вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.09.2025м. ДніпроСправа № 904/3252/25
за позовом Керівника Самарівської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Чернеччинської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області, с. Гупалівка Дніпропетровської області
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рент Агро", м. Дніпро
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ранок 2017", м. Київ
про скасування державної реєстрації речових прав та зобов'язання повернути земельну ділянку
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання Янкіна Г.Д.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача-1: не з'явився
Від відповідача-2: не з'явився
Від прокуратури: Карюк Д.О., прокурор відділу прокуратури, посвідчення №069940 від 01.03.2023
Керівник Самарівської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Чернеччинської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить:
- скасувати державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 104,0689га, кадастровий номер 1222381500:01:001:1179, яка розташовується на території Чернеччинської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Ранок 2017" на підставі рішення приватного нотаріуса Самарівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області №78826947 від 09.05.2025 (номер запису про право 59820490);
- скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 104,0689 га, кадастровий номер 1222381500:01:001:1179, яка розташовується на території Чернеччинської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "Рент Агро" на підставі рішення державного реєстратора Глеюватської сільської ради Дніпропетровської області №78699317 від 02.05.2025 (номер запису про право 59719434);
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Ранок 2017" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Рент Агро" повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 104,0689га, кадастровий номер 1222381500:01:001:1179, яка розташовується на території Чернеччинської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області, Чернеччинській сільській об'єднаній територіальній громаді в особі Чернеччинської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що конкурс на отримання права користування зазначеною земельною ділянкою Чернеччинською сільською радою не оголошувався, й рішення щодо проведення конкурсу нею не приймалось, земельні торги не проводились, договори оренди на вказані земельні ділянки не укладались.
Прокурор вважає, що державну реєстрацію права оренди та суборенди земельних ділянок сільськогосподарського призначення проведено всупереч вимогам статей 203, 205, 207 ЦК України за відсутності волі власника, що позбавило його можливості вільно розпоряджатися та користуватися ними.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2025 справу №904/3252/25 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Разом з позовною заявою керівником прокуратури подано до суду заяву про забезпечення позову (вх. суду №26365/25 від 18.06.2024).
Ухвалою суду від 19.06.2025 заяву прокурора задоволено, вжито заходів до забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Рент Агро", Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма Ранок 2017" та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору суборенди, міни, іпотеки, здійснення поділу та об'єднання тощо щодо об'єкту нерухомого майна - земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1222381500:01:001:1179, площею 104,0689 га, що розташована на території Чернеччинської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2330584612223.
Ухвалою суду від 19.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 07.07.2025. З 07.07.2025 підготовче засідання відкладено на 28.08.2025.
Позивач та відповідачі у підготовче засідання не з'явилися, явку повноважних представників не забезпечили, про день, час, місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Ухвалу суду від 19.06.2025 в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету позивача 20.06.2025 (о 08:11год), ухвалу від 07.07.2025 доставлено до електронного кабінету суду 07.07.2021, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 80,101).
Направлена судом на адресу відповідача-1 ухвала суду від 19.06.2025 повернута підприємством зв'язку з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 87-90).
Ухвала про відкриття провадження у справі від 19.06.2025 отримана відповідачем-2 26.06.2025, від 07.07.2025 отримана 14.07.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0610262975072, яке повернулося до суду (а.с.94, 103).
Ухвалою суду від 28.08.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 22.09.2025.
Сторони у підготовчі та судове засідання не з'явилися, явку повноважних представників не забезпечили, про день, час, місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Судом досліджені наявні в матеріалах справи докази.
У судовому засіданні 22.09.2025 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Заслухавши доводи прокурора відділу прокуратури, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, -
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 41363142 від 02.04.2021 власником земельної ділянки з кадастровим номером 1222381500:01:001:1179, площею 104,0689га, є Держава Україна, в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (а.с.10).
Державна реєстрація відбулася на підставі Закону України від 14.05.2013 № 233-VII "Про внесення змін до деяких Законів України щодо вдосконалення порядку державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності у зв'язку з їх розмежуванням".
