вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
23 вересня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/406/25
Господарський суд Закарпатської області в складі судді Пригузи П.Д.,
за участю секретаря судового засідання Повідайчик Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу у порядку загального позовного провадження,
за позовом Закарпатської обласної прокуратури, код ЄДРПОУ - 02909967, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2А,
в інтересах держави в особі позивача - 1 - Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, код ЄДРПОУ - 38015668, м. Ужгород, вул. Швабська, 14,
позивача - 2 Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 04351452, Закарпатська область, смт. Ясіня, вул. Борканюка, 7,
до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", м. Ужгород, вул. Собранецька, 156,
про стягнення 3 259 981.65 грн.
Секретар судового засідання - Повідайчик Т.В.
За участі представників сторін:
від прокуратури - Черненко С.С., прокурор, службове посвідчення № 069349 (в залі суду)
від позивача 1 - Данч Наталія Орестівна, представник в порядку самопредставництва (в залі суду)
від позивача 2 - не з'явився
від відповідача - Буря Василь Васильович (в режимі ВКЗ) - адвокат, ордер серії АО №1160740 від 29.01.2025
Зміст позовних вимог позивача.
У квітні 2025 року до Господарського суду Закарпатської області звернулась Закарпатська обласна прокуратура в інтересах держави в особі позивачів Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, код ЄДРПОУ - 38015668, м. Ужгород, вул. Швабська, 14, та Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 04351452, Закарпатська область, смт. Ясіня, вул. Борканюка, 7, до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", м. Ужгород, вул. Собранецька, 156, з позовними вимогами стягнення з відповідача на користь держави в особі позивача 2 шкоди, заподіяної довкіллю внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в сумі 3 259 981.65 грн.
Обґрунтування позовних вимог:
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на таке.
1. Закарпатською обласною прокуратурою встановлено підстави для представництва інтересів держави в суді в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області щодо стягнення шкоди, завданої внаслідок неналежного виконання майстром лісу Свидовецького лісництва філії "Ясінянське лісомисливське господарство" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" ОСОБА_1. своїх службових обов'язків.
Так, у ході досудового розслідування кримінального провадження №62024140160000072 від 22.03.2024 встановлено, що внаслідок неналежного виконання майстром лісу Свидовецького лісництва ОСОБА_1 своїх службових обов'язків, в осінньо - зимовий період 2022 - 2023 років, невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, в зоні природно-заповідного фонду на території кварталу 13 виділу 5 Свидовецького лісництва, проведено незаконну самовільну порубку 14 дерев, що спричинило шкоду охоронюваним законом державним інтересам у сфері охорони, відтворення, сталого і раціонального використання лісових ресурсів та громадським інтересам, які полягають у порушенні гарантованих КУ прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля та користування природними ресурсами, в особі Ясінянської селищної ради, в розмірі 3 259 981.65 грн.
2. З розрахунків розмірів шкоди, заподіяної незаконним вирубуванням дерев в межах територій природно-заповідного фонду у кварталі 13 виділу 5 Свидовецького лісництва філії "Ясінянське лісомисливське господарство" ДСГП "Ліси України" від 05.12.2023, встановлено, що загальний розмір заподіяної шкоди становить 3 259 981.16 грн. Розрахунок проведений спеціалістами ДЕІ у Закарпатській області відповідно до протоколу огляду від 01.11.2023, Постанови КМУ від 10.05.2022 №575.
3. 01.05.2025 на адресу суду надійшла відповідь на відзив від прокурора у справі (вх. №02.3.1-02/4199/25 від 01.05.2025 року), в якій прокурор вказує, що факт вчинення відповідачем цивільного правопорушення підтверджується такими доказами, як протоколом огляду від 02.11.2023, ботанічною експертизою від 17.03.2023, висновком експерта №170-Е від 12.02.2024. Також прокурор посилається на ст. 60 ЗУ "Про природно - заповідний фонд України", згідно якої охорона територій покладається на підприємства, установи і організації, у віданні яких вони перебувають. У разі необхідності їх охорона може покладатися на служби державної охорони розташованих поблизу природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків.
4. 25.07.2025 прокурором долучено до матеріалів справи копію вироку Рахівського районного суду Закарпатської області від 17.06.2025 у справі №305/910/24, згідно якого ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 ККУ.
Обґрунтування позиції позивача - 1 у справі.
Позивач - 1 своїх письмових пояснень з приводу позовних вимог прокурора не подав до суду, що суд презюмує як підтримку вимог прокурора, заяв з процесуальних питань не заявляв.
Крім того, позивач - 1 підтвердив під час судового розгляду справи по суті, що підтримує позовні вимоги прокурора.
Суд зазначає, що учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Обґрунтування позиції позивача - 2 у справі.
1. На адресу суду надійшло клопотання від Ясінянської селищної ради (вх. №02.3.1-02/4187/25 від 01.05.2025 року), в якому позивач - 2 вказує, що підтримує позовні вимоги, заявлені Закарпатською обласною прокуратурою, просить задовольнити їх повністю. Позивач - 2 просив розглянути справу без участі їхнього представника.
