18 вересня 2025 року м. Харків Справа № 917/2180/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В. , суддя Мартюхіна Н.О.
за участі секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського апеляційну скаргу Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області (вх.№1600 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 17.06.2025 (прийняте у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Солодюком О.В.) у справі №917/2180/24
за позовом Селянського (фермерського) господарства "Росток", смт.Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область,
до 1. Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, с-ще Градизьк, Кременчуцький район, Полтавська область,
2. ОСОБА_1 , с.Броварки, Кременчуцький район, Полтавська область,
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
В травні 2025 року Селянське (фермерське) господарство "Росток" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до 1) Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області; 2) ОСОБА_1 , в якому просило усунути Селянському (фермерському) господарству "Росток" перешкоди у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099 площею 50,9811 га з боку Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області та ОСОБА_1 , а саме:
1) скасувати державну реєстрацію речового права оренди ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на земельну ділянку з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099 площею 50,9811 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2268204153206, номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 40099267, дата державної реєстрації іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 06.01.2021);
2) зобов'язати Градизьку селищну раду Кременчуцького району Полтавської області та ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099 площею 50,9811 га у постійне користування Селянському (фермерському) господарству "Росток".
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 17.06.2025 у справі №917/2180/24 позовні вимоги задоволено.
Ухвалено усунути Селянському (фермерському) господарству "Росток" перешкоди у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099 площею 50,9811га з боку Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області та ОСОБА_1 , а саме:
1) скасовано державну реєстрацію речового права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099 площею 50,9811 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 2268204153206, номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 40099267, дата державної реєстрації іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 06.01.2021);
2) зобов'язано Градизьку селищну раду Кременчуцького району Полтавської області та ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099 площею 50,9811 га у постійне користування Селянського фермерського господарства "Росток".
Стягнуто з Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області на користь Селянського (фермерського) господарства "Росток" витрати на сплату судового збору в розмірі 4 844,80 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Селянського (фермерського) господарства "Росток" витрати на сплату судового збору в розмірі 7 267,20 грн.
Рішення суду обґрунтовано тим, що при розгляді справи №917/1884/23 судом встановлено, що земельна ділянка, яка знаходиться у постійному користуванні СФГ "Росток" згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ІІІ - ПЛ № 007526 від 26.02.1996, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №82, була передана в оренду згідно договору оренди землі від 13.11.2011 з порушенням законодавства і права постійного користування СФГ "Росток", а відмова СФГ "Росток" у позові частково судом апеляційної інстанції зумовлена саме пропуском строку позовної давності (застосування судом позовної давності можливе лише при наявності порушеного права позивача), з урахуванням дійсності Державного акту на право постійного користування землею серії ІІІ - ПЛ № 007526 від 26.02.1996, а також висновку суду у справі №917/1884/23 про визнання права постійного користування за Селянським (фермерським) господарством "Росток" на земельну ділянку площею 51,00 га, за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, Градизька селищна рада (територія колишньої Броваркіської сільської ради Глобинського району Полтавської області), на яку було видано Державний акт на право постійного користування землею серії III - ПЛ № 007526 від 26.02.1996, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №82, і яка повністю співпадає з земельною ділянкою з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099 щодо якої укладено договір оренди землі від 13.12.2011, орендодавцем за яким є Градизька селищна рада, а орендарем - ОСОБА_1 , яка успадкувала право оренди після смерті ОСОБА_2 , з урахуванням чого суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога позивача про скасування державної реєстрації речового права оренди ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на земельну ділянку з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099 площею 50,9811 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 2268204153206, номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 40099267, дата державної реєстрації іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 06.01.2021), є обґрунтованою, підтвердженою наявними доказами і підлягає задоволенню.
Також, як зазначено в рішенні, оскільки судом задоволено вимогу позивача про скасування державної реєстрації речового права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099 площею 50,9811 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 2268204153206, номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 40099267, дата державної реєстрації іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 06.01.2021), вимога позивача (постійного користувача згідно Державний акту на право постійного користування землею серії III - ПЛ № 007526 від 26.02.1996) про зобов'язання Градизьку селищну раду Кременчуцького району Полтавської області та ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099 площею 50,9811 га у постійне користування Селянського фермерського господарства "Росток", є обґрунтованою і підлягає задоволенню судом.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Градизька селищна рада Кременчуцького району Полтавської області звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 17.06.2025 у справі №917/2180/24 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Селянського (фермерського) господарства "Росток".
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на наступне:
- акт постійного користування землею серія ІІІ ПЛ №007526 від 26.02.1996 був виданий фізичній особі - ОСОБА_3 , а не фермерському господарству СФГ "Росток". ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , і у визначений законом строк право постійного користування не було переоформлено на СФГ "Росток";
- п. 6 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування не може бути передане юридичній особі без належної державної реєстрації, СФГ "Росток" не здійснило державну реєстрацію права постійного користування відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав" на земельну ділянку на момент укладення договору оренди. Проте судом першої інстанції зроблено висновок, що право постійного користування спірною земельною ділянкою площею 51 га з дня державної реєстрації СФГ "Росток" 22.03.1996 належить саме фермерському господарству;
- суд першої інстанції не правильно класифікував позов як негаторний. Відповідно до резолютивної частини судового рішення даний позов спрямований не лише на усунення фактичних перешкод, а також і на скасування речового права (реєстрації) оренди, тобто має речово-правовий і зобов'язально-правовий характер.
