Постанова від 29.09.2025 по справі 922/1125/25

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2025 року м. Харків Справа № 922/1125/25

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вх.№1184 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 12.05.2025 (прийняте у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Юрченко В.С., повне рішення складено 12.05.2025) у справі №922/1125/25

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", місто Харків,

до Приватного акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж", місто Київ,

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2025 року Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж" про стягнення заборгованості за договором №17265,01 про постачання електричної енергії споживачу від 01 січня 2021 року в сумі 5196,08 грн, а саме: заборгованість за спожиту електричну енергію у сумі 4382,42 грн за період лютий - квітень 2022 року, 3% річних у сумі 230,78 грн за період з 01 квітня 2023 року по 31 грудня 2024 року, індекс інфляції у сумі 582,88 грн за період з лютого 2023 року по жовтень 2024 року.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.05.2025 у справі №922/1125/25 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж" на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" заборгованості у сумі 2270,34 грн за лютий 2022 року за договором №17265,01 про постачання електричної енергії споживачу від 01 січня 2021 року, 3% річних у сумі 113,61 грн та інфляційних втрат у сумі 287,28 грн, а також судові витрати (сплачений судовий збір) в сумі 1245,32 грн. В іншій частині позову - відмовлено.

Вказане рішення місцевого господарського суду мотивоване таким:

- з 01 січня 2021 року Приватне акціонерне товариство "Теплоелектромонтаж" (відповідач у справі) є споживачем електричної енергії, яку постачає приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (позивач у справі) згідно договору про постачання електричної енергії споживачу від 01 січня 2021 року за № 17265,01 на умовах Комерційної пропозиції № 1П та комерційної пропозиції № 1/23П (розміщені на офіційному сайті Товариства: zbutenergo.kharkov.ua);

- за даними від АТ "Харківобленерго" відповідачу позивачем на підставі відомостей з Реєстру фактичних обсягів електричної енергії проведено нарахування, та за результатами розрахункового періоду сформовано рахунок за лютий 2022 року за спожиті 535 кВт*год. електроенергії у розмірі 2270,34 грн. Матеріали справи не містять доказів, що відповідач виконав свої зобов'язання зі сплати відпущеної у лютому 2022 року електричної енергії або його непогодження із об'ємом відпущеної у цьому періоді електричної енергії чи розміром нарахованої за цю послугу грошових коштів. Враховуючи, що відповідач у встановлений договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (у період, який вказано позивачем) та порушення договірних зобов'язань (стаття 610 Цивільного кодексу України), суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту у лютому 2022 року електроенергію у сумі 2270,34 грн, а також 3% річних у сумі 113,61 грн та інфляційних втрат у сумі 287,28 грн;

- щодо факту споживання відповідачем у березні 2022 року електричної енергії у розмірі 420 кВт*год на загальну суму 1858,44 грн, що на переконання позивача, підтверджується переданими даними від АТ "Харківобленерго", суд з посиланням на обставини щодо тимчасової окупації російською федерацією Чугуївського району Харківської області, де розташовані електроустановки відповідача, зазначив про те, що позивачем не доведено факту споживання саме Приватним акціонерним товариством "Теплоенергомонтаж" у березні 2022 року електричної енергії в обсязі 420 кВт*год., а тому нарахування суми заборгованості за вказаний період є безпідставними. З цих підстав суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача вартості електричної енергії за березень 2022 року, і, як наслідок, трьох відсотків річних та інфляційних за порушення грошового зобов'язання за договором;

- щодо вимог позивача про стягнення з відповідача спожитої електричної енергії в обсязі 407 кВт*год втрат холостого ходу трансформатора на загальну суму 1829,89 грн за квітень 2022 року, суд першої інстанції, зазначивши про недоведеність позивачем факту наявності трансформатора відповідача у працездатному стані та його фізичного підключення до електромережі у період, за який здійснено нарахування витрат холостого ходу (квітень 2022 року), неправомірність нарахування втрат холостого ходу без підтвердження фактичного постачання, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача витрат холостого ходу трансформатора у квітні 2022 року на загальну суму 1829,89 грн та нарахованих на цю суму інфляційних втрат та 3% річних.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 12.05.2025 у справі №922/1125/25 за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" до Приватного акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж" про стягнення 5196,08 грн та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" задовольнити в повному обсязі; стягнути з Приватного акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж" на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" сплачені судові витрати.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається, зокрема, на таке:

- позивачем надано до суду належні докази споживання електричної енергії відповідачем у березні та квітні 2022 року у вигляді копії додатків 10 до договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії за період з лютого по квітень включно 2022 року, які додані до позовної заяви. Визначення обсягу спожитої електричної енергії не відноситься до компетенції ПрАТ "Харківенергозбут", а відноситься до ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, що затверджені Постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1470 (пп. 2 п. 2.3 Розділ 2). Ні положеннями чинного законодавства, ні умовами договору не передбачено права постачальника електричної енергії не враховувати чи ставити під сумнів обсяги спожитої електричної енергії по споживачу, які передаються йому оператором системи розподілу. Також не передбачені дії постачальника - позивача щодо витребування у оператора системи розподілу доказів передачі споживачем обсягів спожитої електричної енергії (у даному випадку - телефонограми);

- під час ухвалення рішення судом першої інстанції не враховано, що оператором системи розподілу - АТ "Харківобленерго" за квітень 2022 року (з урахуванням скоригованих обсягів) нараховано обсяги спожитої електричної енергії на підставі вимог Наказу Міністерства енергетики України № 148 від 13.04.2022 "Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану". При цьому, з урахуванням вищевказаних коригувань сума боргу за квітень 2022 року становить 364,17 грн, натомість судом відмовлено в стягненні суми боргу за квітень 2022 року у розмірі 1829,89 грн замість вірної суми боргу 364,17 грн;

- щодо висновків суду першої інстанції про безпідставність нарахування обсягів спожитої електричної енергії за березень, квітень 2022 року у зв'язку з тим, що об'єкти відповідача перебували на тимчасово окупованій території скаржник звертає увагу на те, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 20 лютого 2024 року у справі № 905/644/22 визначив особливості розрахунку обсягів споживання електроенергії споживачами, об'єкти яких розташовані на територіях, де ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вх.№1184 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 12.05.2025 у справі №922/1125/25 залишено без руху, враховуючи відсутність доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, необхідність апелянта уточнити вимоги апеляційної скарги в прохальній частині апеляційної скарги. Встановлено апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги.

