24 вересня 2025 р. Справа № 902/743/22
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі
за заявою: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
Представники сторін:
боржника: Цимбал А.А.
В провадженні Господарського суду Вінницької області (суддя Тісецький С.С.) перебуває справа № 902/743/22 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.
Ухвалою суду від 19.10.2022 року відкрито провадження у справі № 902/743/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Солов'я Ю.А.
21.10.2022 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвалою від 14.05.2024 року задоволено клопотання арбітражного керуючого Солов'я Ю.А. б/н від 14.05.2024 року про припинення повноважень керуючого реструктуризацією у справі № 902/743/22 відповідно до ч. 4 ст. 28 КУзПБ. Відсторонено арбітражного керуючого Солов'я Ю.А. від виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі № 902/743/22.
Ухвалою від 04.12.2024 року призначено керуючим реструктуризацією у справі № 902/743/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 - арбітражного керуючого Бігдана О.А.
Ухвалою від 02.04.2025 року, зокрема, задоволено заяву арбітражного керуючого Бігдана О.А. б/н від 06.01.2025 року (вх.№ 01-36/12/25) про затвердження плану реструктуризації боргів боржника у справі №902/743/22. Затверджено план реструктуризації боргів у справі № 902/743/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , станом на 27.08.2024 року, який погоджений боржником 27.08.2024 року та схвалений більшістю голосів кредиторів згідно протоколу зборів кредиторів у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (шляхом опитування, протокол від 11.12.2024 року), на умовах визначених у ньому. Припинено повноваження арбітражного керуючого Бігдана О.А. як керуючого реструктуризацією боржника - фізичної особи ОСОБА_1 у справі № 902/743/22.
27.08.2025 року до суду від ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" надійшла заява (сформована в системі "Електронний суд") № 20/28-07/2025 від 27.08.2025 року (вх. № 01-36/1035/25) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 93 286,98 грн у справі № 902/743/22.
В зв'язку з перебуванням судді Тісецького С.С. у відпустці, згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2025 року, зазначену вище заяву передано на розгляд судді Міліціанову Р.В.
Ухвалою від 01.09.2025 року (суддя Міліціанов Р.В.) заяву ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" (б/н від 27.08.2025 року) (вх.канц. № 01-36/1035/25 від 27.08.2025 року) про визнання грошових вимог до боржника призначено до розгляду в судовому засіданні на 24.09.25 о 12:30 год..
08.09.2025 року суддя Тісецький С.С. приступив до роботи.
08.09.2025 року на підставі заяви судді Міліціанова Р.В., згідно розпорядження керівника апарату суду та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, зазначену вище заяву передано на розгляд судді Тісецькому С.С.
Ухвалою від 09.09.2025 року заяву ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" № 20/28-07/2025 від 27.08.2025 року (вх. № 01-36/1035/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/743/22, прийнято до свого провадження. Призначено вказану заяву до розгляду в судовому засіданні на 24.09.2025 року.
02.09.2025 року до суду від представника боржника надійшло клопотання б/н від 02.09.2025 року, в якому боржник заявлені вимоги не визнає та просить суд кредиторську заяву залишити без розгляду та повернути заявнику.
В судове засідання на визначену дату з'явилась представник боржника. Заявник, учасники провадження у даній справі повноважних представників в судове засідання не направили.
В ході розгляду справи представник боржника надала пояснення щодо обставин, викладених у поданому раніше до суду клопотанні, просила суд кредиторську заяву залишити без розгляду та повернути заявнику.
Водночас, представник боржника на запитання суду щодо положень закону, на підставі яких слід залишити заяву без розгляду та повернути її заявнику, зазначила, що посилається на положення ГПК України.
Суд, заслухавши представника боржника, розглянувши подану кредиторську заяву та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
За змістом заяви та доданих до неї доказів вбачається, що ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" звернулося до Вінницького міського суду Вінницької області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 13.10.2021 року між ТОВ "Авентус Україна" та Боржником було укладено електронний договір № 4912641 про надання споживчого кредиту, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 20 000,00 грн. Свої зобов'язання за договором Боржник належним чином не виконував, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед первісним кредитором.
01.12.2022 року ТОВ "Авентус Україна" на підставі договору факторингу № 01- 12/2022-Ф за плату відступило, а ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" набуло право грошової вимоги до відповідача.
