61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
22.09.2025 Справа №905/499/25
за заявою: №11-239 від 04.09.2025 Комунального підприємства «Покровськтепломережа» про відстрочення виконання рішення у справі:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м.Київ
до відповідача: Комунального підприємства «Покровськтепломережа», м.Покровськ
про стягнення 66843990,17 грн
Суддя: Паляниця Ю.О.
Секретар судового засідання: Білогубова В.В.
У засіданні брали участь:
від позивача (стягувача) (у приміщенні суду): Яковенко П.А. - адв.
від відповідача (боржника, заявника) (в режимі відеоконференції): Кіш Ю.А. - в порядку самопредставництва
Рішенням Господарського суду Донецької області від 14.08.2025 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Комунального підприємства «Покровськтепломережа» задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 66843990,17 грн, а також судовий збір в сумі 401063,94 грн.
На виконання вказаного рішення 19.09.2025 господарським судом видано відповідні накази.
04.09.2025 до суду надійшла заява №11-239 від 04.09.2025 Комунального підприємства «Покровськтепломережа» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Донецької області від 14.08.2025 по справі №905/499/25 на 12 місяців, починаючи з дати набрання законної сили рішенням суду.
Ухвалою суду від 05.09.2025 вказану заяву призначено до розгляду на 22.09.2025.
Представник заявника у судове засідання 22.09.2025 з'явився (в режимі відеоконференції), наполягав на відстроченні виконання рішення на 12 місяців.
Представник позивача (стягувача) у судове засідання 22.09.2025 з'явився (у приміщення суду), проти надання відстрочки виконання рішення заперечив.
Розглянувши заяву №11-239 від 04.09.2025 Комунального підприємства «Покровськтепломережа», суд зазначає про наступне:
Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За приписами ст.ст.18, 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009, виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 по справі №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 по справі №11-рп/2012).
Виходячи з того, що згідно із ст.1 Конституції України Україна є правовою державою, обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету держави.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина «судового розгляду». У рішенні від 17.05.2005 по справі «Чіжов проти України» (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України судове рішення по справі №905/499/25, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.
В обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення, відповідач посилається на таке:
- фінансовий стан Комунального підприємства «Покровськтепломережа» є збитковим, що підтверджується звітом про фінансові результати за І квартал 2025, відповідно до якого чистий фінансовий результат становить збиток у сумі 18,66 млн грн;
- дебіторська заборгованість підприємства зростає через повномасштабне вторгнення росії, оскільки м.Покровськ є зоною активних бойових дій та кожен день потерпає від постійних обстрілів, мешканці міста були вимушені покинути свої домівки і по ряду причин не сплачують кошти за надану послугу з постачання теплової енергії, яка є централізованою;
- відповідач є підприємством, що надає комунальні послуги за регульованим тарифом, який не вправі встановлювати самостійно і який не відшкодовує собівартість теплової енергії на сто відсотків, внаслідок чого підприємство несе прямі збитки через непокриття різниці в тарифах;
- всі кошти, які отримувало підприємство з місцевого бюджету, в першочерговому порядку були спрямовані на виплату заробітної плати співробітникам підприємства;
- підприємство має борг не тільки за поставлений природний газ, а і за електропостачання, водопостачання та інші платежі;
- фактично з 21.10.2024 підприємством не здійснюється ліцензійний вид діяльності, а саме вироблення теплової енергії, її транспортування та постачання, не надається послуга з постачання теплової енергії всім категоріям споживачів;
- нерухоме майно підприємства, яке знаходиться в м.Покровську та Покровському районі знищено, або суттєво пошкоджено;
- фінансування відповідача знаходиться в залежності від Військової адміністрації Покровської міської ради Донецької області;
- в разі покращення ситуації найближчим часом, господарська діяльність відповідача відновиться, та відстрочення виконання рішення суду у майбутньому надасть можливість заявнику акумулювати необхідну грошову суму та самостійно здійснити погашення заборгованості без негативного впливу на діяльність та фінансовий стан підприємства, але не раніше ніж через рік після винесення відповідного рішення суду.
За змістом ч.1 ст.331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно з зазначеною нормою, надання заявникові відстрочки або розстрочки виконання рішення є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання відстрочки, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
Як вбачається з вищевказаної норми, питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч.ч.3, 4 ст.331 Господарського процесуального кодексу України).
На підтвердження своєї заяви відповідачем додано до матеріалів справи (у копіях), зокрема, наказ №8/26-3 від 02.03.2022 Покровської міської ради Донецької області про підтримку мешканців Покровської міської територіальної громади на період дії воєнного стану в Україні, відповідно до якого мешканці Покровської міської територіальної громади звільнені на період воєнного стану від сплати житлово-комунальних послуг, в тому числі теплопостачання; розпорядження №1976рг від 21.10.2024 Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області щодо консервації внутрішньої системи опалення в м.Покровськ, м.Родинське та с.Шевченко; наказ №282 від 30.12.2024 Комунального підприємства «Покровськтепломережа» про скорочення чисельності та штату працівників; витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо пошкодження майна відповідача, зокрема котелен; бухгалтерську довідку та звіт про фінансові результати, з яких вбачається збитковість діяльності підприємства.
На думку суду, відповідач не надав доказів того, що обставини, на які він посилається з метою відстрочення сплати заборгованості, зникнуть у майбутньому. Для належного вирішення питання щодо надання відстрочки виконання судового рішення, господарським судам необхідно з'ясувати чи наявні у справі докази, які б підтверджували добросовісну поведінку боржника і вжиття ним належних заходів для виконання рішення. Боржником не надано доказів того, що через 12 місяців фінансове становище Комунального підприємства «Покровськтепломережа» зміниться, він отримає кошти в обсязі, достатньому для виконання рішення суду.
Навпаки, повідомлені відповідачем обставини щодо кредиторської та дебіторської заборгованості, введення мораторію на підвищення тарифів та інші, викладені у заяві про надання відстрочення виконання рішення, свідчать лише про погіршення фінансового стану Комунального підприємства «Покровськтепломережа» в подальшому, що не сприятиме забезпеченню виконання рішення суду.
Також, судом враховано, що запровадження в державі воєнного стану та виняткові обставини пов'язані з цим стосуються обох сторін та позивач теж продовжує свою господарську діяльність в умовах воєнного стану (хоча і в більш прийнятних), потребує захисту своїх прав та надходження коштів від боржників.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.86 вказаного нормативно-правового акту суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, враховуючи вищенаведене, з огляду на відсутність доказів того, що у майбутньому (через 12 місяців) зникнуть обставини, на які посилається відповідач з метою відстрочення сплати заборгованості, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні розглядуваної заяви Комунального підприємства «Покровськтепломережа».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.234, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Відмовити у задоволенні заяви №11-239 від 04.09.2025 Комунального підприємства «Покровськтепломережа» про відстрочення виконання рішення.
Вступну та резолютивну частини ухвали складено 22.09.2025.
Повний текст ухвали складено 29.09.2025.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку норм ст.ст.255-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ю.О.Паляниця