04.06.2025 до суду від апелянта надійшла уточнена апеляційна скарга (вх.№7023), в якій Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 12.05.2025 у справі №922/1125/25 за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" до Приватного акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж", яким стягнуто з відповідача суму заборгованості за електроенергію у розмірі 2270,34 грн за лютий 2022 року, 3% річних у сумі 113,61 грн та інфляційних втрат у сумі 287,28 грн, а також судові витрати (сплачений судовий збір) в сумі 1 245,32 грн та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПрАТ "Харківенергозбут" задовольнити в повному обсязі.

Також, 04.06.2025 до суду від апелянта, на виконання ухвали суду від 02.06.2025 про залишення апеляційної скарги без руху, надійшли докази сплати судового збору у сумі 2221,10 грн (платіжна інструкція №9945 від 03.06.2025).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вх.№1184 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 12.05.2025 у справі №922/1125/25 та постановлено здійснити її розгляд у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи; встановлено відповідачу строк до 24.06.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту, учасникам справи строк до 24.06.2025 для подання заяв, клопотань, тощо.

Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2025 у зв'язку з відпусткою судді Тарасової І.В., яка входила до складу колегії суддів, для здійснення розгляду судової справи №922/1125/25 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.

Судова колегія зазначає, що учасники справи належним чином повідомлені про відкриття апеляційного провадження у справі та розгляд даної апеляційної скарги в порядку письмового провадження, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, сформованими в програмі Діловодство спеціалізованого суду.

Також, ухвала суду від 09.06.2025 про відкриття апеляційного провадження була надіслана у Єдиний державний реєстр судових рішень для оприлюднення 09.06.2025 та 10.06.2025 оприлюднена для загального доступу; вона направлялася відповідачеві рекомендованою кореспонденцією на його юридичну адресу: 01013, Україна, місто Київ, вулиця Будіндустрії, будинок 5 офіс 210, проте була повернута до суду з причин "адресат відсутній за вказаною адресою". Будь-яких відомостей щодо зміни реєстрації місцезнаходження відповідача господарському суду не надходили.

Суд не зобов'язаний розшукувати учасника справи, а керується тільки адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Відповідно у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (близький за змістом висновок наведено у постанові Верховного Суду від 16.04.2025 у cправі № 926/1739/24, від 01.08.2025 у справі № 910/13511/22).

Крім того, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Таким чином, судом апеляційної інстанції було вжито всіх можливих заходів задля повідомлення учасників процесу про хід розгляду справи, витримано терміни, які колегія суддів вважає достатніми для можливості реалізації сторонами своїх процесуальних прав.

Проте відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у даному випадку апелянтом було подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду у справі з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи.

Крім того, дана справа не відноситься до категорії справ, зазначених у частині 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, що не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного провадження.

Клопотань від учасників справи про розгляд справи з їх повідомленням (викликом) до суду апеляційної інстанції не надійшло.

За таких обставин, матеріалами справи підтверджується належне повідомлення сторін про відкриття апеляційного провадження у справі та розгляд даної апеляційної скарги в порядку, передбаченому частиною 10 статті 270 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як зазначає позивач, у зв'язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 (далі - Закон), з 01.01.2019 ПрАТ "Харківенергозбут" (далі - позивач, постачальник) є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 19.06.2018 № 505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268.

Позивач також стверджує, що згідно договору про постачання електричної енергії споживачу від 01 січня 2021 року за № 17265,01 на умовах комерційної пропозиції № 1П для споживачів з запланованим обсягом споживання до 500000 кВт*год (далі - Комерційна пропозиція № 1П) та комерційної пропозиції № 1/23П для споживачів з запланованим обсягом споживання до 500000 кВт*год попередньої оплати у розмірі 100% від фактичного обсягу спожитої електричної енергії у попередньому розрахунковому періоді (плата за надання послуг з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем через постачальника) (далі - комерційна пропозиція № 1/23П), Приватне акціонерне товариство "Теплоенергомонтаж" (далі за текстом - відповідач, споживач) є споживачем електричної енергії, яку постачає приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (далі за текстом - позивач, товариство).

ПрАТ "Харківенергозбут" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 312 (далі - Правила), та на умовах договору постачання електричної енергії споживачу.

Договір між електропостачальником та споживачем укладається шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником (п. 3.1.7. Правил, в редакції на час приєднання споживача).

Пунктом 3.2.1 Правил закріплено, що електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного договору на основі примірного чи типового договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах.

Відповідно до пункту 3.2.5 Правил укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

Згідно з пунктом 3.2.10 Правил за наявності публічних комерційних пропозицій електропостачальник розміщує на своєму веб-сайті та в центрах обслуговування споживачів бланк заяви-приєднання до договору постачання електричної енергії споживачу, яка має містити такі дані: обрану комерційну пропозицію; адресу об'єкта, ЕІС-код об'єкта (площадки вимірювання); найменування оператора, з яким споживач уклав договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Публічний договір постачання електричної енергії споживачу, комерційні пропозиції та заява-приєднання розміщені на офіційному сайті ПрАТ "Харківенергозбут": www.zbutenergo.kharkov.ua.

Зі змісту заяви-приєднання (додаток № 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2021 №17265,01) вбачається, що споживач, ознайомившись з умовами договору про постачання електричної енергії споживачу на сайті електропостачальника ПрАТ "Харківенергозбут" в мережі Інтернет за адресою www.zbutenergo.kharkov.ua, приєднався до умов договору на умовах Комерційної пропозиції постачальника № 1П з такими персоніфікованими даними споживача: споживача: вид та адреса об'єкта: база відпочинку, с.Метайлівка, вул. Вовчанський шлях, буд. 39, EIC-код точки комерційного обліку - 62Z9805322294390; оператор cистеми, з яким споживач уклав договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії - АТ "Харківобленерго".

Відповідно до заяви-приєднання споживач, погодившись з цією заявою-приєднанням (акцептувавши її), засвідчує вільне волевиявлення щодо приєднання до умов договору в повному обсязі. З моменту акцептування цієї заяви-приєднання в установленому Правилами роздрібного ринку порядку споживач та постачальник набувають всіх прав та обов'язків за договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинним законодавством України.

