29 вересня 2025 року м. Харків Справа № 922/2575/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О. , суддя Плахов О.В.
розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.№ 1796 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.08.2025 (прийняту у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Присяжнюком О.О., ухвалу підписано 14.08.2025) у справі №922/2575/25
за позовною заявою ОСОБА_2 , м. Харків,
до Споживчого гаражного кооперативу "Екіпаж", м. Харків,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
1) державний реєстратор Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Деркач Олександр Олегович, м. Харків,
2) ОСОБА_3 , м. Харків,
3) ОСОБА_1 , м. Харків,
4) ОСОБА_4 , м. Харків,
про визнання недійсними рішень,
В липні 2025 ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Споживчого гаражного кооперативу "Екіпаж", в якій просив:
1. Визнати недійсним рішення загальних позачергових зборів Споживчого гаражного кооперативу "Екіпаж", оформлене протоколом №01/24 від 01 червня 2024 року, на підставі якого Державним реєстратором Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Деркач Олександром Олеговичем у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно юридичної особи Споживчого гаражного кооперативу "Екіпаж" (адреса, 61075 м. Харків, вул. Довженко, 28-а, ЄДРПОУ 22633941) 17.06.2024 09:09:20, 1004801070010023360, було здійснено наступні реєстраційні дії (Зміна відомостей про органи управління юридичної особи. Зміна установчих документів. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі і підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо).
2. Скасувати реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відносно юридичної особи Споживчого гаражного кооперативу "Екіпаж" від 17.06.2024 09:09:20, 1004801070010023360, проведену Державним реєстратором Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Деркач Олександром Олеговичем (адреса 61002, м. Харків вул. Багалія, буд. 3), шляхом відновлення становища (інформації щодо юридичної особи) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яке існувало до проведення реєстраційної дії від 17.06.2024 09:09:20, 1004801070010023360.
3. Визнати недійсним рішення загальних позачергових зборів Споживчого гаражного кооперативу "Екіпаж", оформлене протоколом №02/24 від 02 червня 2024 року, на підставі якого Державним реєстратором Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Деркач Олександром Олеговичем у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно юридичної особи Споживчого гаражного кооперативу "Екіпаж" (адреса, 61075 м. Харків, вул. Довженко, 28-а, ЄДРПОУ 22633941) 18.06.2024 11:26:44, 1004801270011023360, було здійснено наступні реєстраційні дії (Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації).
4. Скасувати реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відносно юридичної особи Споживчого гаражного кооперативу "Екіпаж" від 18.06.2024 11:26:44, 1004801270011023360, проведену Державним реєстратором Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Деркач Олександром Олеговичем (адреса 61002. м. Харків вул. Багалія, буд. 3), шляхом відновлення становища (інформації щодо юридичної особи) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яке існувало до проведення реєстраційної дії від 18.06.2024 11:26:44. 1004801270011023360.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання 20 серпня 2025 року об 11:00. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: державного реєстратора Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Деркача Олександра Олеговича, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 . Клопотання позивача про витребування доказів №1 постановлено задовольнити. Витребувано у Департаменту реєстрації Харківської міської ради копії матеріалів реєстраційної справи Споживчого гаражного кооперативу "Екіпаж", копії паперового екземпляру електронної форми документів, які відсутні в паперовій формі в реєстраційній справі СГК "Екіпаж". Клопотання позивача про витребування доказів №2, №3 постановлено розглянути у підготовчому засіданні.
13.08.2025 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про продовження судом встановленого процесуального строку (вх.№ 18654/25), в якій ОСОБА_1 просить продовжити встановлений ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.07.2025р. у справі № 922/2575/25 процесуальний строк для надання третьою особою у справі ОСОБА_1 пояснень щодо позовної заяви ОСОБА_2 до Споживчого гаражного кооперативу «Екіпаж» про визнання неправомірними та скасування рішень загальних зборів членів кооперативу на 10 днів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.08.2025 у справі №922/2575/25 у задоволенні заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про продовження судом встановленого процесуального строку (вх.№ 18654/25 від 13.08.2025) відмовлено.
