вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"18" вересня 2025 р. Cправа № 902/457/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул. пирогова, буд. 131, м. Вінниця, Вінницька обл., 21037)
до: Комунального підприємства Гайсинводоканал (вул. Паркова, буд. 31, м. Гайсин, вінницька обл., 23700)
про стягнення 58019,13 грн
Суддя Яремчук Ю.О.
Секретар судового засідання Надтока Т.О.
за участю представників сторін:
позивача: Говдик Т.Я.
відповідача: Шлапак С.П.
присутній: Кравчук В.О.
10.04.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Комунального підприємства Гайсинводоканал про стягнення 58 019,13 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 10.04.2025 справу передано для розгляду судді Яремчуку Ю.О.
Ухвалою суду від 14.04.2025 відкрито провадження у справі 902/457/25. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 13.05.2025.
Поряд з цим, судове засідання призначене на 13.05.2025 о 11:30 год не відбулося у зв'язку з оголошенням сигналу "Повітряна тривога" на території Вінницької області з 11:31 - 11:53 год.
Ухвалою суду від 13.05.2025 повідомлено учасників справи про підготовче судове засідання, що відбудеться 24.06.2025.
На визначену дату судом в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача не з'явився, при цьому від останнього надійшло клопотання (вх. № канц. 01-34/6675/25 від 23.06.2025) про відкладення розгляду справи, у зв'язку із хворобою представника відповідача Шлапака Сергія Павловича.
Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання, суд відмовив у його задоволенні, оскільки відповідач не обмежений у виборі повноважного представника для участі в судовому засіданні, а також те, що відповідачем не долучено належних доказів щодо неможливості уповноваженого представника з'явитись в судове засідання.
За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 24.06.2025 повідомлено учасників справи про розгляд справи по суті, що відбудеться 21.08.2025.
На визначену дату судом в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача не з'явився, при цьому від останнього надійшло клопотання (вх. № канц. 01-34/8779/25 від 21.08.2025) про відкладення розгляду справи, у зв'язку із викликом представника відповідача Шлапака Сергія Павловича до слідчого по кримінальному провадженню у іншій справі.
Представник позивача стосовно даного клопотання не заперечив.
За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про відкладення судового розгляду справи по суті, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 21.08/2025 повідомлено учасників в справи про розгляд справи по суті, що відбудеться 18.09.2025.
На визначену дату судом в судове засідання з'явились представник позивача та представник відповідача.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Представник позивача позов підтримав в повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечив.
18.09.2025 в судовому засіданні в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на невчиненням відповідачем дій з реєстрації розрахунків коригування, що були здійснені за договором №ГА-200100 від 06.12.2022 на зменшення суми ПДВ на суму 85 019,13 грн, а саме: позивачем було сформовано розрахунки коригування до податкових накладних (ПК 216 від 31.01.2024, ПК 712 від 29.02.2024), що були здійснені за договором № ГА-200100 від 06.12.2022 на зменшення суми ПДВ - 85 019,13 грн. (РК №14 від 16.01.2025, РК №15 від 16.01.2025), які були направлені КП «Гайсинводоканал» для подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були направлені КП “Гайсинводоканал» для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, та які не були зареєстровані, що позбавило позивача права на зменшення суми податкових зобов'язань, та за доводами позивача є збитками.
Поряд з цим позивачем вказується, що коригування розрахунків відбулось з огляду на визнання судом недійсними додаткових угод до договору № ГА-200100 від 06.12.2022 про постачання електричної енергії споживачу укладеного між ТОВ “Енера Вінниця» та КП “Гайсинводоканал», з огляду на завищену ціну на поставлений товар та зобов'язано ТОВ “Енера Вінниця» повернути переплачену вартість у розмірі 510 114,80 грн на користь Гайсинської міської ради Вінницької області в дохід місцевого бюджету, що були предметом розгляду справи в Господарському суду Вінницької області № 902/673/24, що і було ТОВ “Енера Вінниця» виконано.
Відповідач проти позову заперечує, позиція останнього зводиться до того, що в період дії договору № ГА-200100 від 06.12.2022 було укладено ряд додаткових угод, проте 2 із них рішенням Господарського суду Вінницької області від 19.11.2024 у справі № 902/673/24 було визнано недійсними, оскільки було встановлено факт завищення ціни на поставлений товар та зобов'язано позивача повернути переплачену вартість у розмірі 510 114,80 грн на користь Гайсинської міської ради Вінницької області в дохід місцевого бюджету. Відповідач зазначає, що ТОВ “Енера Вінниця» було повернуто переплачену вартість у розмірі 510 114,80 грн. За доводами відповідача повернення коштів до місцевого бюджету було здійснено на виконання судового рішення та не передбачало одночасного відшкодування суми ПДВ позивачу.