Враховуючи вищенаведене та те, що Приватне акціонерне товариство "Теплоенергомонтаж" (споживач) надало до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" заяву-приєднання від 01.01.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу №17265,01 на умовах комерційної пропозиції № 1П для споживачів з запланованим обсягом споживання до 50000 кВт*год на місяць (з 01.01.2023 комерційна пропозиція № 1/23П), а також фактично споживало електричну енергію, оплачувало рахунки за спожиту електричну енергію, тому договір про постачання електричної енергії споживачу від 01 січня 2021 року № №17265,01 вважається укладеним на умовах комерційної пропозиції № 1П.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору №17265,01 цей договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - споживач) постачальником електричної енергії (далі - постачальник) та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору. Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 N 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.

Згідно з пунктом 2.1 договору №17265,01 за договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до пункту 2.2 договору №17265,01 обов'язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору (п. 3.1 цього договору).

У розділі 5 договору №17265,01 передбачено умови щодо ціни, порядку обліку та оплати електричної енергії, а саме:

- споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору (п.5.1);

- спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії (п.5.2);

- інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена па офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування (п.5.3);

- ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін (п.5.4);

- розрахунковий період за цим договором зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором споживача з оператором системи розподілу/передачі (п.5.5);

- розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок (п.5.6);

- оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору (п.5.7);

- якщо споживач не здійснив оплату за цим договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору (п.5.8);

- споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через постачальника, або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору. Споживач може змінити спосіб оплати через діючого постачальника на оплату напряму оператору системи за послугу з розподілу електричної енергії шляхом вибору відповідної комерційної пропозиції постачальника. При укладенні цього договору постачальник інформує споживача про можливість оплати послуги з розподілу напряму оператору системи та надає відповідні роз'яснення. Постачальник зобов'язаний при виставленні рахунку за електричну енергію споживу окремо вказувати плату за послугу з розподілу електричної енергії (п.5.10);

- споживач має право обрати на розрахунковий період іншого постачальника в установленому ПРРЕЕ порядку за умови, що в нього є укладений договір про розподіл (передачу) електричної енергії з оператором системи та відсутнє припинення постачання електричної енергії внаслідок наявної заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим постачальником;

- порядок звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії на певну дату чи протягом відповідного періоду визначається відповідно до комерційної пропозиції, обраної споживачем (п.5.12).

Відповідно до пункту 6.1 договору №17265,01 споживач має право, зокрема, обирати спосіб визначення ціни за постачання електричної енергії на умовах, зазначених у комерційній пропозиції, обраній споживачем (п.п.1 п.6.1); вимагати від постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати проведення звіряння розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим договором та чинним законодавством порядку (п.п.8 п.6.1); проводити звіряння фактичних розрахунків в установленому ПРРЕЕ порядку з підписанням відповідного акта (п.п.9 п.6.1).

Згідно з пунктом 6.2 договору №17265,01 споживач зобов'язується, зокрема: забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору (п.п.1 п.6.2); укласти в установленому порядку договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи для набуття права на правомірне споживання електричної енергії та фізичну доставку електричної енергії до межі балансової належності об'єкта споживача (п.п.2 п.6.2).

Постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію, проводити разом зі споживачем звіряння фактично використаних обсягів електричної енергії з підписанням відповідного акта (п.п.1, 5 п. 7.1 цього договору).

Постачальник зобов'язується, зокрема: забезпечувати належну якість надання послуг з постачання електричної енергії відповідно до вимог чинного законодавства та цього договору; нараховувати і виставляти рахунки споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим договором; проводити оплату послуг з розподілу електричної енергії оператору системи, якщо споживач не обрав спосіб оплати послуги з розподілу напряму з оператором системи; розглядати в установленому законодавством порядку звернення споживача, зокрема з питань нарахувань за електричну енергію, і за наявності відповідних підстав задовольняти його вимоги (п.п.1, 2, 8, 9 п.7.2 цього договору).

Відповідно до пункту 9.1 договору №17265,01 за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору, та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника (п.13.1 договору).

Матеріали справи містять Комерційну пропозицію № 1П (Для споживачів із запланованим обсягом споживання до 50000 кВт*год на місяць. Попередня оплата у розмірі 100% від вартості фактичного обсягу спожитої електричної енергії за відповідний попередній період. Плата за надання послуг з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем через постачальника), що є додатком №2 від 01.01.2021 до договору №17265,01 (далі - Комерційна пропозиція № 1П).

Згідно з умовами пунктів 4, 5 Комерційної пропозиції № 1П розрахунковим періодом є календарний місяць.

Попередня оплата електричної енергії та послуги з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем до 01 числа місяця, наступного за місяцем, в якому був отриманий рахунок на попередню оплату.

Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію та послуги з розподілу електричної енергії за розрахунковий період здійснюється відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу, в якому зазначаються суми до сплати за спожиту електричну енергію.

Рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунок на попередню оплату надається споживачу до 12 числа (включно) поточного місяця на наступний розрахунковий місяць, з терміном оплати згідно з пунктом 4 даної комерційної пропозиції.

Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. У разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв'язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення. Оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем на поточній рахунок із спеціальним режимом використання.

Відповідно до пункту 6 Комерційної пропозиції №1П звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії здійснюється шляхом оформлення між споживачем та постачальником акту прийому-передачі електричної енергії, сформованого згідно з даними на останній день розрахункового періоду споживача.

Пунктом 7 Комерційної пропозиції №1П встановлено, що споживач здійснює оплату за послуги з розподілу електричної енергії через постачальника з наступним переведенням цієї оплати постачальником (ПрАТ "Харківенергозбут") оператору системи розподілу (АТ "Харківобленерго").

Пунктом 8 Комерційної пропозиції №1П визначено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п.5 та п.4 даної комерційної пропозиції, постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремими рядками та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем. Суми пені, 3% річних, інфляційних сплачуються споживачем на поточний рахунок постачальника.

Позивач вказує на те, що визначення обсягу спожитої електричної енергії не відноситься до компетенції ПрАТ "Харківенергозбут", а відноситься до ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, що затверджені Постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1470 (пп.2 п.2.3. Розділ 2).

З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ "Харківенергозбут" (позивачем) з оператором системи розподілу - АТ "Харківобленерго", укладений договір про надання послуг з розподілу електричної енергії №19/13979 від 28.11.2018 (дата підписання договору у письмовій формі 20.11.2020), який додано до позовної заяви (далі - договір з розподілу).

Відповідно до умов пункту 2.1 договору з розподілу оператор системи надає послуги з розподілу електричної енергії за сукупністю споживачів, які входять до групи постачальника - позивача, згідно з реєстром за ЕІС-кодами споживачів та їх точками вимірювання. Реєстр ведеться оператором системи в електронному вигляді.

