26 вересня 2025 року м. Миколаїв Справа № 915/153/25
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши заяву представника Адміністрації Державної прикордонної служби України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 13637/25 від 25.09.2025 р.) по справі № 915/153/25 за позовом керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України та Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮгМоторСервіс» про визнання недійсним пункту договору, -
Керівник Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України та Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮгМоторСервіс», в якій просить суд:
- визнати недійсним п. 3.1. договору № 127-22 від 25.07.2022 р., укладеного між Військовою частиною НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЮгМоторСервіс» в частині включення до ціни договору податку на додану вартість;
- визнати недійсним п. 3.1. договору № 102-23 від 12.06.2023 р., укладеного між Військовою частиною НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЮгМоторСервіс» в частині включення до ціни договору податку на додану вартість;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮгМоторСервіс» на користь Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України 118626,96 грн., з яких безпідставно сплачені кошти як податок на додану вартість в сумі 97126,67 грн., інфляційні втрати в сумі 16018,30 грн., 3% річних в сумі 5492,99 грн.
В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на те, що п. 3.1 спірних договорів суперечать пп. “г» пп. 195.1.2 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України та постанові Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178 “Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану в частині включення ПДВ до договірної ціни правочину. Так, прокурор зазначає, що п. 3.1. договору від 25.07.2022 №127-22 ціна договору становить 282810,00 грн., у т.ч. ПДВ 47135,00 грн. Додатком №1 “Специфікація» до договору від 25.07.2022 №127-22 визначено кількість та найменування продукції, а також його загальну вартість, яка складає 282810,00 грн., у т.ч. ПДВ 47135,00 грн. Також п. 3.1. договору від 12.06.2023 №102-23 ціна договору становить 299950,00 грн., у т.ч. ПДВ 49991,67 грн., а додатком №1 “Специфікація» до договору від 12.06.2023 №102-23 визначено кількість та найменування продукції, а також його загальну вартість, яка складає 299950,00 грн., у т.ч. ПДВ 49991,67грн. На виконання вказаних договорів відповідач здійснив поставку, а військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України здійснила оплату продукції, до вартості якої було незаконно включено ПДВ за ставкою 20% на загальну суму 97126,67 грн., оскільки обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану в частині включення ПДВ до договірної ціни правочину є порушенням чинного законодавства.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.02.2025 р. по справі № 915/153/25 повернуто позовну заяву керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України та Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮгМоторСервіс» про визнання недійсними пунктів договорів та стягнення заборгованості в загальній сумі 118626,96 грн. на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України. Так, під час постановлення судом вказаної ухвали про повернення позовної заяви від 04.02.2025 року суд дійшов висновку про порушення прокурором правил об'єднання позовних вимог з огляду на те, що заявлені в позовній заяві прокурором вимоги за двома правочинами (договір про закупівлю № 127-22 від 25.07.2022 р. і договір про закупівлю товару за державні кошти № 102-23 від 12.06.2023 р.,укладені між Військовою частиною НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЮгМоторСервіс» у різні періоди часу) не пов'язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними) та не співвідносяться між собою як основна та похідна (задоволення однієї вимоги не залежить від задоволення іншої позовної вимоги).
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 р. у справі № 915/153/25 ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04.02.2025 року про повернення позовної заяви скасовано, матеріали позовної заяви керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 30.01.2025 р. (вх. №1411/25) передано на розгляд Господарському суду Миколаївської області. У вказаній постанові суд апеляційної інстанції зазначив, що уразі порушення правил об'єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз'єднати позовні вимоги за правилами частини шостої статті 173 Господарського процесуального кодексу України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.04.20205 року матеріали вищевказаної позовної заяви передані на розгляд судді Ільєвої Л.М.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.05.2025 р. по справі № 915/153/25 вказану позовну заяву керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України та Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України залишено без руху, оскільки заявником в порушення вимог ч. 3 ст. 162, ч. 1 ст. 164 ГПК України невірно визначено загальну ціну позову та не надано належних доказів сплати судового збору за поданий позов у встановленому законом розмірі. Також вказаною ухвалою заявнику встановлено 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання вірного розрахунку сум, заявлених до стягнення за кожним договором, і зазначення дійсної ціни позову та надання доказів доплати судового збору в сумі 3028,00 грн.
