пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
29 вересня 2025 року Справа № 903/555/25
Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М.П., розглянувши за правилами загального позовного провадження справу № 903/555/25
за позовом фізичної особи-підприємця Масалова Сергія Миколайовича
до Державного підприємства "Дослідне господарство "Перше травня" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України"
про стягнення 5939790,72 грн.,
за участю представників:
від позивача: н/з,
від відповідача: н/з,
26.05.2025 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця Масалова Сергія Миколайовича до Державного підприємства "Дослідне господарство "Перше травня" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України" про стягнення 4840555,19 грн.
На обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у зв'язку з визнанням недійсним договору купівлі-продажу мінеральних добрив та засобів захисту рослин №1 від 30.03.2020 відповідач на підставі ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України зобов'язаний повернути позивачу вартість отриманих від позивача мінеральних добрив та засобів захисту рослин за нинішніми цінами.
Ухвалою суду від 02.06.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.07.2025, запропоновано відповідачу надати відзив на позов, заперечення на відповідь на відзив, позивачу - відповідь на відзив.
01.07.2025 позивач через систему “Електронний суд» подав клопотання про поновлення строку на подання доказів та приєднання їх до матеріалів справи.
01.07.2025 позивач через систему “Електронний суд» подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 5939790,72 грн.
У судовому засіданні 01.07.2025 прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, оскільки це право позивача та він його реалізував до закінчення підготовчого засідання, а тому має місце нова ціна позову - 5939790,72 грн.
У засіданні 01.07.2025 було встановлено, що позовна заява (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) не відповідає вимогам ст. 162 ГПК України.
Ухвалою суду від 01.07.2025 (суддя Вороняк А.С.) постановлено: клопотання позивача про поновлення строку на подання доказів та приєднання їх до матеріалів справи задовольнити; поновити позивачу строк на подання доказів; прийняти заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог; позовну заяву (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) фізичної особи-підприємця Масалова Сергія Миколайовича залишити без руху; надати позивачу строк - 3 дні з дня вручення ухвали для усунення недоліків, а саме: надання суду обґрунтованого розрахунку суми 5939790,72 грн. із зазначенням окремо назви виробу, кількості та відповідно вартості кожного окремо; проплат відповідача, що стягуються; запропоновано позивачу уточнити дату складання висновку експерта №30/2025 (зазначено у вступній частині 27.06.2024, проте у мотивувальній та заключній частині станом на 27.06.2025).
На виконання вимог ухвали від 01.07.2025 представник позивача 03.07.2025 через систему “Електронний суд» подав заяву про усунення недоліків.
Як передбачено ч. 12 ст.176 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Відповідно до відомостей, що містяться в табелі обліку робочого часу програмного комплексу "Діловодство спеціалізованого суду", суддя Вороняк А. С. з 04.07.2025 по 23.07.2025 перебував у відпустці.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 07.07.2025 справу №903/555/25 розподілено судді Якушевій І.О.
Ухвалою суду від 08.07.2025 прийнято до провадження справу №903/555/25; постановлено призначити підготовче судове засідання на 30.07.2025.
29.07.2025 через систему “Електронний суд» від представника відповідача - адвоката Пивовара В.В. надійшла заява, в якій він повідомляє, що між відповідачем та адвокатом Пивоваром В.В. 29.07.2025 погоджено представництво інтересів суб'єкта господарювання у справі №903/555/25, а тому просить відкласти підготовче засідання та надати можливість ознайомитися представнику відповідача із матеріалами справи шляхом надання доступу до справи через систему “Електронний суд».
Як передбачено ч.4 ст.183 ГПК України якщо розгляд справи у випадках, передбачених цим Кодексом, починається спочатку, суд призначає та проводить підготовче засідання спочатку в загальному порядку, крім випадку ухвалення рішення про колегіальний розгляд справи, коли підготовче засідання проводиться спочатку лише у разі, якщо суд дійшов висновку про необхідність його проведення.
У зв'язку із зміною складу суду на стадії підготовчого провадження, враховуючи клопотання представника відповідача, з метою виконання завдань підготовчого провадження, передбачених ст.ст.177, 182 ГПК України, та для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, ухвалою суду від 30.07.2025 було відкладено підготовче засідання на 27.08.2025, постановлено відповідачу до 18.08.2025 подати відзив на позовну заяву; позивачу до 25.08.2025 подати відповідь на відзив.
19.08.2025 через систему “Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
20.08.2025 через систему “Електронний суд» від відповідача надійшла заява, в якій відповідач додає докази надіслання відповідачу відзиву на позов.