2. Також 05.05.2025 на адресу суду надійшов відзив на позов від позивача - 2 Ясінянської селищної ради (вх. №02.3.1-02/4322/25 від 05.05.2025 року), в якому він вказує, що дослідженням поданих документів та матеріалів справи підтверджується розрахункові та документально прогнозовані розрахунки розміру збитків, завданих внаслідок самовільної рубки дерев на території природно-заповідного фонду у кварталі 13 виділу 5 Свидовецького лісництва, які розраховані Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області та становлять:11 дерев у кварталі 13 виділу 5 - 2 996 432.10 грн; 3 вітровальних дерев у кварталі 13 виділі 5 - 263 549.55 грн.
Обґрунтування позиції відповідача у справі.
1. На адресу суду 23.04.2025 надійшов відзив на позовну заяву від відповідача у справі (вх. №02.3.1-02/3861/25 від 23.04.2025 року), в якому відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Відповідач вказує, що як вбачається з даних офіційного веб-порталу судової влади України на розгляді у Рахівському районному суді перебуває справа №305/910/24 за обвинувальним актом, складеним відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 ККУ. Наразі судовий розгляд не завершений. За переконанням відповідача, у спірних правовідносинах відсутній склад усіх елементів складу правопорушення та, відповідно, це свідчить про відсутність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
2. Відповідач стверджує, що прокурором не надано жодного доказу на підтвердження протиправності поведінки ДП Ясінянське лісомисливське господарство", правонаступником якого є відповідач та самого відповідача, як постійних лісокористувачів, наявності причинно-наслідкового зв'язку між діянням постійного лісокористувача та наслідками у вигляді незаконної рубки 14 дерев у кварталі 13 виділу 5 Свидовецького лісництва.
3. В обґрунтування своїх заперечень відповідач також зазначає, що прокурором не надано доказів проведення судової земельно - технічної експертизи для вирішення питання про те, чи відноситься ділянка на якій виявлено 14 пнів без ознак відведення у рубку, до об'єкту природного заповідного фонду - Карпатського біосферного заповідника. Так, протокол огляду місця події від 02.11.2023 не містить інформації про те, що огляд проводився в межах об'єкту природно-заповідного фонду, з врахуванням встановлених та ідентифікованих межових та інформаційних знаків. У протоколі наявне лише посилання на те, що згідно охоронного зобов'язання від 10.03.2011 оглядувана територія відноситься до природно-заповідного фонду. Відповідач вказує, що твердження прокурора про рубку 14 дерев в межах об'єкту природно-заповідного фонду є нічим іншим, як припущенням.
4. 06.05.2024 на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №02.3.1-02/4405/25 від 07.05.2025 року) від відповідача у справі, в яких він зазначає, що вважає, що висновок за результатами проведення судової інженерно - екологічної експертизи від 06.03.2024 є недопустимим доказом та не повинен враховуватися судом при винесенні рішення по суті спору. Листом від 28.04.2025 №08-04/25 Карпатський біосферний заповідник повідомив про те, що проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території без вилучення Свидовецького лісництва перебуває на стадії завершення. Відповідач вказує, що за його переконанням є обов'язковим проведення судової земельно-технічної експертизи для вирішення питання про те, чи відносяться ділянки на яких виявлено пні до об'єкту природно - заповідного фонду - Карпатського біосферного заповідника.
Процесуальні дії суду.
Ухвалою від 07.04.2025 в межах даної справи прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Ухвалою суду від 06.05.2025 визнано причини пропуску процесуального строку для подання відповіді на відзив Прокурором та позивачем 2 Ясінянською селищною радою Рахівського району Закарпатської області - поважними. Поновлено Прокурору та Ясінянській селищній раді Рахівського району Закарпатської області процесуальний строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву та долучено такі до матеріалів справи. Відкладено підготовче засідання у справі. Крім того, суд протокольною ухвалою у підготовчому судовому засіданні 06.05.2025 відмовив у задоволенні клопотань про залучення третьої особи та про зупинення провадження.
Ухвалою суду від 02.06.2025 клопотання відповідача про витребування доказів - задоволено повністю. Поновлено відповідачу процесуальний строк для подання клопотання про витребування доказів (вх. №02.3.1-02/5180/25 від 29.05.2025 року). Витребувано від Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, код ЄДРПОУ - 42334907, юридична адреса - 79008, місто Львів, вул. Кривоноса, буд. 6: - інформацію про те, чи були визначені координати місць виявлених незаконних рубок при проведенні огляду у кримінальному провадженні №62023140160000059 від 17.03.2023, а саме: 02.11.2023 (квартал 13 виділ 5 Свидовецького лісництва філії "Ясінянське ЛМГ" ДП "Ліси України"); - координати місць виявлених незаконних рубок при проведенні оглядів у кримінальному провадженні №62023140160000059 від 17.03.2023, а саме 02.11.2023 (квартал 13 виділ 5 Свидовецького лісництва філії "Ясінянське ЛМГ" ДП "Ліси України") у разі, якщо вони були визначені. Уповноважено адвоката відповідача Бурю Василя Васильовича на отримання витребуваних копій доказів від Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, код ЄДРПОУ - 42334907, юридична адреса - 79008, місто Львів, вул. Кривоноса, буд. 6.