У відповіді на відзив позивач проти доводів відповідача заперечує, повністю підтримує позицію викладену у позовній заяві.
У запереченні у відповіді на відзив відповідачем зазначається, що останній не є отримувачем коштів у розмірі 510 114,80 грн, тому підприємство не могло вчинити спричинення збитків.
Із наявних доказів в матеріалах справи судом встановлено наступне: Комунальним підприємством "Гайсинводоканал" було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів № UА-2022-09-26-001836-а за предметом "Електрична енергія код ДК 021-2015:09310000-5: Електрична енергія" з очікуваною вартістю 8 600 000,00 грн.
За результатами процедури закупівлі 06.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (Постачальник) та Комунальним підприємством "Гайсинводоканал" (Споживач) укладено договір № ГА-200100 про постачання електричної енергії споживачу (Договір), предметом якого є електрична енергія, код ДК 021:2015 - 09310000-5 Електрична енергія (Електрична енергія), кількість товару 1 552 700 кВт/год.
Відповідно до п. 2.1 договору за цим Договором Постачальник зобов'язується передати електричну енергію у власність Споживачу для забезпечення потреб електроустановок на об'єкти Споживача згідно Додатку № 2 до цього Договору, розташовані у м. Гайсин Вінницької області, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити цю електричну енергію, на умовах цього договору.
У пункті 5.1 договору сторони визначили, що сума цього Договору становить 7 351 000,00 грн з ПДВ, з урахуванням 20% ПДВ 1 225 166,67 грн. Ціна 1 кВт/год електричної енергії, станом на дату укладання цього Договору, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, становить 4,734334 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії - 3,599638 грн; регульований тариф на послуги з передачі електричної енергії, у розмірі, встановленому НКРЕКП - 0,34564 грн; податок на додану вартість у розмірі 20 % до ціни електричної енергії - 0,789056 грн. Сума оплати за послуги з передачі електричної енергії включається в рахунок за електричну енергію.
Згідно п. 5.4 договору ціна цього Договору та ціна за одиницю Товару може змінюватись у випадках передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Постачальник за цим договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати, що не визначена цим Договором (п. 5.5 Договору).
За умовами пп. 4 п. 7.2 договору Постачальник зобов'язується публікувати на офіційному веб-сайті (і в засобах масової інформації в передбачених законодавством випадках) детальну інформацію про зміну ціни електричної енергії за 20 днів до введення її у дію. Вказаний пункт застосовується з урахуванням п. 5.5 цього Договору.
Відповідно до п. 13.1 договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами, скріплення печатками Сторін (за наявності) і діє до 31 грудня 2023 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань в частині розрахунків.
Пунктом 13.6 Договору визначено, що істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання Сторонами своїх зобов'язань у повному обсязі, крім випадків, передбачених частинами 5, 6 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні "ОЕС України". Підтвердженням факту коливання ціни можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу на перед" (далі - РДН) та інші показники, які склалися у відповідному розрахунковому періоді в торговій зоні "ОЕС України" та оприлюднені на офіційному веб-сайті ДП "Оператор ринку" за адресою в мережі Інтернет https://www.oree.com.ua - згідно з частиною шостою статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії". У якості документального підтвердження даних, передбачених цим пунктом, Сторонами визнаються наступні документи: завірені належним чином копії (роздруківки з веб-сайту) Звітів про результати роботи РДН та про діяльність ОР за відповідний календарний місяць, які оприлюднюються відповідно до законодавства ДП "Оператор ринку": https://www.oree.com.ua/index.php/web/128 та цінова довідка торгово-промислової палати для кожного розрахункового періоду. Може наводитися перелік інших підтверджуючих документів із зазначенням їх назви, а також вимог до форми та змісту тощо.
У подальшому, до договору № ГА-200100 від 06.12.2022 про постачання електричної енергії споживачу між Споживачем та Постачальником за ініціативою Постачальника, укладено ряд Додаткових угод, а саме:
24.02.2023 Комунальне підприємство "Гайсинводоканал" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" уклали додаткову угоду № 1 до договору, за умовами якої, сторони домовились внести зміни до абзацу другого п. 5.1 Договору, виклавши його в новій редакції, шляхом збільшення ціни на електричну енергію з 4,734334 грн за 1 кВт/год до 4,775902 за 1 кВт/год при незмінній загальній вартості договору.
31.03.2023 Комунальне підприємство "Гайсинводоканал" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" уклали додаткову угоду № б/н до договору, за умовами якої, сторони домовились внести зміни до абзацу другого п. 5.1 Договору, виклавши його в новій редакції, шляхом збільшення ціни на електричну енергію з 4,775902 грн за 1 кВт/год до 4,835866 грн за 1 кВт/год при незмінній загальній вартості договору.