Ухвала суду обґрунтована тим, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 подала заяву про продовження процесуального строку 13.08.2025, тобто за межами строку, встановленого для подання третім особам до суду письмових пояснень щодо позову. Таким чином, враховуючи положення ст. 119 ГПК України, суд першої інстанції відмовив третій особі в задоволенні заяви про продовження встановленого судом процесуального строку.
ОСОБА_1 з ухвалою суду першої інстанції не погодилася та звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.08.2025 у справі №922/2575/25 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про продовження встановленого судом процесуального строку на подання третьою особою у справі пояснень на позовну заяву ОСОБА_2 до Споживчого гаражного кооперативу «Екіпаж» про визнання неправомірними рішень загальних зборів членів СГК «Екіпаж» та скасування вчинених реєстраційних дій; направити справу для подальшого розгляду до Господарського суду Харківської області.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що:
- при відкритті провадження у справі № 922/2575/25 господарським судом було порушено вимоги частини 1 статті 174 ГПК України, зокрема, суд мав винести ухвалу про залишення позовної заяви без руху, встановивши позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви, оскільки позивачем всім учасникам у справі направлено лише копію позову без додатків, загальний обсяг яких більше 80 сторінок;
- ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.07.2025 у справі №922/2575/25 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі апелянтом було отримано 04.08.2025 поштою, в підтвердження чого додає копію поштового конверту з трек-номером 0610271158419, в якому копія ухвали суду від 29.07.2025 у справі №922/2575/25 надійшла апелянту, роздруківку з сайту АТ «Укрпошта» про відстеження відправлення;
- станом на 13.08.2025 третя особа не отримувала на свою електронну адресу повідомлення про надходження ухвали суду про відкриття провадження у справі №922/2575/25. Відомості про наявність справи № 922/2575/25 в електронному кабінеті користувача підсистеми ОСОБА_1 з'явились виключно після направлення нею до господарського суду через такий електронний кабінет заяви про продовження встановленого судом процесуального строку, яке мало місце саме 13.08.2025 р.;
- на момент подання апеляційної скарги у апелянта, як користувача електронного кабінету в профілі зазначеної справи є доступ виключно до двох документів зі справи : заява про відновлення чи продовження процесуального строку та протокол автоматизованого розподілу справ. Інших документів до даного провадження не завантажено;
- право на доступ до суду має бути ефективним, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним;
- заява про продовження встановленого судом процесуального строку була подана ОСОБА_1 в межах строку встановленого судом (на 9-тий день після отримання копії судової ухвали від 29.07.2025р., яка була направлена на її адресу Господарським судом Харківської області засобами поштового зв'язку).
Апеляційні скарги на ухвалу суду першої інстанції про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк згідно вимог п. 9 ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст.271 Господарського процесуального кодексу України розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
За приписами ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх.№ 1796 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.08.2025 у справі №922/2575/25 та постановлено здійснити її розгляд у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи. Встановлено учасникам справи строк до 17.09.2025 для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання учасникам справи. Встановлено учасникам справи строк до 17.09.2025 для подання заяв, клопотань, тощо.
Судова колегія зазначає, що учасники справи належним чином повідомлені про відкриття апеляційного провадження у справі та розгляд даної апеляційної скарги в порядку письмового провадження, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, сформованими в програмі Діловодство спеціалізованого суду.
Таким чином, судом апеляційної інстанції було вжито всіх можливих заходів задля повідомлення учасників процесу про хід розгляду справи, витримано терміни, які колегія суддів вважає достатніми для можливості реалізації заявником своїх процесуальних прав.
Позивач, відповідач та треті особи своїм правом, передбаченим ч.1 ст. 263 ГПК України, не скористались, відзивів на апеляційну скаргу не подали.
Дослідивши матеріали оскарження, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.
Як свідчать матеріали оскарження та встановлено судом першої інстанції, ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання 20 серпня 2025 року об 11:00. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: державного реєстратора Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Деркача Олександра Олеговича, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 . Клопотання позивача про витребування доказів №1 постановлено задовольнити. Витребувано у Департаменту реєстрації Харківської міської ради копії матеріалів реєстраційної справи Споживчого гаражного кооперативу "Екіпаж", копії паперового екземпляру електронної форми документів, які відсутні в паперовій формі в реєстраційній справі СГК "Екіпаж". Клопотання позивача про витребування доказів №2, №3 постановлено розглянути у підготовчому засіданні.