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" № 1423-IX від 28.04.2021 внесено зміни до Земельного кодексу України, зокрема доповнено пунктом 24 (набрав чинності цей пункт 27.05.2021) відповідно до змісту якого, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:
а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об'єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об'єктами нерухомого майна державної власності; д) під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.
Таким чином, з 27.05.2021 ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області позбавлене права на розпорядження вказаною вище земельною ділянкою, а таким правом, відповідно до вищезазначених положень законодавства на відповідній території наділена саме Чернеччинська сільська територіальна громада в особі Чернеччинської сільської ради.
Виходячи з вищенаведених приписів, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 1222381500:01:001:1179, площею 104,0689га є комунальною власністю територіальної громади Чернеччинської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області.
Доказів вжиття Чернеччинською сільською радою заходів, спрямованих на державну реєстрацію права комунальної власності щодо земельної ділянки площею 104,0689га з кадастровим номером 1222381500:01:001:1179 позивачем до матеріалів справи не надано.
На підставі Протоколу про результати земельних торгів № LRE001-UA-2020202-08843 Чернеччинською сільською радою Самарівського району Дніпропетровської області в особі Сільман Н.С. (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рент Агро" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № LRE001-UA-2020202-08843 сільськогосподарського призначення комунальної власності від 21.04.2025 (а.с.11-13).
Згідно цього договору орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку (цільове призначення) - 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1222381500:01:001:1179, площею 104,0689га, яка розташована в адміністративних межах Чернеччинської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області.
Договір укладено строком на 10 (десять років).
06.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рент Агро" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Ранок 2017" (суборендар) укладено договір суборенди земельної ділянки №0605-11.
Відповідно до пункту 2 договору в суборенду передається земельна ділянка площею 104,0689га (а.с.15-16).
Строк дії договору суборенди складає 1 рік (п.8. договору).
28.04.2025 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про надання ТОВ "Рент Агро" земельної ділянки з кадастровим номером 1222381500:01:001:1179, площею 104,0689га, яка розташована в адміністративних межах Чернеччинської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області, в оренду (номер запису про інше речове право: 59719434).
07.05.2025 приватним нотаріусом Працевич В.В., Самарівського районного нотаріального округу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про державну реєстрацію права суборенди на земельну ділянку із кадастровим номером 1222381500:01:001:1179, площею 104,0689га (номер відомостей про інше речове право: 59820490).
Водночас, відповідно до інформації Чернеччинської сільської ради № 212 від 02.06.2025, сільською радою не оголошувався конкурс на отримання права користування вищевказаною земельною ділянкою, рішення щодо проведення конкурсу не приймалося; представники ТОВ "Рент Агро" до сільської ради щодо укладення договору оренди не звертались; договір оренди на вищевказану земельну ділянку не підписувався (а.с.20).
Моніторингом платформ з проведення земельних торгів встановлено, що дані щодо проведення земельних торгів № LRE001-UA-2020202-08843 відсутні, що свідчить про можливість вибуття зазначеної земельної ділянки із користування сільської ради без належних правовстановлюючих документів.
Прокурор зазначає, що оскільки власник земельної ділянки - Чернеччинська сільська рада, не вчиняла жодних дій та не підписувала жодних документів щодо надання спірної земельної ділянки у користування ТОВ "Рент Агро", то державну реєстрацію права оренди та суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1222381500:01:001:1179, площею 104,0689 га, яка розташовується на території Чернеччинської сільської ради Самарівського району, проведено в порушення вимог ст.ст. 203, 205, 207 ЦК України. З урахуванням викладеного, державна реєстрація права оренди та суборенди земельної ділянки є протиправною та підлягає скасуванню, а земельні ділянки поверненню територіальній громаді.
Наведене і є причиною спору.
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин вчинення державної реєстрації права оренди та суборенди щодо спірної земельної ділянки, правомірність чи незаконність такої реєстрації.