02.09.2025 та 08.09.2025 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№10436, №10693 відповідно), в якому останній проти апеляційної скарги заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що у разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства. Звідси право постійного користування земельною ділянкою саме через перехід його до селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) не входить до складу спадщини. Спадкувати можна права померлого засновника (члена) щодо селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства), а не земельну ділянку, яка перебуває в користуванні такого господарства. Позивач у цій справі звернувся до суду саме з негаторним позовом, посилаючись на те, що наявна державна реєстрація права оренди на спірну земельну ділянку, яка створює йому перешкоди у здійсненні користування цією ділянкою на праві постійного користування, до вимог якого позовна давність не застосовується.
Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Представники відповідачів у судове засідання не прибули, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином ухвалою суду від 18.08.2025.
Так, відповідно до довідки Східного апеляційного господарського суду про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді "ЄДРСР ст. 262 Про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду" від 18.08.25 по справі №917/2180/24 було надіслано одержувачу - Градизька селищна рада Кременчуцького району Полтавської області в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 18.08.25 о 20:17.
Ухвала суду від 18.08.2025 направлялася ОСОБА_1 рекомендованою кореспонденцією на адресу, вказану в апеляційній скарзі, та отримана останньою 26.08.2025.
Крім того, за змістом ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Так, ухвала суду від 18.08.2025 про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду була надіслана у Єдиний державний реєстр судових рішень для оприлюднення 18.08.2025 та 19.08.2025 була оприлюднена для загального доступу.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі рішення четвертої сесії Глобинської районної Ради народних депутатів Полтавської області двадцять другого скликання від 07 квітня 1995 "Про надання земельних ділянок для створення селянських (фермерських) господарств на території району" ОСОБА_3 - голові та ОСОБА_2 - члену селянського (фермерського) господарства, було надано земельну ділянку для створення селянського (фермерського) господарства по Броварківській сільській Раді - 50 га із земель запасу Броварківської сільської Ради з урахуванням середньої земельної частки, для вирощування зернових культур та виробництва тваринницької продукції.
26.02.1996 ОСОБА_3 видано Державний акт на право постійного користування землею серії ІІІ - ПЛ № 007526, згідно якого надано у постійне користування земельну ділянку, розташовану на території Броварківської сільської Ради народних депутатів Глобинського району, площею 51,00 га в межах згідно з планом. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №82.
22.03.1996 зареєстровано Селянське (фермерське) господарство "Росток". Членами СФГ "Росток" стали голова СФГ ОСОБА_3 та чоловік ОСОБА_2 .
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 18.10.2007, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням голови СФГ "Росток" № 8 від 20.11.2007, у зв'язку зі смертю засновника виведено ОСОБА_3 з членів СФГ "Росток", а обов'язки голови СФГ "Росток" покладено на чоловіка ОСОБА_3 - ОСОБА_2 .
Розпорядженням голови Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області № 991 від 19.11.2007 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою при передачі в оренду земельних ділянок державної власності на території Броварківської сільської ради", надано члену СФГ "Росток" ОСОБА_2 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж та розмірів земельних ділянок в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право користування земельними ділянками на умовах оренди на території Броварківської сільської ради із земель державної власності наданих у користування СФГ "Росток", загальною площею 51 га, з орендною платою в межах земельного податку, терміном на 49 років, для ведення фермерського господарства.
Розпорядженням голови Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області № 321 від 26.05.2008 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку загальною площею 51 га, з них ріллі 49,90 га під будівлями, лісами та іншими угіддями - 1,10 га терміном на 49 років, для ведення фермерського господарства члену СФГ "Росток" ОСОБА_2 .
13.12.2011 між Глобинською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар) було укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099, площею 51 га, з них ріллі 49,90 га, під будівлями, лісами та іншими угіддями - 1,10 га.
Пунктом 1.1. договору передбачено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (землі для ведення фермерського господарства), яка знаходиться на території Броварківської сільської ради за межами населених пунктів.
Відповідно до п. 2.1. договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 51 га, з них ріллі 49,90 га, під будівлями, лісами та іншими угіддями - 1,10 га, кадастровий номер 5320680700:00:005:0099.
Згідно з п. 3.1. договору договір укладено на 49 років.
Договір з боку орендаря підписано громадянином ОСОБА_2 та скріплено печаткою СФГ "Росток".
Договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Глобинському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.10.2012 за №532060004005563.
У відповідності до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 26.10.2021, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.
На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №2828 від 17.08.2023, виданого приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г., ОСОБА_1 успадкувала після смерті ОСОБА_2 права та обов'язки засновника СФГ "Росток" (код ЄДРПОУ: 24390862), які встановлені чинним законодавством України та статутом СФГ "Росток".
