшення нарахувань.
При цьому жодного доказу на підтвердження викладених обставни суду не надано.
Таким чином, вимоги ухвали суду від 08.09.2025 заявником не виконані.
Як слідує з усталеної практики Верховного Суду, право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог. Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Як зазначено у пунктах 69-70 постанови Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.12.2021 по справі №910/8306/20, законодавець визначив саме процедуру реструктуризації боргів як пріоритетну, яка є найбільш оптимальним варіантом закінчення справи про неплатоспроможність як для фізичної особи боржника, так і для кредиторів, оскільки там відбувається відновлення платоспроможності та більш повно погашаються борги боржника. І тільки за умови добросовісності громадянина, інститут неплатоспроможності фізичної особи може стати дієвим механізмом. При цьому для боржника-фізичної особи він дозволить зберегти та акумулювати активи для відновлення платоспроможності, а для кредитора - стане гарантією повернення заборгованості. Метою і завданням процедури реструктуризації боргів, зокрема, є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. При цьому такий документ слід вважати закономірними очікуваннями кредиторів, як в частині його розгляду, так і в період його реалізації, коли має місце фактичне погашення їх вимог в межах процедури реструктуризації.
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства.
Так, у рішенні у справі Белле проти Франції (Bellet v. France, заява N 13343/87, від 04.12.95) ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права. ЄСПЛ у своїх рішеннях також неодноразово наголошував, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі Волчлі проти Франції (Walchli v. France), заява N 35787/03, п. 29, від 26.07.2007).
Отже, як засвідчує позиція ЄСПЛ, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.
Згідно із ч. 3 ст. 37 КУзПБ, яка застосовується судом на підставі статті 113 цього Кодексу, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного ГПК України.
Відповідно до ухвали суду від 08.09.2025 господарський суд дійшов висновку про залишення заяви про неплатоспроможність боржника - фізичної особи без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Відтак процесуальний обов'язок подання заяви з дотриманням норм ГПК України та КУзПБ покладено на заявника. А дотримання процесуальних норм та порядку подання зазначеної заяви, зокрема, надання доказів, які підтверджують викладені в заяві обставини, на які посилається заявник, не є формалізмом, оскільки не призводить до анулювання вимог КУзПБ та процесуального законодавства.
За змістом ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Приписами ч. 1 ст. 38 КУзПБ передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду.
З урахуванням наведеного, заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність разом з додатками підлягає поверненню заявнику, оскільки останній не усунув усі недоліки заяви у строк, встановлений судом.
Згідно ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Крім того, судом взято до уваги численну позицію Європейського Суду з прав людини. Так, у справах "Осман проти Сполученого Королівства", "Креуз проти Польщі", "Пелевін проти України", "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Згідно ч. 3 ст. 38 КУзПБ повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
У зв'язку з чим право боржника на доступ до правосуддя у цій справі не порушується та не обмежується.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника, господарський суд враховує висновки Європейського Суду з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Враховуючи, що заява представника ОСОБА_1 від 01.09.2025 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані матеріали сформовано в системі "Електронний суд" та надано до суду лише в електронному вигляді, відповідно паперовий варіант вказаної заяви з додатками не повертаються боржнику (заявнику) у зв'язку з його відсутністю.
Керуючись ч. 1 ст. 38, ст. 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 174, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України
1. Відмовити у задоволенні клопотання представника боржника від 12.09.2025 про витребування доказів (вх. № 13078/25 від 15.09.2025).
2. Повернути заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), сформовану в системі "Електронний суд" 01.09.2025.
3. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст. 174 ГПК України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, визначеному статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку із відрядженням головуючого судді ухвалу складено та підписано 29.09.2025.
Суддя Т.М.Давченко