Скориставшись своїм правом, ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" звернулось до Вінницького міського суду Вінницької області з позовною заявою до боржника та просило суд стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості в розмірі 82 602,98 грн., що складається з 20 000,00 грн. - тіло кредиту; 45 600,00 грн. - нараховані проценти, 14 760,00 грн. - інфляційні втрати; 2 242, 98 грн. - 3% річних, а також сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 8 000 грн.
Враховуючи викладене, на день подання до Господарського суду Вінницької області даної заяви з грошовими вимогами до боржника, у боржника наявна заборгованість визначена рішенням Вінницького міського суду Вінницької області у справі № 127/7077/23 від 15.05.2023 року загальною сумою 93 286,98 грн.
Посилаючись на наведені вище обставини заявник просить визнати грошові вимоги до боржника у даній справі в загальному розмірі 93 286,98 грн.
Наведені у заяві обставини підтверджені відповідними письмовими доказами.
На момент розгляду справи, доказів щодо спростування чи погашення боржником заборгованості перед ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" до суду не надано.
При цьому, у відзиві на кредиторську заяву боржник щодо заявлених вимог заперечив та зазначив наступне.
Строк на подання заяв з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 у справі № 902/743/22 закінчився 24.11.2022 року.
ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" 27.08.2025 року направило до Господарського суду заяву про грошові вимоги до ОСОБА_1 у справі № 902/743/22. Отже, зазначена Заява про грошові вимоги ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" подана з пропущенням строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 КУзПБ.
На переконання боржника, заявлені грошові вимоги ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" подані з пропущенням строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 КУзПБ не підлягають визнанню виходячи з того, що вони не підтверджені достатніми належними та допустимими доказами, з огляду на наступне.
Кредитором визначено, що "Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" звернулося до Вінницького міського суду Вінницької області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором".
Боржник звертає увагу, що наданий кредитором документ - Рішення суду по справі № 127/7077/23 від 15 травня 2023 року не містить відмітки про набрання Рішення законної сили та отриманий з невідомого посилання.
Відповідно до інформації, яка міститься на сайті Судової влади, провадження по справі № 127/7077/23 було відкрито 22.03.2023 року, але провадження по справі № 902/743/22 було відкрито 19.10.2022 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 120 КУзПБ, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника: 1) пред'явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 02.04.2025 року затверджено план реструктуризації боргів у справі № 902/743/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , станом на 27.08.2024 року, який погоджений боржником 27.08.2024 року та схвалений більшістю голосів кредиторів згідно протоколу зборів кредиторів у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (шляхом опитування, протокол від 11.12.2024 року), на умовах визначених у ньому. З дня затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника вимоги, включені до такого плану, можуть бути задоволені лише у порядку і спосіб, визначені в плані реструктуризації боргів боржника.
Кредитор направив заяву про грошові вимоги Боржнику та арбітражному керуючому Солов'ю Ю.А., але ухвалою суду від 14.05.2024 року відсторонено арбітражного керуючого Солов'я Ю.А. від виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі № 902/743/22. В подальшому, ухвалою суду від 04.12.2024 року задоволено клопотання представника Боржника б/н від 18.11.2024 року (вх. № 01-36/11305/24) про призначення керуючим реструктуризації арбітражного керуючого Бігдана О.А. та заяву арбітражного керуючого Бігдана О.А. б/н від 15.11.2024 року про участь у справі про неплатоспроможність фізичної особи № 902/743/22. Призначено керуючим реструктуризацією у справі № 902/743/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 - арбітражного керуючого Бігдана О.А. Але, з дня затвердження судом плану реструктуризації - повноваження Бігдана О.А. припинені, кредитор не просить поновити повноваження арбітражного керуючого.
У зв'язку з наведеними обставинами, грошові вимоги ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" до боржника не підлягають визнанню, оскільки вони не мають належного правового та документального обґрунтування.
Посилаючись на наведене, боржник не визнає заявлених до нього вимог та просить суд кредиторську заяву залишити без розгляду та повернути заявнику.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За приписами ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вказувалось вище, ухвалою суду від 19.10.2022 року відкрито провадження у справі № 902/743/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника.
21.10.2022 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1.
