майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"23" вересня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1172/24
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Соловей Л.А.,
за участю секретаря судового засідання: Васильєвої Т.О.,
за участю представників сторін:
від позивача: Венгловська В.О., довіреність №27 від 13.01.2025;
від відповідача: не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу
за позовом Державного спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" особі філії "Столичний лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (м. Київ);
до Приватного підприємства "ПЕТРОЛЕКС ТРЕЙД" (м.Житомир)
про стягнення 720 906,85грн.
Процесуальні дії по справі. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
ДП "Ліси України" в особі філії "Столичний лісовий офіс" ДП "Ліси України" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з ПП "ПЕТРОЛЕКС ТРЕЙД" 720 906,85грн заборгованості, з яких:
- за договором купівлі-продажу необробленої деревини №UUB-13162-4 від 29.04.2024 - 576 749,10грн основного боргу, 55 311,18грн пені, 6 382,06грн 3% річних;
за договором купівлі-продажу необробленої деревини №UЕЕХ-3992-2 від 19.10.2023 - 65 238,65грн основного боргу, 15 530,72грн пені, 1 695,14грн 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань в частині оплати вартості товару, отриманого на підставі договорів купівлі-продажу №UUB-13162-4 від 29.04.2024 та №UЕЕХ-3992-2 від 19.10.2023.
Ухвалою суду від 06.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 20.01.2025.
Ухвалою суду від 20.01.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, по 06.03.2025 (включно); відкладено підготовче засідання на 17.02.2025.
Ухвалою суду від 17.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1172/24 до судового розгляду по суті на 11.03.2025.
У судовому засіданні 11.03.2025 розпочато розгляд справи по суті.
В подальшому розгляд справи по суті неодноразово відкладався.
У судовому засіданні 23.09.2025 представник позивача позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.
Відповідач своїм процесуальним правом подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не скористався, заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подавав. Про розгляд справи відповідач повідомлявся належним чином шляхом надіслання копій ухвали суду від 06.12.2024, від 20.01.2025, від 17.02.2025, від 11.03.2025, від 11.03.2025, 08.04.2025, від 13.05.2025, від 16.06.2025, від 04.08.2025 за адресою його місцезнаходження: вул.Перемоги, 15А, кв.1, м.Житомир, 10003, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
До суду повернулися без вручення копії ухвал від 06.12.2024, від 20.01.2025, від 17.02.2025, від 11.03.2025, від 11.03.2025, 08.04.2025, від 13.05.2025, від 16.06.2025, від 04.08.2025, надіслані на адресу відповідача ПП "ПЕТРОЛЕКС ТРЕЙД", з відміткою відділення поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
Будь-якої іншої адреси відповідача суду невідомо, заяв про зміну його місцезнаходження не надходило; зареєстрованого електронного кабінету відповідача в підсистемі "Електронний суд" ЄСІКС немає.
Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 22.03.2023 у справі №905/1397/21).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 22.03.2023 у справі №905/1397/21, від 30.08.2023 у справі №910/10477/22).
Для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв'язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок" та Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (зі змінами).
Відтак повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу/фізичну особу-підприємця.
Суд в межах наданих йому повноважень створив всі належні умови в реалізації учасниками судового процесу прав, передбачених ГПК України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК України). Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (ч.4 ст.161 ГПК України).
Приймаючи до уваги те, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у даній справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від учасників справи не надходило, суд розглядає справу за наявними матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
19.10.2023 між Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" в особі філії "Ємільчинське лісове господарство" ДСГП "Ліси України", правонаступником якої є філія "Столичний лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (далі - продавець, позивач) та Приватним підприємством "ПЕТРОЛЕКС ТРЕЙД" (далі - покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини № UЕЕХ-3992-2 (далі - договір від 19.10.2023) (т.1, а.с.14-23).
29.04.2024 між Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" в особі філії "Ємільчинське лісове господарство" ДСГП "Ліси України", правонаступником якої є філія "Столичний лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" та Приватним підприємством "ПЕТРОЛЕКС ТРЕЙД" укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини №№UUB-13162-4 (далі - договір від 29.04.2024) (т.1, а.с.26-35).