Суд зазначає, що дана ухвала отримана Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, код ЄДРПОУ - 42334907, юридична адреса - 79008, місто Львів, вул. Кривоноса, буд. 6, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а. с. 35). Разом з тим, жодних матеріалів на адресу суду від Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, та від представника відповідача не надійшло до початку розгляду справи по суті. Отже суд розглядає справу за наявними у цій справі матеріалами, яких суд вважає достатньо для ухвалення рішення у справі.
Ухвалою суду від 09.09.2025 закрито підготовче провадження у даній справі і призначено судовий розгляд справи по суті на 23 вересня 2025 року.
В судовому засіданні 23.09.2025 суд розглянув справу по суті, заслухав пояснення сторін, дослідив наявні в справі докази та перейшов до стадії ухвалення судового рішення, проголосивши вступну та резолютивну частину рішення.
Положеннями ст. 240 ГПК України передбачено, що рішення суду (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Під час проголошення повного рішення суду суд може оголосити лише його вступну та резолютивну частини та негайно вручити копії такого рішення учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судом.
Судом за результатами розгляду справи та дослідження доказів встановлено, що в зоні природно-заповідного фонду на території кварталу 13 виділу 5 Свидовецького лісництва, невідомими особами здійснено незаконну самовільну порубку 14 дерев, що спричинило шкоду в розмірі 3 259 981.65 грн.
За результатами судового розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні №62024140160000072 від 22.03.2024 Рахівським районним судом Закарпатської області 17.06.2025 (справа № 305/910/24) ухвалено вирок, яким майстра лісу Свидовецького лісництва визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України - неналежного виконання своїх службових обов'язків, в осінньо-зимовий період 2022-2023 років.
15.03.2023 і 16.03.2023 службовими особами Департаменту безпеки ДП «Ліси України» проведено перевірку щодо дотримання вимог ведення лісового господарства, використання лісових ресурсів на території Свидовецького лісництв, в тому числі кварталу 13, в ході яких, в зоні природно-заповідного фонду, виявлено самовільні рубки дерев.
Під час досудового розслідування, слідчим, за участю спеціаліста Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та службових осіб Відповідача (філії «Ясінянське лісомисливське господарство ДП «Ліси України»), проведено огляд території кварталу 13 виділу 5 Свидовецького лісництва.
Під час огляду, на території кварталу 13 виділу 5 Свидовецького лісництва, в зоні природно-заповідного фонду, виявлено пні дерев ознак відведення в рубку. На кореневих лапах вказаних пнів відсутні затиси та відтиски клейма, про відведення в рубку.
В ході огляду, за допомогою повіреної сертифікованої металевої рулетки, спеціалістом проведено заміри середніх діаметрів виявлених пнів дерев без ознак відведення в рубку (у сантиметрах), з розрахунку найбільшого та найменшого діаметра кожного пня та встановлено їх породи. Таким чином, в ході огляду виявлено 14 самовільно зрубаних пні дерев породи "Ялиця", із наступними середніми діаметрами: 38, 45, 50, 50, 53, 60, 62, 62, 70, 72, 87 та пні самовільно зрубаних вітровальних дерев породи "Ялиця" із наступними середніми діаметрами (у сантиметрах): 35, 42, 62.
Отже, судом встановлено, що самовільна рубка дерев на території кварталу 13 виділу 5 Свидовецького лісництва проведена в осінньо-зимовий період 2022-2023 років.
Внаслідок самовільної рубки дерев на території кварталу 13 виділу 5 Свидовецького лісництва державним інтересам у сфері охорони, відтворення, сталого і раціонального використання лісових ресурсів та громадським інтересам, які полягають у порушенні гарантованих Конституцією України прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля та користування природними ресурсами, в особі Ясінянської селищної ради спричинено шкоду в розмірі 3 259 981, 65 грн.
