вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про закриття апеляційного провадження
"23" вересня 2025 р. Справа № 910/5736/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Андрієнка В.В.
Буравльова С.І.
секретар Місюк О.П.
за участю
представників: скаржника - Урєкє А.В.;
позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3;
відповідача - Шевченко Ю.А.;
третьої особи - Мороз С.А.
за апеляційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
на рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 (повне рішення складене 03.10.2024)
у справі №910/5736/24 (суддя - Пукас А.Ю.)
за позовом ОСОБА_1
до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство «Айбокс Банк»
про визнання протиправними та скасування рішень.
У травні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1419 від 06.11.2023 «Про затвердження змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «Айбокс Банк»;
- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1553 від 05.12.2023 «Про задоволення вимог восьмої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «Айбокс Банк».
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на наступне:
- заява Центрального міжрегіонального управління ДПС України по роботі з великими платниками податків про задоволення кредиторських вимог №9748/6/31-00-13-01-06 від 15.09.2023 не відповідає вимогам законодавства;
- відповідач порушив порядок акцептування вимог кредиторів АТ «Айбокс Банк» в частині вимог ДПС України та безпідставно включив вимоги останнього на суму 7234644571,17 грн до восьмої черги реєстру кредиторів;
- податкові зобов'язання за спірними податковими повідомленнями-рішеннями (ППР), які включено до кредиторських вимог восьмої черги, виникли до початку процедури ліквідації банку, а вимоги за зобов'язаннями по сплаті штрафних санкцій не є такими, що пов'язані зі здійсненням ліквідації банку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 відкрито провадження у справі №910/5736/24, вирішено здійснювати її розгляд в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Приватне акціонерне товариство «Айбокс Банк».
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 (повне рішення складене 03.10.2024) у справі №910/5736/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 та постановою Верховного Суду від 24.06.2025, позов ОСОБА_1 задоволено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Центральне міжрегіональне управління ДПС України по роботі з великими платниками податків - особа, яка не є учасником справи та вважає, що суд вирішив питання про її права, інтереси та обов'язки, у порядку ст. 272 ГПК України подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування підстави апеляційного оскарження скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, стверджуючи про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2025 апеляційну скаргу у справі №910/5736/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2025 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання про відкриття/відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення апеляційної скарги без руху у справі №910/5736/24 до надходження її матеріалів до Північного апеляційного господарського суду.
21.08.2025 Господарський суд міста Києва скерував матеріали справи №910/5736/24 до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2025 скаржнику поновлено строк на апеляційне оскарження рішення, відкрито апеляційне провадження у справі №910/5736/24, призначено її до розгляду на 23.09.2025, а також встановлено учасникам справи строк на подання відзивів в частині доводів скаржника щодо наявності права на апеляційне оскарження.
25.08.2025 відповідачем подано заяву про зупинення дії рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 у даній справі.
04.09.2025 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
04.09.2025 від представника позивача ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
05.09.2025 від іншого представника позивача ОСОБА_2 надійшло клопотання про продовження строку для подання додаткових пояснень до відзиву на апеляційну скаргу до початку судового засідання 23.09.2025.
05.09.2025 від Приватного акціонерного товариства «Айбокс Банк» надійшли додаткові пояснення у справі, відповідно до яких третя особа просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
10.09.2025 від скаржника надійшла відповідь на відзив представника позивача на апеляційну скаргу.
23.09.2025 від представника позивача ОСОБА_3 надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.
У призначене засідання суду 23.09.2025 з'явилися представники скаржника, позивача, відповідача та третьої особи і надали пояснення з приводу того, чи вирішено судом в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов'язки Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків як особи, що не брала участі у даній справі.
Зокрема, представник Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків підтримав подану апеляційну скаргу та зазначив, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню, оскільки суд прийняв рішення про права скаржника, який не був залучений до участі у справі, оскільки судом розглядалися обставини щодо відповідності вимогам закону заяви скаржника з кредиторськими вимогами до Приватного акціонерного товариства «Айбокс Банк». Представники відповідача та третьої особи підтримали вимоги апеляційної скарги Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Натомість, представники позивача просили суд закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.
Апеляційний суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників скаржника, позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши наявність права у Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на оскарження ухваленого рішення суду та проаналізувавши приписи процесуального закону, вважає, що існують підстави для закриття апеляційного провадження у даній справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, з огляду на наступне.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Отже, вказана норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок, причому такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Разом з тим судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов'язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають зі сформульованого в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може бути взято до уваги.
Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов'язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов'язки чи інтереси, то такі посилання, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.
Аналогічні висновки наведені Верховним Судом у постановах від 15.05.2020 у справі №904/897/19, 26.06.2020 у справі №910/3438/17 та 01.12.2020 у справі №910/5511/19.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Отже, після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з'ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника і які конкретно.
Установивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі п. 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі й тому відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов'язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про залучення такої особи як третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду. Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №910/22354/15, 19.06.2018 у справі №910/18705/17, 11.07.2018 у справі №911/2635/17 та 12.05.2021 у справі №910/11213/20.
Отже, в даному випадку, першочергово необхідно з'ясувати, чи зачіпає оскаржуване рішення безпосередньо права та обов'язки Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що Верховним Судом під час розгляду касаційних скарг у цій справі вже було досліджено питання з приводу того, чи містять оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій висновки про права, інтереси та обов'язки Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Так, у своїх касаційних скаргах Приватне акціонерне товариство «Айбокс Банк» та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зазначали наступне:
- предметом спору у справі №910/5736/24 є рішення про затвердження змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства «Айбокс Банк», а саме збільшено розмір кредиторських вимог восьмої черги на 7234644571,17 грн шляхом включення до реєстру кредиторів Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків; часткове задоволення кредиторської вимоги Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на суму 550000000,00 грн;
- за результатами розгляду справи Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків втрачає право на отримання 7234644571,17 грн та має повернути 550000000,00 грн, попри це, останнє не було залучене до участі у справі.
Водночас, Верховний Суд у своїй постанові від 24.06.2025 відхилив вказані аргументи з наступних підстав:
- резолютивна частина рішення суду першої інстанції не покладає на Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків будь-яких обов'язків (вимоги про присудження), не визнає наявність/відсутність певних його прав чи обов'язків (вимоги про визнання), не змінює та не припиняє правовідносини за його участі (вимоги про перетворення) тощо;
- мотивувальні частини оскаржуваних рішень також не містять безпосередніх висновків щодо прав, інтересів та/або обов'язків Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків;
- предметом спору у справі є скасування рішень виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, прийнятих за наслідками його дій та дій уповноваженої особи під час розгляду кредиторських вимог та їх внесення до реєстру акцептованих вимог кредиторів. Підстави формування кредиторських вимог Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, отримання грошових коштів та/або правомірність їх утримання не охоплюються позовними вимогами. У рішенні суду першої інстанції зазначено, що питання неправомірності/правомірності внесення вимог Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків саме до восьмої черги реєстру акцептованих кредиторів не з'ясовується;
- суди попередніх інстанцій передусім досліджували повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, процедуру акцептування вимог кредиторів, порядок внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів і його дотримання. Індивідуально визначені права, інтереси та/або обов'язки осіб, які не брали участі у справі, зокрема Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, не були предметом судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Отже, висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24.06.2025 у справі №910/5736/24, є остаточними, не підлягають переоцінці та ґрунтуються на матеріалах справи, включаючи висновок про відсутність у мотивувальній та резолютивній частинах оскаржуваного рішення будь-яких посилань на права, інтереси чи обов'язки скаржника.
Як наслідок, апеляційний суд вважає, що оскаржуваним судовим не вирішувалося питання про права, інтереси та обов'язки Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Зважаючи на викладені вище обставини та враховуючи, що скаржник не є учасником даної справи, судом першої інстанції не було вирішено питання про його права, інтереси та обов'язки, а відповідно він не наділений процесуальним правом на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 у справі №910/5736/24, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків підлягає закриттю.
Що ж стосується клопотання відповідача про зупинення дії рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2024, апеляційний суд зазначає наступне.
Фактично, розгляд вказаного клопотання по суті перебуває у прямому та безпосередньому зв'язку з дослідженням обставин стосовно того, чи вирішено судом в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника як особи, що не брала участі у даній справі. У тому випадку, якщо суд вказав би на порушення прав та інтересів Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків оскаржуваним рішенням, апеляційна скарга скаржника розглядалася би по суті і апеляційний суд у такому випадку наділений повноваженнями зупинити дію оскаржуваного рішення.
Натомість, оскільки апеляційний суд прийшов до висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, подане клопотання залишається без розгляду.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Керуючись ст. ст. 254, 264 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 у справі №910/5736/24.
2. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня її складення.
Повна ухвала складена 29.09.2025.
Головуючий суддя В.В. Шапран
Судді В.В. Андрієнко
С.І. Буравльов