79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
16.09.2025 Справа № 914/2620/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісла Сервіс"
про стягнення в порядку регресу 25780,00 грн
за участю представників:
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Приватним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісла Сервіс" про стягнення в порядку регресу 25780,00 грн.
Ухвалою суді від 01.09.2025 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Судове засідання призначено на 16.09.2025.
Сторони явку представників в підготовче засідання 16.09.2025 не забезпечили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Однак позивачем було подано клопотання (вх.№ 24124/25 від 12.09.2025) про проведення судового засідання без участі представника позивача.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх.№ 23716/25 від 09.09.2025), в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Ісла Сервіс" позовні вимоги у справі №914/2620/25 визнає повністю та просить проводити розгляд справи без участі його представника.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке.
03.06.2022 між Приватним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ісла Сервіс" (страхувальник) було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом №EP-209307601, забезпечений транспортний засіб: MAN, TGX 18.440 (державний номерний знак НОМЕР_1 ).
Постановою Радехівського районного суду Львівської області від 21.11.2022 у справі №451/1211/22 (провадження №3/451/701/22) при розгляді матеріалів адміністративної справи, які надійшли із Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124, ст.122-4 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн.
Як встановлено Постановою Радехівського районного суду Львівської області від 21.11.2022 у справі №451/1211/22, ОСОБА_1 , 21 жовтня 2022 року о 09 год 01 хв. в м. Тернополі, на перехресті вул. Будного-Шептицького, керуючи ТЗ MAN TGX 18.440 д.н.з. НОМЕР_1 , у складі із причепом SCHMITZ, д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважний, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого здійснив зіткнення з ТЗ HONDA FIT, д.н.з. НОМЕР_3 , після чого залишив місце ДТП, до якого був причетний, чим порушив вимоги п.2.3б, 12.1. 2.10а Правил дорожнього руху, за що згідно із ст.122-4 КУпАП передбачена відповідальність.
Також, ОСОБА_1 , 21 жовтня 2022 року о 09 год 01 хв. в м. Тернополі, на перехресті вул. Будного-Шептицького, керуючи ТЗ MAN TGX д.н.з. НОМЕР_1 , у складі із причепом SCHMITZ, д.н.з. НОМЕР_2 , порушив ПДР України, що призвело до пошкодження ТЗ HONDA FIT, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , а саме проявив неуважність до дорожньої обстановки, своєчасно та відповідно не відреагував на її зміну, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з ТЗ HONDA FIT, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого ТЗ отримали механічні пошкодження, чим спричинило матеріальні збитки, чим порушив вимоги п. 2.3б, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху, за що згідно із ст.124 КУпАП передбачена відповідальність.
До того ж, у Постанові Радехівського районного суду Львівської області від 21.11.2022 у справі №451/1211/22 зазначено, що ОСОБА_1 працював водієм в ТзОВ "Ісла Сервіс".
На підставі заяви потерпілої особи ОСОБА_2 (транспортний засіб потерпілого HONDA Fit ( НОМЕР_3 )) від 03.11.2022 щодо досягнення згоди в частині розміру та способу здійснення страхового відшкодування, полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-209307601 від 03.06.2022 та на підставі вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ПрАТ УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» складено страховий акт від 04.11.2022 №220000638431 та визначено розмір страхового відшкодування в сумі 25780,00 грн, які були перераховані згідно з платіжною інструкцією №ЗР080526 від 04.11.2022.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на частину 1 статті 1172 Цивільного кодексу України, відповідно до якої юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Крім того, посилаючись на п.п. в) п.38.1.1 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», вважає, що має право регресу до відповідача.
Враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 25780,00 грн.
Відповідач у поданому відзиві на позовну заяву позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" про стягнення в порядку регресу 25780,00 грн визнав у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку позов задовольнити з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно із пунктом 2.1. статті 2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Згідно із статтею 8 Закону України "Про страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до пункту 9.1. статті 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Згідно із статтею 16 Закону України "Про страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів. Законом може бути встановлено обов'язок фізичної або юридичної особи укласти договір страхування (обов'язкове страхування). Вимоги щодо укладення договорів страхування за окремими класами страхування/категоріями страхових ризиків для врегулювання правовідносин, за якими вимагається обов'язкова наявність договору, можуть бути визначені законодавством.
Відповідно до статті 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об'єктом страхування можуть бути: життя, здоров'я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.
Пунктом 22.1. статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із статтею 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана:
- з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;
- з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;
- з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;
- з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;
- з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;
- з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Як встановлено судом, 03.06.2022 між Приватним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ісла Сервіс" (страхувальник) було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом №EP-209307601, забезпечений транспортний засіб MAN, TGX 18.440 (номерний знак НОМЕР_1 ).