З розрахунку розміру шкоди, заподіяної незаконним вирубуванням дерев в межах територій природно-заповідного фонду у кварталі 13 виділі 5 Свидовецького лісництва філії "Ясінянське лісомисливське господарство" ДСГП "Ліси України" від 05.12.2023, загальний розмір заподіяної шкоди становить 2 996 432 (два мільйони дев'ятсот дев'яносто шість тисяч чотириста тридцять дві гривні) 10 копійок. Розрахунок проведений відповідно до протоколу огляду від 01.11.2023, відомості попневого переліку від 01.11.2023, Постанови КМУ від 10.05.2022 №575 "Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди порушенням законодавства про природно-заповідний фонд" та ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
З розрахунку розміру шкоди, заподіяної незаконним вирубуванням дерев в межах територій природно-заповідного фонду у кварталі 13 виділі 5 Свидовецького лісництва філії "Ясінянське лісомисливське господарство" ДСГП "Ліси України" від 05.12.2023, загальний розмір заподіяної шкоди становить 263 549 (двісті шістдесят три тисячі п'ятсот сорок дев'ять гривень) 55 копійок. Розрахунок проведений відповідно до протоколу огляду від 01.11.2023, відомості попневого переліку від 01.11.2023, Постанови КМУ від 10.05.2022 №575 "Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди порушенням законодавства про природно-заповідний фонд" та ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
З висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні №62023140160000059 від 12.02.2024 вбачається, що дослідженням поданих документів та матеріалів справи в межах спеціальних знань експерта з інженерно-екологічного виду досліджень встановлено, що рубка дерев на території природно-заповідного фонду у кварталі 13 виділі 5 Свидовецького лісництва філії Ясінянське ЛМГ ДП "Ліси України" здійснювалася з порушення чинних на момент досліджуваної події нормативних актів, а саме розраховані Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області та становлять: 11 дерев у кварталі 13 виділ 5 - 2996432,10 гривні; 3 вітровальних дерева у кварталі 13 виділі 5 - 263549,55 гривні. До настання наслідків досліджуваної події, а саме незаконної рубки дерев на території природно-заповідного фонду у кварталі 13, виділі 5 Свидовецького лісництва філії Ясінянське ЛМГ ДП "Ліси України", з технічної точки зору спричинилися дії службових осіб Свидовецького лісництва філії Ясінянське ЛМГ ДП "Ліси України", які не відповідали вимогам чинних галузевих нормативних актів, що безпосередньо регулюють правовий режим ведення лісового господарства в частині збереження природних ресурсів та охорони довкілля. Дослідженням поданих документів та матеріалів справи в межах спеціальних знань експерта з інженерно-екологічного виду досліджень встановлено, що дерева, пні від яких виявлені на території природно заповідного фонду у кварталі 13 виділі 5 Свидовецького лісництва філії "Ясінянське лісомисливське господарство" ДП "Ліси України" ймовірно були зрубані у осінньо-зимовий період 2022-23 років.
Суд також зазначає, що висновком за результатами проведення ботанічної експертизи у кримінальному провадженні №62023140160000059 від 17.03.2023 року підтверджується, що на основі проведеного дослідження взірців вікових кернів із пнів зрубаних дерев та поряд ростучих дерев породи ялини звичайної відібраних в результаті огляду 02.11.2023 у кварталі 13 виділ 5 Свидовецького лісництва філії "Ясінянське лісомисливське господарство" встановлено, що дерева, пні від яких виявлені в ході проведення огляду ймовірно були зрубані після завершення вегетації у дерев у осінньо-зимовий період 2022 - 2023 року.
З наказу №151 а, від 26.01.2023, слідує, що у зв'язку з реорганізацією державного підприємства "Ясінянське лісомисливське господарство" а саме, приєднання його до Державного Спеціалізованого Господарського Підприємства "Ліси України" також перезакріплено лісові обходи за працівниками філії в розрізі структурних підрозділів Свидовецьке лісництво: ОСОБА_1 № обходу 8 кв.13 пл.205 га.
Наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" від 18.10.2024 припинено філію "Ясінянське лісомисливське господарство державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України". Згідно такого наказу правонаступником являється філія "Карпатський лісовий офіс" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".
Судом також встановлено, що Закарпатська обласна прокуратура зверталась з листом від 19.02.2025 до Директора філії "Карпатський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України", в якому просила надати зокрема відомості щодо місцезнаходження та територіальної приналежності із зазначенням відповідної сільської/селищної ради територій кварталу 13 виділу 5 Свидовецького лісництва. У відповідь філія "Карпатський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України" направила заступнику керівника Закарпатської обласної прокуратури лист від 05.03.2025, в якому вказала, що місцезнаходження території кварталу 13 виділу 5 Свидовецького лісництва належить до Ясінянської територіальної громади.
Листом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України №08-04/25 від 28.04.2025, який долучений до матеріалів справи відповідачем, підтверджується, що межі території Свидовецького лісництва філії "Ясінянське лісомисливське господарство" (квартали 3-13, 15, загальною площею 3813 га), яка входить до складу Карпатського біосферного заповідника без вилучення в землекористувача були винесено в натурі з встановленням відповідних межових та інформаційних знаків.
Щодо представництва інтересів держави Прокурором.
Закарпатська обласна прокуратура направляла Ясінянській селищній раді листа №12-1642-24 від 19.02.2025 в якому просила у строк до 06.03.2024 повідомити про вжиті заходи щодо захисту порушених інтересів держави у вказаному вище кримінальному провадженні чи намір вжиття таких, а також надати відомості про розрахунковий рахунок органу місцевого самоврядування, на який підлягає стягненню відповідна сума шкоди.
У відповідь, Ясінянська селищна рада направила прокуратурі лист від 28.02.2025, в якому просила здійснити представництво в суді законних інтересів держави в особі Ясінянської селищної ради про стягнення шкоди, завданої внаслідок неналежного виконання майстром лісу Свидовецького лісництва філії "Ясінянське лісомисливське господарство" державного спеціалізованого підприємства "Ліси України" ОСОБА_1. своїх службових обов'язків відповідно до ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру". Розмір заподіяної шкоди становить - 3 259 981.65 грн.