За умовами п. 1.3. та п. 1.7. додатку № 1 до договору з розподілу постачальник до 24 числа місяця, що передує розрахунковому, надає оператору системи розподілу реєстр споживачів, що входять в балансуючу групу постачальника (позивача) згідно з реєстром за ЕІС-кодами споживачів та їх точок вимірювання, яким забезпечується розподіл електричної енергії мережами оператора системи; оператор системи до 7 числа місяця наступного за розрахунковим надає постачальнику в електронному вигляді на електронну адресу на узгодження фактичні (звітні) обсяги купівлі електричної енергії постачальником у розрахунковому місяці, у тому числі з розбивкою по площадках вимірювання групи «а» та групи «б», та фактичний (звітний) корисний відпуск електричної енергії у розрахунковому місяці по кожному споживачу, у тому числі з розбивкою окремо по площадках вимірювання групи «а» та групи «б», за формою додатку 10 до цього договору. Оригінал узгодженого додатку 10, завірений підписом керівника та печаткою, постачальник у 2-х примірниках надає оператору системи для підписання. Один примірник підписаного додатку 10 оператор системи повертає постачальнику.

Матеріали справи свідчать, що оператором системи розподілу позивачу за лютий, березень, квітень 2022 року було надано на узгодження та підписання додаток 10 до договору з розподілу - Фактичні (звітні) обсяги купівлі електричної енергії постачальником та фактичний (звітний) корисний відпуск електричної енергії по кожному споживачу (далі - додаток 10 до договору з розподілу), відповідні додатки підписані зі сторони оператора розподілу та постачальника.

У відповідь на адвокатський запит від 21.11.2024 представника позивача щодо надання інформації по споживачу (відповідачу) за період лютий-квітень 2022 року АТ "Харківобленерго" листом від 19.12.2024 №16-48/9554 повідомило таке:

- у лютому 2022 року звіт про покази засобів обліку споживач ПАТ "Теплоенергомонтаж" (далі - споживач) не надавав, перевірка достовірності даних ЗКО безпосередньо на місці їх установлення не здійснювалась. У зв'язку з цим, керуючись пунктом 8.6.9 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, АТ "Харківобленерго" визначало обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за лютий 2022 року розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу споживання, що відображено у відповідному акті про обсяги розподіленої електричної енергії;

- у березні 2022 року ОСР отримано від споживача звіт про покази засобів обліку телефонограмою;

- у квітні 2022 року споживачем звіт про покази засобів обліку не надавався. Останньому за вказаний місяць нараховано тільки обсяг технологічних втрат електричної енергії, який визначається розрахунковим шляхом згідно з умовами додатка № 11а до договору про постачання електричної енергії від 25.10.2006 № 17265,01 та відповідно до положень Методичних рекомендацій визначення технологічних витрат електричної енергії в трансформаторах і лініях електропередавання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.06.2013 № 399.

- акти приймання-передачі про надання послуги з розподілу електричної енергії за вказаний період не складались, оскільки відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції, укладеної з постачальником електричної енергії, вказаний документ зі споживачем укладає останній.

- з урахуванням того, що за адресою здійснення споживачем господарської діяльності застосовувались вимушені відключення від електропостачання, а також те, що спірний період припадає на момент дії Наказу Міністерства енергетики України № 148 від 13.04.2022 "Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану" (далі - Наказ № 148), оператором системи розподілу АТ "Харківобленерго" у грудні 2024 року, на підставі пп. 3 п. 9 Наказу № 148, проведено коригування обсягів розподіленої електричної енергії за відповідні періоди та складено скориговані Додатки 10 до Договору № 19/13979 "Коригування до фактичного (звітного) обсягу електричної енергії постачальником ПРАТ "Харківенергозбут".

- АТ "Харківобленерго" за заявлений період надано послуги з розподілу електричної енергії відповідно до умов договору 17265,01 обсягом, вказаним у довідці про обсяги розподіленої енергії, що додається до даної відповіді.

До вказаної відповіді додано акти про обсяги розподіленої електричної енергії споживачу та довідка про обсяги розподіленої електричної енергії за лютий-квітень 2022 року, з яких вбачається, що за об'єктом споживача - база відпочинку, с.Метайлівка, вул. Вовчанський шлях, буд. 39, EIC-код - 62Z9805322294390, обсяг розподіленої електричної енергії за лютий 2022 року - 535 кВт год; березень 2022 року- 420 кВт год; за квітень 2022 року - 81 кВт год, з урахуванням зменшення на 326 кВт год внаслідок проведеного коригування в грудні 2024 року.

Згідно з переданими даними від Акціонерного товариства "Харківобленерго" відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію станом на 01 січня 2025 року за період з лютого 2022 року по квітень 2022 року:

- за лютий 2022 року на суму 2270,34 грн разом з ПДВ, обсяг спожитої електричної енергії 535 кВт*год. згідно фактичних даних, а саме: відомостей з Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. При цьому, як вбачається з виставленого рахунку відповідачем враховано суму оплати за електричну енергію на суму 110,53 грн, а тому до сплати визначено суму 2159,81 грн;

- за березень 2022 року на суму 1858,44 грн разом з ПДВ, обсяг спожитої електричної енергії 420 кВт*год. згідно фактичних даних, а саме: відомостей з Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам;

- за квітень 2022 року на суму 1829,89 грн разом з ПДВ. При цьому, споживачу за вказаний місяць нараховано тільки обсяг технологічних втрат електричної енергії.

У позовній заяві позивач зазначив, що рахунки за лютий-квітень 2022 року та акти приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобом поштового зв'язку відповідачу 13 грудня 2022 року, що підтверджується копією списку згрупованих відправлень, а відтак строк оплати по рахункам за лютий-квітень 2022 року до 20 грудня 2022 року.

Також, враховуючи здійснені в грудні 2024 року оператором системи розподілу АТ "Харківобленерго" коригування обсягів спожитої у квітні 2022 року електричної енергії у кількості -326 кВт*год. на суму з урахуванням ПДВ -1465,72 грн, вищевказані коригування зазначені у рахунку та акті приймання-передачі електричної енергії за грудень 2024 року, який надіслано споживачу поштовим зв'язком 13.01.2025, що підтверджується копією списку згрупованих відправлень та копією фіскального чеку.