Прокурор просить скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки із кадастровим номером 1222381500:01:001:1179, площею 104,0689га, яка розташовується на території Чернеччинської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Рент Агро" на підставі рішення державного реєстратора Глеюватської сільської ради Дніпропетровської області №78699317 від 02.05.2025 (номер запису про право 59719434) та суборенди, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Ранок 2017" на підставі рішення приватного нотаріуса Самарівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області №78826947 від 09.05.2025 (номер запису про право 59820490).
У якості доказів, які підтверджують заявлені вимоги прокурор надав:
Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо спірної земельної ділянки станом на 17.06.2025;
копію договору оренди та Акт про передачу земельної ділянки, отримані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
копію договору оренди та Акт про передачу земельної ділянки, отримані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
копію протоколу про результати земельних торгів № LRE001-UA-2020202-08843;
копії запитів Самарівської окружної прокуратури від 07.05.2025 № 62- 2134вих-25, від 06.06.2025 № 62-2708вих-25 до Чернеччинської сільської ради, в яких повідомлялося про встановлені факти;
копії відповідей Чернеччинської сільської ради № 212 від 02.06.2025, № 215 від 10.06.2025.
Відповідно до статті 14 Конституції України, статті 1 Земельного кодексу України, статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Згідно зі статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Статтею 324 Цивільного кодексу України передбачено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.
Таким чином, з огляду на зазначену норму закону, прокурор може заявити в інтересах держави позов, який виражається в інтересах частини українського народу - членів територіальної громади, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює саме орган місцевого самоврядування, хоча він, цей орган, навпаки, покликаний ці інтереси захищати.
Такий підхід узгоджується з Європейською хартією місцевого самоврядування 1985 року (ратифікована Законом України від 15.07.1997 № 452/97-ВР), яка передбачає, що органи місцевого самоврядування при вирішенні відповідної частини публічних (суспільних) справ (public affairs) діють під власну відповідальність в інтересах місцевого населення й у правовій системі держав-учасниць, зокрема у сфері адміністративного контролю за органами самоврядування, має забезпечуватись співмірність (баланс) між заходами контролю та важливістю інтересів, які контролюючий орган має намір захищати (статті 3, 8).
Крім того, з урахуванням статей 1, 2, 6, 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Однак первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.
Конституція України визначає, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (стаття 140 Конституції України).
Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування територіальної громади є однією з гарантій держави.
Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські рада є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до статті 142 Конституції України, статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів.
Положення статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" встановлюють, що територіальним громадам міст належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
До повноважень міських рад у галузі земельних відносин згідно зі статтями 12, 83, 122 Земельного кодексу України, статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" належить розпорядження землями комунальної власності в межах, визначених Земельним кодексом України.
Зокрема, статтею 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю.
У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
Враховуючи викладене, органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Чернеччинська сільська рада як орган місцевого самоврядування, що виконує повноваження власника земельних ділянок комунальної власності на території с. Чернеччина.
Прокурор посилається на те, що права територіальної громади (власника земельної ділянки) порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність права оренди (суборенди) за договорами, які нею не укладались.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина 2 статті 152 Земельного кодексу України).
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина 2 статті 116 Земельного кодексу України).
Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (частина 1 статті 122 Земельного кодексу України).
Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (частина 1 статті 407 Цивільного кодексу України).
Суд звертає увагу, що до речових прав на нерухоме майно відноситься право власності та права, похідні від права власності, зокрема право користування.
Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (відповідно до частини першої статті 182 ЦК України).
Відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а отже Товариство з обмеженою відповідальністю "Рент Агро", фактично отримало у користування спірну земельну ділянку з моменту здійснення державної реєстрації права оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-ІУ (з наступними змінами та доповненнями).
Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (частина 1 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав (частина 1 статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (частина 2 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Частина 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлює, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Законом: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Згідно із ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; виконання вимог, визначених ст. 27-2 цього Закону, - у разі державної реєстрації спеціального майнового права на об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості (крім випадків автоматичної реєстрації такого права згідно із законом); перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
За результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав (частина 1 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Статтею 17 Закону України "Про оренду землі" об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до інформації Чернеччинської сільської ради № 212 від 02.06.2025 встановлено, що останньою конкурс на отримання права користування вищевказаною земельною ділянкою не оголошувався, рішення щодо проведення конкурсу не приймалося; договір оренди на вищевказану земельну ділянку не підписувався, що свідчить про вибуття зазначеної земельної ділянки із користування сільської ради без належних правовстановлюючих документів.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина 1 статті 215 Цивільного кодексу України).
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України).
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина 4 статті 202 Цивільного кодексу України).
За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину.
Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Отже, підпис є невід'ємним елементом, реквізитом письмової форми договору.
Наявність підписів має підтверджувати наміри таволевиявлення учасників правочину, також забезпечувати їх ідентифікацію.
Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Істотні умови договору оренди визначені частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі".
Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
У разі ж, якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.
Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.
Вказане свідчить про відсутність у поданого для державної реєстрації договору оренди землі від 21.04.2025, начебто укладеного між Чернеччинською сільською радою та ТОВ "Рент Агро" статусу документів, достатніх для здійснення державної реєстрації права користування.
За відсутності права розпорядження спірними земельними ділянками ТОВ "Рент Агро", укладено договір суборенди про надання земельної ділянки з кадастровим номером 1222381500:01:001:1179, площею 104,0689га.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у редакції з 03.05.2023, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором.
Зміст цієї правової норми вказує на те, що допускаються такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:
1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;
2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;
3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.
Крім того, необхідно зазначити, що навіть у випадку якщо буде встановлено, що суб'єкт державної реєстрації прав правомірно прийняв рішення про державну реєстрацію права (зокрема, для державної реєстрації подані всі необхідні документи, які вимагаються відповідно до закону, та відсутні встановлені законом підстави для відмови в державній реєстрації права), то це не є перешкодою для задоволення позову. Вказана позиція також викладена в постановах Великої Палати Верховного суду від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 22.08.2018 №925/1265/16, від 04.08.2018 у справі № 915/127/18, від 05.06.2024 у справі №904/4339/21, від 11.06.2024 у справі №904/4338/21.
Таким чином, оскільки документами, наявними в матеріалах справи, спростовано факт автентичності та достовірності укладання Чернеччинською сільською радою договору оренди земельної ділянки від 21.04.2025 з ТОВ "Рент Агро", що позбавило можливості власника земельної ділянки вільно розпорядження та користуватися нею, державна реєстрація права оренди та суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1222381500:01:001:1179, площею 104,0689 га, яка розташовується на території Чернеччинської сільської ради Самарівського району, є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Статтею 152 Земельного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України права володіння, користування та розпорядження своїм майном належать власникові.
Власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст.319 ЦК України).
Також відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Статтею 1213 ЦК України визначено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов'язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Таким чином, у даному випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення земельної ділянки.
Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.
Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 554/10517/16-ц, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16- ц, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц.
Оскільки Чернеччинською сільською радою рішення про проведення аукціону та укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю "Рент Агро" договору оренди землі не приймалося, договір оренди не підписувався та не укладався, то до спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між власником земельної ділянки в особі Чернеччинської сільської ради та відповідачами ТОВ "Рент Агро", ТОВ "Фірма Ранок 2017", повинні застосовуватися положення щодо усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом зобов'язання відповідачів повернути земельну ділянку Чернеччинській сільській раді.
Враховуючи викладене, вимога прокурора про скасування державної реєстрацій права оренди, права суборенди на підставі рішення державного реєстратора щодо спірної земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо представництва прокурором інтересів держави у спірних відносинах.
Прокурор посилається, серед іншого, на статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", а також зазначає, що вже самого факту бездіяльності Чернеччинською сільською радою для втручання прокурора є достатньо.