Відповідно до п.1.1 договорів, за результатами аукціону, продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти наступний товар, яким є необроблена деревина, що реалізована під час аукціону, яка відповідає умовам цього договору, і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у розділі 4 цього договору.
Згідно з наведеним у п.1.1 переліком, товаром по договорам від 19.10.2023 та від 29.04.2024 є округлі лісоматеріали дуб.
Відповідно до п.4.1 договору від 19.10.2023, загальна вартість товару, що є предметом цього договору, складає 4 603 700,00грн, в т.ч. ПДВ. Загальна вартість товару, що є предметом договору від 29.04.2024, складає 592 822,20грн, в т.ч. ПДВ.
Згідно з п. 4.2 договорів сума гарантійного внеску (за вирахуванням суми біржового збору біржі), перерахована покупцем на рахунок біржі для участі в аукціоні (аукціонах), перераховується біржею продавцю в рахунок часткової оплати за придбаний на аукціоні (аукціонах) товар в строки та в порядку, що встановлені регламентом.
У п. 4.3 договорів сторони погодили, що рахунок на оплату кожної партії товару направляється продавцем покупцю в строк та на умовах, вказаних в п.3.5. цього договору з урахуванням підписаного сторонами графіку поставки.
Пунктом 4.4. договорів передбачено, що покупець здійснює оплату (передоплата 100% вартості) кожної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в сумі, що зазначається в рахунку (рахунках) протягом 5 (п'яти) робочих днів після отримання рахунку (рахунків) з урахуванням умов, визначених п.4.2. договору, якщо інше не обумовлено сторонами згідно з п.4.6. договору.
Згідно з п. 4.6 договорів сторони можуть домовитись про оплату партії товару після поставки, але в строк не більше 10 (десяти) робочих днів з моменту поставки відповідної партії товару, про що сторонами укладається додаткова угода до цього договору.
За умовами п.5.3 договорів, датою передачі партії товару продавцем та прийому її покупцем, тобто датою поставки вважається дата виконання продавцем своїх зобов'язань по поставці згідно погоджених сторонами умов поставки .
Договори підписаний з використанням електронних цифрових підписів представників сторін.
На виконання умов договору укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини № UЕЕХ-3992-2 від 19.10.2023 позивач відповідачу у власність деревину за вказаним договором. Проте частково неоплаченими є товарно-транспортні накладні серії ЮЖГ №120124 від 26.12.2023, серії ЮЖГ №120085 від 02.11.2023 (т.1, а.с.38-39), залишок боргу за якими становить 65 238,65грн.
У жовтні 2024 року між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.10.2024, яким визнано борг перед позивачем за договором купівлі-продажу необробленої деревини № UЕЕХ-3992-2 від 19.10.2023 у сумі 65 238,65грн (т.1, а.с.44).
На виконання умов договору купівлі-продажу необробленої деревини №UUB-13162-4 від 29.04.2024 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 601 135,93грн, згідно з товарно-транспортною накладною серії ЮЖК №990021 від 30.04.2024 та товарно-транспортною накладною серії ЮЖК №990022 від 30.04.2024 (т.1, а.с.40-41).
Відповідач зі свого боку здійснив оплату за отриманий товар частково на суму 24 386,83грн.
Відтак сума заборгованості відповідача за договором купівлі-продажу необробленої деревини №UUB-13162-4 від 29.04.2024 склала 576 749,10грн.
У жовтні 2024 року між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.10.2024, яким визнано борг перед позивачем за договором купівлі-продажу необробленої деревини №UUB-13162-4 від 29.04.2024 у сумі 576 749,10грн (т.1, а.с.45).
Позивач надсилав відповідачу претензію за вих.№613/20.4-6-ВЛ від 18.10.2024 про сплату заборгованості, яка виникла на підставі договорів від 19.10.2023 та від 29.04.2024 (а.с.46-48), однак відповіді не отримав.
Оскільки відповідач не оплатив отриманий товар у повному обсязі, позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості у загальному розмірі 720 907,45грн в судовому порядку.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (тут і далі за текстом - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 2 статті 626 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
2. Укладені між сторонами договори №UЕЕХ-3992-2 від 19.10.2023 та №UUB-13162-4 від 29.04.2024 за своєю правовою природою є договором поставки, що регулюється параграфом 3 підрозділу 1 розділу ІІІ ЦК України.