Згідно рахунку за спожиту електричну енергію та акту приймання-передачі електричної енергії сформованих за грудень 2024 року, в якому відображено коригування обсягів споживання у квітні 2022 року електричної енергії у кількості -326 кВт*год на суму з урахуванням ПДВ -1465,72 грн та розрахунку суми заборгованості за спожиту електричну енергію, з урахуванням вищевказаних коригувань, сума боргу за квітень 2022 року становить 364,17 грн.

За твердженням позивача, за період з лютого 2022 року по квітень 2022 року включно станом на 01.01.2025 оплати від споживача за вказані періоди не надходили, тому сума боргу, з урахуванням здійснених коригувань за квітень 2022 року, становить 4382,42 грн (складається із заборгованості за лютий 2022 року - 2159,81 грн, березень 2022 року - 1858,44 грн, квітень 2022 року - 364,17 грн). За прострочення виконання зобов'язання, позивач нарахував відповідачу за період з 01 квітня 2023 року по 31 грудня 2024 року 3% річних у сумі 230,78 грн та за період з лютого 2023 року по жовтень 2024 року індекс інфляції у сумі 582,88 грн.

Вище викладені обставини послугували підставою для звернення позивача до суду для захисту прав та інтересів підприємства про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання електричної енергії.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, наведення заперечень проти позовних вимог.

12.05.2025 місцевим господарським судом ухвалено оскаржуване рішення про часткове задоволення позову з підстав, зазначених вище.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії споживачу в частині повної та своєчасної оплати за спожиту електричну енергію у лютому-квітні 2022 року, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість за вказаним правочином у розмірі 4382,42 грн, а також нараховано 3% річних та інфляційні втрати за несвоєчасне виконання зобов'язань з оплати за електричну енергію за спірні періоди.

За приписами частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов'язковість виконання договору сторонами.

За приписами частини 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії" (частина 1 стаття 275 ГК України, чинний на час виникнення спірних правовідносин).

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (частина 2 стаття 275 ГК України).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Спірні правовідносини виникли між сторонами у справі у зв'язку із несвоєчасною оплатою відповідачем отриманої від позивача електричної енергії, що стало підставою, у тому числі, для нарахування позивачем 3% річних, інфляційних відповідно до умов договору та положень цивільного та господарського законодавства.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам урегульовані Законом України "Про ринок електричної енергії".

За визначенням частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", електрична енергія - це енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу; постачання електричної енергії - продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії; споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Згідно з частинами другою, п'ятою, сьомою статті 2 цього Закону основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема: правилами ринку, які, в тому числі, визначають правила функціонування балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг; правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку; кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; кодексом комерційного обліку; правилами роздрібного ринку;- іншими нормативно-правовими актами.

Правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов'язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником "останньої надії".

Кодекс комерційного обліку визначає, зокрема, основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов'язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об'єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії.

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку (частина 6 ст. 56 цього Закону).

Умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема: порядок організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії. (частина 7 ст. 56 цього Закону).

Згідно з частиною 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідно до статті 72 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за відповідним договором постачання електричної енергії споживачу, укладеним відповідно до правил роздрібного ринку.

Оператор системи передачі та оператори систем розподілу забезпечують приєднання електроустановок споживачів до електричних мереж у порядку, встановленому статтею 21 цього Закону.

Передачу та розподіл електричної енергії, що постачається споживачам, здійснюють оператор системи передачі та оператори систем розподілу відповідно до договорів, що укладаються із споживачем та/або постачальником електричної енергії відповідно до кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу та правил роздрібного ринку.

Облік спожитої споживачем електричної енергії здійснюється постачальником послуг комерційного обліку.

Відносини між учасниками роздрібного ринку регулюються правилами роздрібного ринку та договорами між його учасниками. Правила роздрібного ринку оприлюднюються на офіційних веб-сайтах Регулятора та електропостачальників.

Постачання електричної енергії споживачам, а також надання послуг, пов'язаних з постачанням електричної енергії, здійснюються за вільними цінами, крім випадків, встановлених цим Законом.

Оператор системи передачі та оператори систем розподілу забезпечують якість електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Споживач сплачує за поставлену йому електричну енергію та надані послуги згідно з умовами договорів, укладених відповідно до правил роздрібного ринку.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ).

За визначенням пункту 1.1.2 ПРРЕЕ договір про постачання електричної енергії споживачу - домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.

Пунктом 4.12 ПРРЕЕ встановлено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку (п.4.13 ПРРЕЕ).

Платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу (пункту 4.14 ПРРЕЕ).

Відповідно до пунктів 4.21, 4.29 ПРРЕЕ оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу. Порядок оплати споживачем послуг оператора системи та послуг постачальника послуг комерційного обліку мають відповідати порядку розрахунків, визначеному в укладеному договорі про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору).

Пунктом 5.2.1 ПРРЕЕ встановлено, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

За приписами пункту 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Судом встановлено, що між Приватним акціонерним товариством "Теплоенергомонтаж" (споживач) та Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" (постачальник) укладений договір про постачання електричної енергії споживачу № 17265,01 від 01.01.2021, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з умовами пункту 4 Комерційної пропозиції № 1П розрахунковим періодом є календарний місяць. Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію та послуги з розподілу електричної енергії за розрахунковий період здійснюється відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу, в якому зазначаються суми до сплати за спожиту електричну енергію.

Отже, згідно з розділу IV ПРРЕЕ та умов договору вбачається, що споживач здійснює оплату за відповідний розрахунковий період саме на підставі платіжного документа, сформованого та виставленого постачальником.

Водночас, згідно із пунктом 4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

У відповідності до пункту 10 Постанови №312, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

Відповідно до пункту 12.3.4 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за № 311 (далі - ККОЕЕ), до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб функції АКО з ведення реєстрів ТКО, адміністрування процесів зміни електропостачальника, адміністрування припинення електропостачання та агрегації даних комерційного обліку виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії; оператори системи забезпечують приймання даних комерційного обліку від ППКО (у ролі ОЗД та ОДКО), учасників ринку та/або споживачів, їх обробку, формування, профілювання, валідацію та передачу для розрахунків на ринку за рахунок коштів, передбачених у тарифі на розподіл/передачу електричної енергії. Зазначені функції виконуються операторами систем до дати початку їх виконання АКО з урахуванням поетапного запуску функціонування центральної інформаційно-телекомунікаційної платформи Датахаб.

Отже, оператор системи розподілу надає електропостачальнику дані щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами, а електропостачальник, зі свого боку, на підставі отриманих від ОСР даних щодо обсягів споживання електричної енергії здійснює нарахування грошових коштів до сплати за спожиту електричну енергію.