Встановлено відповідачу строк - протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі - для подання суду, з дотриманням приписів статті 165 Господарського процесуального кодексу України: обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; доказів його направлення на адресу інших учасників справи.
Встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив.
Встановлено відповідачу строк для подання заперечення на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Надати суду докази направлення заперечення іншим учасникам справи.
Встановлено третім особам десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду письмових пояснень щодо позову із документами, які підтверджують надіслання (надання) таких пояснень позивачу та відповідачу, з урахуванням положень абз. 1 ч. 7 статті 42 ГПК України.
Судом повідомлено відповідача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача державного реєстратора Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Деркача Олександра Олеговича, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , що згідно частини 7 статті 6 ГПК України оскільки судом встановлено, що відповідач та треті особи мають зареєстровані електронні кабінети у підсистемі Електронний суд ЄСІТС - суд вручає дану ухвалу та вручатиме будь-які інші документи у цій справі відповідачу та третім особам, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронних кабінетів таких осіб, що не позбавляє останніх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
13.08.2025 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про продовження судом встановленого процесуального строку (вх.№ 18654/25), в якій ОСОБА_1 просить продовжити встановлений ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.07.2025р. у справі № 922/2575/25 процесуальний строк для надання третьою особою у справі ОСОБА_1 пояснень щодо позовної заяви ОСОБА_2 до Споживчого гаражного кооперативу «Екіпаж» про визнання неправомірними та скасування рішень загальних зборів членів кооперативу на 10 днів.
14.08.2025 Господарським судом Харківської області прийнято оскаржувану ухвалу.
Колегія суддів дослідивши матеріали оскарження, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з п. 6 ч. 2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Статтею 113 ГПК України встановлено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч.1, 2 ст. 114 ГПК України).
При розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом (частина перша 161 ГПК України).
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина друга 161 ГПК України).
Відповідно до ч.ч.1,4 ст.168 ГПК України у поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи подаються в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк, який дозволить третій особі підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, та надати пояснення до позову або відзиву, а іншим учасникам справи - відповідь на такі пояснення завчасно до початку розгляду справи по суті.
Як свідчать матеріали оскарження, ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.07.2025, зокрема, встановлено третім особам десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду письмових пояснень щодо позову із документами, які підтверджують надіслання (надання) таких пояснень позивачу та відповідачу, з урахуванням положень абз. 1 ч. 7 статті 42 ГПК України.
Таким чином, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 мала право подати письмові пояснення щодо позову в строк до 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Згідно з ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2, 3, 6 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
За змістом ч.3 ст.176 ГПК України якщо при відкритті провадження у справі вирішено питання про залучення третіх осіб, позивач не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі направляє таким третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів, а докази такого направлення надає суду до початку підготовчого засідання або до початку розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.232 ГПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з довідкою про доставку електронного листа ухвала суду від 29.07.2025 в електронному вигляді була надіслана ОСОБА_1 в її електронний кабінет та доставлена третій особі 30.07.2025 о 13:26 год. Отже останнім днем для подання письмових пояснень щодо позову, є 11.08.2025 (з урахуванням вихідних днів).
Проте клопотання третьої особи ОСОБА_1 про продовження процесуального строку подано до Господарського суду Харківської області, лише 13.08.2025.
Таким чином, як правильно зазначено судом першої інстанції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 подала заяву про продовження процесуального строку на подання письмових пояснень щодо позову за межам строку, встановленого для її подання, що суперечить приписам ч.2 ст. 119 ГПК України.
Апелянт посилається на те, що ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.07.2025 у справі №922/2575/25 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі було отримано 04.08.2025 поштою, в той же час станом на 13.08.2025 така третя особа не отримувала на свою електронну адресу повідомлення про надходження ухвали суду про відкриття провадження у справі №922/2575/25.
У контексті доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає, що відповідно до частин першої, п'ятої та сьомої статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система (далі - ЄСІКС).
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення: (1) шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та (2) в електронній формі - через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІКС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІКС. (Близький за змістом правовий висновок, викладено у постановах Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 906/1093/22, від 03.04.2024 у справі № 910/9569/23).