Так, 29.05.2025 р. від керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону до господарського суду поштою надійшла заява про усунення недоліків (вх. №8150/25) та уточнена позовна заява (вх. № 8151/25), до якої заявником надано платіжну інструкцію № 569 від 22.05.2025 року про доплату судового збору в розмірі 3028,00 грн. Згідно з уточненою позовною заявою прокурор просить:
- визнати недійсним п. 3.1. договору № 127-22 від 25.07.2022 р., укладеного між Військовою частиною НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЮгМоторСервіс», в частині включення до ціни договору податку на додану вартість;
- визнати недійсним п. 3.1. договору № 102-23 від 12.06.2023 р., укладеного між Військовою частиною НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЮгМоторСервіс», в частині включення до ціни договору податку на додану вартість;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮгМоторСервіс» на користь Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України 118626,96 грн., з яких безпідставно сплачені кошти як податок на додану вартість в сумі 97126,67 грн., інфляційні втрати в сумі 16018,30 грн., 3% річних в сумі 5487,99 грн.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.06.2025 р. вказану позовну заяву керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України та Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/153/25, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 03.07.2025 о 15:00.
13.06.2025 р. від представника відповідача Кіреєва М.В. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 8875/25). Так, відповідач стверджує що ним, в позасудовому порядку за платіжною інструкцією №4 від 11.06.2025 було повернуто безпідставно отриманні грошові кошти зі сплати ПДВ за договорами від 25.07.2022 № 127-22 та від 12.06.2023 № 102-23 та сплачено нараховані три відсотки річних і інфляційні втрати. Відтак, відповідач вважає, що провадження у справі частині позовних вимог про повернення безпідставно отриманих грошових коштів зі сплати ПДВ за договорами поставки та сплати трьох відсотків річних з інфляційними втратами підлягають закриттю у відповідності до пункту другого частини першої статті 231 ГПК України - за відсутністю предмету спору. Відповідач вважає, що інші позовні вимоги в частині визнання недійсними пунктів договорів поставки не підлягають задоволенню, оскільки не можуть привести до відновлення порушеного права.
01.07.2025 р. від представника позивача-1 Адміністрації Державної прикордонної служби України - Рибака І.І. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява (вх. № 9833/25), згідно з якою позивач-1 зазначає, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить розглянути справу за відсутності представника Адміністрації Держприкордонслужби.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.07.2025 р. у справі № 915/153/25 підготовче засідання відкладено на 28.07.2025 р. о 10:30, з огляду на неявку прокурора і сторін в підготовче засідання.
03.07.2025 р. від керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшло клопотання про відкладення судового засідання (вх. № 9984/25), в якому прокурор зазначив, що 18.06.2025 на адресу Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури від позивача 2 - військової частини НОМЕР_1 ДПС України надійшов лист, з якого вбачається, що відповідачем 11.06.2025 добровільно відшкодовано суму грошових коштів, про стягнення якої заявлено позовні вимоги. За ствердженням прокурора, 27.06.2025 Білгород-Дністровською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону на адреси учасників по справі скеровано поштовим зв'язком клопотання про закриття провадження на підставі п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмету спору. Як вказує прокурор, моніторингом трек-номерів поштових відправлень встановлено, що на дату проведення підготовчого судового засідання не всі учасники отримали вказане клопотання, що позбавляє їх процесуальної можливості подати на нього заперечення, у разі незгоди з ним. Відтак, враховуючи викладене, з метою недопущення порушення процесуальних прав учасників провадження та раціонального використання процесуального часу, прокурор просив відкласти судове засідання на іншу дату.