Відповідно до матеріалів справи, заява ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" № 20/28-07/2025 від 27.08.2025 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/743/22 надійшла до суду 27.08.2025 року (сформована в системі "Електронний суд" 27.08.2025), тобто з пропуском визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);
- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15.05.2023 року у справі № 127/7077/23 за позовом ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" до ОСОБА_1. про стягнення заборгованості за кредитним договором, позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" суму заборгованості в розмірі 82602,98 грн., що складається з 20 000,00 грн. тіло кредиту; 45 600,00 грн. нараховані проценти, 14 760,00 грн. інфляційні втрати; 2 242,98 грн. 3% річних.
Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684,00 грн., та витрати на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн.
Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15.05.2023 року у справі № 127/7077/23 набрало законної сили 15.06.2023 року та є чинним на даний час.
Так, судом при розгляді справи № 127/7077/23 було, зокрема встановлено,
13.10.2021 року між ТОВ "Авентус Україна" та відповідачкою за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ "Авентус Україна" укладено електронний договір № 4912641 про надання споживчого кредиту (а.с.8-10).
Зазначений кредитний договір укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ "Авентус Україна", затверджених наказом №53-ОД від 16 січня 2020 року та розміщених на їх сайті: https://creditplus.ua/ru/documents.
Після прийняття відповідачем умов кредитного договору з нею було укладено електронний кредитний договір, який був підписаний відповідачем у відповідності до вимог ч.ч. 6, 8 ст. 11 та ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором "А188276", після чого відповідач отримала кредит в сумі 20 000 гривень на свою платіжну карту, що підтверджується довідкою (а.с. 13).
Також, судом встановлено, що "Авентус Україна" свої зобов'язання перед відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 20 000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.
Відповідно до п.1.5.2. кредитного договору, знижена процентна ставка 0,95% в день та застосовується відповідно до умов передбачених укладеним кредитним договором.
Відповідно до п.1.5.1 кредитного договору, стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п.4.2 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася авто пролонгація, відповідно до п.4.3 договору.
Як вбачається з карти обліку Договору №4912641 від 13.10.2021 року, відповідач в період з 13.10.2021 по 30.11.2022 будь-яких оплат за кредитним договором не здійснювала (а.с.17-20).
У відповідності до п. 1.4 та п. 4.2 кредитного договору відбулося продовження строку кредиту ще на 90 днів з стандартною процентною ставкою 1,90% в день.
Отже, відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала, а також не укладала угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, в зв'язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. кредитного договору, кредитний договір було продовжено на 90 календарних днів поспіль.
25.05.2022 року між ТОВ "Авентус Україна", як клієнтом та ТОВ "ФК "Фінтраст Україна", як фактором, було укладено Договір факторингу №01.12/2022-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором укладеним з ОСОБА_1, що підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №01-12/2022-Ф від 01.12.2022 року та реєстром боржників (витяг) (а.с.14-16).
Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 20 000 грн. тіло кредиту, та 45 600 грн. нараховані проценти, всього 65 600 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, ураховуючи прострочення відповідачем сплати на користь позивача кредитної заборгованості у розмірі 65 600,00 грн., суд визнає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення на його користь інфляційних втрат у розмірі 14 760,00 грн. та 3% річних у розмірі 2242, 98 грн. за заявлений позивачем період з березня 2022 року по лютий 2023 року, розраховані на суму боргу.
Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача, понесені ним витрати в сумі 8000 грн. на професійну правничу допомогу.
На підтвердження обставин понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано договір про надання правової допомоги №07/07-2022 від 07.07.2022 року, звіт про надання правової допомоги згідно Договору №07/07-2022 від 07.07.2022 року від 09.03.2023 р., відповідно якого позивачем отримані послуги з правової допомоги на загальну суму 8 000 грн., рахунок на оплату по замовленню №204/09/03 від 09.03.2023 року, платіжну інструкцію №166 від 09.03.2023 року, ордер на надання правничої (правової) допомоги.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача слід задовольнити.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з усталеними висновками Верховного Суду (зокрема постанови, на які також посилається скаржник, від 26.11.2019 у справі № 922/643/19, від 10.12.2019 у справі №910/6356/19) преюдиціальність означає обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
Крім цього, у постанові від 22.10.2019 у справі № 910/2039/18 Верховний Суд наголосив, серед іншого наголосив, що "преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили.