З аналогічним листом Закарпатська обласна прокуратура зверталась і до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області. У відповідь Державна екологічна інспекція у Закарпатській області направила прокуратурі відповідні розрахунки розміру шкоди, заподіяної незаконним вирубуванням дерев в межах Свидовецького лісництва.
Так, судом встановлено, що Закарпатська обласна прокуратура направляла Ясінянській селищній раді листа №12-1642-24 від 31.03.2025 в якому зазначала, що під час досудового розслідування та судового розгляду вказаного вище кримінального провадження, Ясінянська селищна рада як потерпіла особа не скористалась своїм правом на відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та станом на теперішній час вказана шкода залишилась невідшкодованою. Прокурор також зазначив, що вказане є підставою для подання ним в інтересах держави позовної заяви про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Закон України "Про прокуратуру" визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.
У відповідності до абзацу 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Згідно з частинами 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Судом встановлено, що Закарпатською обласною прокуратурою виконано умови набуття права представництва інтересів держави, що підтверджено при прийнятті судом справи до розгляду та під час розгляду її по суті.
Це питання не викликало заперечень з боку Відповідача та його представника.
Зазначене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, згідно з якою, звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуванні порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Аналогічні за своєю суттю висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.08.021 у справі №807/2245/16, згідно із якою Державна екологічна інспекція, маючи повноваження для проведення перевірок дотримання законодавства та притягнення винних до відповідальності, але не вживаючи відповідних заходів фактично допускає бездіяльність. Такий факт бездіяльності, в свою чергу є підставою для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 в справі №903/129/18 зазначала, що сам факт не звернення до суду суб'єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Отже із наведеного слідує, що прокурор у поданій позовній заяві правомірно зазначив, що як Державною екологічною інспекцією, так і органом місцевого самоврядування не здійснювався захист інтересів держави у даних спірних правовідносинах, а відтак ним доведені належним чином підстави для звернення з відповідним позовом до суду в інтересах держави.
Мотивувальна частина рішення.
Дослідивши матеріали справи, фактичні обставини справи, обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та надавши їм правову оцінку, суд висновує, що причиною виникнення спору є неналежне виконання Свидовецьким лісництвом своїх обов'язків, внаслідок чого невідомими особами в зоні природно-заповідного фонду на території кварталу 13 виділу 5 Свидовецького лісництва проведено незаконну самовільну порубку 14 дерев, що і спричинило шкоду довкіллю у розрахунковому розмірі 3 259 981.65 грн. Тип правовідносин, які склались між сторонами у справі - правовідносини у сфері відшкодування завданої шкоди, за захистом порушених держави прав у яких і звернувся прокурор до суду.
Правове обґрунтування.
Відповідно до ст. 13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.
Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі - Закон) визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Як визначено в абзацах 2, 3 статті 1 Лісового кодексу України, ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
В силу приписів статті 16 та частини 1 статті 17 Лісового кодексу України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
Положеннями статті 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Згідно з пунктом 5 статті 64 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
За змістом статті 105 Лісового кодексу України, порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у, зокрема, порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Статтею 107 Лісового кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.
Відповідно до приписів статей 68, 69 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Пункт 2 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 за №761, передбачає, що підприємства, установи, організації і громадяни, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів, зобов'язані, зокрема, забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев. Згідно з п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані 5 здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 86 та ст. 90 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на органи виконавчої влади з питань лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.
Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.
Згідно зі ст. 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
В свою чергу, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Як зазначено у ст. 107 цього Кодексу, підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України.
Згідно з ч. 1 ст. 41 вказаного Закону економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Згідно з ч. 1 ст. 69 даного Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
При цьому, як вказано у ч. 4 та 5 ст. 68 вказаного Закону, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Що стосується правонаступництва відповідача, то суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1, 5 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Статтею 106 Цивільного кодексу України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.
Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано ст. 107 Цивільного кодексу України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.
Отже, законодавець визначив дві форми припинення юридичної особи - в результаті реорганізації або в результаті ліквідації, а також визначив наслідки припинення юридичної особи в результаті реорганізації, які, на відміну від припинення юридичної особи в результаті ліквідації, полягають, зокрема у переході майна, прав і обов'язків до правонаступників. Таким чином, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов'язаний з моментом передання прав та обов'язків від правопопередника до правонаступника.
Водночас при відповідній реорганізації не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов'язків, адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов'язків. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.01.2022 у справі №922/347/21, від 16.03.2023 у справі №922/3979/21.
Отже, лише при припиненні суб'єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов'язків при таких видах реорганізації неможливий. Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/5953/17.
Водночас чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи, внаслідок приєднання.
Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов'язків, а всієї їх сукупності. Тобто при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов'язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акту. Наведені обставини передують внесенню запису до Реєстру про припинення юридичної особи, яка припиняється в результаті реорганізації.