Згідно з пунктом 8.6.1 ККОЕЕ зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або постачальником послуг комерційного обліку (ППКО - у ролі оператора зчитування даних з лічильників (ОЗД)) відповідно до цього Кодексу та умов договору.

Згідно з пунктом 9.1.1 Розділу IX ККОЕЕ обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів.

На виконання пункту 13 розділу ХVІІ Закону України "Про ринок електричної енергії" створено електропостачальника - Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", а Акціонерна компанія "Харківобленерго" виконує функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області та є оператором системи розподілу.

Отже, у відповідності до встановлених норм чинного законодавства, оператор системи розподілу - АТ "Харківобленерго" адмініструє точки комерційного обліку електричної енергії, отримує від споживача або зчитує самостійно покази засобів комерційного обліку електричної енергії, визначає обсяги електричної енергії спожитої споживачем та надає цю інформацію постачальнику електричної енергії, на підставі чого ПрАТ "Харківенергозбут" проводить розрахунки із споживачем (відповідачем) згідно з умовами договору.

Як вже зазначалось вище, згідно з переданими даними від Акціонерного товариства "Харківобленерго" позивачем здійснено розрахунок плати за електричну енергію та послуги з розподілу електричної енергії за розрахунковий період лютий-квітень 2022 року відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, наданого оператором системи розподілу, та виставлено відповідачу відповідні рахунки за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року на суму разом з ПДВ 2270,34 грн, за березень 2022 року на суму разом з ПДВ 1858,44 грн, за квітень 2022 року на суму разом з ПДВ 1829,89 грн. Вказані рахунки разом з актами приймання-передачі електричної енергії за лютий-квітень 2022 року надіслано поштовим зв'язком 13.12.2022, що підтверджується копією списку згрупованих відправлень.

Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення враховано, що за даними від АТ "Харківобленерго" відповідачу позивачем на підставі відомостей з Реєстру фактичних обсягів електричної енергії проведено нарахування, та за результатами розрахункового періоду сформовано рахунок за лютий 2022 року за спожиті 535 кВт*год. електроенергії у розмірі 2270,34 грн. Відтак, враховуючи, що матеріали справи не містять доказів, що відповідач виконав свої зобов'язання зі сплати відпущеної у лютому 2022 року електричної енергії або його непогодження із об'ємом відпущеної у цьому періоді електричної енергії чи розміром нарахованої за цю послугу грошових коштів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту у лютому 2022 року електроенергію у сумі 2270,34 грн.

Водночас, відмовляючи в задоволенні позовних вимог у справі в стягненні заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 17265,01 від 01.01.2021, а саме: щодо споживання електричної енергії відповідачем у березні 2022 року у розмірі 1858,44 грн за спожиті 420 кВт*год, а також споживання електричної енергії відповідачем у квітні 2022 року у розмірі 1829,89 грн за спожиті 407 кВт*год та нарахування з 3% річних та індексу інфляції, судом застосовано положення статті 12, 81 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено, факту споживання Приватним акціонерним товариством "Теплоенергомонтаж" у березні та квітні 2022 року електричної енергії в обсязі 420 та 407 кВт*год., тому нарахування суми заборгованості за надану електроенергію шляхом її споживання відповідачем - є безпідставними.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що з мотивувальної частини апеляційної скарги вбачається, що апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції саме в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за березень-квітень 2022 року, а також здійснених нарахувань 3% річних та інфляційних втрат на вказану заборгованість.

Щодо висновків суду першої інстанції про непідтвердження обсягів поставленої та спожитої відповідачем електричної енергії за березень-квітень 2022 року у зв'язку з тим, що об'єкт споживача в спірний період перебував на тимчасово окупованій території, судова колегія зазначає таке.

Відносини щодо визначення обсягу електроспоживання таких об'єктів під час дії в Україні воєнного стану є предметом окремого правового регулювання згідно з Положенням про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану (далі - Положення № 148), яке було чинним у період з 06.05.2022 до 05.12.2023.

Відповідно до пункту 1 Положення № 148, яким передбачено особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, учасники роздрібного ринку електричної енергії керуються вимогами Закону України "Про ринок електричної енергії" та іншими нормативно-правовими актами, з урахуванням цього Положення, для забезпечення стабільної роботи ринку електричної енергії в умовах воєнного стану.

Пунктом 8 Положення № 148 визначено, що об'єкти, які перебувають на території (області, району, об'єднаної територіальної громади), на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих територіях України мають бути відключені оператором системи за зверненням споживача та/або відповідної військової адміністрації на адміністративній території розташування об'єкта споживача у разі ризиків використання такого об'єкта державою-агресором. Оператором системи дозволяється обґрунтовано відмовляти електропостачальнику, споживачу та відповідній військовій адміністрації у здійсненні робіт з припинення електропостачання у випадку відсутності забезпечення безпеки виконання таких робіт.

Так, підпунктами 1, 2 пункту 9 Положення № 148 передбачено, що: 1) обсяги споживання електричної енергії на об'єктах споживачів визначаються відповідно до вимог Кодексу КОЕЕ, крім об'єктів споживачів, розташованих на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях; 2) обсяги споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях визначаються:

з урахуванням фактичних показів лічильника(ів) у разі отримання таких показів за допомогою засобів дистанційної передачі даних (АСКОЕ) або переданих споживачем чи персоналом оператора системи, або постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або постачальником електричної енергії (для населення);

приймаються рівними нулю за період(и) відсутності електропостачання тривалістю більше ніж 24 години в розрахунковому періоді для споживачів, об'єкти яких заживлені від певного вузла/району/області електричних мереж оператора системи, з яких був відсутній відпуск електричної енергії споживачам;

приймаються рівними нулю - з дня пошкодження/руйнування електроустановки споживача до непридатного для споживання стану відповідно до підтвердженої оператором системи або Держенергонаглядом заяви споживача;

у порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, для кожної категорії споживачів (побутові, малі непобутові, інші непобутові) за їх середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року із застосуванням коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії, розрахованого для відповідного періоду та території ліцензованої діяльності оператора системи, що здійснюють розподіл електричної енергії відповідному споживачу.

Коефіцієнт приросту/зниження споживання електричної енергії розраховується у відносних одиницях з точністю до чотирьох цифр після коми, як співвідношення величин обсягу відпуску електричної енергії споживачам у розрахунковому місяці за наявними у оператора системи фактичними даними станом на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим, до величини обсягу відпуску електричної енергії споживачам в аналогічному розрахунковому місяці попереднього року у відповідному вузлі/районі/області електричних мереж оператора системи.