Наявність у позивача повноважень у сфері земельних правовідносин та прав для їх захисту, які за обставинами справи ними не здійснюються, прокурор обґрунтовує посиланням на Конституцію, Земельний кодекс України та Цивільний кодекс України.
Згідно зі ст. 13 Конституції України земля, ii надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Статтею 324 Цивільного кодексу України передбачено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституціею України.
Таким чином, з огляду на зазначену норму закону, прокурор може заявити в інтересах держави позов, який виражається в інтересах частини українського народу, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює саме орган виконавчої влади, хоча він, цей орган, навпаки, покликаний ці інтереси захищати.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Самарівською окружною прокуратурою направлялися запити від 07.05.2025 № 62-2134вих-25, від 06.06.2025 № 62-2708вих-25 до Чернеччинської сільської ради, в яких повідомлялося про встановлені факти.
Згідно із відповідями сільської ради № 212 від 02.06.2025, № 215 від 10.06.2025 заходи претензійно-позовного характеру, спрямовані на захист порушених інтересів держави, спричинених незаконним вибуттям із комунального користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1222381500:01:001:1179, площею 104,0689 га, не здійснювалися.
Невжиття органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту права власності сільської ради на спірні земельні ділянки, свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Чернеччинською сільською радою заходи, спрямовані на захист порушених інтересів держави, не здійснені, претензійно-позовна робота, спрямована на скасування незаконного користування земельною ділянкою не проведена.
Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Згідно з частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлено ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Згідно з частиною третьою статті 4 цього Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі 3028 гривень.
Подана позовна заява містить три немайнові вимоги. Відповідно за подання позовної заяви у цій справі судовий збір становить 7267,20 грн (3028,00х0,8х3), який прокурором сплачений згідно платіжної інструкції №1530 від 05.06.2025 (а.с.33). Крім цього, за розгляд заяви про забезпечення позову прокурором сплачено судовий збір у розмірі 1211,20грн згідно платіжної інструкції №1531 від 05.06.2025 (а.с.65).
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на відповідача-1 у сумі - 4239,20грн та на відповідача-2 у сумі 4239,20грн.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Керівника Самарівської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Чернеччинської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рент Агро", до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ранок 2017" про скасування державної реєстрації речових прав та зобов'язання повернути земельну ділянку - задовольнити повністю.
Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 104,0689 га, кадастровий номер 1222381500:01:001:1179, яка розташовується на території Чернеччинської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "Рент Агро" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Яворницького Дмитра, буд. 60, ідентифікаційний код 45884855) на підставі рішення державного реєстратора Глеюватської сільської ради Дніпропетровської області №78699317 від 02.05.2025 (номер запису про право 59719434).
Скасувати державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 104,0689га, кадастровий номер 1222381500:01:001:1179, яка розташовується на території Чернеччинської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Ранок 2017" (04107, м. Київ, вул. Якубенківська, буд. 1, офіс 4, ідентифікаційний код 45518682) на підставі рішення приватного нотаріуса Самарівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області №78826947 від 09.05.2025 (номер запису про право 59820490);
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Ранок 2017" (04107, м. Київ, вул. Якубенківська, буд. 1, офіс 4, ідентифікаційний код 45518682) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Рент Агро" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Яворницького Дмитра, буд. 60, ідентифікаційний код 45884855) повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 104,0689га, кадастровий номер 1222381500:01:001:1179, яка розташовується на території Чернеччинської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області, Чернеччинській сільській об'єднаній територіальній громаді в особі Чернеччинської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області (51110, Дніпропетровська область, Самарівський район, село Гупалівка, вулиця Савченка Романа, будинок 40А, ідентифікаційний код 20241361).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рент Агро" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Яворницького Дмитра, буд. 60, ідентифікаційний код 45884855) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4239,20грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ранок 2017" (04107, м. Київ, вул. Якубенківська, буд. 1, офіс 4, ідентифікаційний код 45518682) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4239,20грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 29.09.2025
Суддя Н.М. Євстигнеєва