Зважаючи на викладене та на те, що положеннями ст. 104, 107 Цивільного кодексу України не визначений момент переходу прав та обов'язків від юридичної особи, яка припиняється у зв'язку з реорганізацією, суд вважає, що такий момент не може пов'язуватися з внесенням запису до державного реєстру про припинення реорганізованої юридичної особи. Зазначене кореспондується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.09.2020 у справі №296/443/16-ц та постанові від 04.11.2020 у справі №922/817/18.
Мотивована оцінка судом аргументів учасників справи.
Таким чином судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що невстановленими особами, в зоні природно-заповідного фонду на території кварталу 13 виділу 5 Свидовецького лісництва, проведено незаконну самовільну порубку 14 дерев, що спричинило шкоду в розмірі 3 259 981.65 грн.
15.03.2023 і 16.03.2023 службовими особами Департаменту безпеки ДП «Ліси України» проведено перевірку щодо дотримання вимог ведення лісового господарства, використання лісових ресурсів на території Свидовецького лісництв, в тому числі кварталу 13, в ході яких, в зоні природно-заповідного фонду, виявлено самовільні рубки дерев.
Під час огляду, на території кварталу 13 виділу 5 Свидовецького лісництва, в зоні природно-заповідного фонду, виявлено пні дерев ознак відведення в рубку. На кореневих лапах вказаних пнів відсутні затиси та відтиски клейма, про відведення в рубку.
В ході огляду, за допомогою повіреної сертифікованої металевої рулетки, спеціалістом проведено заміри середніх діаметрів виявлених пнів дерев без ознак відведення в рубку (у сантиметрах), з розрахунку найбільшого та найменшого діаметра кожного пня та встановлено їх породи. Таким чином, в ході огляду виявлено 14 самовільно зрубаних пні дерев породи "Ялиця", із наступними середніми діаметрами: 38, 45, 50, 50, 53, 60, 62, 62, 70, 72, 87 та пні самовільно зрубаних вітровальних дерев породи "Ялиця" із наступними середніми діаметрами (у сантиметрах): 35, 42, 62.
Отже, самовільна рубка дерев на території кварталу 13 виділу 5 Свидовецького лісництва проведена в осінньо-зимовий період 2022-2023 років.
Внаслідок самовільної рубки дерев на території кварталу 13 виділу 5 Свидовецького лісництва державним інтересам у сфері охорони, відтворення, сталого і раціонального використання лісових ресурсів та громадським інтересам, які полягають у порушенні гарантованих Конституцією України прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля та користування природними ресурсами, в особі Ясінянської селищної ради спричинено шкоду в розмірі 3 259 981, 65 грн.
Що стосується тверджень відповідача щодо того, що прокурором не надано жодного доказу на підтвердження протиправності поведінки ДП Ясінянське лісомисливське господарство", правонаступником якого є відповідач, та самого відповідача, як постійних лісокористувачів, наявності причинно-наслідкового зв'язку між діянням постійного лісокористувача та наслідками у вигляді незаконної рубки 14 дерев у кварталі 13 виділу 5 Свидовецького лісництва, а також тих тверджень, що прокурором не надано доказів проведення судової земельно - технічної експертизи для вирішення питання про те, чи відноситься ділянка на якій виявлено 14 пнів без ознак відведення у рубку, до об'єкту природного заповідного фонду - Карпатського біосферного заповідника, то вони спростовуються наступним.
З протоколу огляду від 02 листопада 2023 року, проведеним слідчим Шостого слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого в м. Львові, з участю спеціаліста Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, прокурора Закарпатської обласної прокуратури, лісничого Свидовецького лісництва, майстра лісу Свидовецького лісництва, майстра лісу Свидовецького лісництва було оглянуто квартал 13 виділу 5 Свидовецького лісництва філії Ясінянське ЛМГ ДП "Ліси України". Під час огляду на підставі матеріалів лісовпорядкування та електронної карти місцевості, встановлено межі кварталу 13 виділу 5 Свидовецького лісництва, що оглядаєтся. Перед проведенням огляду встановлено, що відповідно до лісорубного квитка ЗА ЛКР №001560 від 05.08.2017, на території кварталу 13 виділу 5 Свидовецького лісництва проведено вибіркову санітарну рубку 54 дерев. Із пояснень лісничого рубка пройдена у повному обсязі, в період до 31.03.2019. На підставі охоронного зобов'язання від 10.03.2011 встановлено, що вказана територія перебуває в межах природно-заповідного фонду. Під час огляду, на території кварталу 13 виділу 5 Свидовецького лісництва виявлено пні дерев без ознак відведення в рубку. На кореневих лапах вказаних пнів відсутні затиси та відтиски клейма, про відведення в рубку. В ході огляду, за допомогою повіреної сертифікованої металевої рулетки, спеціалістом проведено заміри середніх діаметрів виявлених пнів дерев без ознак відведення в рубку (у сантиметрах), з розрахунку найбільшого та найменшого діаметра кожного пня та встановлено їх породи. Таким чином, в ході огляду виявлено пні 20 дерев, без ознак відведення в рубку породи "Ялиця", із наступними середніми діаметрами (у сантиметрах): 38, 45, 50, 50, 53, 60, 62, 62, 70, 72, 87 та пні самовільно зрубаних вітровальних дерев породи "Ялиця" із наступними середніми діаметрами (у сантиметрах): 35,42,62. Під час огляду, на території кварталу 13 виділу 5 Свидовецького лісництва, із застосуванням буру "Halgof" відібрано вікові керни із виявлених пнів дерев, без ознак відведення в рубку та поряд ростучих дерев аналогічних порід та діаметрів по п'ять взірців кожного, які поміщено та опечатано у паперові колби. Окрім цього, під час огляду території кварталу 13 виділу 5 Свидовецького лісництва виявлено пні зрубаних дерев попередніх років, діаметри яких визначити неможливо у зв'язку із сильним ураженням та руйнуванням внаслідок деструктивного та корозійного ушкодження деревини пнів. Вказані пні до обліку не бралися. До протоколу огляду долучаються: відомості попенного переліку виявлених пнів дерев без ознак відведення в рубку; фототаблиця виявлених пнів дерев без ознак відведення в рубку; фототаблиця виявлених пнів дерев без ознак відведення в рубку; взірці вікових кернів із виявлених пнів дерев без ознак відведення в рубку та поряд ростучих дерев аналогічних порід.
З висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні №62023140160000059 від 12.02.2024 вбачається, що дослідженням поданих документів та матеріалів справи в межах спеціальних знань експерта з інженерно-екологічного виду досліджень встановлено, що рубка дерев на території природно-заповідного фонду у кварталі 13 виділі 5 Свидовецького лісництва філії Ясінянське ЛМГ ДП "Ліси України" здійснювалася з порушення чинних на момент досліджуваної події нормативних актів, а саме розраховані Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області та становлять: 11 дерев у кварталі 13 виділ 5 - 2 996 432,10 гривні; 3 вітровальних дерева у кварталі 13 виділі 5 - 263 549,55 гривні. До настання наслідків досліджуваної події, а саме незаконної рубки дерев на території природно-заповідного фонду у кварталі 13, виділі 5 Свидовецького лісництва філії Ясінянське ЛМГ ДП "Ліси України", з технічної точки зору спричинилися дії службових осіб Свидовецького лісництва філії Ясінянське ЛМГ ДП "Ліси України", які не відповідали вимогам чинних галузевих нормативних актів, що безпосередньо регулюють правовий режим ведення лісового господарства в частині збереження природних ресурсів та охорони довкілля. Дослідженням поданих документів та матеріалів справи в межах спеціальних знань експерта з інженерно-екологічного виду досліджень встановлено, що дерева, пні від яких виявлені на території природно заповідного фонду у кварталі 13 виділі 5 Свидовецького лісництва філії "Ясінянське лісомисливське господарство" ДП "Ліси України" ймовірно були зрубані у осінньо-зимовий період 2022-23 років.
Суд також зазначає, що висновком за результатами проведення ботанічної експертизи у кримінальному провадженні №62023140160000059 від 17.03.2023 року підтверджується, що на основі проведеного дослідження взірців вікових кернів із пнів зрубаних дерев та поряд ростучих дерев породи ялини звичайної відібраних в результаті огляду 02.11.2023 у кварталі 13 виділ 5 Свидовецького лісництва філії "Ясінянське лісомисливське господарство" встановлено, що дерева, пні від яких виявлені в ході проведення огляду ймовірно були зрубані після завершення вегетації у дерев у осінньо-зимовий період 2022 - 2023 року.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника.
Однак для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи: 1) Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку дію/бездіяльність, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії. 2) Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). 3) Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. 4) Вина особи, що завдала шкоду. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Тож визначальним для вирішення спору у справі, що розглядається, є встановлення всієї сукупності елементів складу цивільного правопорушення.
Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.
Таким чином, обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.
Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі №909/976/17, постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №909/1111/16, від 20.08.2018 у справі №920/1293/16, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, від 19.09.2018 у справі №925/382/17, від 09.12.2019 у справі №906/133/18, від 20.02.2020 у справі №920/1106/17, від 30.11.2021 у справі №926/2174/20.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду унормовані статтею 1166 Цивільного кодексу України. За приписами вказаної норми, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка ї завдала.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" як постійний лісокористувач у зазначених правовідносинах, зобов'язано відшкодувати заподіяну шкоду.
Таким чином, суд спростовує твердження відповідача, висловлені ним в своїх заявах по суті справи, і висновує, що прокурором долучені до матеріалів справи належні і допустимі докази, які підтверджують протиправність поведінки ДП Ясінянське лісомисливське господарство", правонаступником якого є відповідач, як постійний лісокористувач.