Норми статті 129-1 Конституції України визначають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів".
Отже, встановлені вказаним вище судовим рішенням від 15.05.2023 року у справі № 127/7077/23 обставини щодо наявної заборгованості боржника перед ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" за згаданим вище договором, є преюдиціальними в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України та не підлягають доказуванню.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Водночас, суд зауважує, що станом на момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення боржником заборгованості перед ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" не надано.
Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 45 КУзПБ, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 19.01.2023 року по справі №902/207/22 зауважив, що реалізація конкурсним кредитором права на звернення до суду із заявою з грошовим вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі по банкрутство (за винятком адміністратора за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор - для якого діє правило визначене статтею 931 цього Кодексу) та набуття ним прав в обсязі визначеному КУзПБ обумовлена строком, у межах якого він може звернутися до суду із заявою з наявними в нього вимогами боржника.
За визначенням наведеним у частині першій статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк як часова категорія характеризується не тільки початковим, а й кінцевим моментом. Відповідним кінцем моментом для звернення конкурсного кредитора до суду із завою з вимогами до боржника є сплив визначеного абзацом першим частини першої статті 45 КУзПБ тридцятиденного строку з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Абзацом третім частини четвертої статті 45 КУзПБ законодавцем урегульовано негативні наслідки пропуску/заявлення кредитором вимог після завершення строку встановленого для їх подання.
Такими наслідками за третім частини четвертої статті 45 КУзПБ є те, що кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Тобто наслідки у вигляді відсутності у конкурсних кредиторів за цих умов права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" № 20/28-07/2025 від 27.08.2025 року (вх. № 01-36/1035/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/743/22, в повному обсязі та визнання заявлених вимог в розмірі 93 286,98 грн., які підтверджені наданими доказами з віднесенням їх до другої черги задоволення.
Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 4 844,80 грн - судового збору, сплаченого за подання кредиторської заяви з урахуванням ч. 3 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" (6 056,00 х 0,8 = 4 844,80), підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів.
Водночас, судом не приймаються заперечення боржника щодо заявлених ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" кредиторських вимог, оскільки наведені у запереченнях обставини не спростовують заявлених кредиторських вимог (підтверджених рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15.05.2023 року у справі № 127/7077/23, яке набрало законної сили та є чинним на даний час) та не є підставою для відмови в задоволенні кредиторської заяви або ж для залишення заяви без розгляду та повернення її заявнику.
При цьому, суд зауважує, що заявлення кредиторських вимог з пропуском визначеного ст. 45 КузПБ строку та наявність затвердженого судом плану реструктуризації боргів боржника, не перешкоджає ні зверненню до суду кредитора з відповідною заявою з грошовими вимогами до боржника, ні її розгляду судом.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -
1. Задоволити заяву ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" № 20/28-07/2025 від 27.08.2025 року (вх. № 01-36/1035/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/743/22, у повному обсязі.
2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" (вул. Загородня, 15, офіс 118/2, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 44559822) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 93 286,98 грн. (друга черга задоволення); а також 4 844,80 грн. - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/743/22.
3. Копію ухвали надіслати учасникам справи до електронних кабінетів ЄСІТС та на відомі суду електронні адреси: Боржнику - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; представнику боржника, адвокату Цимбал А.А. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АТ "Креді Агріколь Банк" - 14361575@mail.gov.ua; представнику АТ "Креді Агріколь Банк" - Чорній С.П. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; АТ "Кредобанк" - office@kredobank.com.ua, v.lisova@legallection.com; представнику АТ "Кредобанк" адвокату Павленку С.В. - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; представнику ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" Пісарєвій В.О. - ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ТОВ "Дебт Форс" - info@debt-force.com.ua; представникам ТОВ "Дебт Форс": адвокату Старчі А.В. - ІНФОРМАЦІЯ_6 , адвокату Пономаренку Д.Ю. - ІНФОРМАЦІЯ_7 , адвокату Арсеміковій І.В. - ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" - fintrastletter@ukr.net; представнику ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" Городніщевій Є.О. - ІНФОРМАЦІЯ_10
Згідно ч. 6 ст. 45 КУ з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.:
1 - до справи.