Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 307
Іменем України
20.02.2007
Справа №2-13/4686.1-2006
За позовом ВАТ “Феодосійська суднобудівна компанія “Море», м. Феодосія, с. Приморський вул. Десантників, 1.
До відповідача Комунального житлово-експлуатаційного підприємства “Приморський», м. Феодосія, с. Приморський вул. Залізнична, 4.
Про стягнення 486378,20 грн.
Суддя ГС АР Крим А.І.Жукова
Представники:
Від позивача - Облєтова Г.В. - ю/к, дов. № 170/6 від 17.04.2006р., Алексєєв Г.В. - начальник ремонтно-механічної служби, дов. 170/33 від 09.12.2005 року
Від відповідача - Сергєєв - представник, дов. у справі.
Суть спору: ВАТ “Феодосійська суднобудівна компанія “Море» звернулось до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить стягнути з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства “Приморський» суму заборгованості в розмірі 486378,20 грн. за період з грудня 2003 р. по лютий 2004 р.
Рішенням господарського суду АР Крим від 05.04.2005 у справі № 2-21/1455-2005 позов задоволено.
Стягнуто з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства “Приморський» м. Феодосія на користь позивача 486378,2 грн. боргу та відповідні витрати по держмиту, інформаційно-технічному забезпеченні судового процесу.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.06.2005 зазначене рішення місцевого господарського суду залишено без зміни.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.12.2005 року касаційна скарга була задоволена. Рішення ГС АР Крим від 05.04.2005 року та Постанова САГС від 23.06.2005 року у справі № 2-21/1455-2005 скасовані та справа направлена на новий розгляд до ГС АР Крим.
Справу передано на новий розгляд судді Жуковій А.І. з привласненням справі № 2-13/4686.1-2006.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного договору та додаткової угоди, позивач відпускав відповідачу теплову енергію. Проте відповідач строки оплати порушував, виставлені рахунки сплачував не в повному обсязі та не у встановлені строки.
Відповідач у відзиві позовні вимоги визнає частково у розмірі 43982,77 грн. за наступними мотивами. Відповідач заперечує по вартості переданого товару, посилаючись на Постанову РМ АР Крим від 24.10.2000 року № 362, яка повністю визначає об'єм коштів дотацій і регулює відносини між підприємством, яке здійснює послуги теплопостачання для населення. На підставі вказаної постанови, на думку відповідача, позивач не тільки надавав звіти на отримання дотацій на 2003 рік у фінансове управління, а й отримував відшкодування частини дотацій.
Відповідач вказує, що позивачем вартість теплової енергії на опалювальний період завищена на 284253,04 грн. Крім того, відповідач вказує на те, що площа квартир, яка опалюється повинна складати 24793,9 кв.м., оскільки багато жильців будинку відключилися від теплоносія. Що відзначено у актах обстеження будинків, які проведені відповідачем.
Ухвалою ГС АР Крим від 04.05.2006 року по справі була призначена судово-технічна експертиза.
20.06.2006 року від Харківського НДІСЕ на адресу суду надійшло повідомлення про неможливість надання висновку № 5083 у зв'язку з тим, що в інституті відсутні судові експерти, які мають кваліфікацію з теплотехнічних досліджень.
У судовому засіданні оголошувалася перерва, справа слуханням відкладалася у порядку статті 77 ГПК України.
Строк розгляду справи був продовжений у порядку статті 69 ГПК України за згодою сторін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
12.11.2002 між ВАТ “Феодосійська суднобудівна компанія “Море» та Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством “Приморський» був укладений договір № 10/01 на поставку теплової енергії у вигляді гарячої води для опалення житлового фонду селища Приморський в кількості 13065 Гкал в період опалювального сезону 2002-2003рр.
Додатковою угодою № 1 термін дії договору продовжено до 31.12.2004.
Пунктом 3.2 цього договору сторони погодили, що оплата вартості теплової енергії буде проводитись до 10 числа поточного місяця по рахункам виконавця (позивача), що встановлюються на підставі двосторонніх актів фактичної кількості відпущеної теплової енергії за попередній місяць, виходячи з тарифу, затвердженому постановою Уряду АР Крим № 362 від 24.10.2000 -0,71 грн. за 1 кв.м. опалювальної площі.
Відповідно до даної Постанови Уряду АР Крим, вартість 1 Гкал для населення складає 55 грн. 06 коп.