03.07.2023 Комунальне підприємство "Гайсинводоканал" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" уклали додаткову угоду № б/н до договору, за умовами якої, сторони домовились внести зміни до абзацу другого п. 5.1 Договору, виклавши його в новій редакції, шляхом збільшення ціни на електричну енергію з 4,835866 грн за 1 кВт/год до 4,901686 грн за 1 кВт/год при незмінній загальній вартості договору.
30.08.2023 Комунальне підприємство "Гайсинводоканал" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" уклали додаткову угоду № б/н до договору, за умовами якої зменшено кількість товару (обсяг постачання електроенергії) та збільшено ціну за 1 кВт/год електричної енергії з 01.08.2023 з урахуванням тарифу на послуги з передачі визначено в розмірі 5,808794 грн за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ.
28.12.2023 Комунальне підприємство "Гайсинводоканал" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" уклали додаткову угоду № 3 до договору, за умовами якої зменшено кількість товару (обсяг постачання електроенергії) та збільшено ціну за 1 кВт/год електричної енергії з 01.12.2023 з урахуванням тарифу на послуги з передачі визначено в розмірі 6,184592 грн за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ.
Так, підставою для укладення Додаткової угоди № б/н від 30.08.2023 слугував лист ТОВ "Енера Вінниця" від 15.08.2023 № 1.05-4538 із пропозицією зміни ціни за одиницю товару з 01.08.2023 у зв'язку з коливанням ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення.
Для підтвердження коливання ціни надано експертний висновок Вінницької торгово-промислової палати від 10.08.2023 № В-259, де проаналізовано коливання середньозваженої ціни енергії за липень (в цілому) 2023 року відносно червня (в цілому) 2023 року на РДН України.
Підставою для укладення Додаткової угоди № 3 від 28.12.2023 слугував лист ТОВ "Енера Вінниця" від 05.12.2023 № 1.05-6632 із пропозицією зміни ціни за одиницю товару з 01.12.2023 у зв'язку з коливанням ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення.
Для підтвердження коливання ціни надано експертний висновок Вінницької торгово-промислової палати від 01.12.2023 № В-419, де проаналізовано коливання середньозваженої ціни енергії за листопад (в цілому) 2023 року відносно жовтня (в цілому) 2023 року на РДН України.
Судом встановлено, що в провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/673/24 за позовом керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Гайсинської міської ради з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" та Комунального підприємства "Гайсинводоканал", у якій прокурор просив визнати недійсними додаткові угоди № б/н від 30.08.2023, № 3 від 28.12.2023 до договору № ГА-200100 від 06.12.2022 про постачання електричної енергії споживачу та стягнення безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів в розмірі 510 114,80 грн.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 19.11.2024 у справі №902/673/24, позов задоволено повністю, визнано недійсною додаткову угоду № б/н від 30.08.2023 до договору № ГА-200100 від 06.12.2022 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Комунальним підприємством "Гайсинводоканал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця"; визнано недійсною додаткову угоду № 3 від 28.12.2023 до договору № ГА-200100 від 06.12.2022 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Комунальним підприємством "Гайсинводоканал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037; ЄДРПОУ 41835359) на користь Гайсинської міської ради (вул. 1 Травня, м. Гайсин, Вінницька область, 23700; ЄДРПОУ 03084523) в дохід місцевого бюджету кошти у розмірі 510 114 грн 80 коп.
Судом встановлено, що рішення суду виконано ТОВ “Енера Вінниця» належним чином та у повному обсязі.
На підставі діючого податкового законодавства, ТОВ “Енера Вінниця» було сформовано розрахунки коригування до податкових накладних (ПК 216 від 31.01.2024, ПК 712 від 29.02.2024), що були здійснені за договором № ГА-200100 від 06.12.2022 на зменшення суми ПДВ - 85 019,13 грн. (РК №14 від 16.01.2025, РК №15 від 16.01.2025), які були направлені КП «Гайсинводоканал» для подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були направлені КП “Гайсинводоканал» для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, та які не були зареєстровані, що позбавило позивача права на зменшення суми податкових зобов'язань, та за доводами позивача є збитками.
Листом від 06.03.2025 за вих. №1.13-1554 Товариство звернулось із вимогою щодо відшкодування суми ПДВ до КП «Гайсинводоканал», посилаючись на порушення інтересів Товариства, оскільки відповідач не зареєстрував розрахунки коригування до податкових накладних на зменшення суми ПДВ, внаслідок чого позивач зазнав збитків через неможливість відкоригувати податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 85 019,13 грн, яка залишена без задоволення.
