пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
29 вересня 2025 року Справа № 903/756/25
Господарський суд Волинської області у складі судді Дем'як В.М., розглянувши у приміщенні Господарського суду Волинської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи №903/756/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОЕКТНО-ВИРОБНИЧА ФІРМА “СКС»
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “СОБОРНОСТІ 1А»
про стягнення 86 374, 04 грн.
Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю “ПРОЕКТНО-ВИРОБНИЧА ФІРМА “СКС» звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “СОБОРНОСТІ 1А» про стягнення 86 374, 04 грн. заборгованості в т.ч. 79 871, 40 грн. - основного боргу, 1339 грн. - 3% річних, 5163, 64 грн. - інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань згідно договору №0209-к на виконання проектно-кошторисної документації від 02.09.2024 в частині своєчасної оплати робіт.
Ухвалою суду від 29.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвала суду від 29.07.2025 про відкриття провадження у справі, була надіслана електронною поштою в електронний кабінет позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОЕКТНО-ВИРОБНИЧА ФІРМА “СКС» та відповідно до довідки Господарського суду Волинської області була доставлена до електронного кабінету 29.07.2025.
Ухвала суду від 29.07.2025 про відкриття провадження у справі, була надіслана електронною поштою в електронний кабінет відповідача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “СОБОРНОСТІ 1А» та відповідно до довідки Господарського суду Волинської області була доставлена до електронного кабінету 29.07.2025.
У відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Отже, суд дійшов висновку, що позивач та відповідач про розгляд справи судом повідомлений належним чином.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відсутні.
Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов'язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відсутність відзиву з відповідними вказівками на незгоду відповідача з будь-якою із обставин справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що позбавляє відповідача відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи, суд вважає, що в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.
Згідно ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог ч. ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежності від обставин справи та з розгляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Смірнова проти України»).
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив:
02.09.2024 року між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку “СОБОРНОСТІ 1А» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ПРОЕКТНО-ВИРОБНИЧА ФІРМА “СКС» (Виконавець) було укладено Договір №0209-к на виконання проектно-кошторисної документації, згідно п. 1.1 якого, «Замовник» доручає, а «Виконавець» приймає на себе виконання проектно- кошторисної документації: «Капітальний ремонт житлового будинку №1а по просп. Соборності в м. Луцьк (утеплення зовнішніх стін)».
Пунктом 1.2 договору встановлено, що зміст і строки виконання основних робіт і надання послуг визначаються календарним планом робіт (Додаток №2), який є невід'ємною частиною договору.
Згідно п.п. 2.1 та 2.2 договору визначено, що згідно цього договору, вартість виконання проектно-кошторисної документації складає: 88 746,00 грн. без ПДВ. «Виконавець» розпочинає роботи після підписання договору, та отримання вихідних даних в повному обсязі згідно ДБН А.2.2-3-2012 та отримання авансу у розмірі 30% від загальної вартості виконання проектно-кошторисної документації, що складає - 26 623,00 грн., без ПДВ, решту 70%, що складає 62 123,00 грн., без ПДВ, замовник сплачує після отримання експертного висновку.
Відповідно до пункту 3.1 договору, передача оформленої у встановленому порядку проектно- кошторисної документації в цілому або по окремих етапах здійснюється по накладній з доданням до неї акта виконаних робіт.
На виконання умов договору позивачем було виконано проектно-кошторисну документацію: «Капітальний ремонт житлового будинку №1а по просп. Соборності в м. Луцьк (утеплення зовнішніх стін)», що підтверджується актом виконаних робіт від 27.12.2024 року та актом приймання-передачі проектно-кошторисної документації від 31.12.2024 року, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками без будь яких зауважень (а.с. 11-13).
Позитивний експертний звіт №18-0167/01-24 від 27.12.2024 року отримано відповідачем 30.12.2024 року згідно відмітки про отримання на такому звіті (14-23).
Відповідачем було оплачено аванс в розмірі 10% за виконані роботи в сумі 8 874,60 грн. згідно платіжної інструкції №138 від 23.12.2024 року (а.с. 26).
Проте, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “СОБОРНОСТІ 1А» взяті на себе згідно договору зобов'язання в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті виконаних робіт (у строки, порядку та розмірах, визначених угодою) не виконало, вартість останніх не оплатило, у зв'язку з чим на момент звернення позивача до суду з відповідним позовом заборгувало 79 871,40 грн.
З метою досудового врегулювання господарського спору щодо неналежного виконання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “СОБОРНОСТІ 1А» своїх зобов'язань за договором від 02.09.2024 №0209-к, позивач 17.03.2025 року вручив відповідачу лист-претензію №01-13/03/25 від 13.03.2025 року про сплату заборгованості (а.с. 28-29). Зазначену вимогу було залишено боржником без відповіді та належного реагування.
Враховуючи вище викладене позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та просить стягнути з відповідачів заборгованість в сумі 79 871,40 грн.
Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (ч.3 ст. 631 ЦК України).
Згідно із ст.ст. 526, 599 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, а тому до вищевказаних відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до статті 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
У ч. 1 ст. 853 ЦК України зазначено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
У відповідності до статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
За змістом частин 4, 5 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України, замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач доказів оплати вартості виконаних робіт у повному обсязі до суду не надав, доводи наведені позивачем в обґрунтування позову не спростував. Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 79 871,40 грн. заборгованості за договором на виконання проектно-кошторисної документації від 02.09.2024 №0209-к підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд відзначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно з представленими господарському суду розрахунками, позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачу 5 163,64 грн. - суми інфляційних за період прострочки платежів з 31.12.2024 по 30.06.2025 та 1339,00 - 3% річних за період з 31.12.2024 по 23.07.2025.
Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення сум інфляційних та процентів річних, перевіривши методику та періоди їх нарахування, суд вважає, що останні підставні, відповідають фактичним обставинам справи, є арифметично вірними, а відтак підлягають до задоволення у визначених позивачем розмірах.
Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Також, згідно з нормами статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Правилами статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 75, 76-80, 123, 126, 129, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
вирішив:
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “СОБОРНОСТІ 1А» (місто Луцьк, проспект Соборності, будинок 1А, код ЄДРПОУ 43127965) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОЕКТНО-ВИРОБНИЧА ФІРМА “СКС» (місто Рівне, вулиця Грушевського Академіка, будинок 40, квартира 72, код ЄДРПОУ 40011662) 86 374, 04 грн. заборгованості в т.ч. 79 871,40 грн. - основного боргу, 1339,00 грн. - 3% річних, 5163, 64 грн. - інфляційних втрат та 3028,00 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Суддя В. М. Дем'як