У відповідності до свідоцтва про право на спадщину за законом №2654 від 03.10.2022, виданого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г., ОСОБА_1 успадкувала після смерті ОСОБА_2 право на оренду земельної ділянки площею 50,9811 га (площа уточнена з 51,00 га), кадастровий номер 5320680700:00:005:0099, що належало спадкодавцю на підставі договору оренди землі від 13.12.2011, зареєстрованого в відділі Держкомзему у Глобинському районі Полтавської області 10.10.2012 за №532060004005563.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 05.12.2024 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099, площею 50,9811 га, на земельну ділянку зареєстровано право оренди за ОСОБА_1 на підставі договору від 10.10.2012, строком на 49 років, до 10.10.2061.
Зі змісту листа Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Управління надання адміністративних послуг від 27.07.2023 вбачається, що згідно книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі до 01.01.2013 на гр. ОСОБА_3 видавався Державний акт на право постійного користування землею ІІІ-ПЛ №007526, зареєстрований за номером 82 від 26.02.1996, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район (колишній Глобинський район) Броварківська сільська рада, для ведення селянського (фермерського) господарства площею 51,0 га. Стосовно скасування даного Державного акту відомості в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею відсутні. На даний час вищевказана земельна ділянка перебуває в оренді терміном на 49 років кадастровий номер 5320680700:00:005:0099. Договір оренди укладений з гр. ОСОБА_2 та Глобинською РДА від 10.10.2012.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом №2828 від 17.08.2023, виданого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г., ОСОБА_1 успадкувала після смерті ОСОБА_2 права та обов'язки засновника Селянського (фермерського) господарства "Росток".
17.08.2023 між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_4 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу частки у складеному капіталі СФГ "Росток" (100%).
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_4 є засновником та керівником СФГ "Росток".
Як зазначає позивач, право постійного користування спірною земельною ділянкою площею 51 га з дня державної реєстрації СФГ "Росток" 22.03.1996 належить фермерському господарству. Земельна ділянка з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099, що була передана в оренду ОСОБА_2 , є тією самою ділянкою, яка надана у постійне користування ОСОБА_3 для ведення селянського (фермерського) господарства згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ІІІ - ПЛ № 007526 від 26.02.1996.
За заявою позивача ТОВ "Компанія Терра-Макс" розробило технічну документацію №12411-т із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Селянського (фермерського) господарства "Росток", площею 50,9811 га, для ведення селянського (фермерського) господарства на території Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області на підставі Державного акту на право постійного користування землею ІІІ-ПЛ №007526, зареєстрованого за № 82, виданого 26.02.1996.
Відповідно до протоколу ПП-7100050482023 проведення перевірки електронного документа від 04.09.2023 електронний документ не відповідає: наявним даним Державного земельного кадастру (геодезичній та картографічній основам, даним індексних кадастрових карт (планів), відомостям про інші об'єкти Державного земельного кадастру, їх кількісним, якісним характеристикам та відомостям про значення оцінки земельної ділянки; установленим вимогам до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа; даним документації із землеустрою або оцінки земель.
Рішенням державного кадастрового реєстратора про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру №РВ-7100145692023 від 04.09.2023, відмовлено у внесенні відповідних відомостей до Державного земельного кадастру з підстав: електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа; розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини через перетин ділянок з земельною ділянкою з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099 (площа співпадає на 100%).
Позивач зазначає, що ураховуючи те, що з моменту реєстрації СФГ "Росток" право постійного користування спірною земельною ділянкою перейшло від засновника до СФГ "Росток", СФГ "Росток" має право постійного користування земельною ділянкою площею 51 га на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ІІІ - ПЛ № 007526 виданого 26.02.1996, яке не було припинено, чи скасовано.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 13.02.2024, з урахуванням ухвали суду від 26.02.2024, у справі №917/1884/23 за позовом Селянського (фермерського) господарства "Росток", до 1) Кременчуцької районної державної (військової) адміністрації, 2) Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання недійсними розпоряджень, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації, визнання права користування, позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства "Росток" задоволено.
Визнано недійсним (нечинним) розпорядження голови Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області від 19.11.2007 № 991 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою при передачі в оренду земельних ділянок державної власності на території Броварківської сільської ради".
Визнано недійсним (нечинним) розпорядження Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області від 26.05.2008 № 321 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для ведення фермерського господарства члену селянського фермерського господарства "Росток" ОСОБА_2 на території Броварківської сільської ради".
Визнано недійсним договір оренди землі від 13.12.2011, укладений між Глобинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5320680700:00:005:0099, площею 51,00 га, зареєстрований у відділі Держкомзему у Глобинському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.10.2012 №532060004005563.
Скасовано у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 5320680700:00:005:0099, площею 50,9811 га.