07.07.2025 р. від Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону до господарського суду поштою надійшло клопотання про закриття провадження у справі та повернення судового збору (вх. № 10095/25). Так, прокурор зазначає, що 11.06.2025 відповідачем повернуто кошти, що були сплачені як ПДВ, а також сплачено 3% річних та інфляційні втрати в загальній сумі 118626,96 грн., стягнення яких є предметом спору, тому станом на теперішній час право позивача є таким, що не порушено. Відтак, прокурор просить суд закрити провадження у справі № 915/153/25 на підставі п.2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з поверненням Товариством з обмеженою відповідальністю “ЮгМоторСервіс» на користь військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України коштів, сплачених як ПДВ, та відшкодування 3% річних та інфляційних втрат (у загальному розмірі 118626,96 грн.) за відсутністю предмету спору та повернути Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону суму сплаченого судового збору.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.07.2025 р. у справі № 915/153/25 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 03.09.2025 р. о 12:15, з огляду на неявку прокурора і сторін в підготовче засідання. Також вказаною ухвалою зобов'язано прокурора надати обґрунтування щодо наявності підстав для закриття провадження у справі з підстав відсутності предмету спору в частині вимог про визнання недійсними пунктів договорів.
28.08.2025 р. від представника позивача відповідача-1 Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України - Осіпова С.Г. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява про участь у судових засіданнях по справі № 915/153/25 в режимі відеоконференцзвязку (вх. № 12360/25).
Також 28.08.2025 р. від представника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону - Копанської А.А. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшло клопотання про участь у судовому засіданні по справі № 915/153/25, що призначено на 12 год. 15 хв. 03 вересня 2025 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням програмного комплексу ВКЗ (вх. № 12398/25).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.09.2025 р. у справі № 915/153/25 в задоволенні клопотання Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі № 915/153/25, яке призначене на 03.09.2025 р. о 12:15, відмовлено, з огляду на порушення заявником ч. 2 ст. 197 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.09.2025 р. у справі № 915/153/25 подану від імені Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України Осіповим С.Г. заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №12360/25 від 28.08.2025) повернуто без розгляду, з огляду на ненадання Осіповим С.Г. доказів наявності повноважень представляти інтереси військової частини.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.09.2025 провадження у справі № 915/153/25 в частині позовних вимог керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України та Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮгМоторСервіс» про стягнення заборгованості в загальній сумі 118626,96 грн. закрито у зв'язку з відсутністю предмета спору. Також вказаною ухвалою суду роз'єднано позовні вимоги керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України та Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮгМоторСервіс» про визнання недійсним п. 3.1. договору № 127-22 від 25.07.2022 р. та п. 3.1. договору № 102-23 від 12.06.2023 р., виділивши позовні вимоги про визнання недійсним пункту договору за кожним правочином окремо. При цьому судом постановлено позовні вимоги керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України та Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮгМоторСервіс» про визнання недійсним п. 3.1. договору № 127-22 від 25.07.2022 р. розглядати у справі № 915/153/25, а позовні вимоги керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України та Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮгМоторСервіс» про визнання недійсним п. 3.1. договору № 102-23 від 12.06.2023 р. виділити в самостійне провадження.
05.09.2025 р. від представника позивача відповідача-1 Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України - Осіпова С.Г. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшло клопотання (вх. № 12726/25), згідно з яким позивач просить здійснювати розгляд справи без участі представника позивача військової частини НОМЕР_1 у зв'язку з неможливістю приймати участь в засіданні суду через участь у забезпеченні здійснення заходів з відсічі збройній агресії рф. При цьому позивач зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
18.09.2025 р. від представника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону - Швидкого Є.О. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява ( вх. № 13281/25), згідно з якою прокурор в повному обсязі підтримує позовну вимогу про визнання недійсним пункту 3.1 договору № 127-22 від 25.07.2022, укладеного між Військовою частиною НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮгМоторСервіс», у частині включення до ціни договору податку на додану вартість.
25.09.2025 р. від представника позивача Адміністрації Державної прикордонної служби України - Шелудька В.А. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява про участь у судовому засіданні 29.09.2025 о 12:30 по справі № 915/153/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх. № 13637/25).
В ч. 1 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи (ч. 2 ст. 197 Кодексу).
Разом з тим, згідно з ч. 9 ст. 60 ГПК України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Також відповідно до ч. 2 ст. 170 ГПК України письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.
Водночас положеннями частин 1, 3 статті 56 ГПК України установлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58 ГПК України).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Отже, наведені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи: як в порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи.
Наразі суд звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
Оскільки даний спір про визнання недійсним пункту договору розглядається в загальному позовному провадженні, відповідно представником сторони у даній справі може бути виключно адвокат або особа у порядку самопредставництва.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.