Згідно з ч.6 ст.6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Колегія суддів відзначає, що фізична особа та фізична особа-підприємець не зобов'язані реєструвати свої електронні кабінети в ЄСІКС.
Втім, відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, які кореспондуються з положеннями частини сьомої статті 6 ГПК України, особам, які зареєстрували «Електронний кабінет», суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до «Електронного кабінету» таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
ОСОБА_1 зареєстрована в підсистемі «Електронний кабінет» та є користувачем ЄСІТС.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з положеннями ч.11 ст.242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З матеріалів оскарження вбачається, що суд першої інстанції надіслав електронну копію ухвали суду від 29.07.2025 в електронний кабінет ОСОБА_1 , яка доставлена останній 30.07.2025 о 13:26 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Колегія суддів зазначає, що направлення ухвали суду від 29.07.2025 в особистий електронний кабінет ОСОБА_1 відповідає вимогам чинного законодавства.
Отже, за обставин належного виконання судом обов'язку щодо направлення копії судового рішення учасникам справи в електронний кабінет, зокрема ОСОБА_1 , суд не вбачає обґрунтованих підстав неможливості подання клопотання третьою особою про продовження судом встановленого процесуального строку на подання письмових пояснень щодо позову до закінчення такого строку.
Судом першої інстанції в ухвалі суду від 29.07.2025 повідомлено, зокрема, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , що згідно частини 7 статті 6 ГПК України оскільки судом встановлено, що остання має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС - суд вручає дану ухвалу та вручатиме будь-які інші документи у цій справі відповідачу та третім особам, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронних кабінетів таких осіб, що не позбавляє останніх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Проте, зі змісту заяви про продовження судом встановленого процесуального строку (вх.№ 18654/25 від 13.08.2025), поданої ОСОБА_1 до суду першої інстанції не вбачається посилань заявниці на ненадходження ухвали суду про відкриття провадження у справі №922/2575/25 до електронного кабінету у підсистемі Електронний суд.
Крім того, вказана заява надійшла електронною поштою, що суперечить вимогам абзацу 2 частини 8 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, оскільки особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Колегія суддів зауважує, що наявна в матеріалах оскарження довідка про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття провадження у справі» від 29.07.2025 у справі №922/2575/25 доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 30.07.2025 о 13:26 спростовує доводи апелянта про ненадходження ухвали суду про відкриття провадження у справі №922/2575/25 до його електронного кабінету. При цьому, апелянтом не надано суду довідки з ДП «Центр судових сервісів», де б було зазначено, що ухвала Господарського суду Харківської області від 29.07.2025 у справі №922/2575/25 не надходила до бази даних підсистеми ЕС у кабінет користувача.
Додані до матеріалів апеляційної скарги зображення екрану (скріншоти) користувача електронного кабінету, також не можуть бути визнані судом доказами на підтвердження обставин ненадходження ухвали суду про відкриття провадження у справі №922/2575/25 до електронного кабінету користувача, оскільки посилання на вказані обставини були відсутні під час подання ОСОБА_1 заяви про продовження судом встановленого процесуального строку (вх.№ 18654/25 від 13.08.2025) до суду першої інстанції. При чому, надані апелянтом скріншоти користувача кабінету фізичної особи ОСОБА_1 де містяться відомості про список справ та провадження у справі №922/2575/25 від 25.07.2025 не дають можливості встановити дату їх створення, на зображені екрану міститься лише час 09:13 та 09:52 відповідно.
Апелянт наголошує, що ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.07.2025 у справі №922/2575/25 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі ним отримано 04.08.2025 поштою, в підтвердження чого додає копію поштового конверту з трек-номером 0610271158419, в якому копія ухвали суду від 29.07.2025 у справі №922/2575/25 надійшла апелянту, роздруківку з сайту АТ «Укрпошта» про відстеження відправлення.
Враховуючи встановлення судом першої інстанції наявності у третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 електронного кабінету, направлення ухвали суду від 29.07.2025 до електронного кабінету такої особи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, додаткове направлення ухвали суду учаснику справи поштою, не спростовує отримання апелянтом ухвали суду в електронному кабінеті особи.