Визнано право постійного користування за Селянським (фермерським) господарством "Росток" на земельну ділянку площею 51,00 га, за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, Градизька селищна рада (територія колишньої Броваркіської сільської ради Глобинського району Полтавської області), на яку було видано Державний акт на право постійного користування землею серії III - ПЛ № 007526 від 26.02.1996, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №82.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 06.11.2024, рішення Господарського суду Полтавської області від 13.02.2024 у справі №917/1884/23 в частині:
-визнання недійсним (нечинним) розпорядження голови Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області від 19.11.2007 № 991 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою при передачі в оренду земельних ділянок державної власності на території Броварківської сільської ради";
- визнання недійсним (нечинним) розпорядження Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області від 26.05.2008 № 321 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для ведення фермерського господарства члену селянського фермерського господарства "Росток" ОСОБА_2 на території Броварківської сільської ради";
- визнання недійсним договору оренди землі від 13.12.2011, укладеного між Глобинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5320680700:00:005:0099, площею 51,00 га, зареєстрований у відділі Держкомзему у Глобинському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.10.2012 №532060004005563;
- скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 5320680700:00:005:0099, площею 50,9811 га - скасовано.
Прийнято в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В іншій частині рішення залишено без змін.
В межах господарської справи №917/1884/23 судом апеляційної інстанції встановлено наступне.
Право постійного користування земельною ділянкою площею 51,00 га в межах згідно з планом призначеної для ведення селянського (фермерського) господарства, на території Броварківської сільської Ради народних депутатів Глобинського району, яка була надана засновнику СФГ "Росток" громадянці ОСОБА_5 , посвідчено Державним актом на право постійного користування землею серії ІІІ - ПЛ № 007526 від 26.02.1996, зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №82.
Після отримання громадянкою ОСОБА_5 . Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації, нею було засновано СФГ "Росток", яке зареєстроване як юридична особа.
Тобто, у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою з дня державної реєстрації СФГ "Росток", останнє набуло права та обов'язки землекористувача, в зв'язку з чим постійним користувачем земельної ділянки загальною площею 51,00 га за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, Градизька селищна рада (територія колишньої Броваркіської сільської ради Глобинського району Полтавської області), на яку було видано Державний акт на право постійного користування землею серії ІІІ - ПЛ № 007526 від 26.02.1996, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №82, на сьогодні є Селянське (фермерське) господарство "Росток".
Щодо вимоги позивача про визнання недійсним (нечинним) розпорядження голови Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області від 19.11.2007 № 991 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою при передачі в оренду земельних ділянок державної власності на території Броварківської сільської ради"; визнання недійсним (нечинним) розпорядження Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області від 26.05.2008 № 321 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для ведення фермерського господарства члену селянського фермерського господарства "Росток" ОСОБА_2 на території Броварківської сільської ради"; визнання недійсним договору оренди землі від 13.12.2011, укладеного між Глобинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5320680700:00:005:0099, площею 51,00 га, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Глобинському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.10.2012 №532060004005563, суд апеляційної інстанції у справі №917/1884/23 зазначив, що матеріалами справи підтверджується повна (100%) накладка земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні СФГ "Росток" із земельною ділянкою з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099, право оренди на яку наразі зареєстровано за громадянкою ОСОБА_1 .
Суд апеляційної інстанції у справі №917/1884/23 погодився з висновком місцевого господарського суду про те, що розпорядження голови Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області від 19.11.2007 № 991 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою при передачі в оренду земельних ділянок державної власності на території Броварківської сільської ради" та розпорядження Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області від 26.05.2008 № 321 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для ведення фермерського господарства члену селянського фермерського господарства "Росток" ОСОБА_2 на території Броварківської сільської ради", є такими, що прийняті з порушенням діючого законодавства, оскільки в оренду була передана земельна ділянка, яка знаходиться у постійному користуванні Селянського фермерського господарства "Росток" на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ІІІ - ПЛ № 007526 від 26.02.1996, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №82, без попереднього її вилучення (викупу) та прийняття відповідного рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою згідно положень ст.142 та ст.116 Земельного кодексу України, тому наявні правові підстави для визнання недійсним договору оренди землі від 13.12.2011, підписаного між Глобинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5320680700:00:005:0099, на підставі розпорядження Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області від 26.05.2008 № 321. Разом з цим, враховуючи те, що Градизькою селищною радою Кременчуцького району Полтавської області було заявлено клопотання про застосування строку позовної давності, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог про: визнання недійсним (нечинним) розпорядження голови Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області від 19.11.2007 № 991 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою при передачі в оренду земельних ділянок державної власності на території Броварківської сільської ради"; визнання недійсним (нечинним) розпорядження Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області від 26.05.2008 № 321 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для ведення фермерського господарства члену селянського фермерського господарства "Росток" ОСОБА_2 на території Броварківської сільської ради"; визнання недійсним договору оренди землі від 13.12.2011, укладеного між Глобинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5320680700:00:005:0099, площею 51,00 га, зареєстрований у відділі Держкомзему у Глобинському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.10.2012 №532060004005563, у зв'язку з пропуском строку позовної давності. Враховуючи те, що вимога позивача про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 5320680700:00:005:0099, площею 50,9811 га є похідною від вимоги про визнання недійсним договору оренди землі від 13.12.2011, у задоволенні якої відмовлено судом апеляційної інстанції, у задоволенні позову в цій частині також було відмовлено.