21.08.2025 документ сформовано в системі “Електронний суд», а 22.08.2025 зареєстровано в Господарському суді Волинської області від позивача клопотання від 21.08.2025, в якому позивач просить витребувати із канцелярії Господарського суду Волинської області матеріали справи №903/700/20 за позовом ФОП Масалова С.М. до Державного підприємства “Дослідне господарство "Перше травня" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України» про стягнення заборгованості (т.1) для дослідження в судовому засіданні оригіналів наступних документів: накладних №3 від 30.03.2020, №4 від 16.04.2020, №5 від 22.04.2020, №8 від 06.05.2020, №9 від 06.05.2020, №10 від 06.05.2020, №11 від 20.05.2020, №12 від 20.05.2020 та №13 від 20.05.2020 (т.1 а.с. 14-22); платіжного доручення від 16.09.2020 року (т.1 а.с.30); відзив відповідача на позовну заяву (т.1 а.с. 34-37).
На обгрунтування клопотання позивач посилається на те, що позовні вимоги обгрунтованні постачанням позивачем - ФОП Масаловим С. М. відповідачу мінеральних добрив та засобів захисту рослин на умовах договору купівлі-продажу від 30.03.2020. Обставини поставки мінеральних добрив та засобів захисту рослин підтверджуються накладними №3 від 30.03.2020, №4 від 16.04.2020, №5 від 22.04.2020, №8 від 06.05.2020, №9 від 06.05.2020, №10 від 06.05.2020, №11 від 20.05.2020, №12 від 20.05.2020 та №13 від 20.05.2020, копії яких додано до позовної заяви, оригінали накладних знаходяться в матеріалах справи №903/700/20 (т.1 а.с. 14-22). Часткова оплата вартості отриманого товару відповідачем в сумі 106 800,00 грн. 16.09.2020 підтверджується копією платіжного доручення, оригінал якого також знаходиться в матеріалах справи №903/700/20 (т.1 а.с.30). У відзиві на позовну заяву у справі №903/700/20 (т.1 а.с. 34-37), копія якого додана до позовної заяви, відповідач визнав фактичні обставини щодо поставки товару згідно з приєднаними до матеріалів справи видатковими накладними.
27.08.2025 через систему “Електронний суд» від відповідача надійшла заява, в якій відповідач просить проводити судове засідання 27.08.2025 без участі представника відповідача.
27.08.2025 в судовому засіданні представник позивача заявив, що відповідач подав відзив на позов з пропуском строку, встановленого судом; на підставі ч.2 ст.118 ГПК України просив залишити відзив відповідача без розгляду; підтримав клопотання про витребування із канцелярії Господарського суду Волинської області матеріалів справи №903/700/20.
З метою повного і об'єктивного з'ясування обставин у справі 903/555/25 суд задовольнив клопотання представника позивача про витребування із канцелярії Господарського суду Волинської області справи №903/700/20.
Щодо усного клопотання представника позивача про залишення відзиву відповідача на позов без розгляду.
Відповідно до ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Ухвалою суду від 30.07.2025 було встановлено відповідачу строк до 18.08.2025 для подачі відзиву на позов.
Відповідач через систему “Електронний суд» подав відзив на позов до суду 19.08.2025.
Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У зв'язку з тим, що відповідач пропустив строк для подачі відзиву на позов, встановлений судом, клопотання про поновлення пропущеного строку не заявляв, на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України відзив відповідача на позовну заяву від 19.08.2025 залишено без розгляду.
Також у судовому засіданні 27.08.2025 представник позивача висловив думку про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 27.08.2025 було закрито підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 17 вересня 2025 рок.
Ухвалу надіслано відповідачу до його електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 29.08.2025.
Позивачу ухвалу від 27.08.2025 надіслано на адресу, зазначену в позовній заяві й отримано позивачем 06.09.2025, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0610277199672.
16.09.2025 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.
16.09.2025 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.
Суд не визнавав у судове засідання 17.09.2025 явку представників сторін обов'язковою, а представництво інтересів в суді не обмежено певним колом осіб.
Крім цього, згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 24.01.2018 по справі № 907/425/16, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
З огляду на викладене, клопотання сторін про відкладення розгляду справи не підлягає до задоволення.
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
На підставі ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з неявкою сторін у судове засідання 17.09.2025 датою ухвалення рішення у справі №903/555/25 слід вважати 29.09.2025, коли було складено повний текст рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що 30.03.2020 між Державним підприємством «Дослідне господарство "Перше травня" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України, як покупцем та фізичною особою-підприємцем Масаловим Сергієм Миколайовичем, як продавцем було укладено договір купівлі-продажу № 1.