За доводами позивача, ТОВ «Енера Вінниця» не може зменшити суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно вищевказаних розрахунків коригувань у зв'язку з чим несе збитки в розмірі 85 019,13 грн.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач посилається на те, що йому було завдано збитків у сумі 85 019,13 грн з огляду невчиненням відповідачем дій з реєстрації розрахунків коригування.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Пунктом 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
З урахуванням предмета позову для висновку щодо збитків предметом доказування у цій справі є обставини, пов'язані з наявністю в діях/бездіяльності відповідача повного складу господарського правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п. 14 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).
Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії/бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (п.п. 6.15, 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).
У свою чергу, доведення відсутності вини у заподіянні збитків позивачу покладається на відповідача (п. 37 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 918/219/17).
Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов'язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) - платника податку, які підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Відповідно до п. 192.1.1 ст 192 Податкового кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.
Таким чином, постачальник може зменшувати податкові зобов'язання тільки після реєстрації розрахунку коригування тільки в певному періоді, в якому виникло право на зменшення.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України з метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
Для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з Податковим кодексом України.
Відповідно до пп. 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.
Суд зазначає, що в даному випадку розрахунки коригування, а саме: розрахунки коригування до податкових накладних (ПК 216 від 31.01.2024, ПК 712 від 29.02.2024), що були здійснені за договором № ГА-200100 від 06.12.2022 на зменшення суми ПДВ - 85 019,13 грн. (РК №14 від 16.01.2025, РК №15 від 16.01.2025), що складені постачальником товарів/послуг ТОВ “Енера Вінниця» на отримувача КП “Гайсинводоканал»-платника податку та підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних саме отримувачем (покупцем) КП “Гайсинводоканал» товарів/послуг, з огляду на наступне:
відповідно до договору № ГА-200100 від 06.12.2022 сторонами є ТОВ “Енера Вінниця» та КП “Гайсинводоканал» (отримувач послуг), тобто в правовому полі господарські відносини склались саме між сторонами у даній справі, як щодо надання послуг так і щодо розрахунку за надані послуги, де отримувачем послуг є саме відповідач КП "Гайсинводоканал";
враховуючи зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, яка відбулось внаслідок визнання недійсними додаткових угод до основного договору, тому з урахуванням приписів п. 192.1.1 ст 192 Податкового кодексу України ..... “розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних де….б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг…», тобто в даному випадку обов'язок реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування покладено саме на отримувача, тобто на КП "Гайсинводоканал".
Поряд з цим, з матеріалів справи слідує, що розрахунки коригування до податкових накладних не зареєстровані отримувачем КП “Гайсинводоканал» в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За змістом підпункту “а» пункту 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
За змістом абзаців першого, третього, п'ятого пунктів 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За змістом статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність не настає.
Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов'язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім і невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, тобто мають бути прямими.
Отже, при пред'явленні вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов'язань, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв'язку між ними. У свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 Податковий кодекс України не встановлює для платника податку на додану вартість механізм, який би дозволяв йому включити податок на додану вартість за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник податку на додану вартість також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з податку на додану вартість.
Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати розрахунки коригування (РК №35 від 31.01.2025, РК №36 від 31.01.2025, РК №2 від 04.02.2025, РК №3 від 04.02.2025 та РК №4 від 04.02.2025), що складені постачальником товарів/послуг ТОВ “Енера Вінниця» до податкових накладних (ПК 88 від 31.01.2023, ПК 89 від 31.01.2023, ПК 144 від 31.12.2022, ПК 143 від 31.12.2022) та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21.
Оскільки, розрахунки коригування не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у строки, визначені Податковим кодексом України, позивач був позбавлений можливості зменшити податкове зобов'язання, тобто можливості сформувати податковий кредит у сумі 85 019,13 грн.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування вищенаведених обставин, як і не надано належних доказів на підтвердження факту реєстрації в установлений законом термін розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних та відшкодування завданих позивачу збитків.
Отже, у даному випадку наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
За таких обставин суд доходить висновку про те, що права позивача за захистом яких він звернувся до суду порушено відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 85 019,13 грн збитків обґрунтовані та підлягають задоволенню.
З огляду на те, що позовні вимоги є обґрунтовані і підтверджені належними у справі доказами, суд доходить висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.
Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно підставними, а тому підлягають задоволенню з наведених вище мотивів.
Згідно з ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити .
2. Стягнути з Комунального підприємства Гайсинводоканал (вул. Паркова, буд. 31, м. Гайсин, Вінницька обл., 23700, код ЄДРПОУ 36595337) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул. Пирогова, буд. 131, м. Вінниця, Вінницька обл., 21037, код ЄДРПОУ 41835359) 85 019,13 грн збитків та 2 422,22 грн витрат на сплату судового збору
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.
Повне рішення складено 29 вересня 2025 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.
1 - до справи