Позивач у даній справі №917/2180/24 зазначає, що існує ситуація, за якої площа земельної ділянки, яка належить СФГ "Росток" на праві постійного користування згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ІІІ - ПЛ №007526 від 26.02.1996, повністю співпадає з земельною ділянкою з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099 щодо якої укладено договір оренди землі від 13.12.2011, орендодавцем за яким є Градизька селищна рада, а орендарем - ОСОБА_1 , яка успадкувала право оренди після смерті ОСОБА_2 . Запис про державну реєстрацію іншого речового права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право: 40099267 від 06.01.2021) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099, згідно якого орендодавцем є Градизька селищна рада, а орендарем - ОСОБА_1 , створює СФГ "Росток" перешкоди у користуванні зазначеною земельною ділянкою. СФГ "Росток" зверталось до Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_1 та Державного реєстратора Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області зі зверненнями про необхідність скасування державної реєстрації речового права оренди ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на земельну ділянку з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099 площею 50,9811 га та повернення спірної земельної ділянки СФГ "Росток", однак дані звернення залишились проігнорованими.
Наведені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Відповідно, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як правило, суб'єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17).
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що акт постійного користування землею серія ІІІ ПЛ №007526 від 26.02.1996 був виданий фізичній особі - ОСОБА_3 , а не фермерському господарству СФГ "Росток". ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , і у визначений законом строк право постійного користування не було переоформлено на СФГ "Росток".
Правовідносини, пов'язані зі створенням, діяльністю та припиненням селянських (фермерських) господарств регулюються Земельним Кодексом України у відповідних редакціях (1990 та 2001 років), Законом України "Про селянське (фермерське) господарство", Законом України "Про фермерське господарство" та іншими нормативно - правовими актами України.
Статтею 51 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час створення СФГ "Росток") визначався порядок надання земель для ведення селянського (фермерського) господарства. Громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства. У заяві зазначаються: бажані розмір і місце розташування ділянки, кількість членів селянського (фермерського) господарства, повідомляється про їх досвід роботи в сільському господарстві і наявність кваліфікації або спеціальної підготовки. Можливі також інші обґрунтування щодо виділення земельної ділянки.
Відповідно до положень статті 7 Земельного кодексу України 1990 року (в редакції, чинній на час створення СФГ "Росток") користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.
Згідно із частиною першою статті 23 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час створення СФГ "Росток") право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
З наведеного нормативного регулювання вбачається, що на час надання земельної ділянки така земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення селянського (фермерського) господарства надавалась не як громадянину України, а як спеціальному суб'єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.
Верховний Суд у постанові від 15.09.2020 у справі № 912/757/19 дійшов висновку, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи; з цього часу обов'язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства. Також у цій постанові Верховний Суд дійшов висновку, що громадяни та юридичні особи, які до 01.01.2002 отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов'язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" (в редакції, чинній на час створення СФГ "Росток") визначено, що селянське (фермерське) господарство (далі - СФГ) є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.
Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" (в редакції, чинній на час створення СФГ "Росток") членами селянського (фермерського) господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 16-річного віку, та інші родичі, які об'єдналися для роботи в цьому господарстві. Членами селянського (фермерського) господарства не можуть бути особи, в тому числі родичі, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою). Селянське (фермерське) господарство може бути створено однією особою.
На ім'я голови селянського (фермерського) господарства видається відповідно Державний акт на право приватної власності на землю, Державний акт на право постійного користування землею. З ним укладається договір на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди. Складаються також інші документи відповідно до законодавства України (ч. 5 ст. 2 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство").
Статтею 9 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" (в редакції, чинній на час створення СФГ "Росток") було передбачено, що після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.
Законодавством, чинним до 2003 року, було передбачено одержання земельної ділянки як обов'язкової умови для набуття правосуб'єктності селянського (фермерського) господарства як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства, зобов'язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації селянського (фермерського) господарства. Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення селянського (фермерського) господарства, без створення такого селянського (фермерського) господарства.
Згідно із Законом України "Про фермерське господарство", прийнятим 19.06.2003, Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" визнано таким, що втратив чинність.
У статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.
Згідно із частиною 1 статті 5, частиною 1 статті 7 зазначеного Закону право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство").
У пунктах 48- 51 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 922/989/18 зроблено висновок про те, що і на сьогодні можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.
Фермерське господарство (у будь-якій його формі) ініціюється для подальшої діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках з метою отримання прибутку.
Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 01.04.2020 у справі № 320/5724/17.
З аналізу положень статей 1, 5, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство" Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов'язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства (пункт 53 постанови від 23.06.2020 у справі № 922/989/18).
Практика застосування норм права щодо фактичної заміни у правовідносинах користування земельними ділянками орендаря та переходу обов'язків землекористувача земельних ділянок до фермерського господарства з дня його державної реєстрації є сталою та підтримується Великою Палатою Верховного Суду (аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 16.01.2019 у справі № 695/1275/17 та у справі № 483/1863/17, від 27.03.2019 у справі № 574/381/17-ц, від 03.04.2019 у справі № 628/776/18).
Статтею 141 Земельного кодексу України від 25.10.2001 (у редакції чинній станом на час укладення договору оренди) передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.
