вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у видачі судового наказу
29.09.2025м. ДніпроСправа № 904/5417/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Татарчук В.О., розглянувши заяву про видачу судового наказу:
заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Міруа" (м. Київ)
боржник: Акціонерне товариство "ДніпроАзот" (Дніпропетровська обл., м. Кам'янське)
про видачу судового наказу
До Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Міруа" про видачу судового наказу про стягнення з Акціонерного товариства "ДніпроАзот" заборгованості в розмірі 41600,00грн та 302,80грн судових витрат по сплаті судового збору.
Заявлені вимоги обґрунтовані неналежним виконанням боржником умов договору поставки №775864 від 13.05.2024 в частині своєчасної та повної оплати за поставлену продукцію.
Проаналізувавши матеріали заяви про видачу судового наказу, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу з таких підстав.
Згідно з частинами першою, другою статті 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
Відповідно до частини першої статті 150 Господарського процесуального кодексу України, заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.
Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина перша статті 148 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з пунктами 3, 4 частини третьої статті 150 Господарського процесуального кодексу України, до заяви про видачу судового наказу додаються:
- копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;
- інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (частина перша статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Як вбачається з матеріалів поданої заяви про видачу судового наказу, заявником надано копію договору поставки №775864 від 13.05.2024, однак даний договір не підписаний зі сторони постачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Міруа".
Частинками першою, третьою статті 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Отже, заявником заявлено вимогу про стягнення грошової заборгованості, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Крім того, господарський суд зазначає, що матеріали наведеної заяви не містять копії рахунку на оплату №1841 від 25.11.2024, який є розрахунковим документом згідно видаткової накладної №1691 від 25.11.2024.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою статті 154 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Частиною другою статті 152 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Відповідно до частини другої статті 153 Господарського процесуального кодексу України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Частиною другою статті 151 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись статтями 147-154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Міруа" у видачі судового наказу про стягнення з Акціонерного товариства "ДніпроАзот" заборгованості в розмірі 41600,00грн та 302,80грн судових витрат по сплаті судового збору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 29.09.2025 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.О. Татарчук