про відмову у забезпеченні позову
26 вересня 2025 року Справа № 915/1396/25
м. Миколаїв.
Суддя Господарського суду Миколаївської області Коваль С.М.,
розглянувши матеріали
заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Коларівський кар'єр»,
54006, вул. Благовісного Вадима, буд. 25, офіс 3, м. Миколаїв;
про забезпечення позову до його пред'явлення
особи, які можуть отримати статус учасника справи:
відповідачі: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю “Коларівський
пісок», 57242, провул. Юності, буд. 1 А, селище Каравелове,
Миколаївський район, Миколаївської області;
2. ОСОБА_1 ,
АДРЕСА_1 ;
Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Коларівський кар'єр» подано до Господарського суду Миколаївської області заяву про вжиття заходів забезпечення позову б/н від 25.09.2025 року в порядку ст. 136 ГПК України, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони ТОВ “Коларівський пісок» (юридична адреса: Україна, 57242, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, селище Каравелове, пров.Юності, будинок 1А, ідентифікаційний код 45882051,) проводити видобуток корисних копалин (піску) на родовищі Коларівське, що розташовано в Миколаївській області, Миколаївський район, 1.0 км на захід від селища Каравелове на площу 61,68 га, до ухвалення остаточного рішення у цій справі.
Заяву мотивовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Коларівський песок» на підставі укладеного 30 травня 2025 колишнім директором ТОВ “Коларівський кар'єр» та учасниками ТОВ “Коларівський пісок» договору про спільну діяльність (далі-договір), перешкоджає заявнику проводити видобуток корисних копалин (піску), як власнику спеціального дозволу, що позбавляє основного активу і унеможливлює подальшу господарську діяльність товариства, тим самим завдаючи ТОВ “Коларівський кар'єр» збитків, які будуть предметом майбутнього позову.
У наданих представником ОСОБА_1 запереченнях, останній вважає заяву ТОВ “Коларівський кар'єр» необґрунтованою та безпідставною, так як не подано належних доказів, а також заборона певного виду діяльності у певному виді є втручанням у господарську діяльність товариства.
Суд вважає дану заяву такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Згідно господарського процесуального законодавства господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову, і заборонити відповідачу або іншим особам вчиняти певні дії, зокрема, щодо предмету спору (п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України). Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ст. 136 ГПК України).
Суд визнає, що проведення видобутку корисних копалин (піску) на підставі майбутнього оспорення укладеного 30.05.2025 договору про спільну діяльність, не можуть бути визнаними обставинами, які свідчать, що невжиття запропонованого заявником заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в даній справі.
ТОВ “Коларівський кар'єр» інших доказів наявності даних обставин не надано.
Більше того, наведені заявником обґрунтування щодо необхідності застосування заходів забезпечення позову у значній мірі співпадає з обґрунтуванням його позовних вимог, які мають бути предметом дослідження під час розгляду спору по суті і не вирішуватися під час розгляду заяви про забезпечення позову до його пред'явлення.
До того ж, позивачем необґрунтовано фактичні обставини, з якими пов'язується застосування відповідного заходу до забезпечення позову, та зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, з якими заявник має намір звернутись (про визнання недійсним договору про спільну (сумісну) діяльність щодо видобування корисних копалин; застосування наслідків недійсності правочину, застосування наслідків недійсності цього правочину та стягнення збитків), відповідністю та співмірністю вжитих заходів забезпечення позову предмету позову немайнового та майнового характеру.
Відтак, не доведено доцільності та необхідності забезпечення позову саме у вигляді заборони ТОВ “Коларівський пісок» проводити видобуток корисних копалин (піску) на родовищі Коларівське, про що зазначив заявник.
За частиною одинадцятою статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.
Заявник у заяві просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії ТОВ “Коларівський пісок» за договором про спільну (сумісну) діяльність з вчинення дій щодо проведення видобування корисних копалин (піску). При цьому, як випливає із змісту заяви ТОВ “Коларівський кар'єр» має намір звернутись з позовом до ТОВ “Коларівський пісок» та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про спільну (сумісну) діяльність щодо видобування корисних копалин; застосування наслідків недійсності цього правочину та стягнення збитків за неправомірні дії директора щодо укладення договору.
Таким чином, заходи забезпечення позову, про необхідність вжиття яких ставиться питання заявником, за змістом в значній мірі ототожнюються зі змістом майбутніх заявлених позовних вимог і фактично підміняє рішення у разі задоволення, що суперечить вимогам, визначеним у ч. 11 ст. 137 ГПК України.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої палати Верховного Суду від 18.05.2021р. у справі №914/1570/20, постанові Верховного Суду у складі КГС від 17.01.2025 у справі № 916/4954/23.
Крім того, встановлення такої заборони, як вчинення сторонам дій з виконання укладеного між ними договору, фактично призводить до втручання суду в договірні відносини сторін оспорюваного договору, що є складовою господарської діяльності, блокує її та порушує при цьому збалансованість інтересів сторін договору.
Отже, у задоволенні заяви про забезпечення позову належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 74, 77, 136, 137, 140, 234, 235 ГПК України, -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Коларівський кар'єр» про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя С.М. Коваль.