Велика Палата Верховного Суду з урахуванням положень статті 141 Земельного кодексу України (у редакції 2001 року) та статті 27 Земельного кодексу України (1990 року) зазначила, що підставою для припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство). У земельному законодавстві така підстава припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою свого засновника, як смерть громадянина - засновника селянського фермерського господарства відсутня. Адже правове становище селянського (фермерського) господарства як юридичної особи та суб'єкта господарювання, в тому числі його майнова основа, повинні залишатися стабільними незалежно від припинення участі в його діяльності засновника такого господарства як в силу об'єктивних причин (смерті, хвороби тощо), так і на підставі вільного волевиявлення при виході зі складу фермерського господарства (пункти 66, 67 постанови від 23.06.2020 у справі № 922/989/18).
Право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у статті 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним (пункт 7.27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.11.2019 у справі №906/392/18).
Наведений правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.09.2023 у cправі № 924/687/22.
Частинами 3, 4 статті 142 Земельного кодексу України (у редакції чинній станом на час укладення договору оренди) передбачено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
Як свідчать матеріали справи та було встановлено судом в межах розгляду господарської справи №917/1884/23, право постійного користування земельною ділянкою площею 51,00 га в межах згідно з планом призначеної для ведення селянського (фермерського) господарства на території Броварківської сільської Ради народних депутатів Глобинського району, яка була надана засновнику СФГ "Росток" громадянці ОСОБА_5 , посвідчено Державним актом на право постійного користування землею серії ІІІ - ПЛ № 007526 від 26.02.1996, зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №82. Після отримання громадянкою ОСОБА_5 . Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації, нею було засновано СФГ "Росток", яке зареєстроване як юридична особа. Тобто, у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою з дня державної реєстрації СФГ "Росток", останнє набуло права та обов'язки землекористувача, в зв'язку з чим постійним користувачем земельної ділянки загальною площею 51,00 га на сьогодні є Селянське (фермерське) господарство "Росток". Матеріали справи не містять заяви землекористувача та рішення власника земельної ділянки про припинення права користування земельною ділянкою, як то передбачено ст.142 Земельного кодексу України, тобто не містять належних та допустимих доказів припинення права постійного користування СФГ "Росток" з визначених законом підстав. Смерть ОСОБА_5 - засновника селянського (фермерського) господарства "Росток" не є підставою для припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою свого засновника.
Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За таких обставин, колегія суддів вважає безпідставними твердження апелянта про те, що Державний акт на право постійного користування землею серія ІІІ ПЛ №007526 від 26.02.1996 був виданий фізичній особі - ОСОБА_3 , а не фермерському господарству СФГ "Росток", і у визначений законом строк право постійного користування не було переоформлено на СФГ "Росток".
Щодо посилання апелянта на те, що п. 6 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування не може бути передане юридичній особі без належної державної реєстрації, СФГ "Росток" не здійснило державну реєстрацію права постійного користування відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав" на земельну ділянку на момент укладення договору оренди, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі статтею 92 Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент укладення договору оренди) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.
Пунктом 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, який діяв із 01.01.2002 (час набрання чинності Земельним кодексом України) до 22.09.2005, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01.01.2002, але згідно з цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2008 переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.
Водночас, Конституційний Суд України у Рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.
Звідси громадяни та юридичні особи, які до 01.01.2002 отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов'язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі (пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 922/989/18).
Велика Палата Верховного Суду (пункт 61 постанови від 23.06.2020 у справі № 922/989/18) дійшла висновку, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов'язки щодо використання земельної ділянки. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що у відносинах, а також спорах з іншими суб'єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб'єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 615/2197/15-ц).
Колегія суддів відхиляє твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не правильно класифікував позов як негаторний, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність.
Принцип "правової (юридичної) визначеності (передбачності)" (від анг. legal certainty) є одним із суттєвих елементів верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення "res judicata" (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").
До речово-правових позовів "actiones in rem" відносяться, зокрема позови про усунення перешкод, не пов'язаних із позбавленням володіння (негаторний позов "action negatoria").
Суть цього способу захисту розкривається, зокрема у ст. 391 ЦК України, ст. 152 Земельного кодексу України, а саме:
- власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України);
- власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України).
Здійснюючи аналіз цього способу захисту ("action negatoria"), Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала таке:
- негаторний позов - це вимога власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, які можуть призвести до виникнення таких перешкод (п. 88 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17);
- зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов'язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Такий негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16);
- позов власника майна про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов) відповідає способу захисту, визначеному у п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України, - припинення дії, яка порушує право. Цей спосіб захисту пов'язаний зі вчиненням іншою особою незаконних дій, спрямованих на порушення права, належного особі. Однієї з умов застосування негаторного позову є відсутність між сторонами спору договірних відносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18);
- скасування державної реєстрації права за певних умов можна розглядати як вимоги про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, якщо саме ця реєстрація створює відповідні перешкоди (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 633/408/18).
Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.08.2025 у cправі №910/15022/23.
Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Одна з головних засад державної реєстрації речових прав визначена у пункті 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" - це гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, оскільки Державний реєстр речових прав на нерухоме майно це єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.