Пункт 1 ст. 193 ГК України передбачає, що об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до вимог ст. ст. 161, 162 ЦК УРСР, ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що при складанні актів на оплату спожитої відповідачем теплової енергії позивач в односторонньому порядку змінив умови договору, провівши розрахунок вартості отриманих відповідачем послуг не з розрахунку визначеної договором вартості опалення 1 кв.м. опалювальної площі, а з розрахунку вартості 1 Гкал. тепла.
Відповідні зміни в договір сторонами не вносились.
Спірним періодом по оплаті теплової енергії є грудень 2003 року - лютий 2004 року.
Позивач невірно вирахував заборгованість з розрахунку 1 Гкал - 132,5 грн. за грудень місяць 2003 року та 132,49 грн. за січень і лютий місяці 2004 року у зв'язку з чим заборгованість відповідача склала 486378,3 грн.
У той час, як розрахунок належало розробляти із вирахування 55,06 грн. за 1 Гкал, що складає 202125,26 грн. заборгованості за вказаний період.
Судом встановлено, що постановою Уряду АР Крим від 11.12.2001 № 481 затверджене Положення про порядок розрахунків, фінансування і використання коштів дотацій по державному регулюванню тарифів на послуги теплопостачання для населення. Відповідно до змісту абз.2 п.4 цього положення передбачається, що в разі змін затрат на виробництво теплової енергії по причинах, які не залежать від фінансово-господарської діяльності підприємств (зміна цін на енергоносії, зміна ставок податків і зборів відповідно до законодавства, приймання на баланс основних засобів за рішеннями органів влади) здійснюється перерахунок тарифів, забезпечуючих повну вартість послуг, та коректується розрахунок сум дотацій по державному регулюванні тарифів.
Зазначений акт забезпечував позивачу відповідні компенсації в разі підвищення вартості виробництва теплової енергії.
Судом також досліджено, що відповідно до актів, складених відповідачем разом з депутатами Приморської селищної ради (а.с. 44-54, т.1), позивачем не забезпечувалось безперебійне постачання теплової енергії (наявні значні перебої в постачанні тепла) та її температурний режим.
Пунктом 4.1 договору, вказано, що питання, невідображені в договорі, регулюються Правилами користування тепловою енергією і іншими нормативними актами і чинними законодавством.
Відповідно до п.32 Правил надання населенню послуг по теплозабезпеченню», затверджених постановою КМ України від 30.12.1997 № 1497, передбачено право споживача на зменшення розміру оплати наданих послуг.
Після отримання від позивача актів на відпустку теплової енергії відповідач надіслав листи ВАТ ФСК «Море» (вих.. № 216/01-2 від 28.01.2004 року; № 335/01-2 від 11.02.2004 року, № 122/01-2 від 19.01.2004 року, № 661 від 22.03.2004 року, № 829 від 28.05.2004 року, № 708 від 13.04.2004 року) з питань надання розрахунків на фактично відпущену енергію з урахуванням представлених претензій.
Проте до теперішнього часу акти на відпустку теплової енергії ВАТ ФСК «Море» не переглянуті.
Суд вважає, що відповідачем вірно розроблений розрахунок суми заборгованості, яка підлягає сплаті за період з грудня 2003 року по лютий 2004 року з урахуванням коефіцієнту якості, проведений за опалювальною площею, відповідно до якого сума заборгованості складає 43982,77 грн.
Згідно статті 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ти докази. Які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем доведено суду, що саме сума у розмірі 43982,77 грн. складає заборгованість Комунального житлово-експлуатаційного підприємства “Приморський» перед ВАТ “Феодосійська суднобудівна компанія “Море» за теплову енергію, надану у опалювальний період з грудня 2003 року по лютий 2004 року.
Відповідно з ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За вказаних обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 43982,77 грн.
Витрати по оплаті держмита й на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу ставляться на сторони пропорційно задоволених вимог.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення оформлене відповідно до статті 84 ГПК України та підписане 26.02.2007 року.
З обліком викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-84 ЦПК України,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства “Приморський» (м. Феодосія, с. Приморський вул. Залізнична, 4; р/р 26000013109 КФ АКБ УБТС, МФО 384481, ЗКПО 31382340) на користь ВАТ “Феодосійська суднобудівна компанія “Море» (м. Феодосія, с. Приморський вул. Десантників, 1; р/р 26008303350655 у філії «Відділення ПІБ м. Феодосія в АР Крим», МФО 324388, ЗКПО 14309008) 43982,77 грн. заборгованості, 153,73 грн. державного мита та 10,67 грн. витрат, пов'язаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.
Наказ видати після вступу судового рішення в законну чинність.
У інший частині у позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Жукова А.І.