Підпунктом 3 пункту 9 Положення № 148 передбачено, що оператор системи з урахуванням підстав, зазначених в абзацах третьому та четвертому підпункту 2 цього пункту, має перерахувати обсяги електричної енергії на підставі заяви споживача із дати підтвердженого виникнення підстав.

Таким чином, нормами підпунктів 1, 2 пункту 9 Положення № 148 як спеціального підзаконного нормативно-правового акта встановлено особливості правового регулювання відносин, пов'язаних із визначенням обсягів споживання електричної енергії споживачами незалежно від їх категорії (побутові, малі непобутові, інші непобутові), об'єкти яких розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 20.02.2024 у справі №905/644/22.

Згідно із висновками Верховного суду у наведеній вище постанові, чинне в спірний період (лютий, квітень, травень 2022 року) законодавство в сфері електроенергетики стосовно будь-яких споживачів електричної енергії, чиї заживлені об'єкти розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях, дозволяло визначення обсягів споживання електричної енергії на об'єктах таких споживачів за їх середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року виключно із застосуванням коефіцієнта приросту/зниження споживання. При цьому визначення обсягів споживання електричної енергії на об'єктах таких споживачів із застосуванням відповідного коефіцієнта має відбуватися саме за даними (показниками) їх середньодобового, а не середньомісячного споживання в аналогічному періоді попереднього року, що об'єктивно може бути зумовлено непостійністю електропостачання в звітний період з причин знеструмлення або відключення електроустановок споживачів у зв'язку з пошкодженням чи руйнуванням об'єктів енергетичної інфраструктури (електричні станції, трансформаторні підстанції, лінії та вузли електромереж тощо) внаслідок ведення бойових дій під час воєнного стану.

Як вже було зазначено вище, згідно відповіді на адвокатський запит АТ "Харківобленерго" листом від 19.12.2024 №16-48/9554 повідомило, що у березні 2022 року ОСР отримано від споживача звіт про покази засобів обліку телефонограмою.

Щодо квітня 2022 року АТ "Харківобленерго" зазначено, що споживачем звіт про покази засобів обліку не надавався. Останньому за вказаний місяць нараховано тільки обсяг технологічних втрат електричної енергії, який визначається розрахунковим шляхом згідно з умовами додатка № 11а до договору про постачання електричної енергії від 25.10.2006 № 17265,01 та відповідно до положень Методичних рекомендацій визначення технологічних витрат електричної енергії в трансформаторах і лініях електропередавання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.06.2013 № 399.

При цьому, в подальшому оператором системи з урахуванням того, що за адресою здійснення споживачем господарської діяльності застосовувались вимушені відключення від електропостачання, а також те, що спірний період припадає на момент дії Наказу Міністерства енергетики України № 148 від 13.04.2022 "Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану" (далі - Наказ № 148), оператором системи розподілу АТ "Харківобленерго" у грудні 2024 року, на підставі пп. 3 п. 9 Наказу № 148, проведено коригування обсягів розподіленої електричної енергії за відповідні періоди та складено скориговані додатки 10 до договору № 19/13979 "Коригування до фактичного (звітного) обсягу електричної енергії постачальником ПРАТ "Харківенергозбут".

Згідно рахунку за спожиту електричну енергію та акту приймання-передачі електричної енергії сформованих за грудень 2024 року, в якому відображено коригування обсягів споживання у квітні 2022 року електричної енергії у кількості -326 кВт*год на суму з урахуванням ПДВ -1465,72 грн та розрахунку суми заборгованості за спожиту електричну енергію, сума боргу за квітень 2022 року становить 364,17 грн.

Судом першої інстанції не враховано, що оператором системи розподілу - АТ "Харківобленерго" за спірний період 2022 року (з урахуванням скоригованих обсягів) нараховано обсяги спожитої електричної енергії з урахуванням вимог Положення № 148.

Враховуючи викладене, беручи до уваги особливості визначення обсягів споживання, передбачених Положенням та умови договору, кількість спожитої електричної енергії в загальному обсязі 420 кВт*год за березень 2022 року та 81 кВт*год за квітень 2022 року, з урахуванням коригування, є підтвердженою даними оператора системи розподілу (передачі) електричної енергії, у зв'язку із чим, висновки суду першої інстанції щодо ненадання позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження обсягів споживання електричної енергії на об'єктах споживання відповідача за березень-квітень 2022 року оцінюються колегією суддів критично, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Доказів звернення відповідача до ОСР із запереченнями щодо визначеного ним обсягу споживання споживачем електричної енергії у спірний період в матеріалах справи відсутні.

При цьому, матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до оператора системи про відключення об'єкта від споживання електричної енергії в спірний період, як й доказів того, що відповідач у передбачений договором спосіб повідомив позивача з 24.02.2022 про виникнення аварійних ситуацій, знеструмлення чи припинення електропостачання, відсутність електропостачання об'єктів споживача у спірний період, пошкодження/руйнування електроустановок відповідача до непридатного для споживання стану.

Крім того, ПРРЕЕ визначають порядок дій споживача у разі, якщо у нього виникають сумніви щодо правильності показів розрахункових засобів вимірювальної техніки або визначення суми у пред'явленому до оплати документі щодо оплати за постачання електричної енергії.

Так, відповідно до абзаців 3-6 пункту 2.3.5 ПРРЕЕ передбачено можливість перевірки рахунків, що може бути підставою коригування розрахунків:

- у разі виникнення у споживача сумніву у правильності показів засобів вимірювальної техніки та/або обсягів споживання електричної енергії, на підставі яких здійснювались нарахування у пред'явленому до оплати документі, споживач подає про це заяву оператору системи/постачальнику послуг комерційного обліку, а у разі виникнення сумніву у правильності суми у пред'явленому до оплати документі щодо оплати за постачання або розподіл (передачу) електричної енергії - учаснику роздрібного ринку, який надав розрахунковий документ;

- на підставі отриманих за результатами перевірки даних комерційного обліку електропостачальник, оператор системи та постачальник послуг комерційного обліку за необхідності проводять відповідні коригування.

Таким чином, виставлений рахунок за умов сумнівів у правильності певних показників, їх помилковості тощо може підлягати перевірці та подальшому коригуванню за зверненням споживача, а у свою чергу відповідні суб'єкти зобов'язані здійснити перевірку, звіряння виставлених рахунків та зазначених у них даних.

Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі №916/1245/20

Також, відповідно до підпунктів 8, 9 пункту 6.1 договору № 17265,01 від 01.01.2021 споживач має право вимагати від постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати проведення звіряння розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим договором та чинним законодавством порядку (п.п.8 п.6.1); проводити звіряння фактичних розрахунків в установленому ПРРЕЕ порядку з підписанням відповідного акта (п.п.9 п.6.1).

Проте, матеріали справи не містять доказів, що відповідач звертався до позивача щодо отримання роз'яснень стосовно виставлених рахунків та обсягів споживання електроенергії, зазначених у рахунках у зв'язку з наявністю заперечень та сумнівів щодо правильності показників обсягів споживання електроенергії, зокрема, до подання позову та під час розгляду справи.

Таким чином, на підставі даних, отриманих від оператора системи розподілу, постачальником були сформовані та направлені на адресу споживача рахунки, оплата яких повинна бути здійснена споживачем у строк, не більше 5 робочих днів після отримання рахунку (згідно з умовами договору та комерційної пропозиції).

Поряд з цим, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до положень статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, саме відповідач, заперечуючи обсяг зазначеної позивачем в акті приймання-передачі електричної енергії та визначеної в рахунку суми заборгованості за такий обсяг, мав надати суду докази відсутності заборгованості або факту неспоживання електричної енергії.

Проте, на спростування позовних вимог відповідачем не надано суду доказів щодо обсягів споживання електричної енергії за березень-квітень 2022 року, даних про інші обсяги спожитої електричної енергії також не надано. Відтак, відповідачем не надано обґрунтованих заперечень та належних та допустимих доказів, які б спростовували факт споживання електроенергії за спірний період в обсязі, який визначений позивачем.

З огляду на встановлені обставини фактичного споживання обсягів електричної енергії, апеляційний господарський суд зазначає, що споживач зобов'язаний оплатити прийняту енергію, що випливає із змісту положень договору за фактом споживання та виставлення рахунку.

Однак, матеріали справи не містять доказів на підтвердження сплати відповідачем коштів за поставлену у березні-квітні 2022 року електричну енергію, у зв'язку з чим в спірних правовідносинах відповідачем порушено умови договору № 17265,01 від 01.01.2021 та положення вищенаведеного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків з позивачем.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що заборгованість за використану електричну енергію за договором про постачання електричної енергії споживачу № 17265,01 від 01.01.2021 у загальному розмірі 4382,42 грн за період лютий-квітень 2022 підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі, а тому висновки суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за березень-квітень 2022 року є помилковими.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів зазначає таке.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

У постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 Цивільного кодексу України, зробила висновок про те, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю.

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що у статті 625 Цивільного кодексу України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань. Такий правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, від 31.10.2018 у справі № 161/12771/15-ц, від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі № 711/4010/13, від 23.06.2020 у справі № 536/1841/15-ц, від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17, від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, від 09.11.2021 у справі № 320/5115/17.

Як вбачається зі здійсненого позивачем розрахунку за порушення строків виконання зобов'язання за договором про постачання електричної енергії споживачу № 17265,01 від 01.01.2021 позивач нарахував відповідачу на заборгованість за період лютий-квітень 2022 року в сумі 4382,42 грн 3% річних за період з 01 квітня 2023 року по 31 грудня 2024 року 3% річних у сумі 230,78 грн та інфляційні втрати за період з лютого 2023 року по жовтень 2024 року в сумі 582,88 грн, з урахуванням дат їх виникнення.

Враховуючи обставини прострочення відповідачем зобов'язань зі здійснення оплати за надані поставлену електричну енергію за договором та перевіривши розрахунок, заявлених позивачем до стягнення інфляційних втрат та 3% річних, зважаючи на суми боргу з урахуванням дат їх виникнення, суд апеляційної інстанції встановив правильність такого розрахунку 3% річних у загальному розмірі 230,78 грн та інфляційних втрат у загальному розмірі 582,88 грн.

При цьому, ні до суду першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду даної справи відповідачем не було заявлено будь-яких заперечень на розрахунок позивача суми 3% річних та інфляційних втрат.

Суд зазначає, що у частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом частини 1 статті 73, частин 1, 3 статті 74 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (такий висновок наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 86 ГПК).

Із оскаржуваного судового рішення вбачається, що суд першої інстанції фактично переклав тягар доведення відповідної обставини (надання електричної енергії споживачу) виключно на позивача шляхом спростування ним обставин щодо неможливості споживання електричної енергії відповідачем, зокрема у визначених обсягах, за відсутності будь-яких заперечень обставин щодо такого споживання відповідачем, чим порушено принцип змагальності господарського процесу.

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимогами процесуального закону визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

За наведених обставин, у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для висновку про законність та обґрунтованість судового рішення в оскаржуваній частині у цій справі, в розумінні положень статей 86 і 236 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, доводи скаржника знайшли своє підтвердження.

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 277 ГПК України, підставами для зміни судового рішення судового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції у даній справі обставини та докази на їх підтвердження, перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального права та відповідність рішення нормам процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині не відповідає вимогам статті 236 ГПК України, а тому підлягає частковому скасуванню.

За змістом частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 14 статті 129 ГПК України).

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.2 ч.1 статті 275, п.4 ч.1 статті 277, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 12.05.2025 у справі №922/1125/25 в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати. Прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

Викласти резолютивну частину рішення в такій редакції:

«Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж" (01013, вулиця Будіндустрії, будинок 5, офіс 210, код ЄДРПОУ 00120980) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, місто Харків, вулиця Гоголя, будинок 10, код ЄДРПОУ 42206328) заборгованість у сумі 4382,42 грн за лютий-квітень 2022 року за договором №17265,01 про постачання електричної енергії споживачу від 01 січня 2021 року, 3% річних у сумі 230,78 грн та інфляційні втрати у сумі 582.88 грн, а також судовий збір за подання позовної заяви в сумі 2422,40 грн.»

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктами а)-г) частини 3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 29.09.2025.

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя В.В. Лакіза

Суддя Н.О. Мартюхіна

Попередній документ

130549451

Наступний документ

130549453

Інформація про рішення:

№ рішення:	130549452
№ справи:	922/1125/25
Дата рішення:	29.09.2025
Дата публікації:	30.09.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Східний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (12.05.2025)
Дата надходження:	28.03.2025
Предмет позову:	стягнення коштів