У п.1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з ч.3 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" одна із засад державної реєстрації прав полягає в тому, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умови якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку визнання її вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.
Тобто, у розумінні ч.3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є: судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. Підлягають виконанню виключно такі судові рішення.
Позивач у даній справі звернувся до суду з позовом, зокрема, про усунення Селянському (фермерському) господарству "Росток" перешкод у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099 площею 50,9811 га з боку Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області та ОСОБА_1 , а саме: скасування державної реєстрації речового права оренди ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на земельну ділянку з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099 площею 50,9811 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2268204153206, номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 40099267, дата державної реєстрації іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 06.01.2021).
Під час розгляду справи № 917/1884/23 Східний апеляційний господарський суд встановив наступні обставини, які приймаються судом як преюдиційні при розгляді цієї справи в силу ст. 75 ГПК України, а саме:
-розпорядженням голови Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області № 991 від 19.11.2007 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою при передачі в оренду земельних ділянок державної власності на території Броварківської сільської ради", надано члену СФГ "Росток" ОСОБА_2 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж та розмірів земельних ділянок в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право користування земельними ділянками на умовах оренди на території Броварківської сільської ради із земель державної власності наданих у користування СФГ "Росток", загальною площею 51 га, з орендною платою в межах земельного податку, терміном на 49 років, для ведення фермерського господарства;
-розпорядженням голови Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області № 321 від 26.05.2008 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку загальною площею 51 га, з них ріллі 49,90 га під будівлями, лісами та іншими угіддями - 1,10 га терміном на 49 років, для ведення фермерського господарства члену СФГ "Росток" ОСОБА_2 ;
-отже, Глобинською районною державною адміністрацією Полтавської області вказані розпорядження ухвалювались в інтересах СФГ "Росток";
-13.12.2011 між Глобинською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар) було укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099, площею 51 га, з них ріллі 49,90 га, під будівлями, лісами та іншими угіддями - 1,10 га;
-договір з боку орендаря підписано громадянином ОСОБА_2 та скріплено печаткою СФГ "Росток";
- відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 17.07.2023 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099, площею 50,9811 га, на земельну ділянку зареєстровано право оренди за ОСОБА_1 на підставі договору від 10.10.2012, строком на 49 років;
Суд апеляційної інстанції у справі №917/1884/23 дійшов висновку, що розпорядження голови Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області від 19.11.2007 № 991 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою при передачі в оренду земельних ділянок державної власності на території Броварківської сільської ради" та розпорядження Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області від 26.05.2008 № 321 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для ведення фермерського господарства члену селянського фермерського господарства "Росток" ОСОБА_2 на території Броварківської сільської ради", є такими, що прийняті з порушенням діючого законодавства, оскільки в оренду була передана земельна ділянка, яка знаходиться у постійному користуванні Селянського фермерського господарства "Росток" на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ІІІ - ПЛ № 007526 від 26.02.1996, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №82, без попереднього її вилучення (викупу) та прийняття відповідного рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою згідно положень ст.142 та ст.116 Земельного кодексу України. З урахуванням чого визнав наявність правових підстав для визнання недійсним договору оренди землі від 13.12.2011, підписаного між Глобинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5320680700:00:005:0099. В той же час відмовив у задоволенні позову в цій частині у зв'язку з пропущенням позивачем строку позовної давності.
Також, апеляційним господарським судом в межах розгляду справи № 917/1884/23 встановлено наступне:
- доведення позивачем наявності права постійного користування за Селянським (фермерським) господарством "Росток" на земельну ділянку площею 51,00 га, за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, Градизька селищна рада (територія колишньої Броваркіської сільської ради Глобинського району Полтавської області), на яку було видано Державний акт на право постійного користування землею серії ІІІ ПЛ № 007526 від 26.02.1996, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №82;
-за заявою позивача ТОВ "Компанія Терра-Макс" розробило технічну документацію №12411-т із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Селянського (фермерського) господарства "Росток", площею 50,9811 га, для ведення селянського (фермерського) господарства на території Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області на підставі Державного акту на право постійного користування землею ІІІ-ПЛ №007526, зареєстрованого за № 82, виданого 26.02.1996. Рішенням про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру №РВ-7100145692023 від 04.09.2023 відмовлено у внесенні відповідних відомостей до Державного земельного кадастру через перетин ділянок з земельною ділянкою з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099 (площа співпадає на 100%).
-тобто, матеріалами справи підтверджується повна (100%) накладка земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні СФГ "Росток" із земельною ділянкою з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099, право оренди на яку наразі зареєстровано за громадянкою ОСОБА_1 , що вбачається з відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що наведені обставини перешкоджають Селянському (фермерському) господарству "Росток" зареєструвати за собою речове право, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди земельної ділянки за ОСОБА_1 .
