ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.09.2025Справа № 910/18505/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Шадури М. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енергомакс» на дії державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального регіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енергомакс»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Акціонерне товариство «Укртрансгаз»
про витребування майна із чужого незаконного володіння
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання,
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енергомакс» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерне товариство «Укртрансгаз» про витребування майна із чужого незаконного володіння.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2021 позов задоволено повністю, витребувано із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енергомакс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» конверторний турбоблок зав. № АО1295256 Компресорна станція Решетилівка, конверторний ГТД зав. № ДО0292513 Компресорна станція Решетилівка, конверторний турбоблок зав. № АО1295279 Компресорна станція Решетилівка, конверторний ГТД зав. № ДО0295278 Компресорна станція Решетилівка. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енергомакс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» 2 102,00 грн. судового збору.
На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2021 видано наказ.
Боржником 09.09.2025 сформовано у системі «Електронний суд» скаргу на дії державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального регіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
У своїй скарзі скаржник просить суд:
- визнати протиправними дії державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо накладення штрафу;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 18 липня 2025 року про накладення штрафу при примусовому виконанні у виконавчому провадженні № НОМЕР_1;
- закінчити виконавче провадження № НОМЕР_1 у зв'язку із фактичним виконанням рішення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 розгляд скарги призначено на 23.09.2025.
Стягувачем 22.09.2025 сформовано у системі «Електронний суд» заперечення.
Частиною 1 статті 340 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Отже, законодавством передбачена можливість оскарження боржником або стягувачем дій державного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення, зокрема ухваленого у порядку господарського судочинства.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби визначений статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до частини 2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Вищенаведеною імперативною нормою закону визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 175/1571/15, а також у постанові Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 910/8397/16.
Таким чином, відповідно до частини 2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", постанова державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 18 липня 2025 року про накладення штрафу при примусовому виконанні у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, а також дії державного виконавця щодо її винесення оскаржуються саме до відповідного адміністративного суду, у зв'язку із чим, подана скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енергомакс» в частині визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанови про накладення штрафу не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Відповідно до частини 10 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.
Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
З огляду на викладене, враховуючи положення пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про закриття провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енергомакс» в частині визнання протиправними дій державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо накладення штрафу та скасування постанови державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 18 липня 2025 року про накладення штрафу при примусовому виконанні у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Щодо вимоги скарги про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 у зв'язку із фактичним виконанням рішення, суд зазначає наступне.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Частиною 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» за певних вимог, на виконавця покладено обов'язок розпочати примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.
У свою чергу, стаття 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначає перелік умов за яких відбувається закінчення виконавчого провадження, а також, передбачає винесення виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження.
Таким чином, законодавцем чітко прописано процес закінчення виконавчого провадження, в тому числі визначено посадову особу, яка його здійснює. Зокрема, саме на виконавця (державного чи приватного) Законом України «Про виконавче провадження» покладено такий обов'язок.
Поряд з цим, відповідно до статті 3391 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Наведена норма процесуального закону надає сторонам виконавчого провадження можливість оскаржувати дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення.
У поданій скарзі скаржник просить Господарський суд міста Києва закінчити виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 16.03.2021.
Проте, зазначені повноваження покладено на інший орган в особі виконавця, як суб'єкта владних повноважень, у межах його професійної діяльності.
Таким чином, вимога про закінчення виконавчого провадження залишається судом без розгляду.
Керуючись статтями 231, 233-235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. Провадження щодо розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енергомакс» в частині визнання протиправними дії державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо накладення штрафу та скасування постанови державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 18 липня 2025 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 закрити.
2. В іншій частині скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енергомакс» залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухала складена 29.09.2025.
Суддя Т.Ю.Кирилюк