Щодо посилань апелянта на те, що при відкритті провадження у справі №922/2575/25 господарським судом було порушено вимоги частини 1 статті 174 ГПК України, зокрема, суд мав винести ухвалу про залишення позовної заяви без руху, встановивши позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви, оскільки позивачем всім учасникам у справі направлено лише копію позову без додатків, суд зазначає наступне.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання 20 серпня 2025 року об 11:00. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: державного реєстратора Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Деркача Олександра Олеговича, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .
Враховуючи залучення третіх осіб при відкритті провадження у даній справі, позивач в порядку ч.3 ст.176 ГПК України направляє таким третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі, а докази такого направлення надає суду до початку підготовчого засідання. Отже, під час звернення ОСОБА_2 до суду з позовом, останній не повинен був направляти копію позовної заяви ОСОБА_1 . Таким чином, на стадії перевірки судом першої інстанції відповідності позовної заяви вимогам, викладеним у статтях 162, 164, 172 ГПК України, підстави для залишення позовної заяви без руху у суду першої інстанції були відсутні.
Частинами 1, 2, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006 визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За приписами частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, у справі "Салов проти України" (заява №65518/01, п. 87) Суд зробив висновок, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу ("Руїс-Матеос проти Іспанії" (Ruiz-Mateos v. Spain), заява №12952/87, п. 63).
У справі "Лазаренко та інші проти України" (№70329/12, п. 37) Суд нагадує, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов'язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, невід'ємними частинами права на суд необхідно розглядати, зокрема, такі вимоги, як змагальність процесу (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden), заява №10563/83, п. 24-33) та право на ефективну участь (T. проти Сполученого Королівства (T. v. the United Kingdom), заява №24724/94, п. 83-89).
Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття "право на справедливий суд", що гарантоване Конвенцією.
Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності. Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.
Одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини, яку він викладає у своїх рішеннях.
Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".
Суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що важливим елементом верховенства права є гарантії справедливого судочинства. Так, у справі "Bellet v. France" Європейським судом з прав людини вказано, що ст.6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу до суду, в тому розумінні, що особі забезпечується можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави відсутні правові чи практичні перешкоди для реалізації цього права.
При цьому, право на доступ до правосуддя не є абсолютним з точки зору його практичного забезпечення. У справі "Golder проти Сполученого Королівства" Європейським судом з прав людини зазначено, що вказане право в силу своєї природи вимагає державного регулювання (яке може змінюватися залежно від місця та часу, з урахуванням потреб і ресурсів як суспільства, так і конкретних осіб). Разом з тим, таке врегулювання не повинно завдавати шкоди змісту цього права та конкурувати з іншими правами, встановленими Конвенцією.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).
З урахуванням наведеного, встановлення строків для здійснення відповідних процесуальних дій, які є обов'язковими як для сторін, так і для суду, сприяє як дотриманню принципів рівності та змагальності сторін, так і розгляду справи впродовж встановленого законом строку. Закріплення даних процесуальних норм на законодавчому рівні дозволяє говорити про те, що сторони повинні бути обізнані про те, що дані обмеження, у тому числі щодо граничних строків на подання заяв, клопотань тощо, будуть застосовані судом.
Колегія суддів не може визнати обґрунтованими посилання апелянта на надмірний формалізм суду першої інстанції, оскільки судом був встановлений строк для подання до суду письмових пояснень щодо позову у десять днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі, що відповідає вимогам процесуального законодавства, зокрема, ст.168 ГПК України, а також є цілком достатнім для вчинення учасником справи відповідної процесуальної дії.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 подала заяву про продовження процесуального строку для подання третьою особою письмових пояснень з порушенням строків її подання.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про продовження судом встановленого процесуального строку (вх.№ 18654/25 від 13.08.2025).
Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає висновки Господарського суду Харківської області законними та обґрунтованими. При цьому, доводи скаржника в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали Господарського суду Харківської області від 14.08.2025 у справі №922/2575/25 без змін як такої, що ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 статті 275, статтями 276, 281-282,284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.08.2025 у справі №922/2575/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 29.09.2025.
Головуючий суддя Я.О. Білоусова
Суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя О.В. Плахов