Згідно із статтею 993 Цивільного кодексу України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Підпунктом "в" пункту 38.1.1. статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
Регресом (з лат. "regressus" - зворотній рух) є право особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. При регресі основне (деліктне) зобов'язання припиняється та виникає нове (регресне) зобов'язання, в межах якого у кредитора (третьої особи, що виконала обов'язок замість винної особи перед потерпілим) виникає право регресної вимоги до такої винної особи. Це виходить зі змісту статей 559 та 1191 ЦК України, згідно з якими зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Під час регресу право вимоги (регресу) виникає у третьої особи після виконання нею обов'язку боржника і, відповідно, припинення основного (деліктного) зобов'язання та виникнення нового (регресного) зобов'язання (постанова Верховного Суду від 22.10.2020 у справі №910/18279/19).
Право зворотної вимоги (регресу) не переходить від однієї особи до іншої, як у випадку заміни сторони (кредитора) у вже існуючому зобов'язанні (при суброгації у страхових відносинах). При регресі право регресної вимоги виникає, тобто є новим правом кредитора за новим в цьому випадку регресним зобов'язанням, що виникло внаслідок припинення основного (деліктного) зобов'язання шляхом виконання обов'язку боржника (винної особи) у такому деліктному зобов'язанні третьою особою (пункти 44-46 постанови ВП ВС від 04.07.2018 у справі №910/2603/17).
Враховуючи норми статті 993 Цивільного кодексу України та підпункту "в" пункту 38.1.1. статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплативши страхове відшкодування потерпілому за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у позивача після виплати страхового відшкодування виникло право регресної вимоги до страхувальника (Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісла Сервіс"), працівник (водій) якого спричинив дорожньо-транспортну пригоду, оскільки водій після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди, що встановлено постановою Радехівського районного суду Львівської області від 21.11.2022 у справі №451/1211/22 (провадження №3/451/701/22).
Факт заподіяння шкоди, вина водія, який є працівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісла Сервіс" та розмір шкоди підтверджується актом огляду транспортного засобу від 28.10.2022, відповіддю від НПУ, ремонтною калькуляцією від 02.11.2022, заявою щодо згоди в частині розміру та способу здійснення страхового відшкодування, розрахунком суми страхового відшкодування до справи №220000638431, страховим актом №220000638431 від 04.11.2022 та постановою Радехівського районного суду Львівської області від 21.11.2022 у справі №451/1211/22 (провадження №3/451/701/22).
Як встановлено судом, на підставі заяви потерпілої ОСОБА_2 від 03.11.2022, полісу №ЕР-209307601 від 03.06.2022 та відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» 04.11.2022 склало страховий акт №220000638431 та виплатило страхове відшкодування в розмірі 25780,00 грн згідно з платіжною інструкцією №ЗР080526 від 04.11.2022.
Враховуючи наведене, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 25780,00 грн в порядку регресу на підставі підпункту «в» пункту 38.1.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, а відтак підлягає задоволенню.
Разом з тим, беручи до уваги те, що у даній справі відповідач визнає позовні вимоги у повному обсязі, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
За змістом частин 3, 4 статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.
Так, згідно з частиною 1 статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Частино 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
У зв'язку з тим, що відповідач визнає позов у цій справі, і таке визнання не суперечить вимогам закону та не порушує прав чи інтересів інших осіб, суд вважає за доцільне прийняти це визнання та постановити відповідне рішення.
Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, беручи до уваги визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку, що позов про стягнення коштів в порядку регресу в розмірі 25780,00 є обґрунтований, підтверджений матеріалами справи, з огляду на що підлягає задоволенню. Суд у даній справі приймає визнання позову відповідачем.
Згідно з частинами 1, 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до положень частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України та частини 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
При поданні позовної заяви до Господарського суду Львівської області позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №ЗР056175 від 12.05.2025.
З огляду на те, що відповідачем визнано позовні вимоги до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку повернути позивачу з Державного бюджету України 50% судового збору у сумі 1211,20 грн.
Решта суми витрат по сплаті судового збору, а саме 1211,20 грн суд дійшов висновку відповідно до статті 129 ГПК України стягнути з відповідача на користь позивача, оскільки позов підлягає задоволенню повністю.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 130, 185, 191, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти визнання позову відповідачем.
2. Позов задовольнити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісла Сервіс" (79000, Львівська обл., місто Львів, вулиця Довженка, будинок 7, ідентифікаційний код 40427343) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (04050, місто Київ, вулиця Глибочицька, будинок 44, ідентифікаційний код 24175269) суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 25780,00 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.
4. Повернути Приватному акціонерному товариству "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (04050, місто Київ, вулиця Глибочицька, будинок 44, ідентифікаційний код 24175269) з Державного бюджету України 50% сплаченого судового збору у сумі 1211,20 грн, сплаченого відповідно до платіжної інструкції №ЗР056175 від 12.05.2025.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 29.09.2025.
Суддя Петрашко М.М.