Частинами першою, другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ч.1 ст.662, ч.1 ст.664 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч.1, 2 ст.692 ЦК України).
Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу (ч.1 ст.693 ГПК України).
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договорів №UЕЕХ-3992-2 від 19.10.2023 та №UUB-13162-4 від 29.04.2024 на підставі наявних у справі ТТН позивач поставив відповідачу товар.
Відповідно, товар було прийнято відповідачем у повному обсязі, претензій щодо кількості та якості товару з моменту його поставки чи повідомлень щодо порушення постачальником договірних зобов'язань матеріали справи не містять, а отже у відповідача виник обов'язок щодо оплати поставленого товару.
Натомість відповідач за отриманий товар розрахувався частково, в результаті чого за ним утворилась заборгованість на суму 641 987,75грн (65 238,65грн за договором від 19.10.2023 + 576 749,10грн за договором від 29.04.2024).
Доказів протилежного суду не представлено, жодних обґрунтованих заперечень щодо наведених обставин справи відповідачем не надано.
З огляду на вказане, позовна вимога про стягнення 641 987,75грн є доведена та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Крім того, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 70 841,90грн пені та 8 077,20грн 3% річних.
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п 7.4. договорів від 19.10.2023 та від 29.04.2024 за несвоєчасну або неповну оплату партії Товару, в тому числі у випадку здійснення оплати партії Товару Покупцем на умовах відтермінування платежу, Покупець сплачує Продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день такого прострочення.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час про строчення в їх сплаті.
Сплата трьох процентів річних не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши розрахунки пені та 3% річних (т.1, а.с.91) суд встановив, що вони здійснені відповідно до приписів чинного законодавства та є арифметично вірними.
Розрахунки перевірені судом за допомогою Калькулятора розрахунків заборгованостей та штрафних санкцій Інформаційно - правова система “Прецедент».
Відповідно до приписів ч.ч.1, 3 ст.13 та ч.1 ст.74 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч.1 ст.ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст.78 ГПК України).
Відповідно до ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 31.03.2021 у справі №923/875/19, від 13.10.2021 №923/1379/20).
Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21).
У даному випадку кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять її у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, у тому числі надати пояснення та докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати переконливість поданих доказів та позицій у справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Натомість відповідач не представив суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, заявлених до нього вимог належним чином і в установленому законом порядку не спростував, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.
Враховуючи вищевикладене, оскільки позивач виконав умови договорів в частині поставки товару, а відповідач не оплатив у повному обсязі такий товар, беручи до уваги принцип змагальності сторін та стандарт переваги більш вагомих доказів, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 720 906,85грн заборгованості, з яких: 576 749,10грн основного боргу за договором купівлі-продажу необробленої деревини №UUB-13162-4 від 29.04.2024, 55 311,18грн пені, 6 382,06грн 3% річних, 65 238,65грн основного боргу за договором купівлі-продажу необробленої деревини №UЕЕХ-3992-2 від 19.10.2023, 15 530,72грн пені, 1 695,14грн 3% річних є обґрунтованою, документально підтвердженою і такою, що підлягає задоволенню у заявленому обсязі.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ст.ст.123, 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 грн покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "ПЕТРОЛЕКС ТРЕЙД" (вул.Перемоги, 15 А, кв.1, м.Житомир, Житомирська область, 10003, код ЄДРПОУ 43701314)
на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (вул. Руставелі Шота, будинок 9А, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії "Столичний лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (вул. Святошинська, будинок 30, місто Київ, 03115, код ЄДРПОУ 45530596)
- 576 749,10грн основного боргу за договором купівлі-продажу необробленої деревини №UUB-13162-4 від 29.04.2024;
- 55 311,18грн пені;
- 6 382,06грн 3% річних;
- 65 238,65грн основного боргу за договором купівлі-продажу необробленої деревини №UЕЕХ-3992-2 від 19.10.2023;
- 15 530,72грн пені;
- 1 695,14грн 3% річних;
- 10,813,60грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Соловей Л.А.
Віддрукувати: 3 прим.
1 - у справу;
2- позивачу через "Електронний суд";
3- відповідачу код ЄДРПОУ 43701314 (рек.з повід).