Оригінал договору купівлі-продажу № 1 від 30.03.2020 знаходиться в матеріалах справи № 903/700/20 (а.с. 9-13, том 1), яка була витребувана і оглянута судом.
Відповідно до п. п. 2.1.-2.3 договору продавець в порядку та на умовах даного договору зобов'язується продавати покупцеві мінеральні добрива, засоби захисту рослин (надалі товар). Покупець зобов'язується прийняти певний товар та своєчасно оплатити його в порядку та на умовах, передбачених даним договором. Кількість товару, ціна, умови продажу товару обумовлюються сторонами в договорі, в накладних на кожну конкретну партію товару (додатках до даного договору), які є невід'ємними частинами цього договору.
Відповідно до видаткових накладних, оригінали яких знаходяться в матеріалах справи № 903/700/20, (а.с. 14-22, том 1), позивач передав, а відповідач отримав товар на суму 3 214 493,57 грн.
Видаткові накладні підписані й скріплені печатками сторін.
Доказів на спростування фактів, наведених позивачем на обгрунтування позовної вимоги, відповідач у процесі розгляду справи суду не надав.
Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідачу повному обсязі не оплатив вартості отриманого товару. Лише 16.09.2020 відповідач перерахував в рахунок вартості товару 106 800,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення, яке знаходиться в матеріалах справи № 903/700/20 (т. 1, а.с. 33).
Доказів на підтвердження повної оплати товару відповідач суду не подав.
Господарський суд Волинської області розглядав справу №930/730/21 за позовом Державного підприємства “Дослідне господарство “Перше травня» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України, в якій позивач просив визнати недійсним договір купівлі-продажу №1 від 30.03.2020, укладений між Державним підприємством Дослідне господарство “Перше травня» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України та фізичною особою-підприємцем Масаловим С. М., а також накладні №3 від 30.03.2020, №4 від 16.04.2020, №5 від 22.04.2020, №8 від 06.05.2020, №9 від 06.05.2020, №10 від 06.05.2020, №11 від 20.05.2020, №12 від 20.05.2020.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 17 листопада 2021 року у справі № 903/730/21 позов Державного підприємства “Дослідне господарство “Перше травня» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України було задоволено частково: ухвалено визнати недійсним договір купівлі-продажу мінеральних добрив та засобів захисту рослин № 1 від 30.03.2020; в частині позовних вимог про визнання недійсними накладних № 3 від 30.03.2020, № 4 від 16.04.2020, № 5 від 22.04.2020, № 8 від 06.05.2020, № 9 від 06.05.2020, № 10 від 06.05.2020, № 11 від 20.05.2020; № 12 від 20.05.2020 і № 13 від 20.05.2020 відмовлено.
Рішення набрало законної сили 09.02.2022.
Позивач у справі №903/555/25 на підставі ст. ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України просить застосувати наслідки недійсності правочину і стягнути із відповідача 5939790,72 грн. вартості отриманого товару за договором купівлі-продажу мінеральних добрив та засобів захисту рослин № 1 від 30.03.2020, посилаючись на те, що повернути безпідставно набуте відповідачем майно в натурі вже неможливо.
Для визначення вартості переданого товару за договором купівлі-продажу мінеральних добрив та засобів захисту рослин № 1 від 30.03.2020 позивач використав довідку ТзОВ «Волинь-зерно-продукт», оскільки у 2020 році товар був придбаний саме в ТзОВ «Волинь-зерно-продукт».
Відповідно до цієї довідки вартість переданих Державному підприємству «Дослідне господарство "Перше травня" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України мінеральних добрив та засобів захисту рослин становить 4947355,19 грн., а із врахуванням часткової оплати відповідача в розмірі 106800,00 грн. вартість неоплаченого товару 4840555,19 грн.
Також позивач для визначення вартості переданого товару 01.04.2025 звернувся до судового експерта для проведення судової товарознавчої експертизи щодо ринкової вартості товару, переданої відповідачу.
Відповідно до висновку експерта № 30/2025 від 27.06.2025 (а.с. 70-105) ринкова вартість товару становить 6 046 590,72 грн.
У заяві від 01.07.2025 про збільшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 5 939 790,72 грн., враховуючи при цьому часткову оплату відповідача в розмірі 106 800,00 грн., (6 046 590,72 грн.- 106800,00 грн.).
Загальні підстави виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 05 серпня 2025 року у cправі № 917/1297/23 зазначив, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Передбачений інститутом кондикції вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.
Отже, предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права (схожі висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 (провадження №14-32цс19)).