Таким чином, представництво інтересів Адміністрації Державної прикордонної служби України у цій справі в суді може здійснювати: адвокат як представник юридичної особи; керівник або інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва, що має підтверджуватись статутом, положенням, трудовим договором (контрактом).
Поряд з цим відповідно до пункту 13 частини 2 статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв'язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи;
Так, до Єдиного державного реєстру включається інформація щодо осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, та дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Адміністрації Державної прикордонної служби України особами, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо, є, серед інших, Дейнеко С.В. (керівник) та Лящук С.Ф. (представник).
Доказів наявності у Шелудька В.А. повноважень представляти інтереси позивача у порядку самопредставництва суду не надано. Крім того, відсутні докази того, що Шелудько В.А. діє як адвокат у спірних правовідносинах.
Разом з тим, заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 13637/25 від 25.09.2025) подано від імені Адміністрації Державної прикордонної служби України та підписано представником Шелудьком В.А. на підставі довіреності від 05.09.2024 р., сформованої в підсистемі “Електронний суд» ЄСІТС Лящуком С.Ф. у порядку передоручення, з якої вбачається, що Лящук С.Ф. уповноважує Шелудька В.А. представляти інтереси Адміністрації Державної прикордонної служби України в судах України в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, а також пред'являти виконавчі документи, видані у формі електронного документа, на примусове виконання до органів державної виконавчої служби (приватних виконавців).
Однак, вказана довіреність не може бути належним доказом на підтвердження наявності у Шелудька В.А. повноважень представляти інтереси позивача у даній справі з урахуванням вищенаведених приписів ГПК щодо осіб, які можуть представляти інтереси позивача у даному спорі (адвокат або особа в порядку самопредставництва).
Більш того, приписами ст. 237 Цивільного кодексу України визначається поняття та підстави представництва, відповідно до частин 1, 3 якої представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Представник від імені особи, яку він представляє, здійснює тільки певні юридичні дії внаслідок повноваження. Наявність у представника повноважень є обов'язковою умовою будь - якого представництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 246 Цивільного кодексу України, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Частиною 3 ст. 244 Цивільного кодексу України визначено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятись правочин (ч. 1 ст. 245 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 248 Цивільного кодексу України визначено, що представництво за довіреністю припиняється у разі, зокрема закінчення строку довіреності.
За приписами ст. 247 Цивільного кодексу України, строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.
Пунктом 24 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі за текстом - Положення) визначено, що підсистема “Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Відповідно до пунктів 30-34 Положення користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.
Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.
Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).
Від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі "Прізвище, ім'я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи". Від імені іноземної юридичної особи електронні довіреності видаватися не можуть.
Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду.
Суд зазначає, що довіреність в порядку передоручення від 05.09.2024 у розумінні Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про електронні довірчі послуги» вважається електронним документом.
Положеннями ст. 6 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч. 2 статті 18 Закону України “Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов'язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.
Проте, вказана довіреність сформована в системі "Електронний суд" самим представником та не є належним доказом на підтвердження повноважень Шелудька В.А. на вчинення дій від імені Адміністрації Державної прикордонної служби України, оскільки не містить кваліфікованого електронного підпису довірителя, в даному випадку Лящука С.Ф., а саме відсутній протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису Лящука С.Ф.
Враховуючи наведене, з огляду на відсутність належних доказів на підтвердження повноважень відповідної особи, зокрема Шелудька В.А., на підписання та подання від імені Адміністрації Державної прикордонної служби України письмових заяв та клопотань до суду при розгляді даної позовної заяви, суд вважає, що заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 13637/25 від 25.09.2025) подано та підписано неуповноваженою особою.
У відповідності з положеннями ч. 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Відтак, з огляду на вказане, подана Шелудьком В.А. від імені Адміністрації Державної прикордонної служби України заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 13637/25 від 25.09.2025) підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Керуючись ст.ст. 56, 58, 60, 170, 197, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Повернути подану від імені Адміністрації Державної прикордонної служби України Шелудьком В.А. заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №13637/25 від 25.09.2025) без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Ухвалу підписано 26.09.2025 року.
Суддя Л.М. Ільєва