Також, суд звертає увагу відповідача, що Закарпатська обласна прокуратура зверталась з листом від 19.02.2025 до Директора філії "Карпатський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України", в якому просила надати зокрема відомості щодо місцезнаходження та територіальної приналежності із зазначенням відповідної сільської/селищної ради територій кварталу 13 виділу 5 Свидовецького лісництва. У відповідь філія "Карпатський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України" направила заступнику керівника Закарпатської обласної прокуратури лист від 05.03.2025, в якому вказала, що місцезнаходження території кварталу 13 виділу 5 Свидовецького лісництва належить до Ясінянської територіальної громади. Відповідно, даним листом від 05.03.2025 спростовується твердження відповідача про те, що прокурором не надано доказів проведення судової земельно - технічної експертизи для вирішення питання про те, чи відноситься ділянка на якій виявлено 14 пнів без ознак відведення у рубку, до об'єкту природного заповідного фонду - Карпатського біосферного заповідника. Даний факт імперативно підтверджується відомостями зазначеного листа.
Що стосується проведених розрахунків, то суд зазначає, що відповідачем у своїх заявах по суті справи не ставилось питання щодо некоректності таких розрахунків та не надавались на розгляд суду альтернативні розрахунки.
З розрахунку розміру шкоди, заподіяної незаконним вирубуванням дерев в межах територій природно-заповідного фонду у кварталі 13 виділі 5 Свидовецького лісництва філії "Ясінянське лісомисливське господарство" ДСГП "Ліси України" від 05.12.2023, загальний розмір заподіяної шкоди становить 2996432 (два мільйони дев'ятсот дев'яносто шість тисяч чотириста тридцять дві гривні) 10 копійок. Розрахунок проведений відповідно до протоколу огляду від 01.11.2023, відомості попневого переліку від 01.11.2023, Постанови КМУ від 10.05.2022 №575 "Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди порушенням законодавства про природно-заповідний фонд" та ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
З розрахунку розміру шкоди, заподіяної незаконним вирубуванням дерев в межах територій природно-заповідного фонду у кварталі 13 виділі 5 Свидовецького лісництва філії "Ясінянське лісомисливське господарство" ДСГП "Ліси України" від 05.12.2023, загальний розмір заподіяної шкоди становить 263 549 (двісті шістдесят три тисячі п'ятсот сорок дев'ять гривень) 55 копійок. Розрахунок проведений відповідно до протоколу огляду від 01.11.2023, відомості попневого переліку від 01.11.2023, Постанови КМУ від 10.05.2022 №575 "Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди порушенням законодавства про природно-заповідний фонд" та ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
Таким чином, суд погоджується з доводами прокурора та позивачів, що розрахунок збитків проведений коректно та загальний розмір збитків, який підлягає до відшкодування державі складає 3 259 981.65 грн.
Висновки суду.
Суд висновує, що прокурором доведений факт заподіяння шкоди довкіллю внаслідок вчинення кримінального правопорушення службовою особою відповідача, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 ККУ там відповідно являться постійним лісокористувачем, та вважає за необхідне стягнути заподіяну шкоду у розмірі 3 259 981.65 грн. на користь держави в особі Ясінянської селищної ради.
Належними і допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 17.06.2025 (справа № 305/910/24); протоколом огляду від 02 листопада 2023 року; висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні №62023140160000059 від 12.02.2024; ботанічною експертизою у кримінальному провадженні №62023140160000059 від 17.03.2023 року, листом відповідача від 05.03.2025, підтверджується факт, що в зоні природно-заповідного фонду на території кварталу 13 виділу 5 Свидовецького лісництва, проведено незаконну самовільну порубку 14 дерев, що спричинило шкоду охоронюваним законом державним інтересам у сфері охорони, відтворення, сталого і раціонального використання лісових ресурсів та громадським інтересам, які полягають у порушенні гарантованих КУ прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля та користування природними ресурсами, в особі Ясінянської селищної ради, в розмірі 3 259 981.65 грн.
Даний розмір шкоди проведений коректно, відповідачем не заперечується та підтверджується відповідними розрахунками, наданими Державною екологічною інспекцією Закарпатської області.
Згідно ч. 2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.
Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України», зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відтак з урахуванням усіх встановлених обставин та зроблених правових висновків, враховуючи аргументи прокурора, позивачів та подані ним докази, суд вказує, що існують підстави для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до повного задоволення судом.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 129 ГПК України судовий збір у даній справі, від сплати якого прокурор звільнений у встановленому порядку підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.
За подання до господарського суду позовної заява майнового характеру з ціною позову 3 259 981.65 грн слід сплатити 1.5 % від вказаної суми що становить 48 899.72 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", м. Ужгород, вул. Собранецька, 156, на користь Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 04351452, Закарпатська область, смт. Ясіня, вул. Борканюка, 7, шкоду, заподіяну довкіллю внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в сумі 3 259 981.65 грн (три мільйони двісті п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят одну гривню 65 копійок).
3. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", вул. Руставелі Шота, будинок 9А, м. Київ, 01601 (код ЄДРПОУ: 44768034) в дохід Державного бюджету України (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106) 48 899,72 грн (Сорок вісім тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять гривень 72 копійок) судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
Повне судове рішення складено та підписано 29.09.2025 року.
Суддя Пригуза П. Д.