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Основна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто, в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Верховний Суд зауважує, що до предмета доказування належить сукупність юридичних фактів матеріально-правового характеру, з якими закон пов'язує виникнення, зміну й припинення правовідносин між сторонами та на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у cправі № 917/1297/23 від 05 серпня 2025 року зазначає, що враховуючи вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 20.11.2024, та відповідно до норм частини другої статті 1213 ЦК України суд мав з'ясувати: 1) набуття відповідачем майна або його збереження за рахунок іншої особи (позивача); 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали; 3) неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно, зокрема, внаслідок його знищення, загублення або передачі його набувачем третій особі тощо; 4) вартість (ринкова) майна, що визначена на момент розгляду судом справи.
Щодо набуття відповідачем майна або його збереження за рахунок іншої особи (позивача).
Матеріалами справи підтверджується і не заперечується відповідачем, що на виконання договору купівлі-продажу мінеральних добрив та засобів захисту рослин № 1 від 30.03.2020 на підставі видаткових накладних № 3 від 30.03.2020, № 4 від 16.04.2020, № 5 від 22.04.2020, №8 від 06.05.2020, № 9 від 06.05.2020, № 10 від 06.05.2020, № 11 від 20.05.2020, № 12 від 20.05.2020 та № 13 від 20.05.2020 позивач передав, а відповідач отримав товар - мінеральні добрива та засоби захисту рослин на суму 4947354,19 грн.
16.09.2020 року відповідач частково сплатив в рахунок вартості отриманого товару 106 800,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 106 від 16.09.2020.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 17 листопада 2021 року у справі № 903/730/21 визнано недійсним договір купівлі-продажу мінеральних добрив та засобів захисту рослин № 1 від 30.03.2020, рішення набрало законної сили 09.02.2022 року.
Товар неможливо повернути в натурі внаслідок його використання відповідачем у власних потребах.
Частиною 2 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Аналогічний принцип закріплено у частині другій статті 2, частині першій статті 13 ГПК України.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарт доказування - спеціальні норми, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Тобто, в цьому разі мається на увазі достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.
Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування під час розгляду справи категорій стандартів доказування - правил, які дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким були, зокрема внесені зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
Стандарт доказування "вірогідності доказів" на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до вимог статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.
З огляду на викладене, висновок судового експерта про вартість товару станом на 27.06.2025 є належним та допустимим доказом у справі, відтак ринкова вартість товару, визначена на момент розгляду справи, становить 5939790,72 грн.
У процесі розгляду справи відповідач не висловив зауважень щодо висновку експерта та визначеної ним ринкової вартості товару.
Відповідно до частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.
Згідно зі статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідність процесуальної дії щодо оцінки доказів у справі має здійснюватись на підставі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідженні наявних у справі доказів, у порядку передбаченому статтею 86 ГПК України, з огляду на те, що встановлення фактичних обставин у конкретній справі залежить від всіх юридично значущих фактів і обставин, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується виходячи з предмету спору та підстав і заперечень сторін.
У зв'язку з визнанням недійсним договору купівлі-продажу мінеральних добрив та засобів захисту рослин № 1 від 30.03.2020 відпала правова підстава набуття Державним підприємством “Дослідне господарство “Перше травня» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України у власність отриманих від фізичної особи-підприємця Масалова Сергія Миколайовича мінеральних добрив та засобів захисту рослин, а тому позовна вимога фізичної особи-підприємця Масалова Сергія Миколайовича до Державного підприємства "Дослідне господарство "Перше травня" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України" про стягнення з відповідача 5939790,72 грн. вартості отриманого за договором № 1 від 30.03.2020 товару підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 2. ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського позовної заяви майнового характеру суду ставки судового збору встановлюються у такому розмірі: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою майнового характеру про стягнення 5939790,72 грн., а отже сума судового збору, яка підлягала сплаті, становить 89096,86 грн. (5939790,72 грн. х 1,5%).
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються 8) особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; 9) особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи 1 категорії та є особою з інвалідністю II групи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 05.12.2019, отже на підставі п. 8, 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору.
У відповідності із ч. 2 ст. 129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
На підставі ч.2 ст.129 ГПК України у зв'язку із задоволенням позову з відповідача слід стягнути 89096,86 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 77, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Перше травня» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України» (45150, Волинська область, Луцький район, с. Копачівка, вул. Першотравнева, 46, код 00729310) на користь фізичної особи-підприємця Масалова Сергія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) 5939790 грн. 72 коп.
3. Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Перше травня» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України» (45150, Волинська область, Луцький район, с. Копачівка, вул. Першотравнева, 46, код 00729310) в дохід Державного бюджету України 89096 грн. 86 коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено і підписано 29.09.2025.
Суддя І. О. Якушева