З урахуванням встановленого, суд апеляційної інстанції зазначає, що наразі за Селянським (фермерським) господарством "Росток" існує два речових права щодо однієї і тієї ж земельної ділянки (оренди та постійного користування), що є взаємовиключними формами користування землею для однієї особи на одну ділянку. В зв'язку з чим останній має визначитись на підставі якого саме правового титулу СФГ "Росток" зареєструє та в подальшому буде використовувати земельну ділянку, а саме: на праві постійного користування на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ІІІ ПЛ № 007526 від 26.02.1996, в зв'язку з чим СФГ "Росток" має право розірвати договір оренди землі від 13.12.2011, або на праві оренди земельної ділянки відповідно до вказаного договору оренди, в зв'язку з чим СФГ "Росток" повинен подати заяву до органу місцевого самоврядування про припинення права постійного користування земельною ділянкою, як то передбачено ст.142 Земельного кодексу України.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимога позивача про скасування державної реєстрації речового права оренди ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на земельну ділянку з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099 площею 50,9811 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 2268204153206, номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 40099267, дата державної реєстрації іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 06.01.2021) є обґрунтованою та правомірно була задоволена судом першої інстанції.
Стосовно вимоги позивача про зобов'язання Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області та ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099 площею 50,9811 га у постійне користування Селянському (фермерському) господарству "Росток", колегія суддів зазначає наступне.
Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги в цій частині, дійшов висновку, що оскільки судом задоволено вимогу позивача про скасування державної реєстрації речового права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099 площею 50,9811 га, вимога позивача (постійного користувача згідно Державний акту на право постійного користування землею серії III - ПЛ № 007526 від 26.02.1996) про зобов'язання Градизьку селищну раду Кременчуцького району Полтавської області та ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099 площею 50,9811 га у постійне користування Селянського фермерського господарства "Росток", є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Однак, колегія суддів не може погодитися з даним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Як вже зазначалось та було встановлено судом, постійним користувачем земельної ділянки загальною площею 51,00 га за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, Градизька селищна рада (територія колишньої Броваркіської сільської ради Глобинського району Полтавської області), на яку було видано Державний акт на право постійного користування землею серії ІІІ - ПЛ № 007526 від 26.02.1996, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №82, на сьогодні є Селянське (фермерське) господарство "Росток".
Договір оренди землі від 13.12.2011 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099, площею 51 га був укладений між Глобинською районною державною адміністрацією та СФГ "Росток", як орендарем.
Тобто, в обох випадках як фактичним, так і юридичним землекористувачем спірної земельної ділянки є саме Селянське (фермерське) господарство "Росток", доказів зворотного матеріали справи не містять.
Позов власника майна про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном шляхом скасування державної реєстрації права за ОСОБА_1 , оскільки, як вже зазначалось, ця реєстрація створює відповідні перешкоди, відповідає способу захисту, визначеному у п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України, - припинення дії, яка порушує право та дозволяє ефективно відновити права позивача.
В той же час заявником не обґрунтовано, яким чином заявлення до відповідачів вимоги про повернення земельної ділянки, яка і так знаходиться як у фактичному, так і юридичному користуванні позивача, допоможе ефективно поновити його права.
За таких обставин, вимога позивача про повернення йому земельної ділянки з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099 площею 50,9811 га у постійне користування, є необґрунтованою, оскільки зазначена земельна ділянка не вибувала з користування СФГ "Росток", в зв'язку з чим рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області та ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099 площею 50,9811 га у постійне користування Селянського фермерського господарства "Росток" слід скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково, тому рішення Господарського суду Полтавської області від 17.06.2025 у справі № 917/2180/24 слід скасувати в частині зобов'язання Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області та ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099 площею 50,9811 га у постійне користування Селянського фермерського господарства "Росток", та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п.п.б), в) п.4 ч.1 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Частиною 1 ст.123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову, судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 269, 270, п.2 ч.1 статті 275, п.4 ч.1 статті 277, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 17.06.2025 у справі №917/2180/24 в частині зобов'язання Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області та ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099 площею 50,9811 га у постійне користування Селянського фермерського господарства "Росток", скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Викласти резолютивну частину рішення в такій редакції:
"1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Усунути Селянському (фермерському) господарству "Росток" (38200, Полтавська область, Кременчуцький район, селище міського типу Семенівка, вулиця Лермонтова, будинок 4; код ЄДРПОУ: 24390862) перешкоди у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099 площею 50,9811 га з боку Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області (39070, Полтавська область, Кременчуцький район, селище Градизьк, вулиця Київська, 51; код ЄДРПОУ: 21063176) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме:
1) Скасувати державну реєстрацію речового права оренди ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на земельну ділянку з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099 площею 50,9811 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 2268204153206, номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 40099267, дата державної реєстрації іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 06.01.2021).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Селянського (фермерського) господарства "Росток" (38200, Полтавська область, Кременчуцький район, с.м.т.Семенівка, вулиця Лермонтова, будинок 4, код ЄДРПОУ 24390862) витрати на сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн."
Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Росток" (38200, Полтавська область, Кременчуцький район, с.м.т.Семенівка, вулиця Лермонтова, будинок 4, код ЄДРПОУ 24390862) на користь Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області (вул.Київська, 51, с-ще Градизьк, Кременчуцький район, Полтавська область, 39070, код ЄДРПОУ 21063176) 3633,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 26.09.2025.
Головуючий суддя Я.О. Білоусова
Суддя В.В. Лакіза
Суддя Н.О. Мартюхіна